ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Вячеслав Руденко
2026.10.25 17:27
Скачуть блискітки і примхи
На кордонах пантоміми,
Скачуть відчуттям розпуки
В запальному пілігрима.

Між склепінь, в шпаринах долі —
Відьмам, віщунам, пустункам,
Відшукавши вітер в полі, —

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та

Артур Курдіновський
2026.10.25 15:28
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.

Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеїний хрест-навхрест,

Борис Костиря
2026.10.25 14:48
Я жду листа, немов благої вісті
З-за океану чи ошатних хмар,
Немов картину проривного змісту
З могутністю недовідомих чар,
Мов пролісок на буйному узліссі,
Вогонь у безнадійності примар.

Я жду листа, що нині заспокоїть,

Євген Федчук
2026.10.25 14:40
Москалі постійно інших підлістю вражали.
Свого слова, як належить, вони не тримали.
Якщо нині ти потрібний – вони тобі раді,
А, як завтра непотрібний – то миттєво зрадять.
Й не важливо, чи то просто чесне слово дали,
Чи то договір із кимось вони підп

хома дідим
2026.10.25 14:00
що кому
до чиєїсь безмежності
чиєїсь ніжності
чи розпачу
хіба що поетам
хоча поети бувають
теж усілякі
декотрі опікуються

Світлана Пирогова
2026.10.25 12:48
Дощ вицокує гами небесні,
Звуки срібні гомінко дзвенять.
Застрибала грайливая рать.
Хлющ із перстю зійшлися у квесті.

Ніби дивним казковим експресом
Враз знімає журливу печать.
Дощ вистукує гами небесні,

Віктор Кучерук
2026.10.25 07:16
Перевтомлена працею мати
Йде повільно назустріч мені,
Щоб одразу міцніш обійняти
І забути про змучені дні.
І веде за собою до хати,
Де зажурою пахне полин,
Починає всього цілувати,
Ніби я ще малесенький син.

Борис Костиря
2026.10.24 21:29
Що значить зачинені двері
До серця чийогось навік?
Риплять, ніби голос тетері,
У фокусі дальніх повік.
І Вертер пустелю долає,
Читає рядки будяків.
На овидах світлих розмаю
Почуємо шепіт віків.

Іван Потьомкін
2026.10.24 20:57
Супами пахне околиця моя єрусалимська,
Смачними, мало не з усього світу…
Скуштував чимало їх, але на думці зазвичай
З дитинства нічим не замінимий борщ український.
Кажуть, що кухар подав Хубілаю, онуку Чингіс-хана,
Супів найкращих в світі список

В Горова Леся
2026.10.24 18:15
Розгулявся північний, та так уже кріпко і пристрасно!
Ось мою абрикосу в обіймах за ніч роздягнув.
Зняв сукЕнку, порвав і бруківку спідницею вистелив.
Загорнулась калюжа в оборку її осяйну.

Іздаля - ніби бісером жовтим обочина вишита.
Посвітліли і

Вячеслав Руденко
2026.10.24 16:40
Не усі любили рокабілі,
Тверк медуз драглистих, ритм-енд-блюз,
Бо були руді і підозрілі,
Наче Сходу викопний хунхуз,

Що завжди, підкреслено і гучно,
У пісках між соціальних криз
Набував майно кайлом підручним,

Тетяна Левицька
2026.10.24 16:02
Сприймаю за жарти,
не скиглю від болю,
та більш ображати
себе не дозволю!
Незламна, правдива,
тверда, наче криця,
пекуча жалива,
стрімка блискавиця.

Борис Костиря
2026.10.24 13:54
Птахи на хижім переніссі
Вільготно направляють гнів,
Такі потужні, наче Ніцше,
В нестримнім сяєві вогнів.

