ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з полуниць солодких спозарання
гарячий липень пиріжки спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на запашний бурштиновий узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в

Тетяна Левицька
2025.06.30 08:21
На подвір'ї, біля хати,
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.

На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —

Віктор Кучерук
2025.06.30 05:48
Закохані до згуби
Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.

Володимир Бойко
2025.06.29 23:49
Банальна думка – як воно
Зріднилось з путіним лайно.
І як воно – смердючі дні
Вовтузитися у лайні.

Відомі істини прості –
З лайном поріднені глисти.
І путін теж – огидний глист,

Юрій Левченко
2025.06.29 23:25
Мій мозок розчленився на клітини,
у кожній - ти ... в нейронах і аксонах
той погляд ще невинної дитини,
та пристрасть у найпотаємних зонах.
Мов не живу без цього всі ці ночі,
розірваних думок збираю зграю,
і розумію, що напевно хочу
тебе і жити,

Борис Костиря
2025.06.29 22:01
Безконечно росте трава,
Невідчутна і ледь жива.

І траві цій ніщо не указ,
Вона дивиться в нас і про нас.

Ця трава - ніби вічне зерно,
Що проб'є асфальт все одно.

С М
2025.06.29 17:16
Санта Фе, кажуть, десь у ста милях, по шосе
Я маю час на кілька чарок й автопрокат
У Альбукерке

Знову мчав я край доріг, самоти я шукав, як міг
Незалежності від сцен і глядачів
У Альбукерке

Євген Федчук
2025.06.29 14:18
Утішає мати доню: - Ну, що знову сталось?
Мабуть, що від того зятя клятого дісталось?
А та плаче: - Справді, клятий! Він мене покинув!
Не поглянув, що у мене на руках дитина!
- Треба ж було добре, доню ще тоді дивитись,
То не довелось би нині тобі і

Іван Потьомкін
2025.06.29 12:07
Заграйте, Маестро Перельмане ,
Щось із Сарасате .
А поки ви настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту у диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на Перельмана.
Я зн

Юрій Гундарєв
2025.06.29 11:45
Кілька днів просто не міг відійти від трагікомедії «Мій карпатський дідусь». Пронизливе враження - справді велике кіно, навіть не за форматом, а передусім, за художнім рівнем. Міжнародна творча команда (режисер і сценарист фільму - грузин Заза Буадзе, спі

Віктор Кучерук
2025.06.29 06:19
Там, де куриться туманом
Гомінка ріка,
Виглядають спозарана
Хлопця-козака.
Почалася косовиця,
А тебе нема, –
Покажися-обізвися
Хоч би крадькома.

Борис Костиря
2025.06.28 21:48
Цей твір, який сховався у пучині
Глибинних вод, потоків, бурунів,
Пропав у невідомості, що нині
Диктує нам свій первозданний гнів,
Який нам світить із очей вогнів.

Цей текст не є сакральним чи пророчим,
Він народився у боях терзань

Марія Дем'янюк
2025.06.28 20:06
В лузі, серед конюшини,
Виросли дзвіночки сині,
І голівками хитають,
Дзвоном бджілок відганяють.
Задзижчав сердитий джміль:
"Чути дзвін ваш звідусіль!"
Не дзвенять вже ті, співають,
На гостину бджіл скликають.

Козак Дума
2025.06.28 15:06
Усе життя, по суті – пошук істини,
як путь у невідоме, в один бік.
А сенс буття – не має часу й відстані,
йому байдуже, миля, день чи вік…

І живемо, немов у невагомості,
де гаємо години, де роки.
У митях так, на рівні підсвідомості,

Світлана Пирогова
2025.06.28 14:50
День Конституції є в Україні,
то ж хочеться усім, щоби закони
оберігали, захищали нині,
щоб ворог не порушував кордони.
Ми суверенні, вільні, незалежні
і знаємо обов'язки і право.
Гарант життя, щоб був завжди належний
для кожної людини від держави
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ольга Воленька (1975) / Вірші

