ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Олеандра
2024.06.18 08:47
У день новий – як відкривати світ,
наповнений множинними дивами:
в незвідане, в хвилююче захд
душевними охочими ногами,
обзорини, вслухання і контакт
з собою через світу дивовижі –
нові містки і ниточки, відтак
нова спроможність стать для себе ближ

Микола Соболь
2024.06.18 08:21
Ми стали різними, на диво,
на переплетенні доріг.
Всього за мить твій погляд хтивий
вщерть спепелити мене міг.
Але пророцтво не збулося,
не діють чари на землі.
Не спокушуся на волосся,
чужа віднині ти мені.

Віктор Кучерук
2024.06.18 05:57
Іще далеко до світання,
Іще палає з тріском хмиз, –
Ще не втомило споглядання
Твого обличчя дивних рис.
Я ще та ще обводжу оком,
Допоки жар пашить оцей, –
Таку спокусливо-глибоку
Тісну щілинку між грудей.

Артур Курдіновський
2024.06.18 05:11
У світі є лише добро та зло.
Хоч вигадали тисячі відтінків,
Незлого зла ніколи не було...
Є тільки гарні та погані вчинки.

Завжди до сонця тягнеться стебло.
Але, як раптом з'явиться хмаринка -
Надія розіб'ється, наче скло.

Володимир Бойко
2024.06.18 01:50
Тим, що сіють пітьму і смерть, із розумним, добрим, вічним аж ніяк не по дорозі. Повчати любові до ближнього найбільше полюбляють найзапекліші вбивці. Постійна дезінформація призводить до деформації особистості. Якби ми вчились так, як треба, не

Юрій Левченко
2024.06.17 23:30
Моя любов - темно-карі очі,
руде волосся ,що літня злива,
безсонням мучить мене щоночі.
Як вся любов- не завжди щаслива.
Моя остання любов - це пастка !
Я ,наче миша ,що зголодніла
й сама хотіла до неї впасти,
без страху втратити душу , тіло...

Олександр Сушко
2024.06.17 08:43
Чи існує непорочне зачаття у котів? І в собачок? І що воно таке - непорочне зачаття? Як цей акт запліднення проходить у жінок, обраних богом? Мені хтось може це пояснити? Тільки без криків "Безбожний грішник!", "Будь ти проклятий!" тощо. Чи можна вв

Самослав Желіба
2024.06.17 08:31
Косою косить
Цього літа дівчина
Молодих людей.

Світлана Пирогова
2024.06.17 08:10
Її душі торкнувся непомітно,
Запав у серце ніжне вже давно.
Сказав, що він живе, як вовк-самітник,
Вона поблідла, ніби полотно.

Він недосяжний, мовби неба купол,
І мало говорив, все більш мовчав.
Вдивлялася в ті очі- чистий купіль.

Віктор Кучерук
2024.06.17 06:36
Мабуть, зустрілися не впору
Ми біля скельної гори,
Бо ти не рухаєшся вгору,
А я скотився вже згори.
Мабуть, дорогу не єдину
Було позначено мерщій, –
Тебе не зваблює вершина,
А я не втримуюсь на ній.

Артур Курдіновський
2024.06.17 01:38
Замріяна, чиста, гірка та журлива!
Нас двох повінчали самі небеса!
Усе в тобі справжнє, і ти незрадлива!
Обличчя відверте, прозора сльоза.

Я - вірний тобі, незрівнянна дружино!
І ти покохала мене назавжди.
Ми стільки пройшли! Ти у мене єдина.

Іван Потьомкін
2024.06.16 21:11
Із подорожі повернувся пудель
І побратимам каже з гіркотою:
«Братове, якже наш рід здрібнів!..»
«Ти що верзеш!»- бульдог на те.
«Я щойно з Індії. От там справжні собаки!..»
«Чим же вони од нас кращі?»- пита гончак.
«Одвагою своєю. На лева напада

Микола Соболь
2024.06.16 15:58
Пані Галино, хотілося б таки почути Вашу версію і побачити реакцію Редакції майстерень щодо вірша Петра Синиці "У ріднім батьковім саду" який чомусь пані Галина виставила, як власний. До речі не шановний Юріє Гундарєв оце і є приклад плагіатства, а не

Борис Костиря
2024.06.16 15:27
Я блукаю в лісі,
Загубився в пущі.
На печальній стрісі
Втрати неминущі

Так припали листям,
Ніби давній спогад.
Серед передмістя

Ігор Шоха
2024.06.16 15:10
Ще кує зозуля у гаю
і рахує дні напередодні
того, як поляжуть у бою
воїни за націю свою
на краю глибокої безодні.
Вибухає небо кожен день.
Гинуть і цивільні, і солдати,
гинуть люди... це така мішень

Євген Федчук
2024.06.16 14:45
Миколо Петровичу, от поясніть,
Бо я ніяк не зрозумію.
Чому Орбан з Путіним прагне дружить?
Чому він Європою сіє
До нас недовіру, вставляє дрючки
В колеса Європі і НАТО?
І він не один там, напевно ж такий,
В Угорщині. Бо ж обирати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Благодатна Еродія
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2020) / Вірші