Вони жорстокі і примхливі,
Розумні, злобні і сумні,
У нескоримому напливі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ольга Воленька (1975) / Вірші

 МУЖЧИНЫ НЕ ПЛАЧУТ, ОНИ...
***
Я кушал солнце, как лимон из блюдца.
И тихо в небо матерился: Твою мать!
Я так хотел с той женщиной проснуться.
Она с собою позволяла только спать.
***
Прокурен день. С луной всю ночь на «ты».
Вздыхает звёздная обитель.
Как жаль, но женщина моей мечты,
Меня в своих мечтах не видит.
***
Я снова запасное колесо.
В истории любви – я третий лишний.
Мир перечеркнут черной полосой
Какого черта, белым цветом… вишни!
***
Я ставил розы у её кровати.
И был любезен при её гостях.
Но кольца куплены, да так некстати.
Не плачут мужики, они… грустят.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2011-11-03 20:42:12
Переглядів сторінки твору 5080
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.448 / 5.5  (4.389 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.879 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.721
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.10.01 20:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-11-03 21:02:05 ]
Ага...)))!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Воленька (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-04 16:19:53 ]
Дякую)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 21:21:13 ]
Олю, ми з Вами союзники (малі поетичні форми). Як російський філолог за фахом візначу афористичність та емоційність Ваших віршів. Як український філолог... цікаво було б прочитати Вас українською. Якщо ні... Бачить Бог: колись перекладу Вашу російськомовну поезію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Воленька (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-04 16:24:27 ]
Я з задоволенням читаю Ваші малі форми, але писати коментарі не беруся, я не китик, а банального "подобається" Вам, мабуть не треба. Це я так думаю.
Прочитать меня на украинском не получится... не умею. А вот если переведете когда нибудь, буду рада ознакомиться.
Дякую за увагу до моїх поетичних спроб, Богдан.
З повагою, Ольга.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 21:22:57 ]
Одруківка - відзначу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-11-03 21:26:03 ]
чудово!
якби не прочитала, що автор - авториня, подумала б, що написав чоловік :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Воленька (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-04 16:25:47 ]
Дякую. У меня много знакомых и друзей мужского пола, это, видимо, следствие от общения)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-03 22:26:31 ]
Мужчини не плачуть, вони лупцюють амазонок в сортирі, де їм і місце! Мужчини-поети оспівують справжню жіночність, яка нічого спільного з амазонками не має!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Воленька (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-04 16:28:10 ]
Простите, Вы уверены, что говорите о мужчинах? Не слышала, чтобы мужчины "лупцевали" женщин. Будь то амазонка или "серая мышка".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-04 22:14:41 ]
Круті і сміливі ваші мужчини, пане Ярославе!) І яким чином вони в отой жіночий сортир?
Типу, "Женские туфли хочу. Три штуки. Размер 42, 43, 45."))
Та хай живуть вже оті амазонки! Ну, хіба ж вони винні, що такими народилися? Що не кажіть, а за вікном - восьме тисячоліття (Від Трипілля)!
Сприйміть це з гумором))
З повагою,
Ярослав Петришин

p.s. хоч і сам натерпівся від їхнього брата, тобто, сестри((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-11-04 09:30:27 ]
О, перший чотиривірш надзвичайно сподобався!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Воленька (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-04 16:29:11 ]
Спасибо, Емиль, именно с первым и пришло решение написать цикл...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-11-04 16:43:01 ]
І особливо останні два рядочки того першого!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-04 22:56:22 ]
От бачте, тезко Ярославе, натерпілися, а боїтеся хоча б віршами "відлупцювати". Прочитайте Джека Лондона оповідання "Під палубним тентом" і Шекспіра "Макбет", і Ви зрозумієте, що жінки бувають різні, не лише Беатріче та Лаури омріяні!
А Лопе де Вега сказав так:
О женщина! Услада из услад!
И худшее (!!! - мої знаки оклику! Я.Ч.) из сотворений ада,
Мужчине ты - и радасть и награда,
Ты - жизнь его и смертоносный яд!

Можна акцент зробити і на "услада из услад", але скільки вже разів поети-мужчини його робили?! Певно, мільярди разів...

Ви не чули, Оленько, а я бачив своїми очима у Києві в приміщенні кас попереднього продажу. Першою ударила кілька разів вона, амазонка, а потім відчула на своїй шкурі, як уміє битися справді СИЛЬНА стать. І так їй і треба!!!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-04 22:56:59 ]
Силою мужчин не візьмеш, справжніх!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Воленька (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-05 17:11:31 ]
Это видимо тот случай, когда сила есть - ума не надо.....
Но смайлы в конце Ваших высказываний, все же оставляют надежду...