ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2024.10.03 01:56
В щасливу пору
з батьками ми.
Вони і поруч
і в нас вони.

Давно нема їх –
пролинув час –
та рідний подих

Артур Сіренко
2024.10.02 23:00
Ця історія трапилась зі мною, коли я на прохання князя Мстислава Ярославича (що було висловлене навіюванням, телепатично) жив у чудських землях, у місті з такою ж чудською назвою як і річка Андога, що належало тоді удільному князівству Андогському. Я тоді

Пиріжкарня Асорті
2024.10.02 22:37
грицька ті випадки дратують
коли і в низці сновидінь
почує він жіночий шепіт
надінь

2024

Тетяна Левицька
2024.10.02 17:58
Скажи, рідненький, як тобі живеться
у затишному зорянім раю?
Мені ж ніяк не відірвать від серця
того, кого без пам'яті люблю.

Вже третя осінь, за вікном ридає,
перецвітають квіти чарівні,
сніг білими кульбабами над плаєм

Юлія Рябченко
2024.10.02 15:50
Я розкидаю каміння, а ти збираєш,

Кажеш, що то діаманти в моїй душі.

Що ти, коханий, у темряві цій шукаєш?

Просто, ти сонечком сяєш, воно й блищить...

Іван Потьомкін
2024.10.02 13:37
Двадцять літ зі сходу на захід, з півночі на південь ходив імператор Діоклетіан, усмиряючи різномовних бунтівників. Час його названо «поверненням золотого століття». Заглянув імператор на якусь часину в Рим. І не сподобалось йому тут жити, а закортіло на

Сергій Губерначук
2024.10.02 11:59
Я був би у марах
собою-собою,
з’явив би даремні слова,
а зараз
у цих залогічних спробах
не те я – не те сказав.

Ці рими націлені Римом

Леся Горова
2024.10.02 11:25
Шістнадцять голубів знялися в небо.
Ще не до зір. Ще пурхають довкіл.
Бо кожному із них додому треба,
Зробити там останні сорок кіл.

Пір'їна біла у долоню ляже.
Вже рідне серце не переболить.
Коли ж тобі таки воздасться, враже?

Микола Дудар
2024.10.02 09:20
Причепуритись треба буде… причепурусь
А що такого, мені то не звикати?!
Ніякої інтриги… запарений кун-кус
І будемо на неї з ним чекати…

Борідку вже дорослу, посивівши, підстриг…
Одекалоном освіжив і хату, і,
Нагадую: я проти всілякостей інтриг

Віктор Кучерук
2024.10.02 06:14
Розчинилося у мжичці
Сонця лагідне тепло, -
Вкрили крапельки травичку,
Як холодний піт чоло.
Заіскрились, забриніли
І зарухались навкруг, -
Не утримавшись на схилах, -
Податись мерщій на луг.

Микола Соболь
2024.10.02 05:51
Час від часу зітхаю (з полегшенням наче),
що у землю впаде проросте чи згниє.
Хто заплатить борги, як удови заплачуть?
Хто дитятко утішить чиєсь чи своє?
Чи промовить убивця: «Возьмі, вот, канфєтку»? –
він три шкіри здере поки тільце живе,
не тобі в

Сонце Місяць
2024.10.01 23:08
Хамфрі Боґарт вантажиться на вінтажній линві—фрау Мюллер на підхваті. Балаганчик врубає трофейні софіти. Нотково істеричний дряпаний вокал якоїсь леді. На линві склизько. Зівсібіч прибуває відвідувач Бажаючі вхопити вишеньку на торті. Фероньєтка без фе

Микола Дудар
2024.10.01 19:35
Цей тиждень — ні, в наступний тиждень
Нам доведеться відповзти
І від покупок, і від гривень…
О миле серденько, прости…
Щось переплутав, недобачив
І спотикавсь було об щось…
Я ж переймавсь тобою наче?
А відповзти таки прийшлось…

Світлана Пирогова
2024.10.01 12:46
Занапастили... Гріх навколо.
Згоріло поле, зчорніло поле.
Війни несамовите соло.
Горланить гучно вороже воло.

Хати-примари, вишень зойки.
Димиться темінь, суцільна темінь.
Хрипить самотня в смугах сойка.

Пиріжкарня Асорті
2024.10.01 11:31
і телефонна і душевна
та пісня в церкві й хорова
аж тепло регенту від неї
співа'

2024

Олександр Сушко
2024.10.01 11:25
Антитеза на вірш Анатолій Матвійчука

Осінь гріє теплом,
Це закінчиться скоро.
Дотик інших часів
Студить душу мою.
На тоненькім містку
Поміж Завтра й Учора.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 * * * (хвори)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-01-11 19:29:10
Переглядів сторінки твору 5820
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2020.12.10 23:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 20:45:25 ]
Хорошо хоть в апетку под фонарем не надо.
И анекдотец вспомнился "сам ты чипидрос, дедушка" )
"Как ревматик, вьюга стонет" - очень точный образ.

А вообще, Потапий, за пинки кошке - я б и супчик отобрала, да.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 20:45:53 ]
Это была аптека, естественно ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 21:57:29 ]
И про аптеку понятно.
Не гуцул, чай.

