Чогось у Вас всі герої якісь тормози. Ніби сільські жителі, а безпорадні, як бомжі зацофані. На сніданок в селі мати підсмажують яйця, а чого би млинців не засмажити, і смачно, і сито. В селі шкодувати дитині картоплі - то треба додуматися. Спочатку здалося, що то часи голодівні, аж то зараз, батарейки і забавки. Тато про пузо дбає, а на сина плювати. Тракторист то взагалі нарік чи що, дитина на землі мерзне, а його понесло в село. Та ти дитину в кабіну візьми, постели йому на сидінні, а сам пішки шуруй. Де ви таких типажів назбирали? А про хлопчика і ангела файно.

це ви щиро, від душі :-))) насправді історія взята з життя і мною значно прикрашена, бо реалії були страшніші, на жаль...Хлопчина дійсно помер,а тракторист виявився недолугим... Це дійсно нинішні часи,на жаль. Ось чому це вдарило по мені ще сильніше...