ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.02.14 19:27
Папуги шаленого Віссаріона
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Микола Дудар
2026.02.14 15:38
В кожну ніч
Здетонірував неспокій…
Глянув, поруч холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…

Ігор Шоха
2026.02.14 11:44
Шашлики по-флотськи
А наш великий воїн Скандербек
один за всіх воює й не тікає.
Він(ім’ярек)
сьогодні ще абрек,
та термін скороспечених минає.

***
А бевзям до душі усе супутнє

Світлана Пирогова
2026.02.14 11:05
Нескорена і непоборна
Усе темнішає: і світ байдужий,
і ніч тривожна, і зими крижини.
Лиш місяченько, давній, добрий друже
нагадує минуле, щось дитинне.
Легким вражає світлом сонне місто,
Як охоронець душ і снів солодких,
Не маючи для себе зовсім зиску,
Освітлює дорогу

Борис Костиря
2026.02.14 11:01
Погляд німого ока
Ні, не сховаєшся ніде
Від погляду німого ока.
Безжальний суд тепер гряде.
Крокує кат розлогим кроком.

Цей погляд пропікає скрізь
До серцевини, до основи.
Якщо існують даль і вись,

Адель Станіславська
2026.02.14 10:02
* * *
Стомлене серце торкається тиші.
Гупає лунко, мов дзвони церковні.
В дотику тім прокидаються вірші
І лопотять, мов дощі підвіконням.

Стомлений день витікає у вечір
І мерехтить межи тиші свічею...
Ніч опадає на стомлені плечі

Віктор Кучерук
2026.02.14 07:23
* * *
Не сидить незрушно в хаті
Невиправний мандрівник, -
По чужих світах блукати
З юних літ помалу звик.
Не зважаючи на пору,
Та не дивлячись на вік, -
Рюкзака збирає скоро
Невгамовний чоловік.

М Менянин
2026.02.13 22:12
Мена ж
Хто ще про людей цих напише?
Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*

Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,

Лесь Коваль
2026.02.13 20:45
Лет
Не слухай інших - слухай тупіт степу
між веж курганів і хребтів валів,
що бє у груди перелунням склепу
й від крові вже звогнів, пополовів.
Вдихни на повні жар вільготи Яру
Холодного, як мерзла пектораль,
впусти його під шкіру барву яру,
наповни не

Артур Курдіновський
2026.02.13 18:42
Кілька життів
Кілька місяців. Кілька життів
Я прожив, загубивши єдине,
Де в роси найчистіші краплини
Свято вірив. І дихав. І жив.

Мерехтіння вечірніх зірок,
Мов пронизана сумом соната,
Та, яку я не зможу зіграти,

Юрій Лазірко
2026.02.13 16:55
Боже Як Тихо --- блюзова балада
як тихо
я сплю
сонце ляга
на ріллю

небо
пошите з калюж
стежкою в’ється

Юрій Гундарів
2026.02.13 14:57
Холодомор
Столиця України знову під шквалом ракетних ударів.
Тисячі киян у п‘ятнадцятиградусні морози лишилися без тепла, без електрики, без води.
У ХХI столітті варварськими методами чиниться справжній геноцид проти мирних людей - стариків, дітей, вагітних жінок

Пиріжкарня Асорті
2026.02.13 10:25
Друге засідання нового року
Протокол 01/02.2026 від тринадцятого лютого поточного року. Місце проведення — Головний офіс Спостерігається масив образів, в якому сакральні, космічні та наукові поняття не стільки логічно з’єднуються, як взаємно змішуються і розчиняються. "Миро" я

Борис Костиря
2026.02.13 10:21
Розрив часів
Я бачу в полоні минулих років
Своїх сьогоденних знайомих.
Вони подолали великий розрив
Епох і часів невідомих.

Ну звідки вони там узятись могли
У зовсім далекій епосі?
Знамена і гасла стоїчно несли,

Олена Побийголод
2026.02.13 07:49
1989. Весілля №2 (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Починає світлий образ Тещі:
Ну, от і слава Богу, розписали.
Сідайте, гості-гостеньки, за стіл!
Ослін займе, звичайно, баба Валя,
якраз із дідом Петриком навпіл!

Віктор Кучерук
2026.02.13 06:43
* * *
Злісні ракетні удари
Горе раз-по-раз несуть, -
Запах дошкульного гару
Легко породжує сум.
Скрізь повибивані вікна,
Скрипи розкритих дверей, -
Нищать роками без ліку
Орки невинних людей.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галина Фітель (1965) / Вірші

 пародія «Дозадумалась»


Хто може сказати напевно, що добре, а що погано...
Зоряна Білоус
поезія «Іронія думок»

Атоми моїх думок кругленькі,
На зразок як мислив Демокріт,
На відміну - зачіпки маленькі,
Що думкам ускладнюють політ.

Добре коли атоми зелені,
Жовті, сині, а не вогняні,
Бо до істини думки варені
Не допетрають ніяк самі.

