ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.01 23:54
* 219 *
осяяно вітражний
фірмовий день осінній
оспіваний у римах
стрункіших за мої
засипаний плодами
а поруч – все у квітах
яких ти не купляєш
і я так само ні

С М
2026.10.01 22:54
Ящірка (King Crimson)
Частина I: Принц Руперт Пробуджується(0:00–4:31)

Прощавайте, дзвони майстра храму
Його кіоск і чорний кмин
Ґречність вибраного слова
Едем обіцяний
Принц Руперт при скляних сльозах
Шафран шабат кров із повік

Іван Потьомкін
2026.10.01 21:39
***
Прощай, Росіє! Хай буде це назавше,
Аби твоє буття зійшло на небуття.
Прощай і без прощення йди у міфологію,
Аби Вкраїна й світ тебе забули назавжди.
Нам буде з ким розмовлять по-людськи:
Народів тьми і тьми, зневажених тобою,
Уже готують словники

Світлана Пирогова
2026.10.01 20:31
Осінній солод
Бринить над яром тиша десь далеко.
Вже обрій золотить тополі.
Осінній відчуваю солод,
Хоч морок проростає ледве-ледве.

Воркують сині, вайлуваті тіні.
І чути ніжність слів доречних,
І сутінки схилились ґречно.

Володимир Бойко
2026.10.01 19:48
Лімерики F9
Москалям на вулкані Камчатки
Закортіло пограти у «прятки».
Хто хутчіше стрибав,
Булькнув в лаву й пропав
Й не паскудить терени Камчатки.

На КП на кордоні Хорватії
Запровадили тест з демократії.

Євген Федчук
2026.10.01 19:09
Звідки клан Кімів у Північній Кореї
Коли упхались в Україну москалі,
Її скорити дуже швидко захотіли,
Але по пиці тільки добре ухопили,
Стаючи добривом чужої їм землі,
Знайшлось не так багато світових країн,
Які б відкрито москалям допомагали,
Солдат і зброю їм у поміч посилали.
І се

Артур Курдіновський
2026.10.01 16:23
Келих осені
Я вип'ю келих осені гіркої,
Пізнаючи таємну благодать.
Ми так і не зустрілися з тобою...
Хіба що листям неживим загою
Безглузді мрії, що в мені болять.

Я осушу цей келих. Вмить порветься
Чекань моїх натягнута струна.

Борис Костиря
2026.10.01 14:52
Сльоза
Води ніколи не нап'єшся
З криниці чистої сльози.
Не зіграна на сцені п'єса.
Надірваний фагот грози.

Ти не пізнаєш цю криницю,
Її глибини, таїну.
Ідеї епохальні й ниці

Тетяна Левицька
2026.10.01 12:46
Захлинаюся зболеним віршем...
Захлинаюся зболеним віршем —
у сутемряві місяця німб.
Задивляюся в небо частіше,
щоб побачити Бога у нім.

Та пітьма затуляє Світило,
сіллю вкрила чумацький мій шлях.
Я колись божевільно любила

Ольга Садкова
2026.10.01 11:24
Орієнтири
Розірвеш тенета власного страху,
зробиш перший крок —
і починають рости крила.
І ширшає обрій,
бо ти вже — над собою колишнім.

Треба лише втримати напрямок польоту,
аби вітри спокус

В Горова Леся
2026.10.01 07:56
Бджолине
Спокійне сонце з неба волошкового
Тепло зливає до мілкого полудня.
Та не встигає вщент його наповнити,
Як тінь густа бджолині крила сковує,
В омані дня, що обернулась холодом.

Зніміння пересилити чи станеться
В погожім завтра тихооксамитовім,

Віктор Кучерук
2026.10.01 06:52
* * *
Солодкувато-пряний запах
Осінніх трав уже повсюди, -
Мов дух згасання причалапав
І в тьмяній тиші звично блудить.
Зашарудять пожовклі трави
І стихнуть зразу в безгомінні, -
Лише не меншає тіснява
Холодних запахів осінніх.

