ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Олег Герман
2025.09.29 19:44
Перш ніж вдаватися до чергових навколопсихологічних роздумів, слід навести кілька уточнень. Під образою мається на увазі не вчинок, а почуття. Почуття від емоції в свою чергу теж відрізняється, як до прикладу відрізняються образа та роздратування. Роздрат

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.

Володимир Бойко
2025.09.28 23:30
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками. У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня. Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори. Велич великих

Борис Костиря
2025.09.28 22:26
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,

Іван Потьомкін
2025.09.28 19:24
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк

Євген Федчук
2025.09.28 19:18
Син увечері прийшов та й спитав у тата:
- Взяв оце читати книжку я у дядька Гната.
Там історії про те, як колись жилося,
Нашим предками з ким колись воювать прийшлося.
Згадувалась там також Куликовська битва,
Де московським князем був хан Мамай розби

Віктор Насипаний
2025.09.28 18:33
Так буває чомусь не раз –
У житті ми то вниз, то вгору.
І важливо завжди якраз,
Щоби був хтось надійний поруч.
---------------
Скільки доля відмірить путь?
Не страшить ні печаль, ні старість.
Коли двоє життям ідуть,

Олег Герман
2025.09.28 17:23
Що робить людину порожньою всередині, змушуючи її почуватися нікчемою? Зовнішні обставини? Вигляд? Відсутність якихось навиків чи вмінь? Допущені помилки? Хочеться відразу погодитися, мовляв, саме так, але в цій формулі бракує одного компоненту. Почуття,

С М
2025.09.28 16:19
чуєш а ну глянь за вікно а що діється
о слухай та дощ
надворі дощить ото маєш
а не морочся тим
все буде собі якось іще
настає щось прекрасне тямиш
кайфуй собі у похмурий день
ей ей я чув тебе друзяко падай кайфуй

Сергій СергійКо
2025.09.28 14:11
Відірвати планують руку.
Пропонують протез натомість
І щоб – розпачу ані звуку,
Зараз вимкнемо вам свідомість.
“Поступитися”- кажуть, – “треба”!
І зі скальпелем всі у чергу.
“Он ще друга, дивись, у тебе”–
І вже сіли на шию зверху.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Омельченко (1967) / Вірші

 Синові - на шкільний випускний вечір




Найвища оцінка Іван Гентош 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Жозефіна де Лілль 4 Майстер-клас / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-05-12 22:54:08
Переглядів сторінки твору 15869
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.458 / 5  (4.816 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.738 / 5.5  (4.588 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.02.15 12:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-13 22:36:13 ]
Відносно Лесі Українки, то і їй те ж "великодушна" Жозефіна поставила "4", з приписом "тепер зрозуміло звідки таких хутірських віршиків розвелося в неті".
Шкодую, що стерла той комент на ст. Лесі Українки, а разом з ним і оцінку.
Так що, Ларисо, в певнім сенсі, ця оцінка досить висока, ви на одному щаблі із Л.Українкою.
Немає нічого поганого, щоб не вийшло на добре.

