Валерію, та то моя уява спокусилася тільки. Мене би направду на пляж заманити, хоч якийсь, не кажучи вже про нудистський. Або хоч від ноута відірвати, вже би добре було. А то в позі клацаючої мавпи навряд чи когось спокушу, хіба що пива випити з горя.

Направду, виправляла, вчора, бо у першій версії було:
Ще добре, хоч морозиво купив,
до пива мідії, і квас, і мінералку,
а потім згадала, що вірші віршами, а елементарні правила української мови ще ніхто не відміняв, і виправляла, а воно напилося пива, чи може, я.
А пляж направду повний всяких мадам і до мадам, от чи склад, не впевнена, швидше виставка.

Тішуся, пане Василю, що зацінили. Аж не віриться, щойно почала писати пародії, вже інструкції виходять. Ще, чого доброго, скажуть інструктаж проводити. :-) А ці слова мені теж сподобалися, каюсь, каюсь.

Ну дякувати Богові, що не Безпека, бо я вже забоялася, ще мене там не сіяли. А на Фейс Буці мене не дуже є, а що тематику там люблять, знаю, доця висить там цілими добами.

Дякую вам, Палагеє! Аж незручно, чесно. Також сприймаю з гумором "шедевр літературного ваянія", наваяла. І мені про листок сподобалося, а чи так зле, не знаю. Раз мусив прикривати, то, напевне, не все так погано, у ЛГ-я і в ЛГ-їні. Кажуть, на подібних пляжах не прийнято реагувати "неадекватно", тобто в нашому розуміння цілком природньо. Трошки моя уява розбурхалася, визнаю.

Якщо мусив прикривати, значить там щось таки є. :)
А взагалі, кажуть розпуста, всі ті пляжі дикі,
зараз люди дуже розбещені у цьому плані.
Вседозволеність породжує хаос і повний беслад, вона викривляє розуміння білого і чорного, зливаючи його в єдине сіре. (образно)

А, напевно, варто ще згадати чеховську стару діву "А под одеждой они все равно голые" :)))

Ой, і не кажіть, Палагеє, не те слово. :) От на звичайних пляжах - там тільки високоморальні відвідувачі, а якщо взагалі повністю вдягнуті - так ті взагалі взірець моральності. :) Але, на мій погляд, розпуста якраз і ховається по темних кутках - свідомості, підсвідомості, реальності, а от коли все чисто, відкрито, то їй місця вже не залишається. Ось така моя думка. З нею можна погоджуватися, а можна і відкидати. А істину не знає ніхто. :)

Дякую, пане Анатолію. Тішуся, що сподобалося.

Я використовувала весь ваш вірш, а не окремі слова. Власне, був такий випадок, коли окремо висмикнуті пару рядків, на мою думку, опустили автора оригіналу нижче рівня самого оригіналу, тому я такого свідомо не роблю. Якби реакцію викликали окремі рядки, як от у поезії пана Ярослава Чорногуза, то я би вибрала тільки їх.
Щодо авторського права, думаю, воно цілком витримане і без гіперпосилання, тим більше, той вірш я бачила на кількох інтернет-ресурсах, тож якому надавати перевагу і за яким принципом? Чи не надто багато ускладнень?

Ось що каже про це Закон України "Про авторське право та суміжні права".

"Стаття 21. Вільне використання твору із зазначенням імені автора

Без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається:

1) використання цитат (коротких уривків) з опублікованих творів в обсязі, виправданому поставленою метою..."

"цитата - порівняно короткий уривок з літературного, наукового чи будь-якого іншого опублікованого твору, який використовується,
з обов'язковим посиланням на його автора і джерела цитування, іншою особою у своєму творі з метою зробити зрозумілішими свої
твердження або для посилання на погляди іншого автора в автентичному формулюванні;"

Ось чому потрібно саме цитувати твір іншого автора, а не копіювати його повністю, а також обов'язково вказувати джерело запозичення цитати (в даному випадку - лінк, тобто гіперпосилання).

Валеро, цей Закон писався не для Інтернету ;))

А, ось де був цей загублений мною коментар Марини.) Мароно, я відповів під твоєю пародією.)