ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.07.16 17:58
Бурлить Польща, шипить Польща, Польща вимагає,
Що робити Україна має – що не має.
Чиє їм’я прославляти, а чиє ганьбити,
Щоб дозволили поляки з собою дружити.
Піднімають на знамена події минулі,
Мовляв, злочини ми ваші й досі не забули.
Про Волинську

Артур Сіренко
2026.07.16 16:43
Шукаю фарби:
Цей сірий світ сумний розмалювати
Наче б то він розмальовка дитяча,
а не вигадка божевільного деміурга.
Шукаю фарби:
Жовті кульбаби у мій старий сад
Прийшли дивувати волохатих
Марногудів крилатого травня,

Охмуд Песецький
2026.07.16 15:58
Мене могла спасти віра, і вона це зробила. Така, як моя, напевно, відома багатьом — тим, які йдуть (о, цей вічний образ руху до безсмертя) і знаходять себе. Це легше зробити, коли перебуваєш наодинці із собою, інколи переходячи від самоти зовнішньої

Борис Костиря
2026.07.16 13:43
Сповільнений легкий сніжок,
Мов друг призабутий, далекий.
Вкривається снігом порок.
Пророк у снігу, мов лелека.

Так тихий засніжений вальс
В гаю прозвучить непомітно.
Це ніжне послання до вас,

М Менянин
2026.07.16 13:05
Таємно, щоб ніхто не знав,
Ісус вечеряти зібрав,
Четвер цей день на небесах,
а жертва в Храмі, бо Песах.

Піднесений панує стан,
бо відповідний мають сан,
відсутні поспіх, суєта –

хома дідим
2026.07.16 12:36
що хотів сказати
не згадаю вже
звабили без ради
випадкові жести
сонцесхід на трасі
чобітки дівчат
шини від камазів
згар пекельний чад

Ірина Вовк
2026.07.16 10:27
ЧАСТИНА ПЕРША: ЮЛІЙ «Я знайшов її в пісках, де час не має влади. Вона була маленькою, але її очі вже вміли рахувати чужі страхи». (З неофіційних записів ветерана Х ЛЕГІОНУ) Розділ І: Вага золотого жука

Тетяна Левицька
2026.07.16 10:05
У грудині стогне вітровій,
ветхими нитками губи зшито.
Мабуть, що не варто в буревій
кочергою згадки ворушити.

Блискавиця вдарила, ніяк
з того пекла вирватись на волю.
Знепритомніла, зневірилась, ще б пак,

Віктор Кучерук
2026.07.16 06:28
Вклоняюся низько високому слову,
Глибокому змісту і формі чіткій, -
Дивуюсь пісенності рідної мови
І в радості світлій, і в тузі
гіркій.
Дивлюся на букви, вслухаюся в звуки
І мріям про щастя свободу даю, -
Отак опановую вічну науку -

Ірина Вовк
2026.07.16 05:29
казка для дітей і їх батьків) Щороку 4 червня поминають діточок, які загинули внаслідок збройної агресії росії проти України. Символом цього дня є дзвіночок, який означає чисті та обірвані війною дитячі життя, а також запалені свічки у вікнах. Стан

Катерина Савельєва
2026.07.16 00:05
Лiто пасма свої розпустило,
I босонiж по скелi пройшло.
Рiзнотрав'ям думки закрутило
I мене ненароком знайшло.

Вiкна й дверi вiдкритi навколо,
Пробiгають хвилини тепла.
Мiсяць дивиться ввечерi кволо

Семен Санніков
2026.07.15 23:19
Вони здравствують за цією веб-адресою, поки автором формується або редагується (хз) сама його сторінка. Він радив і мені натискать на підкреслене, і воно піддається цій нескладній дії ©

С М
2026.07.15 16:52
ліжко те ж, і оцей лазарет
кажи, сестро морфін, що я дочікуюся тебе
бо я не певний, чи дотягну знов
о, пробач, я слабий, давно

і крики сирени усе лунають межи скронь
кажи, сестро морфін, коли почався цей полон
як же я потрапив до цих місць

Вячеслав Руденко
2026.07.15 13:15
шерехи шашелю чує горище крізь сон
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут

Борис Костиря
2026.07.15 12:58
Хай ліпше я не висплюсь і змарнілий
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н

В Горова Леся
2026.07.15 12:58
Сідає сонце і у полі тоне,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.