Удач-дач-дач всем )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 22:03:03 ]
Голодной куме одно на уме, о Мрия. Я имею в виду ЛГ. Ревматизм. Вот на чем зиждется перенос образов с больной головы на здоровую. Дело-то на Урале было, в аккурат на стыке двух частей света в пределах одной.
А кошке Антонине суп так и не достался, ибо хлебу свойственно прокисать. Поддел галошей ЛГ и миску. Пусть знает, что не только она (Антонина) в доме хозяйка, но и ее сосед по жилищу. А в галошах там ходить удобно. Практичная обувь. На сапоги и на босу ногу - лучше не придумать.
Как и портки, впрочем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 20:54:31 ]
Пом"якшуюча обставина - нога була в холоші:)
А віршик гарний - тільки холодний.Слава Богу в мене зараз тепло і їсти навалом, а то після прочитаного холодок пішов поза карк.
Салют:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 22:02:04 ]
В этом году от салютов много птиц погибло. Грохот их дезориентирует, вначале оглушая. У них, не знаю, как насчет острого слуха, ибо уши только у филина зафиксированы, но салют для их убийственен. Сотнями взлетали среди сна, натыкаясь друг на дружку. Посему не наводи, о Владимир, на меня печали.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 22:10:09 ]
Хвори... Невесело. Та ж лікуйтеся! І кицюню не ображайте, хіба вона чим завинила?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 22:47:12 ]
Нет уже той кошки. Шестнадцать лет ей кошачий бог земного пути отмерил. Моему ЛГ ее прежние хозяева, съезжая, передали к дому в придачу. Половину жизни с ними, столько же с ним.
Ее нет, а стихотворение есть.
А что люди бессмертием именуют?

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-11 22:43:39 ]
Надрывается батарея,
С голодухи худеет Тоня
И... хлебает бобыль зверея
Супчик-муть на своём балконе.;-)))

Добрый вечер, Алексий ІІІ, жуткую картинку я нарисовала?.. Как раз перед сном такое и читать! ;-)))




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 23:00:20 ]
Мое воображение другие впечатления поражают. Поэтому не печальтесь.
Экспромт в тему.
И с выдумкой.
Кошка тоже фантазерка была.
Вот заставь или соблазни, например, лошадь, с листиком играть, подбрасывая, подхватывая. Или с полудохлой мышью. Сильно эта лошадь наиграет. Жди. Как же. Будет она играть. Дождешься.
Козы, знаю, играют. И то, если зиму в сенях перезимуют и привыкнут к цивильной жизни, а не скотской.
Или сагитируй играть корову. Да она всю жизнь печальная. Не играет она с этим листиком, с теннисным шариком или кроличьей лапкой.
Кошки как никто, наверное, коммуникабельны и приветливы. Но не ко всем. Вот и вся коммуникабельность. Но зато с ними жить, как под наблюдением. Просыпаешься - а она слышит. Подкрадется (а между каждым шагом минута может пролететь, ибо стоит и прислушивается) к тебе - и вдыхает носом. Чует. Ты будильника не слышишь, а она тебе лапкой лоб легонько царапает - вставай, мол, лежебока.
И поди, разберись, кто кого воспитывает.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 23:01:58 ]
"А за окном то дождь, то снег, и спать пора - и никак не уснуть..." Знову музика навіяла ;)) А пісня гарна, хоч і стара. Якщо маєте бажання "взгрустнуть" - http://www.youtube.com/watch?v=5DFcxUTDI_4. Я тільки що слухала...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 23:33:03 ]
Я уже выплакался, вспоминая кошку.
Большое спасибо. Даже не это пошлое "спасибон".
Завтра, если вы не против, я еще раз послушаю.
Хорошая песня. Душевная.
Меня на собрание жилищного совета приглашают. А мне смешно это все, что будет. Я уже был на одном - на общем собрании жильцов. Они по моей квартире решение, видите ли, будут выносить. Ты ж па-ни-ма-еш.
Да половину их уже пора выносить. Тоже мне кондоминиум. Слово-то какое.
И кошку я и здесь заведу. На руках носить буду. И в нос целовать. Все обиды прошлой вымаливать буду.
Удач-дач-дач. Спасибо. После песни на свое стихотворение еле настроился. Но что объединяет оба произведение - это лепота.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 23:49:16 ]
Ишь, "вьюга млою небо кроет, вихри снежн." и.т.д :)) Куда уж строже - ногой в калоше. Валенки бы Вам, Алеша, - и здоровью полезнее, и кошке мягче. Отличное слово "бобыль" - хорошо забытое старое.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-12 10:28:17 ]
О каких-то параллелях я думал меньше всего, хотя и был настроен на волну моей памяти. А если уж что-то напомнило Вам о Большой Поэзии, то, конечно же, спасибон.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-12 00:10:38 ]
Угораю - от смеха,
после песнопения в
АУМ.
-Этож надо,как тебя,
Брат, любит Семья!
Вот!- Что значит Друзья!!!
Жизнь! Этого! Стоит!
Али я не прав-узри?!
Здоровья. Мудрости!!!

Х-ОКЕЙ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-12 00:20:22 ]
Угораю с себя-работаю
с мобильного, в дороге
я.,
ВАВ! Тебе ЗДОРОВЬЯ!
Не шали. Бай, бай


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-12 10:41:06 ]
На самом деле моему ЛГ было не до смеха, но иной раз последний служит надежным плечом (едва ли не как плечом друга) - и становится легче.

Спасибон, Александр.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2011-01-12 13:33:34 ]
Цього року будьте поблажливішим щодо котів - вони господарі року.
Подобається жартівливо-іронічна манера твору. Успіхів!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-01-12 21:28:21 ]
Он какой-то поэтически легковесный. Но, наверное, в чем-то как бы свой. Существуют такие произведения - они созданы на доверительной ноте, в расчете на то, что тебя понимают.
Наверное, определенную роль играет некая адресность.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 14:07:01 ]
Яскрава побутова картинка. Жива. Виздоровлюйте!