ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.08.08 22:12
Листя спадає з тополі,
як плаття голого короля,
як платня за непрожите життя,
як непрочитані листи,
як послання у вічність,
як непромовлені слова,
мов нездійснене каяття,
як позлітка на істині,

Юрій Лазірко
2025.08.08 16:46
О, скрипко!
Скрип...
Смичок на витягах.
Заскрипотіло у душі,
мінялося на лицях -
заголосила, помирала
одиноко скрипка.
Позавмирали відчуття

Світлана Пирогова
2025.08.08 14:42
Кукурудзяний чути шелест,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.

Портулак обіймає землю,

С М
2025.08.08 11:22
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі

Борис Костиря
2025.08.07 21:55
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена

Тамара Ганенко
2025.08.07 19:20
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені у глибині

Не загримить, не зойкне понад хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно

Євген Федчук
2025.08.07 19:04
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його

Олена Побийголод
2025.08.07 16:29
Із Бориса Заходера

– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)

Артур Курдіновський
2025.08.07 02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.

Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.

Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.

Борис Костиря
2025.08.06 22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".

Володимир Бойко
2025.08.06 21:25
Великі провидці, які збиралися провіщати долю людства, не годні зі своєю долею розібратися. Кількість людей, які все знають, на порядок перевищує кількість людей, які все вміють. На великі обіцянки клюють навіть краще, ніж на великі гроші. Колиш

Олена Побийголод
2025.08.06 11:19
Із Бориса Заходера

Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!

Федір Паламар
2025.08.06 00:36
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.

Іван Потьомкін
2025.08.05 23:17
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.

Борис Костиря
2025.08.05 21:25
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,

Олександр Буй
2025.08.05 20:32
На Ярославовім Валу
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.

В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 ЕКЗИСТЕНЦІЙНИЙ ДИПТИХ




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-08-05 09:45:41
Переглядів сторінки твору 10317
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2025.01.26 22:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 10:18:26 ]
Пане Ігорю, добридень Вам! Можна мені зі своєї дзвіниці про те, що відчула, коли прочитала Вашу поезію?! про перші враження...

Зріло. Наболіло про епоху, переосмислення її і життя у ній. І чомусь така гірка печаль...У мене аж голочки ростуть на шкірі. Аж по нервах б’є!

"Вже я падаю, наче літаю." - це сильно. Хоча кожен рядочок Вашої поезії - перлинки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 10:51:36 ]
А як правильно казати - "лОгін" чи "логІн"? Завжди чула це слово з наголосом на другому складі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Швед (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-05 10:58:13 ]
красиво,правдиво,образно.сильний початок,про феміністку трохи вульгарно і ці строфи псують попередньо написане.оте 'дрочить'-ріже слух


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Швед (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-05 11:00:01 ]
а в цілому вірш чудовий,зріла чоловіча сповідь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 11:06:17 ]
Дякую, Ірино.
Згоден про феміністку... :) Але хай буде.
Я так дуже рідко собі дозволяю. Тому...
В моєму саду поетичному має бути і дичка... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 11:07:34 ]
Що ж, Маріанно.
Можу Вам тільки по-чоловічому усміхнутись із вдячністю за Розуміння.
Удачі.

ІП. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 11:07:45 ]
;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 11:08:52 ]
?..
По-англійськи логІн, а в нашій вимові лОгін.
Маємо право.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 13:44:40 ]
А, може, просто переставити слова місцями:

Мій логін та пароль будуть вічно гулять Інтернетом

і тоді логін залишиться з наголосом логІн.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2011-08-05 11:25:55 ]
сильно!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 12:04:41 ]
Вітаю, Ігоре! Моцно написано! І файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
МаріАнна Квітка (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-05 12:48:29 ]
Мене оце зачепило:

