Хто може сказати напевно, що добре, а що погано...
Зоряна Білоус
поезія «Іронія думок»

Атоми моїх думок кругленькі,
На зразок як мислив Демокріт,
На відміну - зачіпки маленькі,
Що думкам ускладнюють політ.

Добре коли атоми зелені,
Жовті, сині, а не вогняні,
Бо до істини думки варені
Не допетрають ніяк самі.

Атоми моїх думок з гачками,
От і зачепаються за суть.
Легше, коли сунуть табунами,
Боляче, коли от так деруть.

2011р.

Пародія

Атоми моїх думок – клубочки,
все пряду єднання з цілим світом.
Вже би швидше допрясти – і в бочку,
де під кайфом Діо з Демокрітом.

Зачіпки такі, як клешні рака.
Як думкам літати в повній бочці –
крила всі порвали об ті гаки,
відірвали гудзики в сорочці.

Атоми, як зелен-чоловічки,
вже із бочки сунуть табунами,
А думки, хазяйки-перепічки,
суть зварили і спеклись віршами.

Вірші різні знов поперли стадом,
зачепають, краще б зачіпали.
Істина в вині, бо суне задом,
як той поїзд, як на рейках шпали.

Не будіть ви істину до ранку,
а мене вже краще до обіду.
Як зіронізую на світанку –
думкою ще не туди поїду.

Знаю я, що вірш мій дуже добрий,
а поганий, звісно, в пародистки.
Задусила б, як крілятко кобра,
тільки от вино таке іскристе.

08.06.2011.