ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.08.24 07:32
Металися бурі, згори гримкотіло,
Ще голод додався до різних всіх бід,
Але не розпалася ти, не зотліла,
Не зникла, як спалах комети чи слід.
Ти глибоко дуже пустила коріння
І стала сильніше давно від трави, -
Найкраща країна, - моя Україно,
Заради с

С М
2026.08.23 22:31
Трава волоссям, а ти левиця на осонні
Неспокій твій, уста зволожиш язиком
Вино ллючи, твій згляд зустрів мій, сяючи
Твого лиця торкаюсь пальцем, знаючи

Для мене ти – Вода, яка танцює


хома дідим
2026.08.23 21:17
на що мені сумнівних істин
проблем закреслено потреб
я радше обираю відстань
і незавершений портрет
кидаючи в простий горнець
відомі всім інгредієнти
додам іще насамкінець
дещицю прянощів секретних

Галина Кучеренко
2026.08.23 19:37
Чи ми трипільці, чи скіфи, сармати…
Йдемо вперед попри війни і втрати…
Ми - українці, від славних - нащадки
І за плечима про давніх є згадки -

Не клич в минуле, знання - настанови
Як жити далі і жити знову,
Як не творити для себе кумирів,

Артур Курдіновський
2026.08.23 18:45
Героїне мого роману!
Незабаром - глуха зима.
Усвідомлюю: ти - омана,
Розумію: тебе нема.

А проте, відчуваю ніжний,
Теплий дотик твоїх долонь.
Вже у віці моїм "колишні"

Кока Черкаський
2026.08.23 15:06
Я купляю в атебе
Плавлений сирок-
І тому я точно знаю:
З ним все буде ок!

Не купляю я сирки
Десь поза атебе,
Бо всюди хочуть наї.. обдурити

Євген Федчук
2026.08.23 14:05
Московіти завжди були нахабні й підступні.
Як не збрешуть, то і кроку, напевно не ступлять.
Хоч що хоч наобіцяють та будуть клянутись.
І ножа у спину встромлять, варто відвернутись
І вони такими були, мабуть ще одвіку.
Давні літописні зводи тому гарн

М Менянин
2026.08.23 13:27
Барва знамена і тло Ворог наш такий як є – віднімає, топче, б’є. Чи настав, чи настає час забрати все своє. Спадок наш, країв Земля – зазіхання від кремля. Ця околиця Русі хоче землі наші всі. Крила в леті, хижий птах, чар кінець, останній

Борис Костиря
2026.08.23 13:23
Крізь роти кленів бачу вдалині
Тендітний образ, дорогий і любий.
Злились бажання вищі і земні,
Які мене відродять і погублять.
Проб'юсь крізь товщу льоду і страхів,
Крізь непорушні і міцні фортеці
До радісних нескорених світів.
Доходить крайній і

Катерина Савельєва
2026.08.23 12:20
Ця нiч менi не допоможе,
Пройти крiзь стiну твоїх снiв,
Де небо гримає вороже.
Врятуй i захисти нас Боже!
I в тишi чути цвiркунiв.

Заграла музика крилата,
Думками в неї упiрну.

Тетяна Левицька
2026.08.23 11:04
Не впевнена, що знову покохаю,
уже достатньо любощів почуто.
Нехай воркує горличка у гаю,
а там подивимось, як далі бути!
А там побачимо, що нам наврочить
циганка-доля на міфічних картах.
Можливо, не пізнавши білі ночі,
ми нігтя одне одного не варт

Ірина Вовк
2026.08.23 09:35
Пурпурові вітрила Тарса «Кохання римського генерала коштує дорого, якщо його ціна — голова молодшої сестри». З уст цариці Клеопатри у короні Об’єднаного Єгипту …Вітер з моря здіймає поділ моїх білих шат. Цей вітер приніс у моє життя наказ, під

Віктор Кучерук
2026.08.23 07:35
Подаруй мені усмішку,
Поцілунком привітай, -
І розваж словами трішки
Душу змучену украй.
Утішай її без строку,
Пожалій усю сповна, -
Заслуговує на спокій
Віком втомлена вона.

