ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.08.17 20:56
Матуся Гуска (Jethro Tull)
Йдучи якось по Гемпстед Феа, я
Надибав Матусю Гуску
І засмутив її глузд, що став криком
Студент приїжджий відати хотів
Що таке справді є
Слони бігають із левами
Колом Піккадільським?

Іван Потьомкін
2026.08.17 20:04
Диво з-за Дніпра
Напекла ти пирогів.
Всі пухнастенькі такі.
Цей із сиром, цей з укропом.
Ні, нема таких в Європі.
Таж і на Святій Землі
Пирожки чомсь замалі.
А от в нашій Україні
Пирожки в кожній родині

хома дідим
2026.08.17 19:06
* 176 *
хоч не упевнений
а все блукав би знаєш
світ заочі
стежками або так
абищо не шукаючи
бездарно
між стін байдужих
серед вуличних собак

Борис Костиря
2026.08.17 13:49
Понеділок
Не віриться, що нині понеділок
І невгамовна, вічна суєта.
Біжить юрба, як зграя жвавих білок.
Тривога окуповує міста.
Цей вічний, нескінченній понеділок
Простягся на долонях самоти.
Крізь хащі міста, як новітній Ділан,
Ідеш кудись без ясної мети.

Вячеслав Руденко
2026.08.17 13:41
Між меланхолії невпізнаних
Де забагато аґрусу між згаяних
Алегоричність притаманна всім,
В апартаментах лицарів незайманих,
Де на бандурах висохлий зефір

І …ніч тримає ворона над прірвою,
А прірва прикидається бузком,
Густими полуничними сиропами,

Володимир Бойко
2026.08.17 13:31
Нетривіальні думки - 10
Штучний інтелект порахував інтелектуалів поштучно. Спершу отримав гарбуза, а потім ще й дістав на горіхи. Із зони комфорту потрапив просто на зону. Меланхолік помітив пожежу на горищі і відреагував по-філософському: «Гори ще…» Проблеми із го

В Горова Леся
2026.08.17 11:48
Ранку добрий
Ранку раночку, ти як брат мені.
Тихо дзенькає еСеМеС.
Ніч лякала - для серця матиме
Сотні жал і десятки лез.

Нахвалялася, все те гамузом
В сон розірваний зажене.
Закровавиться страху галасом

Ірина Вовк
2026.08.17 10:23
"Арсіноя. Забута тінь на сходах Артеміди"
Золоте сонце Егейського моря повільно занурювалося у воду, заливаючи передвечірнім світлом Ефес – одне з найвеличніших міст античного світу. З висоти пташиного лету воно здавалося розкішним мармуровим килимом, розгорнутим між зеленими пагорбами та гамірно

Тетяна Левицька
2026.08.17 09:07
Від злості, Боже, борони
Стрибнути вище голови
не вимагайте, люди.
В моїй ви шкурі не були,
не розтинали груди.

Та не пройшли моїх доріг,
нудотних хімій сорок.
Я бачила кривавий сніг

Віктор Кучерук
2026.08.17 06:45
* * *
Хоча іще квітують квіти
І сонцем повняться плоди, -
Уже тепла позбувся вітер,
А я менш пріє від ходи.
Уже геть зовсім непрозора
Поза рікою далечінь, -
Вже гублять листя осокори
І я лисію не один.

Тетяна Левицька
2026.08.16 23:54
Лірична соната
Гріховна та недосконала
На цій землі,
У склепах темних заховала
Гіркі жалі.

Можливо, ти не знала міри
Своїх бажань?
Пливла за привидами мрії

Ольга Садкова
2026.08.16 23:10
Пам'яті композитора і співавтора І. Ярового
Збирала в пригорщі слова,
звичайні й променисті,
щоб в них душа була жива
і поривання чисті.

І розсипала на столі
їх, друже, перед вами,
аби у вранішній імлі

Іван Потьомкін
2026.08.16 21:37
Дарунок з Миколаєва
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Терен у полум”

Охмуд Песецький
2026.08.16 21:21
Нічого не читатиму
Нічого і я не читатиму –
Ні батькового, ні материнського.
Скажу і про дідове з бабиним
У музи своєї під цицькою.

