ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.06.20 16:31
Як з’явилася на світі доморощена "еліта"
Сидять діди на колоді. Сидять, розмовляють.
А тут раптом хтось на джипі повз них пролітає.
Куряву здійняв велику, курей розполохав.
На Рябка, що зазівався, не наїхав трохи.
- Було дурне, - дід Микола промовив сердито, -
Дурним воно й залишилось, хоча

Самослав Желіба
2024.06.20 12:10
***
Тут були жарти,
Тут були приязності.
Добрі ми друзі,
Хоч і сварились часто,
Хоч не завжди й ладнали.

Ольга Олеандра
2024.06.20 10:37
Поговори зі мною...
Скажи, ти як? Я дуже хочу знати.
Прийшли, будь ласка, вісточку якусь.
Ранковим променем ти можеш обізватись
чи шепотом дощу.
Я вчусь
побаченням крізь видиму роздільність.
Пишу тобі повітряні листи.
Так хочу вірити, що це не безнадійно…

Володимир Каразуб
2024.06.20 09:21
Пожежа
Так звучить правда: поскрипом шафи до якої підійшла жінка.
Так звучить місто.
«Хіба не дивно, — казала вона розповідаючи про пожежу, —
Я почула голоси людей через вікно.
Вони кричали, аби я виходила, бо в домі щось загорілося».
«Виходь, Анно, пожежа

Віктор Кучерук
2024.06.20 04:36
* * *
Уже запахло розімліле літо
Густим настоєм липового цвіту,
А вітер намагається безсило
Випростувати б’уряни похилі.
Уже троянди ясним цвітом повні
Дрімають німо в тиші невимовній,
А розпашіла височінь безкрая
На хмари перламутрові чекає.

Артур Курдіновський
2024.06.20 01:50
Він та вона
Верлібром він ніколи не писав.
Увесь він був в рядках твердої форми.
Він вуха затуляв від крику горну,
У септимах він бачив міць октав.

Вона любила тільки вільний стиль:
По склу металом, крилами по небу.
Метафори складні - лише про себе...

Микола Соболь
2024.06.19 20:21
Питаннячко
Цікаво Редакція майстерень желібу на місце поставить чи пальчика посмокче і зробити вигляд, що все добре?

Іван Потьомкін
2024.06.19 17:33
З голосу Езопа
Голод і спрага світ за очі лиса погнали
І привели нарешті в виноградник.
Прокравсь і мало не спритомнів:
З гілок звисали соковиті грона.
Ось розігнавсь, підскочив...
На радощах навіть заплющив очі.
Був певен, що ягоди вже в роті,
Та тільки гепнувся

Самослав Желіба
2024.06.19 17:18
***
Я всміхнувсь тобі,
І ти мені зненацька,
На єдину мить.

Світлана Пирогова
2024.06.19 13:43
Розчарувався (секстина)
О, як же на душі буває кепсько,
Коли розчарувався у любові,
Неначе дощ химерний б'є в обличчя.
Байдужий вітер виє й гірко кличе
Туди, де загубили, ніби кепку,
Чуттєвості дарунок, ніжне слово.

Дорога вже закидана камінням,

Юрій Гундарєв
2024.06.19 09:26
Читацький щоденник-9. Володимир Дубовець
Лети, мій вороне, лети крізь наш одвічний лютий. Обабіч смерті, вздовж мети. Наші гріхи спокутуй. Крізь вщент посліплих янголят, крізь згарища та хащі. Через засніжені поля, де міцно сплять найкращі… Цю сторінку мого щоденника присвячую поету з Черн

Микола Соболь
2024.06.19 06:39
Південне місто
Водограй струмує прохолоду.
День липневий – це суцільний пал.
Із жагою п’є голубка воду,
потяги приходять на вокзал.
Від жари зомліли геть таксисти,
ціни різко вгору поросли,
вже п’ятсот, кого везли за триста,
прибуває поїзд із Москви.

Віктор Кучерук
2024.06.19 04:42
* * *
Щоб порушити морок мовчання
Та прогнати з душі чорний сум, -
Розбуди мене світлом світання
І позбав нісенітниці дум.
Доторкнися до тіла рукою,
Опісля порожнечі розлук, -
Притулися до серця щокою,
Щоб почути тепло його й стук.

Артур Курдіновський
2024.06.19 01:26
Хлопчик неслухняний
толерантний вірш з дієслівними римами)

Хлопчик неслухняний
Харків обстріляв.
Випустив ракету
І рахує ґав.
Як так можна, хлопче?
Ти ж бо чийсь синок!