А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Омельченко (1967) / Вірші

 Синові - на шкільний випускний вечір




Найвища оцінка Іван Гентош 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Жозефіна де Лілль 4 Майстер-клас / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-05-12 22:54:08
Переглядів сторінки твору 17007
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.458 / 5  (4.816 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.738 / 5.5  (4.588 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.02.15 12:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-13 22:36:13 ]
Відносно Лесі Українки, то і їй те ж "великодушна" Жозефіна поставила "4", з приписом "тепер зрозуміло звідки таких хутірських віршиків розвелося в неті".
Шкодую, що стерла той комент на ст. Лесі Українки, а разом з ним і оцінку.
Так що, Ларисо, в певнім сенсі, ця оцінка досить висока, ви на одному щаблі із Л.Українкою.
Немає нічого поганого, щоб не вийшло на добре.

А вірш щирий, материнський)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 15:24:12 ]
Ксеню, завдяки Вашій підтримці, і підтримці інших поетів, я вже стою за захисною стіною - наче за склом, а п'явочки те скло не вкусять: не подужають...Цікаво, що жіночка під псевдо "Жозефіна" склала всіх захисників - "в одну пісочницю", тобто "в один гурток", як вона висловилася!.. Хай буде й так, хоч ми й не знаємося в житті. Вона пише про себе: "...А я з боку". Мені аж шкода її стало!..
"Немає нічого поганого, щоб не вийшло на добре" - такі слова Ви в коменті сказали, що я їх собі у блокнот запишу: допомагають...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жозефіна де Лілль (М.К./Л.П.) [ 2012-05-14 17:34:36 ]
Бути на одному щаблі з ЛУ тільки для таких закоренілих хуторян "почотно". Ви, шароварники, живете з головою повернутою в минуле. Тому і країні у вас така відстала і хамська і мову свою ви толком не знаєте і не можете оцінити. А як хто вам правду про вас скаже, то вже ворог народу і якщо не жид, то москаль. ЛУ - початкова школа української жіночої поезії. Що було гарним на тей час, насьогодні вже не актуальне. Випробування часом її поезія не пройшла. Поезія світового рівня серед українських жінок-авторів починається з Наталки Білоцерківець. Звідти треба починати відлік.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 19:23:34 ]
Так чому ж ви пишете вірші на мові "шароварників", пишіть французькою...
Ім'я Лесі Українки пройшло випробування часом, її не забули, а чи згадають якусь Жозе через 100 років...
А манери у вас хамські, це так, і невміння поважати ні минулого, ні теперішнього, не кажучи вже про старших.
А за наш "гурток" не переживайте, не подобається - просто оминайте десятою дорогою, своєю дорогою, місця під сонцем усім вистачить та й на фоні наших "гурткових" робіт ваші краще виглядатимуть, може, скоріше світ побачить їх, а вони його, тіштеся, що вас не затінюють:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2012-05-14 19:59:46 ]
а дійсно, чого коменти стирати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-13 18:12:34 ]
Так, Богдане, я з Вами згодна: хай кожен свою власну думку має.Не треба говорити від імені всіх.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-13 22:03:12 ]
щирий вірш.
а от підказка "кОтрі" - неправильна, нема такого наголосу.
Може: "і тебе підтримає в тім, що розпочнеш"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 15:27:12 ]
Яно, дякую, що підтримали! І дали мені привід подумати над віршем ще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Швед (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-14 13:54:40 ]
як пісня звучить!дуже сподобалось,пані Ларисо!Так душевно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 15:29:12 ]
Ваші слова, Ірино, як ковток свіжого повітря, дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 18:08:36 ]
