ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.06.26 05:38
Заробітчанці
За межею небокраю
В сутінь вкутані світи, –
Там дрімотно поглядаєш
Вже на перші зорі ти.
Темна ніч постала німо
І навіяла жалі,
Мов пожовклий фотознімок
На журнальному столі.

Артур Курдіновський
2024.06.26 01:32
Зимовий вінок
Римуються почуття.
Відгукуються світанки.
Можливо, то був не я.
Повірити чи піти?
Постарівся та помер
Закоханий щирий Янко,
А замість палких троянд -
Високі стоять хрести.

Світлана Пирогова
2024.06.25 21:22
Феєрія літа
Феєрія літа - в сонячних бризках,
В мандрівці легенького вітру.
Колише хмарки небесна колиска.
Терпке і духмяне повітря.

І я споглядаю серпневу красу,
Смарагдові хвилі із лісу.
Піймати б у руки грайливу ясу,

Ярослав Чорногуз
2024.06.25 13:26
Краса на попелищі
Краса на попелищі - Божий дар,
Серед руїни, чорноти, розпуки,
Де ходить смерть, неначе той косар,
Наповнює Сварожі райські луки...

Ярило тільки, ніби квітникар,
Занурює у попіл власні руки,
Кохання квіти

Леся Горова
2024.06.25 13:14
Журавка
Я тобі іще наснюся в шум дощу,
Обійму і про любов нашепочу.
Я наснюся, хоча думав, що забув,
Загубив між ковилами у степу.

Попалив, що з нами сталось, поміж трав,
А що роси зберегли, то не зібрав.
Та усе, що відгоріло, заболить,

Борис Костиря
2024.06.25 11:34
Озеро
Кам’яний голос тиші
ліг на гладінь озера.
На озері розпускаються
не латаття, а надії,
розчарування і прикрощі.
Озеро таке глибоке,
як неозорість пізнання.
Дзеркало водойми відкриє

Олександр Сушко
2024.06.25 08:48
Троянди і любов
Я правду накришу вам дрібно-дрібно,
Солодку казку у дугу зігну...
Без ніжності і вірність непотрібна,
Дзявкоче муж щоденно на жону.

Дружину чоловіченько замучив
І їсть її, немов з грибами плов.
Любов, як відьма - злюща і кусюча

Віктор Кучерук
2024.06.25 07:55
* * *
Озираючись на схід
Йду скоріш на захід,
Раз до підлості сусід
Має здавна нахил.
Споконвічно тягарем
Давить серце смута,
Бо не порівно берем,
Ділячи набуток.

Артур Курдіновський
2024.06.25 00:50
Єдиний вихід - Перемога! (квартон)
Єдиний вихід - Перемога!
Це знає вільний наш народ.
Велика й праведна дорога -
Супроти всіх дрібних турбот.

Вже ясно: хто чужий, хто свій...
Єдиний вихід - Перемога!
Це світла й темряви двобій!

Іван Потьомкін
2024.06.25 00:11
***
У мене набагато більше свят,
аніж у тих, хто живе од свята і до свята.
Адже за свято звик сприймать,
коли задумане здійснилось,
коли малятко усміхнулось,
коли відкрив нове ім’я,
коли у хор пташиний долучився,
як линyть звіддалік синівські голо

Володимир Каразуб
2024.06.24 21:08
Сідай поруч і слухай
В кімнаті оцій чорно-білі примари. Знову
Ти сидиш у профіль, фрази пливуть шрифтом.
Спокій знайомого голосу і музики витікають із грамофону.
Край неба у твоїй кімнаті і яблуні за вікном

І тому я кажу не чудернацькі, ні не дивні, вслухайся,
В оці н

Олександр Сушко
2024.06.24 19:52
Любов
Я правду накришу вам дрібно-дрібно,
Солодку казку у дугу зігну...
Без ніжності і вірність непотрібна,
Дзявкоче муж щоденно на жону.

Дружину чоловіченько замучив
І їсть її, немов з грибами плов.
Любов, як відьма - злюща і кусюча,

Іван Низовий
2024.06.24 13:51
* * *
Виріс я у селі на Сулі,
Де черемха і вишня цвіли.
Крім села і моєї Сули,
Більш нічого не знав на землі.
Знав іще: в ясеновім гаю
Є сунична галява одна –
Там поховано матір мою
В рік війни, восени, в ясенах.

Світлана Пирогова
2024.06.24 11:21
У літній купелі
Червоніло у літній купелі,
Ніби сон не кінчався тривалий.
Дощ налив через вінця у келих
Дню крилатому трішки зухвало.