Артур Сіренко
2026.10.01 00:42
Старі галузки для вогнища
Глиняні люди
Марять свої глиняні сни
В тій безпорадності — безнадії ріки.
Глиняні люди,
В яких забули вдихнути душу,
Яких не захотіли випалити
(Бо вони ж не глечики,
І не шматок гіркого лісу -

хома дідим
2026.09.30 23:11
* 218 *
ввійти у розповідь зненацька
заримувати бруд і брют
провести паралель між спрутом
і містом вулиць і споруд
неони ліхтарі вечірні
помножити на світ зірок
дощем заштрихувати тіні
а звідки дощ – не зна ніхто

Іван Потьомкін
2026.09.30 20:55
З голосу Леонардо да Вінчі
Гніздо із пташенятами мавпочка знайшла.
Хотіла малечу всю обняти, та поки підкрадалася,
Знялись вони, бо вміли вже літати.
Голопузеньке, котре одне зосталось,
Схопила мавпочка й крутити стала на всі боки,
Допоки не побачила, що очі в голопузика закри

Юрко Бужанин
2026.09.30 20:48
***
Тато донечку привіз
У село родинне.
Показав загін для кіз: -
Подивись, дитино: -
Бачиш, козлик бородатий
Походжає поміж кіз.
Хіба схожий він на тата?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Марія Гончаренко (1943) / Проза

 з циклу "Київські медитації". Сталкінг
...
перейти до тексту твору



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-23 21:17:39
Переглядів сторінки твору 4079
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.12.02 10:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Севрук (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-24 10:12:16 ]
Пані Марія,ви не назвали усі зупинки.Саме на ,,14 кілометрі,, біля села Мала Олександрівка мав дачну дфілянку,куди доїзджав електричкою.Враження осталось жалюгідне від стану самих вагонів,а ще, майже завжди були набиті ніби оселедці у бочці.Завжди стояв на сходах,тому що у вагон не було змоги увійти.Медитації ваші заслуговують поваги ,добре читаються і на мій погляд ,їх було б добре продовжувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-24 20:47:19 ]
Пане Михайле, дякую за увагу і за оцінку та побажання. Прислухаюся.
Так, то правда, - не всі зупинки перелічила, як від Борисполя до Києва. То ми одними стежками ходили...
Це писалося давно, у 2001 р., з натури - о, тоді жахалася, але їздила - син пішов у прийми, у Бориспіль. Так, у тих вагонах як оселедці у діжці о любій годині, крім нічних, та ще із часто-густо зірваними сидіннями... то був жах! А зараз маршрутки курсують, а на залізниці в цьому напрямку вже трохи порядку є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-24 11:12:01 ]
Интересно посмотреть Вашими глазами на незнакомый мне край. Я посмотрел карту. Тысяча км расстояний, а почти что то же самое. Кстати, то, что Вы именуете "кравчучкой" ил "кучмовозом", имеет свою Родину. Это - Ленинград. Я помню картины детства. Бабушки с колесными рюкзаками, с которыми они атаковали магазины, приехав из периферии. Хотя эту сумку на колесиках (они обычно были клетчатыми) катал и я, выполняя, как мне казалось, очень важную миссию. Дед ее презирал. Это касается не столько миссии, как сумки родом из Ленинграда. Но я вижу, что она прижилась и в столице Украины. Неужели до сих пор ничего не изменилось в системе продовольственного снабжения?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-24 21:07:33 ]
Доброго вечора, Алексію ІІІ! А якщо у Вас ще і сірі очі - то картина буде адекватною...
Так, сумки на коліщатках - це витвір, думаю, всього СРСР - я їх теж пам"ятаю ще з тих часів, але саме за керування Кравчука та Кучми ці сумки такими назвами увічнили часи їхнього державного господарювання...
А зараз - супермаркет на супермаркеті...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-24 21:19:20 ]
Как ни странно, серые.
А сумки на колесах, наверное, будут существовать до тех пор, пока у людей будут руки, а в городах будет существовать, соответственно, городской транспорт. Ибо только в нем их владельцы съезжаются на свои тусовки, вволю потусовавшись на рынках. Эти сумки называют еще "торпедами". Но, наверное, не везде ))
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-24 21:43:28 ]
Сірі! - Чи не багато збігів! - шульги, сіроокість, пишемо зеркально, та ще зліва направо...
Ні, так у нас ці сумки не називають... ще.
Цікаво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-03 18:04:10 ]
і тут переплуталося - треба: "пишемо... зправа уліво..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-25 20:57:30 ]
Пані Маріє! Коротко, правдиво і образно. Сподобалося. А ще Ваше оповідання нагадало мені чиїсь слова: "Сторозтерзаний Київ і двістірозіп"ятий Я".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-26 10:36:20 ]
Дякую, пане Василю, за увагу і за цю фразу - "Сторозтерзаний Київ і двістірозіп"ятий Я" - гарно сказано. Я не знала.