ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Самослав Желіба
2024.06.26 19:03
Зумовленість Бога в беркліанській філософії: емпірична суперечливість соліпсизму
Серед радянських дослідників традиційно панувала іще ленінська думка про те, що Бог у філософії Дж. Берклі є суто декоративним елементом, що біцімто лише маскує соліпсизм, тоді як це не відповідає дійсності. Це було підтверджено ще роздумами І. Канта про

Микола Соболь
2024.06.26 17:05
Летять слони – 3
Історію розповідали люди,
було давно, у Реп’яховій балці,
прихильники таланту Робін Гунда
чекали від кумира публікацій.
Цей славний хлоп собі не має рівних,
він у дуелях, наче Саша Пушкін,
вчитаєшся суцільне марнослів’я,
така, натомість, поетична т

Леся Горова
2024.06.26 14:08
Сталяться нерви
Сталяться нерви, як приходить злість,
Як вовкулака завиває в північ,
І мчить біда у хмарах білопінних,
Бо він у сонне місто смерть поніс.

Що - ненависть? Чи людяності крах,
Що прирікає на пекучий відчай.
Перевертень ожив середньовічний,

М Менянин
2024.06.26 12:27
За лють – будьмо й будь!
Якщо українець – чини як Отець,
сприймай як гостинець привітність сердець.
Ми зрощені Богом, на захист нам лють,
творім перемогу і кожен тут будь!

Так, лють це не лютня – це велетня рик,
хоч ним користатись ніхто з нас не звик.
Але коли доля віщує

Іван Потьомкін
2024.06.26 08:49
Юліуш Словацький «В альбомі Зоф’ї Бобрувни»
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві кві

Юрій Гундарєв
2024.06.26 08:47
Юркодар - 109
Летять слони-2
 

Читаю не так давно опублікований вірш еротичного сатирика Олександра Сушка «Летять слони»:

Пора ув ирій. Засинають мухи,
Сніжок подвір'я пухом побілив.
Летять слони. За крила правлять вуха,

Микола Соболь
2024.06.26 08:17
Жито
Вклонюся житу, жито – це життя,
у колоску початок родоводу,
рятує хліб людей в лиху негоду,
а ми його жбурляєм, як сміття.
Шукаєм Бога згублені сліди,
хто йде у церкву, хто до синагоги
у кожного свої шляхи-дороги
та кожен просить Господа: «Прийди!»

Віктор Кучерук
2024.06.26 05:38
Заробітчанці
За межею небокраю
В сутінь вкутані світи, –
Там дрімотно поглядаєш
Вже на перші зорі ти.
Темна ніч постала німо
І навіяла жалі,
Мов пожовклий фотознімок
На журнальному столі.

Артур Курдіновський
2024.06.26 01:32
Зимовий вінок
Римуються почуття.
Відгукуються світанки.
Можливо, то був не я.
Повірити чи піти?
Постарівся та помер
Закоханий щирий Янко,
А замість палких троянд -
Високі стоять хрести.

Світлана Пирогова
2024.06.25 21:22
Феєрія літа
Феєрія літа - в сонячних бризках,
В мандрівці легенького вітру.
Колише хмарки небесна колиска.
Терпке і духмяне повітря.

І я споглядаю серпневу красу,
Смарагдові хвилі із лісу.
Піймати б у руки грайливу ясу,

Ярослав Чорногуз
2024.06.25 13:26
Краса на попелищі
Краса на попелищі - Божий дар,
Серед руїни, чорноти, розпуки,
Де ходить смерть, неначе той косар,
Наповнює Сварожі райські луки...

Ярило тільки, ніби квітникар,
Занурює у попіл власні руки,
Кохання квіти

Леся Горова
2024.06.25 13:14
Журавка
Я тобі іще наснюся в шум дощу,
Обійму і про любов нашепочу.
Я наснюся, хоча думав, що забув,
Загубив між ковилами у степу.

Попалив, що з нами сталось, поміж трав,
А що роси зберегли, то не зібрав.
Та усе, що відгоріло, заболить,

Борис Костиря
2024.06.25 11:34
Озеро
Кам’яний голос тиші
ліг на гладінь озера.
На озері розпускаються
не латаття, а надії,
розчарування і прикрощі.
Озеро таке глибоке,
як неозорість пізнання.
Дзеркало водойми відкриє

Олександр Сушко
2024.06.25 08:48
Троянди і любов
Я правду накришу вам дрібно-дрібно,
Солодку казку у дугу зігну...
Без ніжності і вірність непотрібна,
Дзявкоче муж щоденно на жону.

