ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,

Юрій Лазірко
2026.01.26 18:11
Пав король. Бажання випало за ним.
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...

Приспів:

В Горова Леся
2026.01.26 16:48
Сьогодні сніг колишній втратив присмак.
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!

Марія Дем'янюк
2026.01.26 16:19
Тут час дрімає на ялинці,
І я блукаю наодинці,
А сніг всміхається - блищить,
Синичка на гіллі сидить,
І раптом пурх і полетіла,
А я сніжиноньки ловила...
Гойдається ялини гілка,
Вже не синиця...Певне білка...

Олена Побийголод
2026.01.26 12:08
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою

Ольга Олеандра
2026.01.26 09:09
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.

Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот

Ярослав Чорногуз
2026.01.26 07:03
Мені б тендітну і жадану
До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.

Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 * * * (утро извозчика)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-31 11:11:17
Переглядів сторінки твору 3446
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-31 12:24:59 ]
Цікава поезія, Олексію!
Особливо актуально про годинник. Напевне, кожен потрапляв у подібне непорозуміння.
Тому шкода ліричного героя, що не використав можливості поспати на годинку довше:-(
:) ))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-31 13:26:06 ]
Спасибон. Нам крайне редко удается догонять время, а уж обгонять - разве что в моде (в т.ч. и в литературе) или в предугадывании тех или иных событий. Я же сегодня дважды встречал раннее утро, а с ночи, которая вот-вот начнется, мне это будет уже не под силу. Но это же ненадолго...

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-31 22:19:38 ]
А добре, синку, добре! (Тарас Бульба) Але кохай одну - не потенційно колишню... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-01 08:41:25 ]
Дельный совет, но в жизни все получается несколько иначе. Мужчин очень мало, а настоящих - и того меньше. В якутских семьях, например, их рождается едва ли не десяток. А выживает половина-треть. Да, но и девочек не меньше. Но не всем юношам удается пройти по жизни мужчинами. Войны, пагубные пристрастия... Особенно опасны войны, но на них иной раз и строится политика. Парней нужно где-то пристроить, дав им работу, которая им почему-то не в кайф. И мне она не в кайф, но я его нахожу сам.
А не лучше ли их отправить на войну? Или ее предложить как способ зарабатывания на жизнь?
Моему ЛГ удалось обойти эту роковую дугу и создать семью, но его время от времени сманивают другие женщины. А он морально неустойчивый и наделен даром влюбляться. Но он борется с этим. Мне известно, что он готов уединиться в монастыре, дабы посвятить свою жизнь служению Богу. Но, по-моему, все-таки в обществе женщин. Не верю я ему. По себе знаю, что очень трудно изменить себя - особенно, в лучшую сторону.

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-01 08:46:46 ]
***озера, ерики, заливы,*** -
всего три слова, а как красиво.
Мне понравились "ерики" :)
Спасибо :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-01 08:58:26 ]
Есть в нем что-то то ли из детских считалок, то ли (если воспринимать исключительно на слух) и гамлетовское.
Город, невзирая вечную мерзлоту и очень-очень длинную зиму с ее морозами (сегодня благодаря пасмурному настроению погоды было всего лишь около минус 20-ти), удивительно прекрасен, а главное - малолюден. Если существует несколько раев, а не один, как принято считать, то один из них, конечно же, очень напоминает Якутск.
Спасибон.
Не садитесь, пожалуйста, в машину к подозрительным на вид таксистам. Могут выкрасть.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-01 09:22:08 ]
К подозрительным - не буду :)
Сама виновата: парковаться не научилась.
Спасибо, Алексий ІІІ Потапов.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-02 19:13:59 ]
Ваша поезія не закінчується римами і рифмами, які вдаються так майстерно. Коли читаєш відповіді на коментарі, складається враження, що читаєш художній твір. Не хочеться пропустити чогось, навіть малої детальки. Щодо нового твору: він, безумовно, заслуговує на увагу. Особливо мені подобається здатність підводити думку під описовість. Це, як на картині: є головні штрихи, а є деталі, як доповнення."И для меня всего превыше на всех единая стезя", "находка - время, не утрата". Ця особливість не дає думці зіслизнути на другорядне. Успіхів!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-03 12:23:02 ]
Мне тоже нравится читать комментарии моих коллег и заочных приятелей. Я хотел бы у них научиться писать коротко, а из "Правил оцінювання" (в дальнейшем именуемом как ПОц) я хотел бы извлечь максимум полезного - т.е., писать о произведении, а не о чем-то или о ком-то другом. Но я такой не один, и поэтому меня пока что не призывают к порядку, а могут игнорировать или поддерживать.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вадим Степанчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-29 23:48:37 ]
коментую стреотипно:
1) на що схоже: мені, власне, дуже на Тютчева..
2) що бачу - про те пишу: легко, як картина сприймається. Густі мазки, кольори викликають відчуття.
3) сподобалось.

коментую не стереотипно:
Я трохи беру, відламую кусок вірша.. щось є таке всередині, ніби спогад, чи історія.. яку розповідали давно.. розповідав добре знайомий голос.. це так добре сприймається, що, здається, це колись сатлось зі мною, чи.. могло статись.