ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Ляшкевич
2024.06.23 22:27
Гімни)
"Слався Джива,
квітни Жива "
"Нам розрада – Світла Лада"
Хор:
"Слався Джива, квітни Жива.
Нам розрада – Сяйна Лада
Нам розрада – Чиста Лада.

Іван Потьомкін
2024.06.23 21:47
Набачив кіт мишеня.На жертву кинувся прожогом,
Та кляте звіриня встигло сховатися у нірку.
Почухав кіт потилицю і рішенець почав шукати.
Надибав: і заліг неподалік. Спочатку тихо, а потім голосніш,
Удавши з себе пса, зачав гарчати, а потім як міг і

Ігор Шоха
2024.06.23 18:48
А на росії у законі вори
аж від окраїн до кремлівських веж
і у Європі їм немає меж...
нема межі агресії мордору
і мародеру в Україні теж.

***
А контрибуції не буде,

Сергій Губерначук
2024.06.23 17:13
Світ за очі йдучи,
без будь-яких причин,
ваш чин поміж личин не помічаючи,
я стану голубим,
як пролісок, як дим,
як цілий океан для потопаючих.

Як цілий океан,

Самослав Желіба
2024.06.23 16:59
    Якщо мистецтво наслідує природу, тоді його мета – виховання людини.     Так, дійсно, футуристи мали рацію, кажучи, що де є культ, там немає мистецтва. Але рація полягає лише в тому тут, що мистецтво має уникати формальної догматизації та стереотипіз

Володимир Бойко
2024.06.23 16:42
Зо всіх шпарин пролазить «русскій мір»,
В парадне преться, лізе чорним ходом,
Облудно розпатякує про мир,
Приносячи війну і смерть народам.

Мов шашіль, поточив наш спільний дім,
Чаїться у найменшім закапелку.
І якнайшвидше хочеться усім

Леся Горова
2024.06.23 16:17
Сині води, темні води
Де ваш брід?
По якому спомин ходить
Стільки літ.

То сідає зовсім близько
В очерет
В руки місячного блиску

Євген Федчук
2024.06.23 16:02
Сидять діди на колоді. Вже осінь надворі.
Вже сонечко, хоч і гріє та не вигріває.
Та ж хочеться дідам тепла хоч трохи в цю пору.
А тут якраз затишно і вітру немає.
Тож погріти можна кості та погомоніти
Про те, про се. Свою, може, молодість згадати.

Олександр Сушко
2024.06.23 12:06
Шановне жіноцтво! Що робити з чоловіками, які не вміють і не люблять ні цілуватися, ні кохатися? З виду симпатичні крем'язи, бубонять збудливим басом, а як доходить до діла - ужасть! Ховаються під ковдру і чавлять хропака. А жінка чекає ласки, уваги,

Козак Дума
2024.06.23 11:41
Я ніколи не бачив такого –
у кімнаті літають птахи!.
Не папуги торують дорогу,
але суті і їм до снаги
у вікно залетіти знадвору,
через кухню, вітальню снують,
а тоді – на балкон і угору
карколомну продовжують путь!

Світлана Пирогова
2024.06.23 10:43
Здається, небо доторкнулось до землі
І синяву густу розсипало в Карпатах.
Китяток, аконіту, ніби дивомли,
Хрещатого гирличу зілля ароматне.

В обіймах сонячних перестріч гайовий,
Альпійські дзвоники, горлянка, цицербіта.
Розкішний і широкий свіжий

М Менянин
2024.06.23 09:57
Как в детской песочнице – квазипоэты
плетут ежедневно куплетов куплеты:
очнитесь умняшки, взрослеть вам пора.
Идите хоть в школу, но прочь со двора!
23.06.24

Микола Соболь
2024.06.23 08:28
Надпис на машині: «Діти!».
Дорогою потоки крові.
Сміються п’яні московити
зі зброєю напоготові,
обшукують дитячі речі,
знімають золото з убитих…
У березневій холоднечі
хати неначе смолоскипи.

Віктор Кучерук
2024.06.23 06:09
Щоб не збочити з дороги
І чужу не перетнуть, –
Я, звертаючись до Бога,
Говорю про справи суть.
Адже краще, як порадить
І скерує так мій хід,
Що не буде на заваді
Ані прикрощів, ні бід.

Артур Курдіновський
2024.06.23 00:17
Можливо, краще і не знати,
Що нас зупинить у житті:
Яскраве влітку конфеті
Чи взимку білосніжна вата.

Коли стрімкий застигне час,
Можливо, краще і не знати.
Хто був у чому винуватий -

Олександр Сушко
2024.06.22 13:31
Оце прочитав душороздираючу статтю вищезазначеного автора і волосся стало дибки. Розпочнімо з насвятішого, з займенника "я" та його варіацій: мене, мені, мною, мій тощо. А в цього душпастира поетичних душ такого більш, аніж достатньо. Ось дивіться:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Артур Курдіновський
2023.12.07

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іванка Шкромида (1993) / Проза

 Щоденник скованої душі




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-01-08 19:26:11
Переглядів сторінки твору 3846
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.579 / 5.13)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.404 / 4.88)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.792
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2011.01.10 18:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-08 20:25:33 ]
Іванко, а хто сковав Вашу душу? Невже Ви ніколи не відчували радості? Не награної, не "для всіх", а своєї - яка б народилася всередині від почуття дружнього плеча чи просто від гарної музики?
Чи довелося вам голодувати і жити безпритульно, на вулиці? Чи були ви на межі меж життям і смертю? Чи втрачали ви когось з близьких чи друзів? Що може в 17 років змусити поселити в душі порожнечу і огиду?

Хотілося б мені почитати вашу прозу років через 10. До речі, у вас непоганий стиль у прозі і досить образне мислення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-01-10 09:43:22 ]
в 17 років завжди дуже страшно жити :)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іванка Шкромида (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-08 22:48:22 ]
та ні...нічого такого жахливого не траплялося... просто не бачу розуміння в очах близьких людей. Через це дуже часто почуваю себе самотньою, нікому не потрібною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-01-09 10:33:38 ]
З огляду на те, як Ви відреагували на доброзичливі ремарки та поради Ваших потенційних колег по сайту з приводу появи на ньому Ваших перших творів, я не бачу нічого дивного у такому стані речей, про який Ви написали.

З повагою і з теплим словом прощання,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іванка Шкромида (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-09 12:46:09 ]
Шановний, я не маю жодних претензій до людей, які тут знаходяться. Просто не переношу необгрунтованої критики.Все дуже просто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-01-09 12:49:10 ]
Таке звертання як "шановний" без імені, свідчить зовсім про інше.

Усього Вам самого найкращого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ася Куц (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-09 02:58:54 ]
"Він занадто сильно піклується про моє єство" - мабуть, то і є твоє єство, яке піклується само про себе.
"я волію залишитись власне собою." - волієш - зможеш. Ніхто не розуміє,- значить будуть інші, ті, такі самі, ти відчуєш, все попереду, тільки не залишай ці мандри вглиб себе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-01-10 09:44:17 ]
"Скованої" - то "скутої"?