Іван Потьомкін
2026.08.22 21:49
Тепер я мертвий. Став рядками книги
В твоїх руках...
З плечей твоїх знято любові вериги,
Та пече мій прах.
Відтепер можна мене в час тривоги
Перегортать,
Та збережуть завше твої дороги
Мою печать.

Ольга Садкова
2026.08.22 20:17
Українському добровольцеві

По-готичному колють небо
височезні сосни й гудуть.
Як далеко мені до тебе!
Ти в широких степах, мабуть.

Виє вітер там по роздоллю.

хома дідим
2026.08.22 19:32
у звичайних розмовах
за столом чи на виході
в обговоренні
різних речей
за суперечками деколи
й іноді кпинами
не лінувалися
звертатися до імен
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Ольга Садкова
2026.07.18

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Філіппов (1981) / Публіцистика

 Критика чи гоніння на святого Самашедшого?

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка зоя лебідь 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-03-11 12:01:32
Переглядів сторінки твору 6112
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.433 / 5.17  (4.159 / 5.3)
* Рейтинг "Майстерень" 4.633 / 5.5  (4.045 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.786
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.02.25 15:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
зоя лебідь (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-12 11:31:55 ]
Гарно написано. стильно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Застеба (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-14 18:25:46 ]
Можу поцінувати лише статтю як симпатичну і цікаву, із авторськими викрутасними зворотами і добірними слівцями. Але чи доречне написане до "Записок..." не маю права, оскільки не читала текст....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2011-04-19 14:55:42 ]
Не думаю, що це обов'язково "соромно", але я теж не читав і в найближчому часі не збираюся читати жодних романів, у тому числі і Л.В.Костенко і Шкляра. Але це не правильно. Правильно - читати, реагувати, внутрішньо покращуватися, так?
І я радий, що багато хто читає, реагує, має свої погляди.
Можливо, якщо поглянути на все очима читача 22 сторіччя, то будь-який фактаж, навіть не зовсім майстерно зліплений докупи, вельми цінний. Так, для мене є цінними фактажі 3-2 тисячоліття до Р.Х., чи ж бо 1 віку нашого часу, інше... Хочеться сподіватися, що саме цим фактажем "бере" і Шкляр. І що деякі претензії до Ліни Костенко містяться саме в плані фактажу...

А стаття цікавою вийшла...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-29 14:38:21 ]
"Записки..." читав...згодом очікував цікавих сюжетних поворотів, потім зауважив свою життєву паралель(тьху ти!-- так ж автор пише про Україну). Усвідомив , що хронології подій, викладені в романі і закладені у моїй голові, дещо різняться і зрозумів, що це від політичних передвиборчих та міжвиборчих теревенів...Далі дійшов висновку, що я, як і головний герой, дуже залежний від своєї дружини ...А коли перегорнув останню сторінку, то подумав: а для чого ж автор склав цю хронологію. Не може ж бути, щоб не було продовження, і зловив себе на думці: Ліні Костенко на останній сторінці слід було зазначити : продовження, дивись с.1. Воно справді і в житті так трапилось. Вернувся Кучма... і починай усе спочатку...
Кажуть, що велике бачиться здалеку...а маленького і впритул не побачиш. Я начебто нічого й не побачив, але що то за гвалт учинився? Чому це так зачіпає українських чоловіків? Хотів би зрозуміти!
Я. Анонім.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-01 09:42:02 ]
А непогано було б, щоб цей гвалт учинила сама шановна Ліна Василівна?Га!?
Я Анонім


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Філіппов (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-26 13:22:17 ]
„Можливо, якщо поглянути на все очима читача 22 сторіччя, то будь-який фактаж, навіть не зовсім майстерно зліплений докупи, вельми цінний.“

„Вся история страны — история болезни“. І завжди потрібен хтось, хто б цю історію міг писати, чия задача не дошукуватись художньої правди у глибинах власних екзистенціальних чи фалічно-ваґінальних саморефлексій, а називати голого короля голим королем, викричати Довженківське „Болить мені!“ ІМХО унікальність Ліни Костенко саме й полягає в тому, що вона зайняла цю нішу. А те, що ми в цій ніші не маємо нічого кращого, ніж „Записки“ — так це проблема не авторки, а всієї літературної спільноти.