ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.04.04 07:01
* * *
Зірвався вітер і здійняв
Пилюку догори, -
І довгі стебла пишних трав
Хитанням уморив.
Тепло розвіялось умить,
А темінь налягла,
Щоб млою вдень насторожить
Одразу пів села.

Тетяна Левицька
2026.04.03 23:35
Живи!
Ти все здолаєш на шляху:
хвороби, заздрість, війни!
Майстерно підкуєш блоху,
крізь мури пройдеш вільний.

Хай не ятрять старі борги
твої сердечні рани.
Воскреснеш з пороху трухи

М Менянин
2026.04.03 22:37
Схід наш ось (передчуття миру)
Сходить Сонце України,
це і є той Божий Схід.
Хто в любові до людини –
той тримає Духа плід.

Чую дотик, Східний вітер
чулить душу неспроста,
бачу тему далі літер,

Охмуд Песецький
2026.04.03 21:56
Катрени любові
Інтригами доводити до сліз,
Не підпускати до близьких відносин,
І відмовляти в сексі навідріз.
А ми нічо, і зайвого не просим.

Закоханість - це саме той засіл,
Де сіль кохання, цукор і гірчиця,
Часник образ... Збираймося за стіл,

Іван Потьомкін
2026.04.03 21:38
Замальовки не тільки про жінок (запозичено з книги Wladyslawa Palubickеgo «Kobieta w humorze zydow
Домашні зауважили, що Хаїм спить в окулярах. «Чому ти не здіймаєш наніч окуляри?»- питає здивована дружина. «Бачиш, люба, так зіпсувався мій зір, що я вже не бачу людей ввісні». *** В клубі юдейських інтелігентів великого промислового міста точиться р

Борис Костиря
2026.04.03 11:58
* * *
Не віриться, що листя жовте
Говорить у тяжкім гріху
І в те, що невблаганні жорна
Все перетворять на труху.

Не віриться, що найдорожче
Впаде мінливості листом.
Побита, зношена дорога

Віктор Кучерук
2026.04.03 05:54
* * *
Туман розвіявся, мов дим,
Поміж вербових віт
І плеск озерної води
Збудив півсонний світ.
Пахучих лілій аромат
Доносився, - просив
Вдихати зблизька благодать
Квітучої краси.

Євген Федчук
2026.04.02 19:59
* * *
Такі уже «трудяги» москалі,
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.

Костянтин Ватульов
2026.04.02 17:19
Мама
Я ще відбиваюсь у дзеркалі сонних калюж,
Чомусь прикидаюся сильним та зовні здоровим.
А хмара на небі підтягує ношу важку,
Що схожа частково на сиву примару ворони.
І навіть якщо у минулому сенси вбачав,
То зараз уже розгубив притаманну гостинніс

Артур Сіренко
2026.04.02 16:17
Хоку сумної сливи
Коли квітень тільки почався і дні неочікувано стали холодними і дощавими мене запросив у свою самотню хижку старий хайдзін, що підписує свої прозорі хоку іменем Ейєн-но Котокутобіто () і вирощує в своєму саду ожину. Ми пили чай, заварюючи заміть традиційн

Охмуд Песецький
2026.04.02 13:27
Стукіт підків
Відтисками, схожими на зліпки,
Сходяться й розходяться сліди.
Тягнуться вони і вийшли звідки
Кроками нестримної ходи,
Де майбутні храми та осідки,
І про те, хто як веде й куди,
Знає тільки Він, Отець Верховний,
З вершниками гиблої біди.

Борис Костиря
2026.04.02 13:10
* * *
Пожовкле листя опадає,
Як невблаганності потік.
Пожовклий смуток небокраю.
Схилився ніжний базилік.

Пожовкле листя промовляє
До совісті і глибини.
На місце радості розмаю

Юрій Гундарів
2026.04.02 09:43
Вулиця братів Шевчуків
У Житомирі незабаром з’явиться вулиця братів Шевчуків – Валерія та Анатолія, видатних письменників і видатних патріотів. Коли старший брат Анатолій був засуджений до п’яти років мордовських таборів, молодший брат Валерій не побоявся його провідати…

Бра

Віктор Кучерук
2026.04.02 05:50
* * *
До психолога звернулась
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.

