ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.

Адель Станіславська
2026.03.13 19:40
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,

що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,

Адель Станіславська
2026.03.13 19:39
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...

На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,

Борис Костиря
2026.03.13 11:42
Не віриться, що перше серпня
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.

Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню

В Горова Леся
2026.03.13 11:36
Щоденно поїзди гудками плакали,
Коли везли вигнанців по землі,
Котра пахтіла кров'ю вурдалакові,
Що жадібно від галасу хмелів.

Хватав жінок, дітей, і люто бавився,
Незнаний звір залісенських боліт,
Гонимий і жадобою і заздрістю

Віктор Кучерук
2026.03.13 05:57
Пересохли джерела натхнення
І озер задоволень нема, -
Маячить за плечима у мене
Без ніяких здобутків сума.
Повисає, мов прапор поразки,
Мов безсилля і слабкості знак, -
Мов закінчення доброї казки,
Яке щойно дошкрябав сяк-так...

С М
2026.03.13 05:08
Осипався із підборіддя мій грим
Занурю печалі у віскі & джин
Приборкувач занапастив свій батіг
І леви замовкли і тигри притихли

Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ей
О вип’єм усі адже клоун помер
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Вадим Степанчук (1988) / Вірші

 ВСЕ ЗАВАЖАЛО ЇЙ СПАТИ




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-27 23:09:09
Переглядів сторінки твору 2574
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.802
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.05.18 21:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-11-28 13:28:18 ]
Таке враження, що розгойдались для стрибка... але самого стрибка не сталося. На жаль. Могло вийти цікаво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-28 15:49:39 ]
Вот видите, уважаемый Вадим, что такое - заявить о себе. Вариантов несколько.
Я видел, как одни люди пытаются нарваться на скандал, ибо их творчество никого не интересует.
Видел, как другие тоже люди выдумывают нечто невообразимое, преподнося его как нечто новое и понятное, но не всем, а, возможно, родным и близким.
Вы же идете своим путем - без шума и, можно считать, без агитации и прочих далеких от поэзии вещей.
Мрия, мнение которой я высоко ценил и ценю, написала об одном, я напишу о другом.
Неплохое стихотворение.
Украинский язык Вашего стихотворения напоминает русский, в котором такие обороты (словесные конструкции) существуют, но в украинском они иные.
Я изучаю украинский язык,хотя курсы закончил еще в прошлом месяце, и посему некоторые несоответствия синтаксису, конечно же, бросаются в глаза. Например, "капаючі крани". У нас они капающие, у вас же - те, которые капают, соответственно, на украинском языке. Но это ведь не главное, если мысль рвется наружу. Но и не второстепенное. Это техническая сторона вопроса.
Утеряно несколько запятых.
Такой оборот как "спіткались за ящики" выглядит не совсем правильным. Поинтересуйтесь, пожалуйста, соответствующей словарной статьей фразеологического или обычного словаря.
А вообще тема стихотворения и ее раскрытие интересны. То есть, можете считать мой комментарий не критикой, а отзывом.
Я ознакомлюсь, коль Вы пригласили, и с другими стихотворениями, и, конечно же, не с целью критики. Мы ведь здесь коллеги. У нас нет старших или младших. Разве что бывают не совсем психически уравновешенные люди. Но я с ними не общаюсь. Бывает, вынужденно напишу в "приват" - да и все.
Мир Поэзии достаточно просторен. Места хватит всем. А задворки какие...

Удач-дач-дач.
Да, еще. А чем вызвана необходимость писать через строчку? Неудобно читать - в частности, на КПК.
Да и в газетах тоже. Напоминает таблицу для проверки зрения. Но я не в претензии. Я просто интересуюсь. Может быть, и я так попробую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вадим Степанчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-29 22:46:32 ]
дуже вдячний за перші коменти - розривається якась вакуумність моєї творчості, оскільки ці публікації тут - перші публікації взагалі. Окремо вдячний Олексію за приділену увагу. Це дійсно важливо.

російські конструкції - це просто в десятку. Оскіліьки фактично російськомовна родина, освіта, потім література, поезія... а лиш потім українська (у площині мого розвитку де біля стрілки вектора позначка "час") то це залишає таку собі "дефектну" манеру написання. Проте не вважаю її дефектною, окрім тих випадків, коли дійсно ріже очі і вуха. Дякую за вказані місця, бо сам не завжди бачу.
До того ж чітко розумію, що технічно вірші мої багато де могли б бути кращі. плюс до того постійний пошук форми втілення думки, а саме глибокої думки в поезії. На практиці це виглядає так: є глибока, дійсно глибока концентрація відчуттів, образів і метафоричних взаємодій - тут далі етап написання і - РЕЗУЛЬТАТ: Вірш попса. Тобто не вистачає майсерності і навіть сам не вдоволенний залишаєшься. Але це навчання (для мене) Саме так я до цього відношусь, просто намагаючись КРАЩЕ. Тут слід зазначити важливість і критики і відгуків, про яку ви, коллега, і без того знаєте)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Стрельцова (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-23 16:35:59 ]
Вадиме, розсипатися у похвалах не буду, але мені дійсно сподобались Ваші вірші, цей - зокрема. Звісно, є в них проблемні місця з точки зору української мови, проте ця проблема є і в мене (російськомовним важкувато відразу "стрибнути" в океан української, щоб вільно почувати себе саме в лексиці, ідеомах і граматиці). Однак у Вас є бажання вчитися, відчутний пошук поетичної форми, глибокі почуття і "сучасність". Ви не пишите так, як у 19 сторіччі, а прагнете нового в формі. Це ввважаю дуже важливим. Хай Вам щастить в подальшій творчості!