ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.04 21:59
Ці марення і візії природи
Прорвуться крізь тюрму в'язких снігів.
Фантазія народиться в пологах,
Як повінь із бетонних берегів.

Фантазію ніщо уже не спинить,
Її сніги на крилах понесуть.
Ти в космос запускаєш довгий спінінг,

Євген Федчук
2025.09.04 19:28
Московія у ті часи росла.
Мов ракова пухлина розповзалась.
Земель собі в Європі нахапалась,
Уже й до Польщі руки простягла.
Упхавши Казахстан за дві щоки,
На Індію вже хижо позирала,
Хоч Англія в той час там панувала
Та москалі вже мріяли – «поки»

Марія Дем'янюк
2025.09.04 15:42
Тато сина обіймав,
Тепло в щічку цілував:
"Сину мій, рости великий,
Усміхайся сонцелико!
Славний, дужий богатир
Будеш ти, синок, повір,
Станеш воїном ти грізним -
Захистиш свою Вітчизу.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.04 14:28
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Солом'яне з

Світлана Пирогова
2025.09.04 12:48
Не забарилась панна, то ж прийшла
у чудернацькій сукні вересневій.
Через плече химерна сумка-клатч.
Одежа, ніби знята з манекена.
А туфлі модні з жовтим ланцюжком,
і цокають легкі підбори вправно.
Злетілись серпокрильці табуном,
але у вирій їм ще,

Артур Сіренко
2025.09.04 12:44
Сойка-віщунка
Пророчить журбу
(Бо осінь – як тінь неминуча)
(Бо трохи малярством
Заповнює вічність
Гончар кулястих глеків
Бородатий філософ –
Майстер Бо).

Тетяна Левицька
2025.09.04 09:45
Сьорбнула я біди чимало,
не віриться — «зурочив хтось.»
Що мало статися, те сталось,
що мало бути те збулось.

В собі копатися не буду,
шукати винних не берусь.
Невже зробили ляльку-вуду

Юрій Гундарєв
2025.09.04 09:19
Притулюся до твого живота вухом,
щоб розчути далекі звуки,
як божественну музику, буду слухати
грядущого серця стукіт…

2025 рік

Віктор Кучерук
2025.09.04 07:46
Завжди чогось не вистачає
І перебір завжди чогось, -
То в небі птиць усяких зграї,
То в перельоті крук, чи дрозд.
Уже давно нема балансу
В художній творчості моїй,
Бо щодоби пишу романси,
А п'єсам - зась у їхній стрій.

Борис Костиря
2025.09.03 21:47
Стілець вибвають з-під ніг
Та так, що ти ледве встигаєш
Ступить на небесний поріг.
Луна пронесеться над гаєм.

І як же писати, творить,
Коли навіть столу немає?
Така зачарована мить

Тетяна Левицька
2025.09.03 20:07
Нестерпно, Всевишній, нудьгую
за радістю дихати щастям,
за тим, кого згадую всує
на сповіді перед причастям.

За світло розкішними днями,
що небо стелили під п'яти,
спливали у даль журавлями

Юлія Щербатюк
2025.09.03 18:08
Мені здається часом, що солдати,
Які з кривавих не прийшли полів,
В блакитне небо вознеслись крилато,
Перетворились в білих журавлів.

Вони і дотепер з часів далеких
Летять і озиваються до нас.
Чи не тому, ми, дивлячись на небо,

С М
2025.09.03 16:19
атож-бо день руйнує ніч
ночі ділять день
чи ховайся чи біжи

проривайся на інший бік
проривайся на інший бік
проривайся на інший бік ей

Світлана Майя Залізняк
2025.09.03 09:57
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 9 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.


Пензликом

Віктор Кучерук
2025.09.03 05:20
Усамітнення вечірні
Зазвичай приносять зиск, –
Серце б’ється рівномірно
І стає стабільним тиск.
Вже без помочі цигарки,
Віршам змісту надаю, –
Букви сіються на аркуш,
Наче зерна у ріллю.

Борис Костиря
2025.09.02 22:08
Танцюють порожні віки.
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.