І богема не кличе. Не манять іскристі Багами.
Зрозуміла весільна печаль скоморохів мені.
Із веселих чортів ми стаємо сумними богами...
Хтось воскресне.
Хтось ні................
Чудово, Ігорю! Хочеться читати і читати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 13:10:25 ]
"Із веселих чортів ми стаємо сумними богами..." - оце ключ. І я ним скористаюсь :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Маріанна Челецька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 13:15:26 ]
..Це не вірші, це СПРАВЖНІЙ КРИК ДУШІ, яку можна зрозуміти тільки тоді, коли збагнеш справдешній біль, що його пережив сам автор... Зрештою, такою і повинна бути справжня екзистенційна поезія... бо біль душі зімітувати не можливо... І одним співчуттям тут не зарадиш...Тому таку поезію не можна розбирати "на кісточки" - її насамперед треба відчути усім своїм єством, внутрішнім нервом.. відчути - і полегшено зітхнути, бо розумієш, що автор, написавши її, вилив свій біль на папір і т.ч. зміг хоча б частково звільнитися від нього... від того, чого не минути, але з чим потрібно лише змиритися... А, змирившись, свій біль увібгати у "світові шати", щоб дати світові зрозуміти свій мовчазний протест проти того, з чим годі миритись і що нам, смертним, не зрозуміти своїми земними п'ятьма відчуттями...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 13:27:04 ]
А які причини, Маріанно, для "крику душі, болі душі" і чому Бог не кричить? )
Відчуттів, щонайменше, шість відомих офіційній науці, і трохи більше - відомих людині...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Маріанна Челецька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 20:28:18 ]
Причина, гадаю, особиста, і не нам, грішним читачам, про неї судити, а тим більше дошукуватися її... (зрештою, всі екзистенційні причини такими і є, і повинні бути особистими, що і закладено в семантиці слова "екзистенція")... А питання, чому Бог не кричить, на мою думку, некоректне з погляду нашої земної екзистенції, бо Бог - це сфера трансцендентного і позавідчуттєвого... З цієї причини я свідомо опустила шосте відчуття (відчуття часу), відоме офіційній науці. Бо саме цим шостим відчуттям людині дається більше, ніж вона розуміє, зрештою, саме тому і пишуться вірші, в яких людина як поет відповідає передусім сама собі на те, чого не зовсім розуміє, але що прОчуває... ... ... (Між іншим, слово "біль" чоловічого роду, тому у Вашому коментарі мало б бути у родовому відмінку "причини болю душі". Sic!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 21:10:51 ]
Ви значно частіше помиляєтесь, дорога Маріанно, аніж думаєте.
Почнемо з "болі..." - очевидно, що просто випала буква, коли трохи поспішаєш і не те буває. Тобто малося на увазі "болів душі". Мав би подякувати вам за підказку, але ви зробили її так некоректно, що натомість, і на превеликий жаль, змушений відразу вас запідозрити у поліфемії...(
Щодо відчуття часу, то ви знову сильно помилилися - офіційно йдеться про зовсім інше, бо час ви таки ловите тими 6-ма органами, про які йдеться...
Напевно вам, "грішній читачці", відомо багато про власні болі в душі, але дошукуватися причин вам і заважає власна екзистенція - правильною дорогою йдемо. ) Хоча я з вами згідний - "причина", як завжди, "особиста".
Щодо Бога, то ви, як бачу, лише на початку Богознавства... Утім, навіщо Те Все екзистенції?
Але все ще попереду (Sic!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-08-05 13:36:18 ]
І буття моє - імпульсна звичка...

Екзистенційний диптих. Сильні імпульси слова.

Лиш сумніваюсь, що глупе обличчя буває красивим... Тому насмілюсь запропонувати:
"Глупий липень з красивим обличчям..."

Ігоре, нмсд, "подушка жіночих грудей" і не перейме, хіба схилить на сон...

Логін і пароль будуть вічно гуляти Інтернетом...
Тільки хто їх "приборкає" без автора? Сумно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 16:49:13 ]
Нагадало "Не жалею, не зову, не плачу...", особливо друга частина. Справді екзистенційно.
А ці рядки пронизливо влучні і дуже вдалі:

Із веселих чортів ми стаємо сумними богами...
Хтось воскресне.
Хтось ні.

(хоч пані Люба мене і випередила, адже таку голку у копні сіна не сховаєш))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-08-05 16:51:07 ]
у копиці))))