Кілька слів не для преси. Це не прозовий твір, просто хочеться, щоб прочитали деякі хороші люди, котрі, напевне, зичать мені добра, та я, на жаль, не знаю їхніх імен.
Не знаю, кому я так сильно перейшла дорогу, що хтось активно взявся оцінювати мої твори "столітньої" давності, причому без будь-яких коментарів. У мене не такий високий рейтинг, щоб його так штучно збивати, любі мої. Зрештою, не в рейтингу справа, а у відношенні. Якщо хтось має якісь зауваження, мені би було цікаво їх вислухати, у відкритій формі, чи хай навіть анонімно, але напишіть, що саме вас не влаштовує, які маєте зауваги. Я з радістю навчуся чогось нового, сприйму справедливу критику, всі ми часом грішні, і не святі горшки ліплять, в чому я особисто тут переконалася. Та коли під твором, до якого написано достатньо гарних слів багатьма людьми, через рік ставиться оцінка, яку навіть початківцям не прийнято ставити, причому без пояснень, стає трошки незрозумілою позиція навіть не критика, а не знаю кого.
І ще маленьке прохання до Редакції Майстерень. Давно хотілося, щоб я, як автор, могла бачити, яку оцінку мені поставив хто із читачів, навіть якщо це одна оцінка, а не найменша і найбільша. Вважаю, кожен з авторів має право знати цю інформацію, навіть якщо це не конче знати іншим гостям сторінки. Раніше то було якось не на вістрі, та зараз стало цікаво, чому люди вирішили оцінювати не нові твори, котрих, дякувати Богові, зараз достатньо, а заглибилися в діла давно минулих днів. Прикро, що хтось вирішив запхати камінь собі за пазуху, шкода мені вас, шановний відвідувачу, зараз така спека, а ви ще зайве моцуєтеся. (тут відвідувачу - безвідносно до статі)