ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Омельченко (1967) / Вірші

 Синові - на шкільний випускний вечір




Найвища оцінка Іван Гентош 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Жозефіна де Лілль 4 Майстер-клас / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-05-12 22:54:08
Переглядів сторінки твору 15131
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.458 / 5  (4.816 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.738 / 5.5  (4.588 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.02.15 12:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-13 22:36:13 ]
Відносно Лесі Українки, то і їй те ж "великодушна" Жозефіна поставила "4", з приписом "тепер зрозуміло звідки таких хутірських віршиків розвелося в неті".
Шкодую, що стерла той комент на ст. Лесі Українки, а разом з ним і оцінку.
Так що, Ларисо, в певнім сенсі, ця оцінка досить висока, ви на одному щаблі із Л.Українкою.
Немає нічого поганого, щоб не вийшло на добре.

А вірш щирий, материнський)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 15:24:12 ]
Ксеню, завдяки Вашій підтримці, і підтримці інших поетів, я вже стою за захисною стіною - наче за склом, а п'явочки те скло не вкусять: не подужають...Цікаво, що жіночка під псевдо "Жозефіна" склала всіх захисників - "в одну пісочницю", тобто "в один гурток", як вона висловилася!.. Хай буде й так, хоч ми й не знаємося в житті. Вона пише про себе: "...А я з боку". Мені аж шкода її стало!..
"Немає нічого поганого, щоб не вийшло на добре" - такі слова Ви в коменті сказали, що я їх собі у блокнот запишу: допомагають...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жозефіна де Лілль (М.К./Л.П.) [ 2012-05-14 17:34:36 ]
Бути на одному щаблі з ЛУ тільки для таких закоренілих хуторян "почотно". Ви, шароварники, живете з головою повернутою в минуле. Тому і країні у вас така відстала і хамська і мову свою ви толком не знаєте і не можете оцінити. А як хто вам правду про вас скаже, то вже ворог народу і якщо не жид, то москаль. ЛУ - початкова школа української жіночої поезії. Що було гарним на тей час, насьогодні вже не актуальне. Випробування часом її поезія не пройшла. Поезія світового рівня серед українських жінок-авторів починається з Наталки Білоцерківець. Звідти треба починати відлік.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 19:23:34 ]
Так чому ж ви пишете вірші на мові "шароварників", пишіть французькою...
Ім'я Лесі Українки пройшло випробування часом, її не забули, а чи згадають якусь Жозе через 100 років...
А манери у вас хамські, це так, і невміння поважати ні минулого, ні теперішнього, не кажучи вже про старших.
А за наш "гурток" не переживайте, не подобається - просто оминайте десятою дорогою, своєю дорогою, місця під сонцем усім вистачить та й на фоні наших "гурткових" робіт ваші краще виглядатимуть, може, скоріше світ побачить їх, а вони його, тіштеся, що вас не затінюють:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2012-05-14 19:59:46 ]
а дійсно, чого коменти стирати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-13 18:12:34 ]
Так, Богдане, я з Вами згодна: хай кожен свою власну думку має.Не треба говорити від імені всіх.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-13 22:03:12 ]
щирий вірш.
а от підказка "кОтрі" - неправильна, нема такого наголосу.
Може: "і тебе підтримає в тім, що розпочнеш"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 15:27:12 ]
Яно, дякую, що підтримали! І дали мені привід подумати над віршем ще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Швед (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-14 13:54:40 ]
як пісня звучить!дуже сподобалось,пані Ларисо!Так душевно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 15:29:12 ]
Ваші слова, Ірино, як ковток свіжого повітря, дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 18:08:36 ]