І згадались сережки на вухах,
Не з рубінів, а з вишень - червоні,
Навіть небо зняло капелюха,

Леся Горова
2024.06.24 10:38
Лелеко ( музична версія)
Ти про що, лелеко, стукотиш

Ти про що, лелеко, стукотиш?
Пісня з теплим дощепадом схожа,
Скочуються звуки у шпориш,
Сіється зерном надії кожен.

Щедро обсипаєш зверху дім,

Тетяна Левицька
2024.06.24 09:26
Солодкий гріх
Навіщо посадили у саду
для зла пізнання дерево спокуси?
Лиш надкусила яблуко в меду,
а розіп'яли на хресті Ісуса.

Невже я помиляюся, невже
розбещеність за любощі сприймаю?
В ясних думках клубочиться вужем
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Артур Курдіновський
2023.12.07

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Христенко (1958) / Проза

 Енштейн, здається, був правий
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-05-16 14:20:55
Переглядів сторінки твору 6203
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.794
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-16 14:43:06 ]
Здається до року розлучають без рішення суду. А взагалі питання не риторичне - навіщо люди одружуються, щоб потім розлучатися? Відповідей є достатньо від - "муж и жена, одна сатана" до "бачили очі що купували, їжте, хоч повилазьте".
А Ейнштейн, дядько авторитетний, тільки напевно і для нього чужа душа - пітьма.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 15:18:57 ]
Дякую, тезко:)
Скористався порадою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 15:03:41 ]
Життєва замальовка, Олександре. Тільки сумніваюсь, що корінь зла - саме в благах цивілізації. Напевно, все залежить від людини, від стану її душі... Про "місце розриву" ти дуже влучно зауважив.
А ось тут я не впевнена:
"милується на відображення" чи все-таки "милується (чим?) відображенням"?

і "дурно пахне" - звучить якось надто по російськи. Може "неприємно пахне"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 15:32:03 ]
Дякую, Любо!
Врахував твої зауваження.
Що до "кореня зла" - він, на мою думку, в тому, що ні чоловік, ні жінка по своїй природі не є моногамними істотами.
Є причини, які спонукають бути у шлюбі, а є ті, що діють навпаки. Тут я розглядаю лише одну з причин - наявність вибору. На території, де лише один чоловік і одна жінка - вони з величезною вірогідністю будуть жити разом. А в сучасному суспільстві процент розлученнь дуже високий. І він зростає. Стан душі людини, її мораль і почуття будуть важливими завжди. Але, як стверджує філософія: "бытиё определяет сознание". Я маю на увазі, що матеріальна незалежність жінки і інші свободи, надані цивілізацією послаблюють інститут шлюбу. Ось таке воно - життя.(Я не проти цивілізації. Маємо - що маємо).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-16 18:11:36 ]
Привіт рідненький )

Так звичайно можна все зіпхати на бытиё или бИтие та тяжку долю, але виходить що ото в полі вони не так хочуть, як змушені жити разом... Яке вже тут щастя. Мені більше подобається коли є свобода вибору, бо ще більше цінуєш серед усього, те що маєш.
А тоді у полі по всякому бувало вимащені дьогтем брами там всякі спокути за позор... Але твоє прагнення до ідеалу як на мене вказує що ти у цій розповідці саме суддя. І з того я щаслива )
Прочиталось легко
Дякую
Люблю
Юля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-05-17 12:30:38 ]
Привіт, Юленько!
Радий тобі:))
Дякую за твою думку. Вона допомагає наблизитись до істини.
Що до свободи - цілком розумію. Сам її дуже ціную. Якраз оце розмірковую над тим, що шлюб - це не свобода, а навпаки: договір про співіснування із законодавче закріпленим правом власності одне на одного і,звісно, з певними обов'язками. Саме несвобода шлюбних відносин і вбиває любов.
Ти вгадала, що в цій оповідці мені найближчий ЛГ судді. Насправді хочеться зрозуміти. А хто розуміє - той не судить.
Дякую за твоє тепло, Юленько:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-05-16 17:13:13 ]
Енштейн, здається, мав рацію. Бо правий берег, лівий берег!

Якщо жінка витрачає гроші, ніби вона є дружиною мільйонера, значить у її чоловіка і справді гроші кури не клюють. Це так, роздуми!

зверніть увагу на це речення: Місце розриву ще довго нитиме.