Юрко Бужанин
2024.06.18 23:10
***
Подзвони просто так мені,
Надихни мене тим на вірш.
І гнітючі думки сумні
Щезнуть врозтіч – подзвониш лиш.

Злине голос чарівний твій...
Сім метафор – сім кольорів
Розфарбують листок – сувій,

Ольга Олеандра
2024.06.18 08:47
У день новий
У день новий – як відкривати світ,
наповнений множинними дивами:
в незвідане, в хвилююче захд
душевними охочими ногами,
обзорини, вслухання і контакт
з собою через світу дивовижі –
нові містки і ниточки, відтак
нова спроможність стать для себе ближ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Олекса Скрипник
2024.06.20

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ольга Воленька (1975) / Вірші

 МУЖЧИНЫ НЕ ПЛАЧУТ, ОНИ...
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-11-03 20:42:12
Переглядів сторінки твору 4029
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.448 / 5.5  (4.389 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.879 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.721
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.10.01 20:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-11-03 21:02:05 ]
Ага...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Воленька (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-04 16:19:53 ]
Дякую)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 21:21:13 ]
Олю, ми з Вами союзники (малі поетичні форми). Як російський філолог за фахом візначу афористичність та емоційність Ваших віршів. Як український філолог... цікаво було б прочитати Вас українською. Якщо ні... Бачить Бог: колись перекладу Вашу російськомовну поезію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Воленька (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-04 16:24:27 ]
Я з задоволенням читаю Ваші малі форми, але писати коментарі не беруся, я не китик, а банального "подобається" Вам, мабуть не треба. Це я так думаю.
Прочитать меня на украинском не получится... не умею. А вот если переведете когда нибудь, буду рада ознакомиться.
Дякую за увагу до моїх поетичних спроб, Богдан.
З повагою, Ольга.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 21:22:57 ]
Одруківка - відзначу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-11-03 21:26:03 ]
чудово!
якби не прочитала, що автор - авториня, подумала б, що написав чоловік :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Воленька (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-04 16:25:47 ]
Дякую. У меня много знакомых и друзей мужского пола, это, видимо, следствие от общения)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 22:26:31 ]
Мужчини не плачуть, вони лупцюють амазонок в сортирі, де їм і місце! Мужчини-поети оспівують справжню жіночність, яка нічого спільного з амазонками не має!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Воленька (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-04 16:28:10 ]
Простите, Вы уверены, что говорите о мужчинах? Не слышала, чтобы мужчины "лупцевали" женщин. Будь то амазонка или "серая мышка".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-04 22:14:41 ]
Круті і сміливі ваші мужчини, пане Ярославе!) І яким чином вони в отой жіночий сортир?
Типу, "Женские туфли хочу. Три штуки. Размер 42, 43, 45."))
Та хай живуть вже оті амазонки! Ну, хіба ж вони винні, що такими народилися? Що не кажіть, а за вікном - восьме тисячоліття (Від Трипілля)!
Сприйміть це з гумором))
З повагою,
Ярослав Петришин

p.s. хоч і сам натерпівся від їхнього брата, тобто, сестри((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-11-04 09:30:27 ]
О, перший чотиривірш надзвичайно сподобався!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Воленька (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-04 16:29:11 ]
Спасибо, Емиль, именно с первым и пришло решение написать цикл...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-11-04 16:43:01 ]
І особливо останні два рядочки того першого!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-04 22:56:22 ]
От бачте, тезко Ярославе, натерпілися, а боїтеся хоча б віршами "відлупцювати". Прочитайте Джека Лондона оповідання "Під палубним тентом" і Шекспіра "Макбет", і Ви зрозумієте, що жінки бувають різні, не лише Беатріче та Лаури омріяні!
А Лопе де Вега сказав так:
О женщина! Услада из услад!
И худшее (!!! - мої знаки оклику! Я.Ч.) из сотворений ада,
Мужчине ты - и радасть и награда,
Ты - жизнь его и смертоносный яд!

Можна акцент зробити і на "услада из услад", але скільки вже разів поети-мужчини його робили?! Певно, мільярди разів...

Ви не чули, Оленько, а я бачив своїми очима у Києві в приміщенні кас попереднього продажу. Першою ударила кілька разів вона, амазонка, а потім відчула на своїй шкурі, як уміє битися справді СИЛЬНА стать. І так їй і треба!!!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-04 22:56:59 ]
Силою мужчин не візьмеш, справжніх!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Воленька (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-05 17:11:31 ]
Это видимо тот случай, когда сила есть - ума не надо.....
Но смайлы в конце Ваших высказываний, все же оставляют надежду...