 Лімерик-тріолет

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-09 17:50:21
Переглядів сторінки твору 3985
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (7.789 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Тріолети
Лімерики
Автор востаннє на сайті 2020.12.06 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-07-09 18:15:19 ]
Я саджу на городі озимі стовпи,
Щоб, коли підростуть, попиляти на дрова.
В мене силосна яма така гонорова,
Як заляжеш у ній - скільки хочеш, хропи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 18:20:26 ]
Ось Ви і впіймались. Мені відома ця рима. Я бачу, що Ви не дуже довго розмірковували, бо хотілось мене привітати. Та і я не проти. Дякую.
Але ж ми у товаристві поетів.
Ви не переплутали нічого, ні?
І ця пошесть віршованих відповідей-продовжень, у багатьох випадках, НМСД, є не дуже корисним внеском до скарбниць української художньо-поетичної літератури.
На цьому слові бувайте здорові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2011-07-29 05:19:30 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2011-07-09 18:22:45 ]
...дорогий Гаррі, щось гірко від Ваших ледь не бравурних рядків...
абсурдний світ сплітає стиха сильця для селянина й для Сковороди


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2011-07-09 18:24:31 ]
:) маю на увазі, що прикрі думки викликає наша дійсність, майстерно змальована у Вашому лимерику


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 18:29:13 ]
То мала місце одна подія.
Я не можу сказати, що лімерик-тріолет з'явився без причини.
Але...
Гумор-таки має місце. Уявіть стовпи, якими я всіяв город, снігові намети, у яких вони сплять ще маленькими, щоб навесні заколоситись, а потім остаточно задеревеніти. Ото будуть дрова...
Дякую за Вашу теплу увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-09 20:05:33 ]
... Сковороду не вловлено...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 21:50:15 ]
Як це не вловлена?
А моя метафізичність, яка приховується під личиною то роздратованого, то зворушеного майже до сльозових росяниць мене, Г.С.?

Та я ні на чому не наполягаю, бо я буваю настільки примітивним, що жахаюсь - невже це я?
Але це буває раз на тиждень - у лазні :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-09 18:31:54 ]
тріолет непоганий, але рядок:" що хоч, те й роби" - мені не дуже читається. сама не розумію чому...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 18:35:34 ]
Бо так воно і є:)
Я врегулював питання.
Три шиплячих літери - це майже критична кількість.
З подякою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2011-07-09 18:34:31 ]
:) та уявила, ще й побачила, як не вистачило сили дотерпіти до задерев*янінння і почалися жнива, причому із серпом,
метаморфози на повному серйозі,
ну, як у Дрозда в "Ирії"
але я подумала і про те, що свої 25 соток треба засадити якимись деревами, бо там тільки колючки неверблюжі ростуть, і дехто тут вже так кілька років тому зробив, і це ж орні землі, яких тут не так і багацько, але що ж діяти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 18:38:02 ]
На свіжому прикладі мого вірша ми бачимо, як генерується корисна ідея. А чому б не засадити саджанцями (і вони бувають озимими), якщо "гуляє земля"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-09 20:10:28 ]
цікаве те Ваше, Гаррі, "озимі стовпи" - стовпи колись підпирали небо - тож хай ростуть...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 20:17:13 ]
А днями з'ясувалось, що стовпи бувають півтораметрової довжини, якщо їх покласти, і заввишки чи не з метр п'ятдесят, якщо вони стоять. І у їхній висоті приховано глибокий зміст.
А я городник - і мені ці глибинні змісти недосяжні. Я вкладаю свої :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-09 20:12:55 ]
Він озимі стовпи посадив на городі
І, не відає, що вже закона прийняли.
Бо стовпи без податків садити вже годі!!!
Усю землю в країні стовпами зайняли!!! ;-))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 20:28:07 ]
Лякаєте :)
То я їх днями жатиму усі. Якусь частину залишу на насіннєвий фонд, та й силосна яма чекає. Кукурудза вимокла геть уся і лежить. То, може, стовпи згодяться? І газ дорожчає...
Отак держава дозволяє - і нам, і собі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-09 20:19:30 ]
Головне, щоб було де садити. Все решта - нюанси. Написано майстерно, як завжди)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-09 23:13:50 ]
Це я вже маю якусь хвилиноньку, щоб відповісти як автор поетесі.
Яка тут майстерність?
Анапест - це віршовий розмір, який притаманний лімерикам.
Нісенітниця - це теж головна ознака цієї поетичної форми.
Тріолет - це два катрена як самостійних одиниць строф.
А такого поєднання ще не існувало.
То це прояв майстерності чи творчого пошуку?
Дякую Вам за візит.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-07-10 11:19:11 ]
Гаррі, головне, що ми всісадимо багато чого, а пожинають одиниці, бо не у всіх гарно восени вродить...))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2011-07-29 05:22:51 ]
і собі захотілось стовпів силосованих... Це ж он які люди підприємливі... :)))