ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.11.15 18:28
***
Відтоді, як з ночов кленових
Мене життя закинуло в цей світ,
Не пригадаю дядька Хведося
Без стружок та олівця за вухом.
Теслею був знаний
Дядько на Канівщину всю.
А в Грищенцях
Його вважали ще й диваком.

Ігор Шоха
2025.11.15 13:36
Від імені пропалого безвісти
Ще, напевне, мене пам'ятає
та, що знає – між нами війна,
та луною у небі витає:
« Це вона... це вона... це вона...»
І якби не дароване фото,
що не відаю, де заховав,
то не вірив би, нехотя, хто то
невідправлений лист написав,

С М
2025.11.15 10:30
Безпонт-Парад (The Doors)
Як я ходив іще у семінарську школу
Була особа там, напучувала, буцім
Як оце звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Ти не у змозі звернутися до Бога молитвою!

Хто надасть мені притулок? Місце, де ховатис

Юрко Бужанин
2025.11.15 10:16
***
Я - мов раб...
Близькість з котрим
компрометує.
Ти - наче
високопоставлена
Персона...
Не дай Боже,
побачать

Микола Дудар
2025.11.15 09:10
***
Заради забавки — маклює.
Заради вибриків — клює…
І один одного вартує,
Як жаль, по-правді, не моє…
Зірвали б куш і розділили б.
Третину їм, а решту тим,
Хто так охоче насмітили
Своїм замовленням «святим»…

Ігор Шоха
2025.11.14 22:47
Перетурбації дійсності
Є ще люди на білому світі.
що не вимерли у суєті
і несуть із минулого дітям
естафету доби неоліту,
де малюють горшки не святі.

ІІ
Із минулого бачу сьогодні

Борис Костиря
2025.11.14 21:53
* * *
Самотній пожовклий листок
Упав на підлогу печально.
Як човен у морі думок,
Лежить він один безпричально.

Самотній пожовклий листок -
Це лист невідомо від кого.
Проклав невідчутний місток

Богдан Фекете
2025.11.14 12:58
Нові зморшки
кров застрягає в жилах
треба її розганяти
додивитися старе порно
чи сміття винести з хати

у фейсбуку брудними словами
напишу старому політику
як дожити із цими козлами

Ігор Терен
2025.11.14 12:55
Щодо скарбів Мідаса
Коли на біле кажуть чорне,
а світлу застує пітьма,
линяють коміки – придворні
і зеленаві, зокрема,
яким аплодували хором,
а нині кожного підряд
охоплює іспанський сором
за збочений електорат,

Богдан Фекете
2025.11.14 12:46
Спека
От-от почнеться літо.
Буде спека, інколи аномальна.
Ми готові до цього. Як завжди.
Важке дихання міського асфальту.
Сонце від якого наїжачуються перехожі
Дивляться сердито і втомлено
Висихають та вигорають.
І цей шум, гудіння, грім.

Сергій Губерначук
2025.11.14 12:19
Мій секс на відстані…
Мій секс на відстані –
прекрасна річ.
Приходьте подивитися –
це варто,
хоча б тому,
що сперма б’є ключем
і йде «запліднення у ваших душах».
Ви не гидайтеся,

Володимир Мацуцький
2025.11.14 12:09
У Росії немає своєї мови
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.

В Горова Леся
2025.11.14 10:36
Дорога (цикл сонетів)
Дорога (цикл сонетів)

І.
Вела дорога в дощ і в спеку
Між різнотрав'ями узбіч.
Мітли чи списа біле древко -
ОпЕртя, і нічого більш.

Микола Дудар
2025.11.14 08:28
***
За поповнення, за поновлення
Вип’ю чарочку знову з друзяками…
А знеболення і оновлення
Будем порівно гризти з собаками
Тую кісточку, що без тістечка
Я смоктатиму а не гризтиму
Ну а стрілочка… свіжа вісточка:
Друзів втриматись я проситиму…

Борис Костиря
2025.11.13 21:46
* * *
Уже не літо, а зима.
Фатальне листя облітає.
Так неминучості тюрма
В кайданах болісно тримає.