В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Портрети

  Антипародія

"Закохатися? Нині? У глибоко кризовий час?
А чому би і ні. Та гадаючи тільки про вас..."
                                        В.Л. (Оригінал)

"Закохався… Ще вчора. На кризу плюю звисока,
А чому би і ні – щедра в дядька з Канади рука!.."
                                        І.Г. (спроба пародії)

Образ твору ...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-08-12 18:13:43
Переглядів сторінки твору 6429
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.192 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.200 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Відповіді на пародії, епіграми, та епітафії! )
Автор востаннє на сайті 2025.09.01 19:54
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 20:42:26 ]
Антипародія настільки витончена, що тут тільки б оплески і "браво!", та трохи занадто дісталось Іванкові на горіхи, але ж і посягнув на таку поезію!!!
Хоча може ще і відповідь буде...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 21:09:21 ]
а Ви з цікавістю будете спостерігати. так, Женю?

мені здається ця ситуація має бути неприємною обом "фігурантам", і з неї треба вийти, намагаючись "зберегти обличчя". тому очікування "двобою" особисто мені видається провокативним, Женю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-12 20:44:19 ]
що-що там стражда в його серці?
;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-12 20:48:16 ]
як завжди - без підтексту і з посмішкою )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 23:11:56 ]
Справді вам цікаво? Тоді, по-перше, Олю, все, що в серці - може страждати, це раз. Два, там, у серці - "під нуждою" може бути багато чого - гляньте в означення "нужди", є і по-третє - ... є і в-четвертих... )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 21:11:57 ]
Олю, мабуть, мешти тиснуть або жінка відмовила...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-12 22:13:12 ]
ах, Женю, ти зразу так безжально-приземлено :)) я думала, що це, може, якийсь такий варіант божественної муки, що невідома простим смертним... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 21:25:44 ]
Але ставши пародистом, автор усвідомлює свій крок і розуміє на що іде, можуть і "дати здачі". Та у Івана з гумором все в порядку...
І він сам за себе відповість.
А сайт публічний, і це не секрет...
Тут провокації на кожному кроці разом з цікавістю. Природна річ в такому місці...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 21:34:11 ]
А в мене і не було на меті відповідати за Івана.
Просто я думаю, що навіть на публічному сайті є моменти, коли має перемагати делікатність, а не провокації.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-08-14 02:01:47 ]
Женю, річ не у тому, що автор, який пише твір, має почуватися котлетою, яку прошпилять вилкою і обов'язково з'їдять. Прочитайте визначення терміну "пародія" і тоді вам буде зрозуміла причина даного конфлікту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 21:49:31 ]
Дорогий Володимире! Досить розлогий коментар Вашої антипародії я дав на своїй сторінці, оскільки там вперше і побачив її як коментар. Тут, думаю, дублювати немає сенсу. Але не можу не відмітити образ твору. Як на мене, дуже вдалий (не сприйміть за нескромність). Ви чули анекдот? Розмовляють два грузини: - Гіві, какой птіца тебе больше всех нравица? - Орел, Вано! - А почему? - Нос красівий!
Так і тут...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 23:05:37 ]
Образ дуже вдалий, країна повинна знати своїх героїв!
Хоча країна вже давно не та, але класова ворожнеча залишилася, так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2011-08-13 00:42:40 ]
Добре підмічено, пане Іване)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 22:16:19 ]
За перемогу делікатності!!!!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 22:47:20 ]
Обніміться ж, брати, мої, молю Вас, благаю!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-08-14 01:59:49 ]
Овва, антипародія вийшла доволі грізна. Володимире, я розумію ситуацію, яка склалася, сама бувала кілька разів у ній. Але суто технічно, моя порада: подати повністю вірші ваш і Івана Гентоша, які ви зацитували, бо суть вашої антипародії зараз не зовсім зрозуміла непосвяченому читачеві.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-14 05:55:45 ]
Оксано, я давно прочитала визначення слова "пародія", а пишучи тут коментарі просто не була попередньо на сторінці Івана Гентоша і не знала про вже існуючий отой конфлікт...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-08-14 14:49:00 ]
***
И тот, кто повержен, никем не утешен,
И тот, кто тщеславен, напорист и лих;
Кто в мыслях уверен, в поступках безгрешен
И запросто судит, и правит других;

И падший в неведенье, Бога клянящий,
И бьющий поклоны в тени алтаря,
И тот, кто над всеми, печально-скорбящий,
Застыл в удивленье, улыбку тая –

Кто скажет, что он и бесчестен, и гадок,
Что предал, не ведая чувства вины,
Что мир совершенства – преддверие ада?
Кто сможет отважиться? Я или Ты?

