ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.07.28 11:58
стоять миряни
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось

Тетяна Левицька
2026.07.28 10:01
Невтішна осінь п'є дощі
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.

Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,

Віктор Кучерук
2026.07.28 07:46
Як ти, мамо, там, де тихий
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?

Ірина Вовк
2026.07.28 07:35
Штрих III: Жозефіна. Ніжність проти закону Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Фортепіанний концерт № 2 мі-бемоль мажор, ор. 25 (II. Andante espressivo) «У присмерку лемберзьких салонів Жозефіна Кавалькабо з’являлася як тонка струна, що чекає

Володимир Бойко
2026.07.28 00:35
Традиційно графині з Ессексу
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.

Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.

Віктор Насипаний
2026.07.27 22:06
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.

А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран

Тетяна Левицька
2026.07.27 21:12
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе

В Горова Леся
2026.07.27 17:11
Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.

Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос

Ольга Садкова
2026.07.27 16:21
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.

Піднеси на руках свою мрію

Сергій Губерначук
2026.07.27 14:34
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.

Вячеслав Руденко
2026.07.27 14:27
Величний колір кипарису
І в потяг доданий вагон,
Похилих крил, краї карнизів
І тінь минулого й бетон,

І справжній, мов животворящий
Не жах, не смуток – декаданс -
Рук неймовірних, мезальянсу,

Борис Костиря
2026.07.27 13:16
Не знав я, що колись у цьому місті
Все зміниться і зробиться чужим.
Стежок знайомих здавнене намисто
Загубиться під тягарем сумним.

Не впізнають мене оці стежини,
І вулиці відводять погляд вбік.
Лише частково в заростях ожини

Олександр Сушко
2026.07.27 10:13
Шал емоцій! Гра у шахи!
Чую тіко охи й ахи
Від дружини. Я воскрес!
Але вию, наче пес,

Бо, чого гріха таїти -
Мушу "дещо" мавці гріти,
Але, з часом, це мине,

хома дідим
2026.07.27 08:30
лови емоцію поете
лети на полум’я свічі
покинь усе що мало вмерти
нехай палає і шкварчить
у передмісті чи у центрі
життя не вимага причин
чимало є без тями впертих
атож у тебе інший чин

Віктор Кучерук
2026.07.27 06:52
Лиш час німого супокою
Вповзе по гільзах у мій схрон,
То стане тиша після бою
Мене вганяти швидко в сон.
І в сні наївному отому,
Поміж обвуглених цеглин, -
Я побуваю врешті вдома
Якихось декілька годин.

Ірина Вовк
2026.07.27 06:01
Штрих II: Маска великого імені Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Варіації на тему української народної пісні «У сусіда хата біла», ор. 18 Минуло кілька років, і містом покотилася чутка. Лемберзькі музичні салони польської та австрійської
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 * * * (утро извозчика)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-31 11:11:17
Переглядів сторінки твору 3646
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-31 12:24:59 ]
Цікава поезія, Олексію!
Особливо актуально про годинник. Напевне, кожен потрапляв у подібне непорозуміння.
Тому шкода ліричного героя, що не використав можливості поспати на годинку довше:-(
:) ))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-31 13:26:06 ]
Спасибон. Нам крайне редко удается догонять время, а уж обгонять - разве что в моде (в т.ч. и в литературе) или в предугадывании тех или иных событий. Я же сегодня дважды встречал раннее утро, а с ночи, которая вот-вот начнется, мне это будет уже не под силу. Но это же ненадолго...

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-31 22:19:38 ]
А добре, синку, добре! (Тарас Бульба) Але кохай одну - не потенційно колишню... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-01 08:41:25 ]
Дельный совет, но в жизни все получается несколько иначе. Мужчин очень мало, а настоящих - и того меньше. В якутских семьях, например, их рождается едва ли не десяток. А выживает половина-треть. Да, но и девочек не меньше. Но не всем юношам удается пройти по жизни мужчинами. Войны, пагубные пристрастия... Особенно опасны войны, но на них иной раз и строится политика. Парней нужно где-то пристроить, дав им работу, которая им почему-то не в кайф. И мне она не в кайф, но я его нахожу сам.
А не лучше ли их отправить на войну? Или ее предложить как способ зарабатывания на жизнь?
Моему ЛГ удалось обойти эту роковую дугу и создать семью, но его время от времени сманивают другие женщины. А он морально неустойчивый и наделен даром влюбляться. Но он борется с этим. Мне известно, что он готов уединиться в монастыре, дабы посвятить свою жизнь служению Богу. Но, по-моему, все-таки в обществе женщин. Не верю я ему. По себе знаю, что очень трудно изменить себя - особенно, в лучшую сторону.

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-01 08:46:46 ]
***озера, ерики, заливы,*** -
всего три слова, а как красиво.
Мне понравились "ерики" :)
Спасибо :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-01 08:58:26 ]
Есть в нем что-то то ли из детских считалок, то ли (если воспринимать исключительно на слух) и гамлетовское.
Город, невзирая вечную мерзлоту и очень-очень длинную зиму с ее морозами (сегодня благодаря пасмурному настроению погоды было всего лишь около минус 20-ти), удивительно прекрасен, а главное - малолюден. Если существует несколько раев, а не один, как принято считать, то один из них, конечно же, очень напоминает Якутск.
Спасибон.
Не садитесь, пожалуйста, в машину к подозрительным на вид таксистам. Могут выкрасть.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-01 09:22:08 ]
К подозрительным - не буду :)
Сама виновата: парковаться не научилась.
Спасибо, Алексий ІІІ Потапов.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-02 19:13:59 ]
Ваша поезія не закінчується римами і рифмами, які вдаються так майстерно. Коли читаєш відповіді на коментарі, складається враження, що читаєш художній твір. Не хочеться пропустити чогось, навіть малої детальки. Щодо нового твору: він, безумовно, заслуговує на увагу. Особливо мені подобається здатність підводити думку під описовість. Це, як на картині: є головні штрихи, а є деталі, як доповнення."И для меня всего превыше на всех единая стезя", "находка - время, не утрата". Ця особливість не дає думці зіслизнути на другорядне. Успіхів!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-03 12:23:02 ]
Мне тоже нравится читать комментарии моих коллег и заочных приятелей. Я хотел бы у них научиться писать коротко, а из "Правил оцінювання" (в дальнейшем именуемом как ПОц) я хотел бы извлечь максимум полезного - т.е., писать о произведении, а не о чем-то или о ком-то другом. Но я такой не один, и поэтому меня пока что не призывают к порядку, а могут игнорировать или поддерживать.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вадим Степанчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-29 23:48:37 ]
коментую стреотипно:
1) на що схоже: мені, власне, дуже на Тютчева..
2) що бачу - про те пишу: легко, як картина сприймається. Густі мазки, кольори викликають відчуття.
3) сподобалось.

коментую не стереотипно:
Я трохи беру, відламую кусок вірша.. щось є таке всередині, ніби спогад, чи історія.. яку розповідали давно.. розповідав добре знайомий голос.. це так добре сприймається, що, здається, це колись сатлось зі мною, чи.. могло статись.