ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2024.06.14 23:32
Я кину вудочку
по той бік Всесвіту,
По той бік розуму,
по той бік серця,
По той бік розпачу,
по той бік лиха,
Яке говорить нам
крізь море тихо.

Олександр Сушко
2024.06.14 21:02
У Юрка проблема: геморой! Непростий - прозово- поетичний! Бо дружок у нього - sexsy-boy, Смертний гріх для хлопців - справа звична. Зразу видко - жевжики - рідня, Та й живуть удвох в сміттєвім баці. Хвалять одне одного щодня, Так і мусить бути у

Володимир Каразуб
2024.06.14 20:36
тому що потрібно вірити хоча б у щось.
Читати псалми над головами і зливати розтоплений віск,
Говорити про те, що фігурки — це те, що тобі здалось,
Про тонку павутинчасту форму страхів, які запеклись
На воді.
Неодмінно потрібно вимовляти чиїсь імена

Самослав Желіба
2024.06.14 18:58
ЗОРЯ. ДОБРА БАГАТО В ЦЬОМУ СЛОВІ
Добра багато, а ще більш любові,
Такої що обійме цілий світ,
Мов руки матері й весняний квіт.
            А що лишилося від нього?
Де? Який в нім слід?
Воно ростануло, як ранок,
Як ранок, що обернувсь днем…

Козак Дума
2024.06.14 16:19
Аби людина отримала повну свободу – вона повинна померти…

Іван Потьомкін
2024.06.14 12:16
Це потім про раббі Тарфона йтиме слава,
Що схожий він на піраміду із горіхів:
Торкнись - і покотяться вони ураз.
А йшлось про те, що притьмом добував він
Із священних книг те, що учні просили.
Але це потім. А поки що був він скупердяй.
Раббі Аківа

Світлана Пирогова
2024.06.14 10:10
В мою весну тендітну тихо стукав,
Як краплі-перли юного дощу.
У подумках душі тягнулись руки,
І сонця проникав крізь землю щуп.

В мою весну проходив лабіринти.
Окрилений ти птахом прилітав.
Гігантське небо квітло гіацинтом

Юрій Гундарєв
2024.06.14 09:08
Пописюн


Учора прочитав новий твір Олександра Сушка, який, на жаль, швидко розчинився в інтернеті. Але запам‘яталося ключове слово - пісюн.
Варто наголосити, що погляд Сушка-художника рідко піднімається вище пояса (жона взяла за шкабарняк, задрав хво

Віктор Кучерук
2024.06.14 05:21
Від такого конфузу
Червонію й журюсь, –
Вчора зрадила Муза,
Не з’явившись чомусь.
Не дотримала слова,
Залишила в ганьбі, –
Тільки біль підшлунковий
Відчуваю в собі.

Артур Курдіновський
2024.06.14 01:09
А ти переможеш! Я знаю!
В жахітті розтрощених снів,
Мов птах білосніжний, Ізраїль
В облозі брудних дикунів.

Тобі дуже боляче, гірко...
Історія пише рядки.
Засяє Давидова зірка

Євген Федчук
2024.06.13 19:57
Розходився дід Свирид, весь двір його чує.
Вранці прогулятись в парк чинно чимчикує,
Аж за столиком сидять уже випивохи,
Вже й півлітру розпили, зосталося трохи.
Де вони грошей беруть? Коли устигають?
Чи то ніяких турбот більш в житті не мають?
Тож

Артур Курдіновський
2024.06.13 16:53
Тому, кому нема ще сорока,
Однолітку сказав би я багато!
А я мовчу. Бо краще - написати...
І до паперу тягнеться рука.

Та не потрібні ті чужі зізнання
Тому, кому нема ще сорока,
Коли в словах останнього рядка

Світлана Пирогова
2024.06.13 09:00
Червоний водоспад трояндовий стікав -
То Муза із колючими шипами.
Її теплом торкала сонячна рука,
Пливли назустріч хмари в білій парі.

А я була твоєю Музою у снах,
Пелюстками лягали поцілунки.
В трояндові бутони ласку пеленав

Микола Соболь
2024.06.13 08:18
Під вікном скорушина стрічає жовтневу зорю,
і злітають поспішно з холодних небес зорепади.
Про осінню красу все частіше тепер говорю,
дістаю недописані вірші весною з шухляди.
Саме час їх убрати, прикрасити всі в оксамит,
загорілись дерева у пущі, на

Віктор Кучерук
2024.06.13 04:51
Нарешті тихо в небі... На землі
Димить лише зруйнована споруда
Та іскорки спалахують в золі,
Де, в гурт зібравшись, плачуть мирні люди.
Кружляє попіл і відчутно гар
В розпеченім пожежею повітрі, -
Мов пам'ятник - обвуглений димар
І бита цегла, як

Ярослав Чорногуз
2024.06.13 04:04
Цілує смерть північна зелень гаю...
Невже у Лету канемо от-от?!
Від цих думок всього перевертає,
Осотом клятим заросте город?!