В)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2011-08-16 11:10:47 ]
Взагалі, пишучи цю глибоко несерйозну "антипародію", як акцентований на контексті "пародії" гротеск, і даючи усі ці коментарі, маю на увазі, що раз у нас тут таки Майстерні, то є сенс звертати і глибшу увагу на деякі "профільні" довкола-поетичні явища...

Ясно, що "пародія" повинна мати в собі елементи комізму, доброї усмішки, чи іронічного висміювання, але ж повинно йтися і про її творчий рівень, аби не впадати в іншу крайність означення "пародії" - як щось вкрай недовершене. Як то, наприклад, "пародія" на життя, "пародія" на розуміння, "пародія" на творчість... Себто, коли йдеться не про додавання чогось, а лише про віднімання, нищення - в тій чи тій мірі...
Не хотілося, аби таке розвивалося і на ПМ.
Хоча в наших ПМ-пародистів таке трапляється нечасто, але ж, як на мене, трапляється...
Принаймні на шпальтах Майстерень, мав би цінитися творчий підхід при пародіюванні, а отже добудова чи "виправлення" там, де в автора помітні можливі похибки - текстові чи світоглядні, чи ще якісь...

І, зрозуміло, якщо пародист вибудовує зовсім інший контекст, категорично відмінний від контексту оригіналу, то для цього повинні бути суттєві потреби. Наприклад, в оригіналі контекст не той, і всім очевидно, що пародист подає "правильний" контекст, де зауважені риси оригіналу набувають своєї життєвості, істинної ваги, "цінності"... І все це відбувається без підміни понять, а при їх "об'єктивізації", причому - здійсненій на творчому рівні не гіршому, аніж в оригіналі. Принаймні, перебуваючи хоча би десь поруч із оригіналом... І сенсуально і формально (!)...

А так, коли вірші (оригінали), за які береться пародист, написані рівнем вище, аніж поетичне мислення автора в так званій "пародії", то така "пародія" дуже часто виглядає навіть не віршем "на тему", що у більшості випадків було би чесним підходом, а просто пародією на спробу літературної творчості...
І саме це є проблемою, принаймні для ПМ...
Бо смакуючи в цілому нормальний вірш умілого автора, а потім читаючи так звану пародію на цей вірш, інколи стає очевидною проблема і загальнокультурна. І не говорити про неї теж аж ніяк не можна.
Усюди, в тому числі і в нас, достатньо читачів, які будуть плескати в долоні кожному "пародійному" нівелюванню чогось вищого і складнішого до рівня їхнього теперішнього сприйняття-розуміння, і, в той же час, достатньо багато авторів, яким цей підхід чужий. Йти цим шляхом - потакання незрілому смаку чи сприйняттю - аж ніяк не можна. Та й кожен пародист у своїх невтомних трудах мав би для кожного свого твору ставити надзавдання, і воно зовсім не повинно виглядати вбого на тлі надзавдання оригіналу.

Тобто, писати пародії можна і потрібно, але опускати "потрактуваннями" рівень оригіналів до рівнів коміксу з життя "механіків і доярок" - це не добре.
Повторю, якщо "пародист" і зауважив якусь проблему, то її потрібно "вирішувати" на рівні "оригіналу" - з усіма тими витонченостями, багатозначностями, стереоскопією, красою, які є (якщо вони є) в оригіналі. Продовжити і довершити, а не зрізати верхи і закатати в асфальт, чи там у щось інше...

Роман Скиба
поезія “* * *”
збірка “П’ЯТИЗНАК, або ЖИТТЯ І НЕЖИТЬ”

Білий світ, білий сніг.
Висріблена вулиця.
Хто – дійшов, хто не зміг;
Решта все забулося.
Хто там коней запріг?
Хто на санях скулився?
Білий світ, білий сніг,
Решта все забулося…


"пародія". І. Г.

Білий сніг, чорна ніч.
Що у світі коїться?
Не збагну, в чому річ –
У очах щось двόїться….
Вивів хтось за поріг
(Певно, я подякував)
Хто то Кума запріг?
Розуму ніякого!
І кожух був, і кінь…
А корчмар вже лається.
Ех, щось думати лінь –
Завтра пригадається.
Як зійдемся – умú!
Вип’ємо, щоб збýлося!
Кум – дрова! До Куми!
Решта все забулося…