Ніхто і моїми поезами
Навряд чи будь-де зацікавиться.
Тож будьмо відверто тверезими

хома дідим
2026.08.16 19:58
* 175 *
як ми сиділи на трибуні
на стадіоні авангард
що також міг би зватись юність
в країні сумнозвісних рад
у день із дощиком серпневим
що до обіду вже ущух
як ми сиділи просто неба
усіх побачень і розлук

Євген Федчук
2026.08.16 19:03
Кубанська Україна
У Києві, москалів тим щоб подратувати,
Одну з вулиць ім‘ям новим рішили назвати –
Кубанської України. Москальщина злиться
І, хто знає, чим в майбутнім воно закінчиться.
Раптом вулицю назвали, ідею заклали
Й через роки Кубань, справді українська стала
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Марія Гончаренко (1943) / Проза

 з циклу "Київські медитації". Сталкінг
...
перейти до тексту твору



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-23 21:17:39
Переглядів сторінки твору 4029
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.12.02 10:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Севрук (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-24 10:12:16 ]
Пані Марія,ви не назвали усі зупинки.Саме на ,,14 кілометрі,, біля села Мала Олександрівка мав дачну дфілянку,куди доїзджав електричкою.Враження осталось жалюгідне від стану самих вагонів,а ще, майже завжди були набиті ніби оселедці у бочці.Завжди стояв на сходах,тому що у вагон не було змоги увійти.Медитації ваші заслуговують поваги ,добре читаються і на мій погляд ,їх було б добре продовжувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-24 20:47:19 ]
Пане Михайле, дякую за увагу і за оцінку та побажання. Прислухаюся.
Так, то правда, - не всі зупинки перелічила, як від Борисполя до Києва. То ми одними стежками ходили...
Це писалося давно, у 2001 р., з натури - о, тоді жахалася, але їздила - син пішов у прийми, у Бориспіль. Так, у тих вагонах як оселедці у діжці о любій годині, крім нічних, та ще із часто-густо зірваними сидіннями... то був жах! А зараз маршрутки курсують, а на залізниці в цьому напрямку вже трохи порядку є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-24 11:12:01 ]
Интересно посмотреть Вашими глазами на незнакомый мне край. Я посмотрел карту. Тысяча км расстояний, а почти что то же самое. Кстати, то, что Вы именуете "кравчучкой" ил "кучмовозом", имеет свою Родину. Это - Ленинград. Я помню картины детства. Бабушки с колесными рюкзаками, с которыми они атаковали магазины, приехав из периферии. Хотя эту сумку на колесиках (они обычно были клетчатыми) катал и я, выполняя, как мне казалось, очень важную миссию. Дед ее презирал. Это касается не столько миссии, как сумки родом из Ленинграда. Но я вижу, что она прижилась и в столице Украины. Неужели до сих пор ничего не изменилось в системе продовольственного снабжения?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-24 21:07:33 ]
Доброго вечора, Алексію ІІІ! А якщо у Вас ще і сірі очі - то картина буде адекватною...
Так, сумки на коліщатках - це витвір, думаю, всього СРСР - я їх теж пам"ятаю ще з тих часів, але саме за керування Кравчука та Кучми ці сумки такими назвами увічнили часи їхнього державного господарювання...
А зараз - супермаркет на супермаркеті...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-24 21:19:20 ]
Как ни странно, серые.
А сумки на колесах, наверное, будут существовать до тех пор, пока у людей будут руки, а в городах будет существовать, соответственно, городской транспорт. Ибо только в нем их владельцы съезжаются на свои тусовки, вволю потусовавшись на рынках. Эти сумки называют еще "торпедами". Но, наверное, не везде ))
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-24 21:43:28 ]
Сірі! - Чи не багато збігів! - шульги, сіроокість, пишемо зеркально, та ще зліва направо...
Ні, так у нас ці сумки не називають... ще.
Цікаво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-03 18:04:10 ]
і тут переплуталося - треба: "пишемо... зправа уліво..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-25 20:57:30 ]
Пані Маріє! Коротко, правдиво і образно. Сподобалося. А ще Ваше оповідання нагадало мені чиїсь слова: "Сторозтерзаний Київ і двістірозіп"ятий Я".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-26 10:36:20 ]
Дякую, пане Василю, за увагу і за цю фразу - "Сторозтерзаний Київ і двістірозіп"ятий Я" - гарно сказано. Я не знала.