Дружину чоловіченько замучив
І їсть її, немов з грибами плов.
Любов, як відьма - злюща і кусюча

Віктор Кучерук
2024.06.25 07:55
* * *
Озираючись на схід
Йду скоріш на захід,
Раз до підлості сусід
Має здавна нахил.
Споконвічно тягарем
Давить серце смута,
Бо не порівно берем,
Ділячи набуток.

Артур Курдіновський
2024.06.25 00:50
Єдиний вихід - Перемога! (квартон)
Єдиний вихід - Перемога!
Це знає вільний наш народ.
Велика й праведна дорога -
Супроти всіх дрібних турбот.

Вже ясно: хто чужий, хто свій...
Єдиний вихід - Перемога!
Це світла й темряви двобій!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Публіцистика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Публіцистика

 Жінка в чоловічій поезії - це вгору або вниз, чи завжди наліво?
Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-18 16:40:48
Переглядів сторінки твору 18099
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.176 / 5.56)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.180 / 5.57)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Чоловічий клуб, публіцистика
Автор востаннє на сайті 2024.06.26 14:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леді Di (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-01 17:15:07 ]
щастя пізнавання у тому, що ніколи достеменно не знаєш, яка саме точка є потрібною.
консенсус такий можливий, але ж ми тут, наче, не про спільний сніданок у витверезнику? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Гаврильченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-04 19:10:26 ]
Гм, мій скромний досвід з приводу відносин між жінками і чоловіками тут мовчить. Правда, стикалася з такою ситуацією, коли чоловік продовжував любити жінку на відстані, а дружину поруч не помічав. Ідеалізація образу, однако. Та й жінка теж часто любить й ідеалізує лише до перших мук:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-06-02 23:22:35 ]
Деякі муки приносять і глибоке задоволення, Алю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Півторак (Л.П./М.К.) [ 2011-11-21 01:40:46 ]
Щодо "стикалася з такою ситуацією, коли чоловік продовжував любити жінку на відстані, а дружину поруч не помічав", усе виглядає загалом логічно, адже:
Ота невідома палка незнайомка -
гаряча, солодко-гірка,
вона, як на диво, така одинока,
бракує міцного плеча.
Вона не турбує, коли ти між друзів,
не каже: "Додому пора!"
Оцінить всі вірші твої по заслузі,
а потім віддячить сповна.
Вона не гризе, що маленька зарплата,
її не долає мігрень.
Ти з нею мужчина, герой, термінатор,
тому ж і співаєш пісень
не справжній - із плоті і крові, не своїй,
що знає, де бити... і б'є,
а тій ефемерній, єдиній, з котрою
було б справжнє щастя твоє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-15 23:30:43 ]
О, так, Даймоне, ці-і-і муки солодші за все, що буде далі...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-06-16 10:17:52 ]
Далі, ніби, не завжди такі вже й нікчемні? :)
Можу з абсолютною впевненістю сказати, що імена учасників драми, чи там комедії хоча і змінюються, та ідеї залишаються тими ж...

Абсолютно однозначно діє принцип - кожному своє.
Що жінка без таємниці(чим красивішої, тим більшої) не являє інтересу для тих, кому б вона хотіла бути цікавою.

Попри всю здавалося би примітивність чоловіків, вони підсвідомо відчувають - в якій, скажімо, чоловічій компанії вони, крізь даму свого серця, знаходяться. Цей "факт", ніби, грає на користь і жінки, що "збирає" у своєму серці неабияких героїв. :)

Тож чи можуть герої відмовляти красуні, а красуні - героям? Головне не робити з цього чорт-знає що, так? І довіряти Промислу? Який ще потрібно вміти відчувати?
Останнє найголовніше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-16 10:52:21 ]
Про нікчемність в усіх її проявах можна дуже довго сперечатися, але вона того не варта.
Краще про "красунь і героїв".
Є легенда, що один потворний зовні карлик закохався у листи від чарівної незнайомки. Його уява вимальовувала обриси надзвичайної зваби, серце шаленіло від почуттів. Він писав їй не менш красномовні послання. Та одного разу вони зустрілися і він розчаровано вигукнув: " ВОНА Ж НЕКРАСИВА!!!". Незнайомка виявилася такою ж зовні, як і він. Кохання розлетілося, як пелюстки троянди, що уже відцвіла.
Чи завжди зовнішня краса є і внутрішньою і навпаки? А справжні герої? Де вони? І у чому героїзм?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-06-16 11:25:13 ]
А ми готові прийняти правду? :)