Із України лишиться окраєць,
Все інше божевільний ідіот
Собі навік в полон позабирає,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Благодатна Еродія
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2020) / Вірші

 Селянський тріолет

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-07-15 20:00:36
Переглядів сторінки твору 3552
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 9.785 / 5.5  (7.789 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Тріолети
Автор востаннє на сайті 2020.12.06 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-15 21:44:29 ]
Гаррі, Ви порушили актуальну тему для України. Хоча для нашого Закарпаття такий потяг селян до міста не дуже відчутний. З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-15 22:54:29 ]
На селі залишаються виключно патріоти своєї землі, які більше працюють, ніж здіймають галас.
Цю думку я сприймаю як аксіому.
Дорожчає гас - то нехай. Я підніму ціну на томати.
Дорожчає газ - то і на картоплю.
А не дорожчатитиме, то все одно підніму, додавши до переліку усю городину, яка тільки в мене є, та і не тільки в мене, а і в лісі - кінський щавель, горіхи etc. А міщани-городяни хай купують. І на курячі яйця підніму ціну, і на послід. Реалізую їх на базарі, а собі куплю в супермаркеті оптом. Та ще й перепродам. Ні, не послід.
Зникла вода у криниці - то підвозитиму її мотоциклом, а льоха її пила і питиме, доки мене ноги носять, а руки їжу до рота підносять.
А працюватиму (та я і працюю) у місті, бо на городі на щасливе життя та на пенсію не заробиш.
Актуальна тема, Маріанно. І ми всі у ній.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-15 22:34:19 ]
Ще - годує селянство міста,
Заважати не тре - прогодує!
І страдає воно неспроста -
То чиновник його атакує!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-15 23:02:04 ]
А рими, скажіть, пане Іване, хіба не самобутні, невже не чарівні? Отаке воно на селі усе - від колодязної води до самогонки.

З повагою і актуальними питаннями,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-15 23:07:12 ]
Не то слово, Гаррі, не то слово...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-07-15 22:52:13 ]
Найперше бачу друже, що дотягнув єси до коєфіціента 1.000. Завдання виконав!Ще й тему підняв, як на мене одвічну. Мені після прочитаного чомусь бачаться бабки із пластиковими пляшками молока, іншими с/г продуктами домашнього виробництва на стометрівках і покоротших дистанціях. Чим не штурм?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-15 22:57:47 ]
Він сам виник, то я вже його не чіпаю, а питання настільки серйозне, що його можна розкрутити до ронделя. А це мій улюблений розмір (с). Ото і залишається поки що тріолет тріолетом, а робота на селі - панщиною вільної праці на державу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-15 23:04:05 ]
а нащо ті міста атакувати? у країні криза, ціни зростають, чиновники б"ються, люди бідніють...
а у селі хоч корова, свиня та картопля своя є...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-15 23:20:41 ]
Та атакуємо - як культурою (я її розглядаю як комплексну одиницю, яка складається з поведінки, здатності жити у урбаністично згуртованому соціумі так, як жив на своєму обійсті etc), так само і своїми поглядами на міське життя з його хмарочосами і нічним життям.
Нехай розповзаються по європах і америках оті дістрофічні комп'ютерники та анемічні офісні клерки.
Ми приймемо міста. Вони будуть нашими - з дівчатами, нічними клубами, пабами та казино.
І держава буде нашою. І городи (особисто мій і особисто для мене) будуть нашими.
Слава Україні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-15 23:27:16 ]
герої закінчилися!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-15 23:32:29 ]
Та нічого страшного.
Селянин не може жити без пана, бо не працюватиме.
Не виживе без проблем, бо не виживатиме, а лежатиме на лежанці або під вішнею-під черешнею.

Слава трудовому селянству і селянській інтелігенції.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-15 23:49:21 ]
слава гряблям,люпаті і класовому поділу
))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2011-07-16 00:19:09 ]
...ой, не знаю, шановний Гаррі,
засмутив мене чогось оцей тріолет, а чому – не можу визначити :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-07-16 00:54:28 ]
а я можу, бо розкусила підступний задум цього Гарріка :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-16 09:16:07 ]
Напевне, цей Гаррік вирішив підступно змалювати деякі з незрушних пірамід його княжицької субкультури. Він, мабуть, хотів би на своїй сторінці висловити свою думку стосовно беззаперечно високої цінності селянського мовного колориту. Варто визнати - це багатство нашої мови. Та тільки де? У яких межах? У яких творах?
У віршиках на дві-три стопи чи у сонетах - на 5-6?
Це - складне питання, на яке навряд чи хто зможе дати вичерну відповідь, але якщо покладеться на відчуття міри, то за допомогою цього чинника + усвідомлення місця, на яке претендує ця піраміда, ти у змозі знайти відповідь на свої питання, якщо ти її шукаєш, а не займаєшся бла-бла-бла, бо тобі сьогодні нема чого робити. А на городі завжди є, чим зайнятись.
Ото і на все добре :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-16 08:48:10 ]
В моїй міській квартирі у Дарниці, яку я надаю для небезкоштовного проживання приїжджим, жодного разу не мешкали інженери з Москви чи з Торонто, а мешкають як не вінничани, то луганчани, як не луганчани, то не вінничани. А від інтелігенції з Торонто чи Москви ніякого попиту. Де вона заробляє на хліб - уяви не маю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-16 00:50:15 ]
А нас засипає Індостан... ну, принаймі, ряди програмістів ними кишать - :)
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-16 09:17:16 ]
З Княжичів хто-небудь є?
Навряд. Вони починають з Києва.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-07-16 12:02:01 ]
Такую?

Колись було: Землю - селянам!
Тепер: Міста - селянам?

Справді, чомусь сумно. Погоджуюсь із В.І.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-07-17 19:35:43 ]
Тенденція така існує. Селяни атакують міста. Висловлюючись фігурально, вони їх завойовують.
І я поділяю їхні погляди. Нащо, скажімо, мені гнути спину на городі, якщо я можу її гнути охоронником у банку або рекетиром? Справа для мене знайома, бо де як не в селі, ми звикли ділити між собою вулиці, а вже і ринкові площі?
І, можливо, питання не стільки в селянах (бо поділ на селян і городян нагадує якусь сегрегацію), як у чомусь іншому.
А у чому саме - у тріолет не вмістилось.
І мені сумно.
Але і радісно - я і в селі, і в місті. То житиму.