Поетичні майстерні

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

2024.07.03 19:14

Відповідь С*

Як і очікувалося, наш любий С8 не зміг промовчати і пройти повз, адже він людина надзвичайно... проста і його реакцію легко викликати: вірш або, рідше, спіч. Скажу, що він відверто бреше в своєму опусі. Він перший поліз, саме через російськомовність у ві

Микола Соболь

2024.07.03 18:38

Банальна гундаріавщина

Юро, тобі неодноразово казали: не чіпай авторів сайту і ти нікому не будеш цікавий. От і останній "юрко-гав": а я, а мене, а мені... Полиш свої юркогави і возвєлічєваніє ординської "культури", і тебе чіпати ніхто не буде. А моїх віршів теж адмін чимал

Юрій Гундарєв

2024.07.03 16:41

Месія - 26

Якась дивна свобода слова на сайті «Поетичні майстерні» - лише для «своїх»… Як сказали би на Євро-24: гра в одні ворота! От, скажімо, ніхто не блокує серіал «Банальна гундарівщина» одного самодіяльного поета-вчителя фізкультури, який щотижня виливає на

Юрій Гундарєв

2024.07.03 16:36

Юркодар - 110 (друга редакція)

Вірш «Під ковдрою», що був розміщений у 110-ому випуску «Юркодару» і який не містить жодного прізвища чи образи на чиюсь адресу, ЗАБЛОКОВАНО на ПМ.
Але цей текст можна прочитати на Українському порталі поезії з відповідною приміткою: Заблоковано на сайті

Олена Побийголод

2024.07.03 15:22

Пісня вартового при в’язниці

Із Т.Г.Шевченка

Воєвода престарілий,
трохи маючи ще сили,
на війну гайнув.
За дубовими дверима,
за запорами твердими
він жону замкнув.

Самослав Желіба

2024.07.03 12:29

***

Я спитав ім’я,
У відповідь: «Марія».
Яке цнотливе!

Володимир Бойко

2024.07.03 12:23

Дивує світ – 3

Демократія (лат. – влада народу) потрібна народу. Якщо замість народу – отара, то для кого і для чого демократія? Сильні покладаються на справедливість, слабкі – на підлість. Що більше втрачається можливостей, то більше виникає бажань. Бочка мед

Микола Соболь

2024.07.03 11:55

Вечірній нарис

Верба плакуча стихла над ставком,
проміння сонця гладить їй волосся,
рясним багрянцем небо налилося,
зове лелека вечір за селом,
летить тріскучий клекіт увсебіч
і затишно стає, аж донезмоги,
благословенна всемогутнім Богом
спускається на землю тиха

Самослав Желіба

2024.07.02 22:41

Тетяні Балі

Тихо станеш межи нами в центрі людяної зали,
Бо бажаєш, щоби люди твої чари приховали;
Та не вдасться задум хитрий, адже вій твоїх кинжали
Нам красу твою відкриють, дивну вроду Тані Бали.
Хоч на самім краю світу заховайся від усіх
Ти

Хельґі Йогансен

2024.07.02 13:45

Літній вірш (місцями романтичний, але не факт)

Спекотний літній день, спекотна літня ніч.
В перервах де-не-де танцює літня злива.
Все начебто окей, та літні комарі
З любові до людей романтику накрили...

Дата сьогоднішня

Козак Дума

2024.07.02 10:26

Ранок над Іраклі

Цикади влаштували бенефіс
під гомінливу музику прибою.
Лунає у Іраклії каприс
на фоні саг зеленого розвою!.

Заслухались реліктові ліси,
у них дрімає ще дідівська сила.
Оаза невимовної краси

Віктор Кучерук

2024.07.02 09:53

* * *

Спекотний день… Ані шелесне
Понад водою очерет, –
Ніщо в блакиті піднебесній
Не поривається у лет.
Ані хмарини, ні пташини,
Ні повівання вітерця, –
Лиш тільки сонце цілу днину
Пашить нестерпно без кінця.

Володимир Каразуб

2024.07.02 09:32

Ти повинен написати про вітер цієї весни

Ти повинен написати про вітер цієї весни
Залишити для неї оте мерехтіння світла
Написати жовтоокі кульбаби і солодке гудіння бджіл
Про те як птахи у польоті торкаються чорним пір’ям.
Як в саду опадає його білосніжна кужіль,
Не забудь про цвітіння б

Микола Соболь

2024.07.02 07:04

Безкарність

Зітруть ідентичність, націю втоплять у крові,
варвари мову відправлять на історичний смітник.
Зросійщені кажеш? Значить до цього готові.
Не треба цідити крізь зуби заїжджене – звик.
Куриво степом та чорні дими над ланами,
пліч-о-пліч стоять ратоборці

Артур Курдіновський

2024.07.02 05:46

Горять архіви (віланела)

Горять усі мої архіви.
Їх знищує вогонь омани.
Життя таке несправедливе!

Чекання вранішньої зливи -
Чудові, нереальні плани...
Горять усі мої архіви.

Надія Тарасюк

2024.07.02 02:29

***

Колись росли ромашки і човни.
Колись і ми з троянди народилися.
По піднебессю - трішки білизни:
хмарки веселі дихають в потилицю.
Зелений край до солоду густий -
липнево мед лоскоче усміх вусами.
Переболить, як вистоїть настій,
бо жити треба, жити

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

Поетичні Майстерні

Нові автори (Поезія):

2024.07.02

2024.06.26

2024.06.20

2024.06.11

2024.05.20

2024.05.17

2024.04.30

• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?

Дата публікації	2011-02-22 19:33:53
Переглядів сторінки твору	4212
* Творчий вибір автора:	Любитель поезії
* Статус від Майстерень:	Любитель поезії
* Народний рейтинг	0 / -- (4.735 / 5.35)
* Рейтинг "Майстерень"	0 / -- (3.575 / 5.25)
Оцінка твору автором	-
* Коефіцієнт прозорості:	0.750
Потреба в критиці	щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні	не обов'язково
Автор востаннє на сайті	2016.03.19 22:08
Автор у цю хвилину	відсутній