 МУЖЧИНЫ НЕ ПЛАЧУТ, ОНИ...
***
Я кушал солнце, как лимон из блюдца.
И тихо в небо матерился: Твою мать!
Я так хотел с той женщиной проснуться.
Она с собою позволяла только спать.
***
Прокурен день. С луной всю ночь на «ты».
Вздыхает звёздная обитель.
Как жаль, но женщина моей мечты,
Меня в своих мечтах не видит.
***
Я снова запасное колесо.
В истории любви – я третий лишний.
Мир перечеркнут черной полосой
Какого черта, белым цветом… вишни!
***
Я ставил розы у её кровати.
И был любезен при её гостях.
Но кольца куплены, да так некстати.
Не плачут мужики, они… грустят.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-11-03 20:42:12
Переглядів сторінки твору 4304
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.448 / 5.5  (4.389 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.879 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.721
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.10.01 20:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-11-03 21:02:05 ]
Ага...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Воленька (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-04 16:19:53 ]
Дякую)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 21:21:13 ]
Олю, ми з Вами союзники (малі поетичні форми). Як російський філолог за фахом візначу афористичність та емоційність Ваших віршів. Як український філолог... цікаво було б прочитати Вас українською. Якщо ні... Бачить Бог: колись перекладу Вашу російськомовну поезію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Воленька (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-04 16:24:27 ]
Я з задоволенням читаю Ваші малі форми, але писати коментарі не беруся, я не китик, а банального "подобається" Вам, мабуть не треба. Це я так думаю.
Прочитать меня на украинском не получится... не умею. А вот если переведете когда нибудь, буду рада ознакомиться.
Дякую за увагу до моїх поетичних спроб, Богдан.
З повагою, Ольга.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 21:22:57 ]
Одруківка - відзначу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-11-03 21:26:03 ]
чудово!
якби не прочитала, що автор - авториня, подумала б, що написав чоловік :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Воленька (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-04 16:25:47 ]
Дякую. У меня много знакомых и друзей мужского пола, это, видимо, следствие от общения)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 22:26:31 ]
Мужчини не плачуть, вони лупцюють амазонок в сортирі, де їм і місце! Мужчини-поети оспівують справжню жіночність, яка нічого спільного з амазонками не має!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Воленька (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-04 16:28:10 ]
Простите, Вы уверены, что говорите о мужчинах? Не слышала, чтобы мужчины "лупцевали" женщин. Будь то амазонка или "серая мышка".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-04 22:14:41 ]
Круті і сміливі ваші мужчини, пане Ярославе!) І яким чином вони в отой жіночий сортир?
Типу, "Женские туфли хочу. Три штуки. Размер 42, 43, 45."))
Та хай живуть вже оті амазонки! Ну, хіба ж вони винні, що такими народилися? Що не кажіть, а за вікном - восьме тисячоліття (Від Трипілля)!
Сприйміть це з гумором))
З повагою,
Ярослав Петришин

p.s. хоч і сам натерпівся від їхнього брата, тобто, сестри((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-11-04 09:30:27 ]
О, перший чотиривірш надзвичайно сподобався!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Воленька (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-04 16:29:11 ]
Спасибо, Емиль, именно с первым и пришло решение написать цикл...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-11-04 16:43:01 ]
І особливо останні два рядочки того першого!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-04 22:56:22 ]
От бачте, тезко Ярославе, натерпілися, а боїтеся хоча б віршами "відлупцювати". Прочитайте Джека Лондона оповідання "Під палубним тентом" і Шекспіра "Макбет", і Ви зрозумієте, що жінки бувають різні, не лише Беатріче та Лаури омріяні!
А Лопе де Вега сказав так:
О женщина! Услада из услад!
И худшее (!!! - мої знаки оклику! Я.Ч.) из сотворений ада,
Мужчине ты - и радасть и награда,
Ты - жизнь его и смертоносный яд!

Можна акцент зробити і на "услада из услад", але скільки вже разів поети-мужчини його робили?! Певно, мільярди разів...

Ви не чули, Оленько, а я бачив своїми очима у Києві в приміщенні кас попереднього продажу. Першою ударила кілька разів вона, амазонка, а потім відчула на своїй шкурі, як уміє битися справді СИЛЬНА стать. І так їй і треба!!!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-04 22:56:59 ]
Силою мужчин не візьмеш, справжніх!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Воленька (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-05 17:11:31 ]
Это видимо тот случай, когда сила есть - ума не надо.....
Но смайлы в конце Ваших высказываний, все же оставляют надежду...