А вірш щирий, материнський)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 15:24:12 ]
Ксеню, завдяки Вашій підтримці, і підтримці інших поетів, я вже стою за захисною стіною - наче за склом, а п'явочки те скло не вкусять: не подужають...Цікаво, що жіночка під псевдо "Жозефіна" склала всіх захисників - "в одну пісочницю", тобто "в один гурток", як вона висловилася!.. Хай буде й так, хоч ми й не знаємося в житті. Вона пише про себе: "...А я з боку". Мені аж шкода її стало!..
"Немає нічого поганого, щоб не вийшло на добре" - такі слова Ви в коменті сказали, що я їх собі у блокнот запишу: допомагають...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жозефіна де Лілль (М.К./Л.П.) [ 2012-05-14 17:34:36 ]
Бути на одному щаблі з ЛУ тільки для таких закоренілих хуторян "почотно". Ви, шароварники, живете з головою повернутою в минуле. Тому і країні у вас така відстала і хамська і мову свою ви толком не знаєте і не можете оцінити. А як хто вам правду про вас скаже, то вже ворог народу і якщо не жид, то москаль. ЛУ - початкова школа української жіночої поезії. Що було гарним на тей час, насьогодні вже не актуальне. Випробування часом її поезія не пройшла. Поезія світового рівня серед українських жінок-авторів починається з Наталки Білоцерківець. Звідти треба починати відлік.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 19:23:34 ]
Так чому ж ви пишете вірші на мові "шароварників", пишіть французькою...
Ім'я Лесі Українки пройшло випробування часом, її не забули, а чи згадають якусь Жозе через 100 років...
А манери у вас хамські, це так, і невміння поважати ні минулого, ні теперішнього, не кажучи вже про старших.
А за наш "гурток" не переживайте, не подобається - просто оминайте десятою дорогою, своєю дорогою, місця під сонцем усім вистачить та й на фоні наших "гурткових" робіт ваші краще виглядатимуть, може, скоріше світ побачить їх, а вони його, тіштеся, що вас не затінюють:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2012-05-14 19:59:46 ]
а дійсно, чого коменти стирати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-13 18:12:34 ]
Так, Богдане, я з Вами згодна: хай кожен свою власну думку має.Не треба говорити від імені всіх.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-13 22:03:12 ]
щирий вірш.
а от підказка "кОтрі" - неправильна, нема такого наголосу.
Може: "і тебе підтримає в тім, що розпочнеш"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 15:27:12 ]
Яно, дякую, що підтримали! І дали мені привід подумати над віршем ще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Швед (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-14 13:54:40 ]
як пісня звучить!дуже сподобалось,пані Ларисо!Так душевно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 15:29:12 ]
Ваші слова, Ірино, як ковток свіжого повітря, дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 18:08:36 ]
... Ні, відлік вартісної жіночої поезії треба починати не з Наталки Білоцерківець - його треба починати з прізвиська "Жозефіна де...(ой, треба ж підглянути, як воно правильно пишеться!..)Лілль", о! Шановні спонсори, видайте, буль даска, цьому таланту книгу! Шановна спілко письменників, прийміть її в свої лави - хай вона буде щасливою і у творчому житті - з фортуною! В же бажаю особистого щастя Вам, шановна!Все, набридло з Вами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-14 20:27:54 ]
Щирий, материнський вірш, Ларисо!!!
Ідіть впевнено своїм поетичним шляхом,у Вас є своє бачення і воно зовсім не шаблонне. Простота викладу не значить,що це банально, а наближення до народно-пісенної творчості, ніяк не шароварщина, а особлива майстерність, яку не всім дано зрозуміти.
Щодо Лесі Українки, то їй взагалі адвокатів не потрібно, її непересічна, у багато чому революційна творчість давно уже вписана в літературний контекст України і не тільки. Про це писали далеко не "шараварниці", а видатні сучасні жінки-літературознавці Соломія Павличо, Оксана Забужко, Віра Агєєва, Ніла Заборовська та інші, не кажучи вже про чоловічі наукові розвідки. Не читати, не чути, не знати, не розуміти цього - просто невігластво. Починати відлік української жіночої поезії від сучасності, бо вона комфортна для модерного сприйняття - звичайний нігілізм, який сам по собі передбачає епатаж і агресію )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 23:18:52 ]
"Звичайний нігілізм, який сам по собі передбачає епатаж і агресію" - саме так, Олено,з цим важко не погодитися.Прикро, що "Жозефіна" зачепила тут вже не тільки мене - вона плюнула, як могла - подалі, повище!..Ось вона пише: "Тому і країна у ВАС така відстала і хамська..." Я спершу подумала: може, дитя було вивезене батьками - десь у США чи в Ізраїль? Що ж, має право так сказати... А коли воно живе тут, то чому пише "у ВАС"? І чому само хамить?.. Дякую, Оленко, що Ви висловили свою думку.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-05-14 22:16:34 ]
Незрозуміло, чим міг викликати такий душевний, сповнений материнської любові і гордості (за вже майже дорослого сина)вірш таку реакцію одного з читачів. Уважно прочитав всі коменти. Вважаю, що поганий настрій читача (чи ще щось інше) не має бути причиною для такого коменту, і тим більше такої оцінки твору. Про тональність коменту, Жозе, вже мовчу. Прикро.
Вітаю, Лариско, з душевним віршем і з віхою в житті вашої родини! Хай всі твої побажання синові неодмінно збудуться! Щастя вам обом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 23:26:26 ]
Іване, тільки-но помітила, що ти поставив дуже високу оцінку від народного рейтингу. Ой, мені аж незручно, скільки вийшло клопоту через мою сторінку... Дякую тобі, друже, щиро! Більше не маю потрібних слів!..Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 23:22:12 ]
Дякую, Іване, за добрі слова! Радію, що ти залишив свій комент.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 23:58:17 ]
Ото вже й справжні баталії розігралися...
Та все ж...Чи тільки форма здатна привабити? Чи, бува, в одному слові інколи не більше ніж в безкінечних рядочках... Як правило, серце зачіпає живе!
А всі - живі! І кожному - живе!
Буває що й живим та по живому...
І кожен раз - незнане і нове,
Та чи достоту відане і кому?
У світі рим... де профі і напів,
А може й зовсім чинно-випадкові...
Та мусить жити серце межи слів
І дихати живим у кожнім слові!
А Ваша поезія - жива-живісінька!!! То ж і жити їй, не важачи ні на що...
Щасти Вам, дорога Ларисо!!! І Вашій кровинці... Материнські чуття - понад усе!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-15 17:58:27 ]
Цікаво тут було, правда? Хоч і кавалки багнюки з-під "французьких копит" летіли... Дякую, Лесю, за добрі слова і гарнющий, точний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-15 13:22:46 ]
Ларисо, "хутір" прийми за комплімент, бо там чистота, відвертість і прямолінійність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-15 13:22:46 ]
Ларисо, "хутір" прийми за комплімент, бо там чистота, відвертість і прямолінійність.


1   2   3   Переглянути все