Атоми моїх думок з гачками,
От і зачепаються за суть.
Легше, коли сунуть табунами,
Боляче, коли от так деруть.

2011р.

Пародія

Атоми моїх думок – клубочки,
все пряду єднання з цілим світом.
Вже би швидше допрясти – і в бочку,
де під кайфом Діо з Демокрітом.

Зачіпки такі, як клешні рака.
Як думкам літати в повній бочці –
крила всі порвали об ті гаки,
відірвали гудзики в сорочці.

Атоми, як зелен-чоловічки,
вже із бочки сунуть табунами,
А думки, хазяйки-перепічки,
суть зварили і спеклись віршами.

Вірші різні знов поперли стадом,
зачепають, краще б зачіпали.
Істина в вині, бо суне задом,
як той поїзд, як на рейках шпали.

Не будіть ви істину до ранку,
а мене вже краще до обіду.
Як зіронізую на світанку –
думкою ще не туди поїду.

Знаю я, що вірш мій дуже добрий,
а поганий, звісно, в пародистки.
Задусила б, як крілятко кобра,
тільки от вино таке іскристе.

08.06.2011.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-06-08 22:23:15
Переглядів сторінки твору 8908
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.929 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.370 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.03.15 02:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-10 14:24:08 ]
Та я взагалі про це більше не думаю. Комусь захотілося зняти стрес, можливо, чи щось інше. Пан Олексій розібрався у ситуації, за що я йому вдячна, і потихеньку собі рухаюся далі. Може, не як караван, а як слимачок, та рухаюся.
Щодо пародії, то я би, може, не звернула увагу на цей твір як на матеріал для пародії, проте сама пані Зоряна у своїй відповіді пані Патарі Бачії написала те, що я винесла на сам початок епіграфу, а саме "Хто може сказати напевно, що добре, а що погано". Саме ці слова, а не вірш, і стали поштовхом до написання пародії. Раз людина так глибокодумно філософськи мислить, то вона сприйме і таке трактування її одкровень.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-10 13:23:02 ]
Приєднаюсь до думки Михайла. Здалось, Зоряна-таки образилася на пародію? Може, варто би прибрати занадто якусь дошкульність другої половини пародії?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-10 14:32:28 ]
Ну є багато випадків, коли автори поезій ображаються на пародії, і що робити? Перестати писати? Особисто для себе я керуюся двома правилами "кожне твоє слово може бути використане проти тебе", "пиши, що думаєш, але думай, що пишеш". І хто сказав, що пародія повинна тільки робити легкий еротичний масаж? Хто може сказати напевно, що добре, а що погано? ФІлософія свободи чи вседозволеності, де грань між ними?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-10 16:26:09 ]
А як щодо того, що будь-яке страждання, яке заподіяв комусь, отримаєш колись і сам? Так, якщо пародії виходять образливі, то, напевно, краще їх не писати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-10 16:51:47 ]
Помінялася місцями - уявила себе авторкою такого вірша, котра отримала таку пародію. Витримала би без жодних образ. Та й не збиралася нікого ображати, тим більше людину, котру направду зовсім не знаю і не заподіяла їй ніякої шкоди досі. І на мою думку, оригінал таки проситься на пародію, бо містить як граматичну помилку, так і деякі закрутаси, котрі захотілося обіграти. А особливо надихнула впевненість авторки у відносності добра і зла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-06-10 16:57:44 ]
В кожного є свій больовий поріг. Я побачив у коментарі Зоряни гірку образу. А Ви - ні? Ви б не образились. Але ж вона сказала, що Ви не можете за неї думати, а, отже, і відчувати. А граматична помилка - це така дурниця... Можливо, це просто одруківка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-10 17:42:02 ]
Звісно, больовий поріг є у кожного свій. І я не збираюся думати чи відчувати за когось, дай Боже за себе думати. Просто я вважаю, що людина, котра не хоче пародій і ображається на кожне слово, може сміливо писати про лисички-косички-синички, і це будуть чудові вірші, і їх не підніметься рука перекрутити, бо вони викличуть тільки замилування. А коли ти собі пишеш щось таке типу під кокою, не плутати з паном Кокою, то можеш сподіватися, що поряд з твоєю іронією думки хтось теж має глюк. Звісно, граматична помилка дурниця, та вона органічно вплелася в тло вірша, тому і була обіграна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-06-10 21:02:20 ]
Чогось не бачу дерева((
До Валерія: якщо автор впевнений, що ніхто не може відчувати за нього - то для кого він пише? хіба вірш не спрямований на відчуття?
А якщо автор так драждиво ставиться до критики, без гумору до пародій - в цьому є щось неправильне, хибні настанови, когнітивні спотворення чи що


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-06-10 16:16:31 ]
Філософія свободи - міра і рівень персональної відповідальності вибору. Галинко! То такий тягар...!!!!!!!!!!
Вибач!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-10 16:57:08 ]
Кожен робить свій вибір, і несе за нього персональну відповідальність. Так має бути, принаймні. Звісно, тягар, як кажуть, а хто обіцяв, що буде легко?