Зима гряде, немов тиран,
Змітаючи усе навколо.
Я прикладатиму до ран

Євген Федчук
2025.11.13 19:42
Кілька епізодів з «Київської козаччини» 1855 року
Вже двісті літ минуло з тих часів,
Як москалів у поміч запросив
Богдан. Наївно, мабуть сподівавсь,
Що цар московський справді поміч дасть.
Та, де ступила лапа москаля,
Там, він вважа, що вже його земля.
Тож помочі від них було на гріш
Та вже г
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Вадим Степанчук (1988) / Вірші

 ВСЕ ЗАВАЖАЛО ЇЙ СПАТИ
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-11-27 23:09:09
Переглядів сторінки твору 2501
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.802
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.05.18 21:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-11-28 13:28:18 ]
Таке враження, що розгойдались для стрибка... але самого стрибка не сталося. На жаль. Могло вийти цікаво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-28 15:49:39 ]
Вот видите, уважаемый Вадим, что такое - заявить о себе. Вариантов несколько.
Я видел, как одни люди пытаются нарваться на скандал, ибо их творчество никого не интересует.
Видел, как другие тоже люди выдумывают нечто невообразимое, преподнося его как нечто новое и понятное, но не всем, а, возможно, родным и близким.
Вы же идете своим путем - без шума и, можно считать, без агитации и прочих далеких от поэзии вещей.
Мрия, мнение которой я высоко ценил и ценю, написала об одном, я напишу о другом.
Неплохое стихотворение.
Украинский язык Вашего стихотворения напоминает русский, в котором такие обороты (словесные конструкции) существуют, но в украинском они иные.
Я изучаю украинский язык,хотя курсы закончил еще в прошлом месяце, и посему некоторые несоответствия синтаксису, конечно же, бросаются в глаза. Например, "капаючі крани". У нас они капающие, у вас же - те, которые капают, соответственно, на украинском языке. Но это ведь не главное, если мысль рвется наружу. Но и не второстепенное. Это техническая сторона вопроса.
Утеряно несколько запятых.
Такой оборот как "спіткались за ящики" выглядит не совсем правильным. Поинтересуйтесь, пожалуйста, соответствующей словарной статьей фразеологического или обычного словаря.
А вообще тема стихотворения и ее раскрытие интересны. То есть, можете считать мой комментарий не критикой, а отзывом.
Я ознакомлюсь, коль Вы пригласили, и с другими стихотворениями, и, конечно же, не с целью критики. Мы ведь здесь коллеги. У нас нет старших или младших. Разве что бывают не совсем психически уравновешенные люди. Но я с ними не общаюсь. Бывает, вынужденно напишу в "приват" - да и все.
Мир Поэзии достаточно просторен. Места хватит всем. А задворки какие...

Удач-дач-дач.
Да, еще. А чем вызвана необходимость писать через строчку? Неудобно читать - в частности, на КПК.
Да и в газетах тоже. Напоминает таблицу для проверки зрения. Но я не в претензии. Я просто интересуюсь. Может быть, и я так попробую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вадим Степанчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-29 22:46:32 ]
дуже вдячний за перші коменти - розривається якась вакуумність моєї творчості, оскільки ці публікації тут - перші публікації взагалі. Окремо вдячний Олексію за приділену увагу. Це дійсно важливо.

російські конструкції - це просто в десятку. Оскіліьки фактично російськомовна родина, освіта, потім література, поезія... а лиш потім українська (у площині мого розвитку де біля стрілки вектора позначка "час") то це залишає таку собі "дефектну" манеру написання. Проте не вважаю її дефектною, окрім тих випадків, коли дійсно ріже очі і вуха. Дякую за вказані місця, бо сам не завжди бачу.
До того ж чітко розумію, що технічно вірші мої багато де могли б бути кращі. плюс до того постійний пошук форми втілення думки, а саме глибокої думки в поезії. На практиці це виглядає так: є глибока, дійсно глибока концентрація відчуттів, образів і метафоричних взаємодій - тут далі етап написання і - РЕЗУЛЬТАТ: Вірш попса. Тобто не вистачає майсерності і навіть сам не вдоволенний залишаєшься. Але це навчання (для мене) Саме так я до цього відношусь, просто намагаючись КРАЩЕ. Тут слід зазначити важливість і критики і відгуків, про яку ви, коллега, і без того знаєте)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Стрельцова (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-23 16:35:59 ]
Вадиме, розсипатися у похвалах не буду, але мені дійсно сподобались Ваші вірші, цей - зокрема. Звісно, є в них проблемні місця з точки зору української мови, проте ця проблема є і в мене (російськомовним важкувато відразу "стрибнути" в океан української, щоб вільно почувати себе саме в лексиці, ідеомах і граматиці). Однак у Вас є бажання вчитися, відчутний пошук поетичної форми, глибокі почуття і "сучасність". Ви не пишите так, як у 19 сторіччі, а прагнете нового в формі. Це ввважаю дуже важливим. Хай Вам щастить в подальшій творчості!