Артур Курдіновський
2026.04.02 05:34
Мелодія весни (рондель)
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.

Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати

С М
2026.04.01 21:50
Бедж (Cream)
Думав про поїздки наші, в мустангу
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл

Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Іванна Сріблицька
2026.03.31

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іванка Шкромида (1993) / Проза

 Шестиструнна гітара
Простий собі музичний інструмент, але якщо подивитися глибше, то зовсім він і не простий.
Дерево... звичайне дерево.. Було воно колись таким , але лише до того моменту, поки з нього не зробили ось таке чудо. Розмріяні округлені боки... витончені прямолінійні риси. Гітара, наче жінка. А вона ж колись і справді була жінкою.. І жінкою, яка нестерпно кохала. Кохала до зникнення серцебиття.

Стародавні дні..

Вона не існувала... і не існував Він. Було тихо і безтурботно. Світ лише народжувався.. А про них ще ніхто і не згадував.

Давня епоха...

Вона не знала Його, а він не знав Її... Вона не кохала Його, а Він не кохав Її... Але Вони зустрілися і поглянули одне одному в очі...Світ змінився... і Вони також змінилися.

Романтичне середньовіччя...

Короткі, але пристрасні зустрічі. Приємні подарунки у вигляді власноруч зроблених листівочок з красивими віршами про кохання. Ті чарівні пісні, що поділяли душу на дві рівні частини: власну і Його... Вона кохала... і Він кохав... Вона не могла жити без нього, а Він не міг жити без Неї...

Загадковий ренесанс...

Могутні архітектури, які ховали під своїми дахами поцілунки. Довгі шалені ночі, сповнені жаги і пристрасті. Загублені світанки з ароматом кави і прощальною запискою..." P.S. Кохаю...." І тихий шепіт з вуст : « Я тебе теж...»

Новий час...

Холодні дощі, довготривалі зливи, що ховали сльози. Він більше не приходив... а Вона все ще чекала на нього, пригортаючи до серця ті старі листівки, від яких ще досі віяло теплом і коханням.. Вона чекала, а час ні...

Новітній період...

Він так і не з’явився.. А Вона без нього померла..Проте все те, що було колись...залишилося жити досі:
1-а струна – небуття...
2-а струна – зустріч...
3-я струна – романтика...
4-а струна – кохання..
5-а струна – розпач...
6-а струна – смерть...

Ніщо не проходить безслідно... Все просто ховаються в непомітному для нас місці. Воно завжди поряд , а ми навіть не здогадуємось про те. Однак інколи вдається поговорити з минулим… через музику...




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-01-08 19:28:42
Переглядів сторінки твору 3257
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.082 / 5.25  (3.579 / 5.13)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.404 / 4.88)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2011.01.10 18:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-08 20:30:22 ]
Про струни і закінчення - цікаво )
Ви граєте на гітарі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іванка Шкромида (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-08 22:46:58 ]
вчилась трішки... ну основні акорди знаю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фігляр Шико (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-09 20:42:56 ]
струна це просто нитка з металу, нейлону чи іншого матеріалу. Ви мали на увазі висоту звуків відкритих струн шестриструнної гітари?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-01-10 09:42:27 ]
О, Іванко, молодчина. Тут уже і трикрапок побільше. І навіть з"явилось таке оригінальне і улюблене мною написання займенників з великох літери. Тільки от капслоку досі не бачу - ніпарядок)))

Зате є кава.

Бачу, в нас на ПМ з"явився достойний конкурент П.Кукуй і Ю.Гриценко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-30 17:39:17 ]
Іванко! Низькі частоти (5 і 6 струн) долають перешкоди, огинаючи їх. Розпач, страждання і смерть можна відчувати навіть кістками черепу!.. Гарно і талановито написано. Успіхів Вам.