ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2024.06.14 23:32
Я кину вудочку
по той бік Всесвіту,
По той бік розуму,
по той бік серця,
По той бік розпачу,
по той бік лиха,
Яке говорить нам
крізь море тихо.

Олександр Сушко
2024.06.14 21:02
У Юрка проблема: геморой! Непростий - прозово- поетичний! Бо дружок у нього - sexsy-boy, Смертний гріх для хлопців - справа звична. Зразу видко - жевжики - рідня, Та й живуть удвох в сміттєвім баці. Хвалять одне одного щодня, Так і мусить бути у

Володимир Каразуб
2024.06.14 20:36
тому що потрібно вірити хоча б у щось.
Читати псалми над головами і зливати розтоплений віск,
Говорити про те, що фігурки — це те, що тобі здалось,
Про тонку павутинчасту форму страхів, які запеклись
На воді.
Неодмінно потрібно вимовляти чиїсь імена

Самослав Желіба
2024.06.14 18:58
ЗОРЯ. ДОБРА БАГАТО В ЦЬОМУ СЛОВІ
Добра багато, а ще більш любові,
Такої що обійме цілий світ,
Мов руки матері й весняний квіт.
            А що лишилося від нього?
Де? Який в нім слід?
Воно ростануло, як ранок,
Як ранок, що обернувсь днем…

Козак Дума
2024.06.14 16:19
Аби людина отримала повну свободу – вона повинна померти…

Іван Потьомкін
2024.06.14 12:16
Це потім про раббі Тарфона йтиме слава,
Що схожий він на піраміду із горіхів:
Торкнись - і покотяться вони ураз.
А йшлось про те, що притьмом добував він
Із священних книг те, що учні просили.
Але це потім. А поки що був він скупердяй.
Раббі Аківа

Світлана Пирогова
2024.06.14 10:10
В мою весну тендітну тихо стукав,
Як краплі-перли юного дощу.
У подумках душі тягнулись руки,
І сонця проникав крізь землю щуп.

В мою весну проходив лабіринти.
Окрилений ти птахом прилітав.
Гігантське небо квітло гіацинтом

Юрій Гундарєв
2024.06.14 09:08
Пописюн


Учора прочитав новий твір Олександра Сушка, який, на жаль, швидко розчинився в інтернеті. Але запам‘яталося ключове слово - пісюн.
Варто наголосити, що погляд Сушка-художника рідко піднімається вище пояса (жона взяла за шкабарняк, задрав хво

Віктор Кучерук
2024.06.14 05:21
Від такого конфузу
Червонію й журюсь, –
Вчора зрадила Муза,
Не з’явившись чомусь.
Не дотримала слова,
Залишила в ганьбі, –
Тільки біль підшлунковий
Відчуваю в собі.

Артур Курдіновський
2024.06.14 01:09
А ти переможеш! Я знаю!
В жахітті розтрощених снів,
Мов птах білосніжний, Ізраїль
В облозі брудних дикунів.

Тобі дуже боляче, гірко...
Історія пише рядки.
Засяє Давидова зірка

Євген Федчук
2024.06.13 19:57
Розходився дід Свирид, весь двір його чує.
Вранці прогулятись в парк чинно чимчикує,
Аж за столиком сидять уже випивохи,
Вже й півлітру розпили, зосталося трохи.
Де вони грошей беруть? Коли устигають?
Чи то ніяких турбот більш в житті не мають?
Тож

Артур Курдіновський
2024.06.13 16:53
Тому, кому нема ще сорока,
Однолітку сказав би я багато!
А я мовчу. Бо краще - написати...
І до паперу тягнеться рука.

Та не потрібні ті чужі зізнання
Тому, кому нема ще сорока,
Коли в словах останнього рядка

Світлана Пирогова
2024.06.13 09:00
Червоний водоспад трояндовий стікав -
То Муза із колючими шипами.
Її теплом торкала сонячна рука,
Пливли назустріч хмари в білій парі.

А я була твоєю Музою у снах,
Пелюстками лягали поцілунки.
В трояндові бутони ласку пеленав

Микола Соболь
2024.06.13 08:18
Під вікном скорушина стрічає жовтневу зорю,
і злітають поспішно з холодних небес зорепади.
Про осінню красу все частіше тепер говорю,
дістаю недописані вірші весною з шухляди.
Саме час їх убрати, прикрасити всі в оксамит,
загорілись дерева у пущі, на

Віктор Кучерук
2024.06.13 04:51
Нарешті тихо в небі... На землі
Димить лише зруйнована споруда
Та іскорки спалахують в золі,
Де, в гурт зібравшись, плачуть мирні люди.
Кружляє попіл і відчутно гар
В розпеченім пожежею повітрі, -
Мов пам'ятник - обвуглений димар
І бита цегла, як

Ярослав Чорногуз
2024.06.13 04:04
Цілує смерть північна зелень гаю...
Невже у Лету канемо от-от?!
Від цих думок всього перевертає,
Осотом клятим заросте город?!