... Ні, відлік вартісної жіночої поезії треба починати не з Наталки Білоцерківець - його треба починати з прізвиська "Жозефіна де...(ой, треба ж підглянути, як воно правильно пишеться!..)Лілль", о! Шановні спонсори, видайте, буль даска, цьому таланту книгу! Шановна спілко письменників, прийміть її в свої лави - хай вона буде щасливою і у творчому житті - з фортуною! В же бажаю особистого щастя Вам, шановна!Все, набридло з Вами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-14 20:27:54 ]
Щирий, материнський вірш, Ларисо!!!
Ідіть впевнено своїм поетичним шляхом,у Вас є своє бачення і воно зовсім не шаблонне. Простота викладу не значить,що це банально, а наближення до народно-пісенної творчості, ніяк не шароварщина, а особлива майстерність, яку не всім дано зрозуміти.
Щодо Лесі Українки, то їй взагалі адвокатів не потрібно, її непересічна, у багато чому революційна творчість давно уже вписана в літературний контекст України і не тільки. Про це писали далеко не "шараварниці", а видатні сучасні жінки-літературознавці Соломія Павличо, Оксана Забужко, Віра Агєєва, Ніла Заборовська та інші, не кажучи вже про чоловічі наукові розвідки. Не читати, не чути, не знати, не розуміти цього - просто невігластво. Починати відлік української жіночої поезії від сучасності, бо вона комфортна для модерного сприйняття - звичайний нігілізм, який сам по собі передбачає епатаж і агресію )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 23:18:52 ]
"Звичайний нігілізм, який сам по собі передбачає епатаж і агресію" - саме так, Олено,з цим важко не погодитися.Прикро, що "Жозефіна" зачепила тут вже не тільки мене - вона плюнула, як могла - подалі, повище!..Ось вона пише: "Тому і країна у ВАС така відстала і хамська..." Я спершу подумала: може, дитя було вивезене батьками - десь у США чи в Ізраїль? Що ж, має право так сказати... А коли воно живе тут, то чому пише "у ВАС"? І чому само хамить?.. Дякую, Оленко, що Ви висловили свою думку.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-05-14 22:16:34 ]
Незрозуміло, чим міг викликати такий душевний, сповнений материнської любові і гордості (за вже майже дорослого сина)вірш таку реакцію одного з читачів. Уважно прочитав всі коменти. Вважаю, що поганий настрій читача (чи ще щось інше) не має бути причиною для такого коменту, і тим більше такої оцінки твору. Про тональність коменту, Жозе, вже мовчу. Прикро.
Вітаю, Лариско, з душевним віршем і з віхою в житті вашої родини! Хай всі твої побажання синові неодмінно збудуться! Щастя вам обом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 23:26:26 ]
Іване, тільки-но помітила, що ти поставив дуже високу оцінку від народного рейтингу. Ой, мені аж незручно, скільки вийшло клопоту через мою сторінку... Дякую тобі, друже, щиро! Більше не маю потрібних слів!..Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 23:22:12 ]
Дякую, Іване, за добрі слова! Радію, що ти залишив свій комент.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 23:58:17 ]
Ото вже й справжні баталії розігралися...
Та все ж...Чи тільки форма здатна привабити? Чи, бува, в одному слові інколи не більше ніж в безкінечних рядочках... Як правило, серце зачіпає живе!
А всі - живі! І кожному - живе!
Буває що й живим та по живому...
І кожен раз - незнане і нове,
Та чи достоту відане і кому?
У світі рим... де профі і напів,
А може й зовсім чинно-випадкові...
Та мусить жити серце межи слів
І дихати живим у кожнім слові!
А Ваша поезія - жива-живісінька!!! То ж і жити їй, не важачи ні на що...
Щасти Вам, дорога Ларисо!!! І Вашій кровинці... Материнські чуття - понад усе!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-15 17:58:27 ]
Цікаво тут було, правда? Хоч і кавалки багнюки з-під "французьких копит" летіли... Дякую, Лесю, за добрі слова і гарнющий, точний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-15 13:22:46 ]
Ларисо, "хутір" прийми за комплімент, бо там чистота, відвертість і прямолінійність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-15 13:22:46 ]
Ларисо, "хутір" прийми за комплімент, бо там чистота, відвертість і прямолінійність.


1   2   3   Переглянути все