Перепрошую, але "карлик" і в листах своїх "карлик", тож тільки така, як і він, могла з ним влаштувати віртуальний роман?
Кохання... Це не найважливіше. Якщо казати про досвід - кохання в наших руках, ми його створюємо, майстри творять його за мить, і воно красиве, але набуває божественної краси лише у парі з любов'ю. А любов- це річ об'єктивна. :)

Тому кохання бути вічним саме по собі не може. Але кохання однозначно пов'язане з красою. А красу, зрештою, моделює досвідчена в красі сутність. Коли відходить формальність юності, починається цей захопливий процес - моделювання власної краси, яка набуває тих контурів, які створює для неї внутрішня наша сутність.
Тут абсолютний простір для вмілого.
Зрештою, філогенез теж прослідковується поглибленням краси...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-16 13:43:04 ]
"Карлик" не в усьому "карлик", "інвалід" не в усьому "інвалід", а людина з "непривабливою" зовнішністю не в усьому "неприваблива". А от прийняти правду може не кожен. Таємниця..., кожна людина і є тією таємницею, треба тільки знайти свою і розгадувати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-20 00:26:40 ]
О-о-о, вбережи нас, небо, від страждань,
Мініатюр пекельних мук лише для вічності, на жаль,
Закутих в статую Пігмаліона,
У вічний пошук віддзеркалення себе,
Де верх беруть то Афродіта, то Юнона.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-07-19 22:49:33 ]
Женю, навіщо так трагічно!
Давайте веселіше, беру вас під ручку, і як той ще вагант підігрую вам, а ви наспувуєте:
Я скромна дівчинка була,
вірго дум флоребам,
привітно-ніжною цвіла,
омнібус плацебам.

Пішла якось я на лужок
флорес адунаре,
i зажадав мене дружок
ібі дефлораре...

Під лікоть взяв мене обліг,
сед ном індецентер
й до хащі прямо поволік
вальде фраудулентер.

І з мене плаття там здіймав
вальде індецентр,
і білі рученьки ламав
мультум віолентер.

І примовляв: "Дивись як днесь
Немус ест ремотум!
всередині палаю весь!"
Планксі ет хок тотум.

"Йдемо під липу, бо між віть
нон прокул а віа.
сопілка там моя висить,
тімпанум кум ліра!"

Дійшли до дерева того,
діксіт: седеамус!
Вже нетерплячка б`є його.
Лудум фаціамус!

Схилився наді мною: "Все!
нон абскве тіморе.
Я зроблю жінкою тебе..."
Дульціс ест кум оре!

Сорочку на мені підняв,
корпоре детекта,
і мій замок псувати став,
куспіде еректа.

Встромилось в жертву жало це
бене венебатур!
Побачила його лице:
лудус комплеатур!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-19 23:22:01 ]
Даймоне, бачу ви сьогодні читали "Леля" Маріанни Шутко. І ще до сих пір під враженнями. А що лице і вправду таке страшне? Привиди ж бувають і добрі? Ви з котрих?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-07-19 23:24:45 ]
З добрих, але, справжнє обличчя показують лише коли посвячують у певні речі... )
Тож не все так просто з тими вагантами :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-22 20:42:58 ]
А ваганти ревниві? Мандруюючі світом не повинні б?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-07-26 11:56:01 ]
Не ревнують
а) байдужі, що не бачать проблеми, і доброчинно бездіяльні,
б) мудрі, що бачать проблему повноцінно, і володіють всіма потрібними для цього інструментами для дії,
в)...
г)...
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-26 08:30:00 ]
Підспівуючи:)
Ти пив боржомі, може й ром,
За тим наснився
дивним сном,
Ввірвався в ложе, о пардон,
Ти не як муж, а як Даймон,
І груди силою здавив,
І серця спогад не просив,
А виривав, як дикий звір,
Я не віддалася, повір,
А може це був віщий знак,
Комусь сказати маю "так",
Минуле кинути до ніг,
Нехай розвіє сто доріг,
Життя попереду нове
Мене і кличе, і зове,
I love my life, I love my life,
В нім зваба, пристрасть і, о кайф,
Хай вітер в груди, сніг в лице,
Нам в насолоду все оце.
Під силу нам обом знести,
Ми разом, там, де я і ти,
Веде упевненість руки
Нас у майбутнє, у роки.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-09-11 22:16:31 ]
Хочете вердикт суто жіночий?
...справжній чоловік для справжньої жінки ще не народився... І навряд чи це станеться у найближче століття!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Даймон Пеем (М.К./М.К.) [ 2011-11-21 14:20:34 ]
Це, шановна Людмила, закид Богові?
Здається, від Бога - все трохи інакше...
Але є і "заперечення", так?