Гарна повчальна історія! А, може, вони ніколи не любили один одного? Меркантильність жінки аж пре!!!! Мабуть, вона тільки спокусилася на гроші й невеличкий бізнес свого чоловіка.
Цікаво, вони все ж таки розлучилися чин ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-05-17 12:41:34 ]
Вітаю, Маріанно!
Парадокс цієї ситуації в тому, що через рік шлюбу обом не подобається те, що сподобалось при знайомстві.Бо шлюбні відносини якісно відрізняються від дошлюбних, вимагаючи від партнерів зовсім інших якостей.
Чи любили вони?
Надважке запитання. Скільки людей - стількі і думок стосовно того - які саме почуття називати коханням.
Герої вигадані:)
Дякую за ваші думки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-05-16 17:19:22 ]
Привіт, Сашо.:) Цікава замальовка вийшла, а головне є над чим замислитись, пошукати відповідь на питання, яке в сучасному світі постає щораз частіше. Прочитала Твою відповідь на коментар пані Любові, і дозволю собі теж сказати кілька слів. Не можу погодитись з думкою, що наявність вибору грає важливу роль. Вибір був колись, є зараз, і буде в майбутньому.
Мені здається, що проблема полягає в тому, що ми втрачаємо терпимість. Цивілізація, безумовно, неабияк цьому сприяє, бо виховуючи своїх дітей, прищеплюємо їм не ті цінності, не на те акцентуємо увагу, не той приклад подаємо. Гонитва за сучасним і модним, що, як відомо, далеко не є синонімами до поняття "добре", забуваємо про прості, щирі, природні потреби. Носимо маски і надягаємо їх на юні личка своїх дітей, та так старанно, що подекуди й самі не можемо відрізнити їх від власних облич.
А буденність незмінно зриває їх, бо вони, як будь-яке чужорідне тіло викликає відторгнення. Ось тоді і виникають "проблеми", до яких ми не готові, не готові й інші, бо тоді треба занурюватися у своє справжнє єство, а подорож ця складна і тривала.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-05-17 12:58:00 ]
Дякую, Адель!
Майже з усім погоджуюсь з тобою.
Зауважу лише, що в житті завжди має бути баланс між сободою і відповідальністю. Життя в суспільстві можливе, якщо кожен його член буде власні бажання і потреби узгоджувати з бажаннями і потребами інших. Чим доросліша людина, чим більше здатна до самообмеження, тим більше свободи їй можно надати. В сучасному суспільстві, думаю, ріст свобод (особливо у молоді)не супроводжується відповідним зростанням етичних і моральних норм поведінки. В цьому вбачаю велику проблему. І як би не намагались батьки виховати свою дитину, суспільство вносить свій, не надто гармонійний, вклад у формування особистості.
Дякую, Адель:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-05-17 19:36:06 ]
Батьків, Сашо, не можна виокремити з суспільства, бо вони є його невід"ємною частиною. Коли я вживала займенник "ми", то говорила не про когось конкретно, а якраз про "ми", як суспільство. Суспільство, що хворіє на різні хвороби, котрі з плином часу стають хронічними, а отже їх не так вже й легко позбутися. "Лікування" має бути тривалим, добросовісним і систематичним, а "хворий" має щиро прагнути бути здоровим. Аби праця не була марною.
Дякую, що змусив думати і шукати.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-05-18 12:04:42 ]
Не зовсім погоджуюсь.
Суспільство, особливо коло спілкування (для молоді) вносить свій вклад у виховання, а батьки - свій. У сім'ї дитині можуть прививати найвищі моральні і етичні норми поведінки, але суспільство обов'язково внесе свої корективи, часто не найкращі.
Дякую:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-05-16 17:54:44 ]
Неточності -
1. якщо немає дітей, розлучають по перебігу 1 місяця в відділі РАЦС після подання заяви про розлучення без жодних засідань і з'ясовування обставин;
2. поділу підлягає тільки те майно, яке є спільною власністю (тобто те, що вони придбали за спільно прожитий рік)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-05-17 12:58:39 ]
Дякую, Андрію!
Врахую:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-05-16 17:59:09 ]
До речі, картина ідилічної праці на полі нагадала "Тихий Дон"(ч. 1) - там ніби теж всі працювали по своїх місцях, телефонів, магазинів тощо - не дуже, мораль сувора, а наслідок -?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-05-17 13:04:11 ]
Є різні приклади.
Чимало фільмів і книг розповідають про історії, коли чоловік і жінка, волею випадку зведені в одному місці, попри розбіжності поглядів, виховання і звичок, знаходили компроміси, будували стосунки і добре вживались разом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-05-17 18:36:30 ]
То що - вірність як вимушеність і відсутність вибору?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-05-18 11:56:35 ]
Вірність буває добровільною, коли людина закохана. Однак, кохання до однієї особи дуже рідко може тривати все життя.
Всі інші варіанти вірності - результат вимушеності.