... Ні, відлік вартісної жіночої поезії треба починати не з Наталки Білоцерківець - його треба починати з прізвиська "Жозефіна де...(ой, треба ж підглянути, як воно правильно пишеться!..)Лілль", о! Шановні спонсори, видайте, буль даска, цьому таланту книгу! Шановна спілко письменників, прийміть її в свої лави - хай вона буде щасливою і у творчому житті - з фортуною! В же бажаю особистого щастя Вам, шановна!Все, набридло з Вами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-14 20:27:54 ]
Щирий, материнський вірш, Ларисо!!!
Ідіть впевнено своїм поетичним шляхом,у Вас є своє бачення і воно зовсім не шаблонне. Простота викладу не значить,що це банально, а наближення до народно-пісенної творчості, ніяк не шароварщина, а особлива майстерність, яку не всім дано зрозуміти.
Щодо Лесі Українки, то їй взагалі адвокатів не потрібно, її непересічна, у багато чому революційна творчість давно уже вписана в літературний контекст України і не тільки. Про це писали далеко не "шараварниці", а видатні сучасні жінки-літературознавці Соломія Павличо, Оксана Забужко, Віра Агєєва, Ніла Заборовська та інші, не кажучи вже про чоловічі наукові розвідки. Не читати, не чути, не знати, не розуміти цього - просто невігластво. Починати відлік української жіночої поезії від сучасності, бо вона комфортна для модерного сприйняття - звичайний нігілізм, який сам по собі передбачає епатаж і агресію )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 23:18:52 ]
"Звичайний нігілізм, який сам по собі передбачає епатаж і агресію" - саме так, Олено,з цим важко не погодитися.Прикро, що "Жозефіна" зачепила тут вже не тільки мене - вона плюнула, як могла - подалі, повище!..Ось вона пише: "Тому і країна у ВАС така відстала і хамська..." Я спершу подумала: може, дитя було вивезене батьками - десь у США чи в Ізраїль? Що ж, має право так сказати... А коли воно живе тут, то чому пише "у ВАС"? І чому само хамить?.. Дякую, Оленко, що Ви висловили свою думку.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-05-14 22:16:34 ]
Незрозуміло, чим міг викликати такий душевний, сповнений материнської любові і гордості (за вже майже дорослого сина)вірш таку реакцію одного з читачів. Уважно прочитав всі коменти. Вважаю, що поганий настрій читача (чи ще щось інше) не має бути причиною для такого коменту, і тим більше такої оцінки твору. Про тональність коменту, Жозе, вже мовчу. Прикро.
Вітаю, Лариско, з душевним віршем і з віхою в житті вашої родини! Хай всі твої побажання синові неодмінно збудуться! Щастя вам обом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 23:26:26 ]
Іване, тільки-но помітила, що ти поставив дуже високу оцінку від народного рейтингу. Ой, мені аж незручно, скільки вийшло клопоту через мою сторінку... Дякую тобі, друже, щиро! Більше не маю потрібних слів!..Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 23:22:12 ]
Дякую, Іване, за добрі слова! Радію, що ти залишив свій комент.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 23:58:17 ]
Ото вже й справжні баталії розігралися...
Та все ж...Чи тільки форма здатна привабити? Чи, бува, в одному слові інколи не більше ніж в безкінечних рядочках... Як правило, серце зачіпає живе!
А всі - живі! І кожному - живе!
Буває що й живим та по живому...
І кожен раз - незнане і нове,
Та чи достоту відане і кому?
У світі рим... де профі і напів,
А може й зовсім чинно-випадкові...
Та мусить жити серце межи слів
І дихати живим у кожнім слові!
А Ваша поезія - жива-живісінька!!! То ж і жити їй, не важачи ні на що...
Щасти Вам, дорога Ларисо!!! І Вашій кровинці... Материнські чуття - понад усе!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-15 17:58:27 ]
Цікаво тут було, правда? Хоч і кавалки багнюки з-під "французьких копит" летіли... Дякую, Лесю, за добрі слова і гарнющий, точний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-15 13:22:46 ]
Ларисо, "хутір" прийми за комплімент, бо там чистота, відвертість і прямолінійність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-15 13:22:46 ]
Ларисо, "хутір" прийми за комплімент, бо там чистота, відвертість і прямолінійність.


1   2   3   Переглянути все