Із України лишиться окраєць,
Все інше божевільний ідіот
Собі навік в полон позабирає,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Благодатна Еродія
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2020) / Вірші

 Лімерик-тріолет

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-09 17:50:21
Переглядів сторінки твору 3978
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (7.789 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Тріолети
Лімерики
Автор востаннє на сайті 2020.12.06 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-07-09 18:15:19 ]
Я саджу на городі озимі стовпи,
Щоб, коли підростуть, попиляти на дрова.
В мене силосна яма така гонорова,
Як заляжеш у ній - скільки хочеш, хропи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 18:20:26 ]
Ось Ви і впіймались. Мені відома ця рима. Я бачу, що Ви не дуже довго розмірковували, бо хотілось мене привітати. Та і я не проти. Дякую.
Але ж ми у товаристві поетів.
Ви не переплутали нічого, ні?
І ця пошесть віршованих відповідей-продовжень, у багатьох випадках, НМСД, є не дуже корисним внеском до скарбниць української художньо-поетичної літератури.
На цьому слові бувайте здорові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2011-07-29 05:19:30 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2011-07-09 18:22:45 ]
...дорогий Гаррі, щось гірко від Ваших ледь не бравурних рядків...
абсурдний світ сплітає стиха сильця для селянина й для Сковороди


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2011-07-09 18:24:31 ]
:) маю на увазі, що прикрі думки викликає наша дійсність, майстерно змальована у Вашому лимерику


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 18:29:13 ]
То мала місце одна подія.
Я не можу сказати, що лімерик-тріолет з'явився без причини.
Але...
Гумор-таки має місце. Уявіть стовпи, якими я всіяв город, снігові намети, у яких вони сплять ще маленькими, щоб навесні заколоситись, а потім остаточно задеревеніти. Ото будуть дрова...
Дякую за Вашу теплу увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-09 20:05:33 ]
... Сковороду не вловлено...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 21:50:15 ]
Як це не вловлена?
А моя метафізичність, яка приховується під личиною то роздратованого, то зворушеного майже до сльозових росяниць мене, Г.С.?

Та я ні на чому не наполягаю, бо я буваю настільки примітивним, що жахаюсь - невже це я?
Але це буває раз на тиждень - у лазні :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-09 18:31:54 ]
тріолет непоганий, але рядок:" що хоч, те й роби" - мені не дуже читається. сама не розумію чому...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 18:35:34 ]
Бо так воно і є:)
Я врегулював питання.
Три шиплячих літери - це майже критична кількість.
З подякою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2011-07-09 18:34:31 ]
:) та уявила, ще й побачила, як не вистачило сили дотерпіти до задерев*янінння і почалися жнива, причому із серпом,
метаморфози на повному серйозі,
ну, як у Дрозда в "Ирії"
але я подумала і про те, що свої 25 соток треба засадити якимись деревами, бо там тільки колючки неверблюжі ростуть, і дехто тут вже так кілька років тому зробив, і це ж орні землі, яких тут не так і багацько, але що ж діяти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 18:38:02 ]
На свіжому прикладі мого вірша ми бачимо, як генерується корисна ідея. А чому б не засадити саджанцями (і вони бувають озимими), якщо "гуляє земля"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-09 20:10:28 ]
цікаве те Ваше, Гаррі, "озимі стовпи" - стовпи колись підпирали небо - тож хай ростуть...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 20:17:13 ]
А днями з'ясувалось, що стовпи бувають півтораметрової довжини, якщо їх покласти, і заввишки чи не з метр п'ятдесят, якщо вони стоять. І у їхній висоті приховано глибокий зміст.
А я городник - і мені ці глибинні змісти недосяжні. Я вкладаю свої :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-09 20:12:55 ]
Він озимі стовпи посадив на городі
І, не відає, що вже закона прийняли.
Бо стовпи без податків садити вже годі!!!
Усю землю в країні стовпами зайняли!!! ;-))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 20:28:07 ]
Лякаєте :)
То я їх днями жатиму усі. Якусь частину залишу на насіннєвий фонд, та й силосна яма чекає. Кукурудза вимокла геть уся і лежить. То, може, стовпи згодяться? І газ дорожчає...
Отак держава дозволяє - і нам, і собі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-09 20:19:30 ]
Головне, щоб було де садити. Все решта - нюанси. Написано майстерно, як завжди)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 23:13:50 ]
Це я вже маю якусь хвилиноньку, щоб відповісти як автор поетесі.
Яка тут майстерність?
Анапест - це віршовий розмір, який притаманний лімерикам.
Нісенітниця - це теж головна ознака цієї поетичної форми.
Тріолет - це два катрена як самостійних одиниць строф.
А такого поєднання ще не існувало.
То це прояв майстерності чи творчого пошуку?
Дякую Вам за візит.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-07-10 11:19:11 ]
Гаррі, головне, що ми всісадимо багато чого, а пожинають одиниці, бо не у всіх гарно восени вродить...))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2011-07-29 05:22:51 ]
і собі захотілось стовпів силосованих... Це ж он які люди підприємливі... :)))