29.09.2010

Роман Скиба
поезія “ * * * “

Коли у місті спека,
а ти прийшов здалека,
і в голові у тебе
лунає древній хіт -
закинь на плечі теку,
мини бібліотеку,
зайди у храм ацтеків -
підземний перехід.
Нон-стоп у вічнім русі,
поема Фірдоусі.
У хриплому мінорі
сп'яніє гітарист.
І дві купюри русі
потонуть в капелюсі,
і він замре від світла
твоїх безсмертних рис.
Лишайся, якщо хочеш, -
ти храм не опорочиш.
У тебе сиві очі
і паспорт на всі сто.
В графі "родився" - прочерк.
І ні синів, ні дочок.
Не відбував покарань.
І не водив авто.
Сідай, бери сигару,
і млій від перегару.
І літо не останнє,
І жити "харашо".
Здамо під вечір тару
і рушимо до бару.
А ні - купи гітару
і йди, куди ішов...



"пародія" І. Г.
"НОН-СТОП "

Що витворяє спека –
Дістав уже лелека,
Стабільно, регулярно
Літає раз на рік.
Одні лиш дочки носить –
Кричав йому, що досить!
Дружина розбудила,
Бо штуркнула під бік.
До всього треба вміння
(Глобальне потепління)
Нон-стоп у вічнім русі?
Дружина каже: - “Стоп!”
Сестричку ще Катрусі?
Ну, як зберусь на дусі…
Дзвенить щось в лівім вусі –
Зарано кажу “гоп”?
А як всіх прокормити,
З капелюхόм на плити?
В селі то все простіше –
Перемахнув за пліт
Сусідського городу.
Ну, зробиш трохи шкоду…
А в місті - непобритий
В підземний перехід.
До “фені” дощ із градом –
Командуєш парадом,
Співаєш щось надривно,
Якусь блатняцьку муть.
Прохожим слізно-дивно,
І деякі наївно,
По-барськи, експресивно
Купюру подадуть.
А далі вже – як буде,
Колєги – також люди.
В момент – гінця до бару,
І жити – “харашо!”
І десь о п’ятій ранку
(дружина варить манку)
Прийме тебе й гітару:
– “Ну, добре хоч прийшов!”


17.09.2010


О. Лозова
Збірка “Очі дерев”

Думала,
Не зможу так.
А чому – не зможу?
Кажеш
Не тривожити –
От і не тривожу.

Чи мовчання – золото?
Чи покара клята?
Я тобою, голубе,
Навчена мовчати.

Самозакодовані
Тиша,
Буря,
Повінь.
Сила вибухова є
У німому слові.


Думала, не зможу так
(пародія)


Занімів. Де сила вибухова?
Швидко буря в тишу перейшла.
Що сопеш, не вичавиш ні слова?
Ну і що у тобі я знайшла?

Це мовчання – то покара клята.
– Не тривож, лепечеш, не тривож!
Та чи довго зможу так мовчати?
Хоч би раз приніс букет із рож…

Хоч на день один розкодувався,
Показав, до чого ти мастак.
А такий кому ти ,голуб, здався?
Все. Іду. Не можу більше так.


І.Г.
........................................
____________________________________________________________

Щодо теми опублікованої "антипародії", то в цьому випадку йдеться про оригінал твору, на який написана начебто пародія, хоча, як на мене, не пародія, а текст "на тему", що таки концептуально зовсім інше явище, бо і контекст у автора "трактування" зовсім інший, і, на жаль, присутня й формальна невідповідність оригіналу (яким би він не був - вдалим, чи невдалим).


* * *
Закохатися? Нині? У гли́боко кризовий час...
А чому би і ні. Та гадаючи тільки про вас.
Таїна нерозквітлих ніяк не займає мене -
ви ж і красна, і ніжна, і вабна в усе неземне!
Обійняти і з дива завмерти, ввібравши ураз,
що суттєво не те, де я праведник, де ловелас,
а лише ваші чари, і профіль тонкий, і анфас.

2011
http://maysterni.com/publication.php?id=65424



"Пародія" І. Г.

Закохався… Ще вчора. На кризу плюю звисока,
А чому би і ні – щедра в дядька з Канади рука!
Ви мене полонили – ну прямо стріляйся чи плач!
(З нерозквітлими тими дурної мороки – пробач!)
Вабить дико мене неземних ароматів ріка –
Обійняти би Вас – світлий образ постійно втіка…
І п’янка та жага, і стрімка, як бува в юнака!
Та який ловелас – я вже згоден на роль кріпака!
Я б охоче “злабав” ексклюзив – серенаду для Вас,
Та атас! Промайнув благовірної тонкий анфас…

12.08.2011