ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.

Адель Станіславська
2026.03.13 19:40
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,

що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,

Адель Станіславська
2026.03.13 19:39
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...

На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,

Борис Костиря
2026.03.13 11:42
Не віриться, що перше серпня
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.

Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню

В Горова Леся
2026.03.13 11:36
Щоденно поїзди гудками плакали,
Коли везли вигнанців по землі,
Котра пахтіла кров'ю вурдалакові,
Що жадібно від галасу хмелів.

Хватав жінок, дітей, і люто бавився,
Незнаний звір залісенських боліт,
Гонимий і жадобою і заздрістю

Віктор Кучерук
2026.03.13 05:57
Пересохли джерела натхнення
І озер задоволень нема, -
Маячить за плечима у мене
Без ніяких здобутків сума.
Повисає, мов прапор поразки,
Мов безсилля і слабкості знак, -
Мов закінчення доброї казки,
Яке щойно дошкрябав сяк-так...

С М
2026.03.13 05:08
Осипався із підборіддя мій грим
Занурю печалі у віскі & джин
Приборкувач занапастив свій батіг
І леви замовкли і тигри притихли

Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ей
О вип’єм усі адже клоун помер
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 * * * (утро извозчика)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-31 11:11:17
Переглядів сторінки твору 3489
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-31 12:24:59 ]
Цікава поезія, Олексію!
Особливо актуально про годинник. Напевне, кожен потрапляв у подібне непорозуміння.
Тому шкода ліричного героя, що не використав можливості поспати на годинку довше:-(
:) ))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-31 13:26:06 ]
Спасибон. Нам крайне редко удается догонять время, а уж обгонять - разве что в моде (в т.ч. и в литературе) или в предугадывании тех или иных событий. Я же сегодня дважды встречал раннее утро, а с ночи, которая вот-вот начнется, мне это будет уже не под силу. Но это же ненадолго...

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-31 22:19:38 ]
А добре, синку, добре! (Тарас Бульба) Але кохай одну - не потенційно колишню... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-01 08:41:25 ]
Дельный совет, но в жизни все получается несколько иначе. Мужчин очень мало, а настоящих - и того меньше. В якутских семьях, например, их рождается едва ли не десяток. А выживает половина-треть. Да, но и девочек не меньше. Но не всем юношам удается пройти по жизни мужчинами. Войны, пагубные пристрастия... Особенно опасны войны, но на них иной раз и строится политика. Парней нужно где-то пристроить, дав им работу, которая им почему-то не в кайф. И мне она не в кайф, но я его нахожу сам.
А не лучше ли их отправить на войну? Или ее предложить как способ зарабатывания на жизнь?
Моему ЛГ удалось обойти эту роковую дугу и создать семью, но его время от времени сманивают другие женщины. А он морально неустойчивый и наделен даром влюбляться. Но он борется с этим. Мне известно, что он готов уединиться в монастыре, дабы посвятить свою жизнь служению Богу. Но, по-моему, все-таки в обществе женщин. Не верю я ему. По себе знаю, что очень трудно изменить себя - особенно, в лучшую сторону.

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-01 08:46:46 ]
***озера, ерики, заливы,*** -
всего три слова, а как красиво.
Мне понравились "ерики" :)
Спасибо :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-01 08:58:26 ]
Есть в нем что-то то ли из детских считалок, то ли (если воспринимать исключительно на слух) и гамлетовское.
Город, невзирая вечную мерзлоту и очень-очень длинную зиму с ее морозами (сегодня благодаря пасмурному настроению погоды было всего лишь около минус 20-ти), удивительно прекрасен, а главное - малолюден. Если существует несколько раев, а не один, как принято считать, то один из них, конечно же, очень напоминает Якутск.
Спасибон.
Не садитесь, пожалуйста, в машину к подозрительным на вид таксистам. Могут выкрасть.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-01 09:22:08 ]
К подозрительным - не буду :)
Сама виновата: парковаться не научилась.
Спасибо, Алексий ІІІ Потапов.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-02 19:13:59 ]
Ваша поезія не закінчується римами і рифмами, які вдаються так майстерно. Коли читаєш відповіді на коментарі, складається враження, що читаєш художній твір. Не хочеться пропустити чогось, навіть малої детальки. Щодо нового твору: він, безумовно, заслуговує на увагу. Особливо мені подобається здатність підводити думку під описовість. Це, як на картині: є головні штрихи, а є деталі, як доповнення."И для меня всего превыше на всех единая стезя", "находка - время, не утрата". Ця особливість не дає думці зіслизнути на другорядне. Успіхів!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-03 12:23:02 ]
Мне тоже нравится читать комментарии моих коллег и заочных приятелей. Я хотел бы у них научиться писать коротко, а из "Правил оцінювання" (в дальнейшем именуемом как ПОц) я хотел бы извлечь максимум полезного - т.е., писать о произведении, а не о чем-то или о ком-то другом. Но я такой не один, и поэтому меня пока что не призывают к порядку, а могут игнорировать или поддерживать.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вадим Степанчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-29 23:48:37 ]
коментую стреотипно:
1) на що схоже: мені, власне, дуже на Тютчева..
2) що бачу - про те пишу: легко, як картина сприймається. Густі мазки, кольори викликають відчуття.
3) сподобалось.

коментую не стереотипно:
Я трохи беру, відламую кусок вірша.. щось є таке всередині, ніби спогад, чи історія.. яку розповідали давно.. розповідав добре знайомий голос.. це так добре сприймається, що, здається, це колись сатлось зі мною, чи.. могло статись.