ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.06.27 12:21
З*явився із моїх фантазій літніх,
Коли самотність допікала.
Пелюстки облітали з в*ялих квітів,
Уп*ялось в душу, ніби жало

Бджолине, навіть в снах ятрило гостро,
(Оце трясовина-омана...).
Проймав мене якийсь солодкий острах,

Тетяна Левицька
2024.06.27 10:10
Пробач мені, доню, і сину, прости,
за те, що я стала нестримна, нервова.
Нелегко знести на Голгофу хрести,
коли до страждання іще не готова;

Навкруг матіола пахуча цвіте,
шпаки шаленіють в смарагдовім листі,
а сонце, в блаваті небес, золоте

Віктор Кучерук
2024.06.27 05:56
Паленіє сонце за прозорим мевом,
Барвою жовтавою збризкані поля, –
Обгоріле листя струшують дерева
І в дрімливій тиші ціпенію я.
Мов кипуча домна, день пече і сліпить,
І уперто змінює сталий мій режим, –
Поміж буряками вичахла свиріпа
І пирій з о

Артур Курдіновський
2024.06.27 00:17
Квіти ніжності, сині гортензії,
Прикрашають казкове мовчання.
Є у Харкові Площа Поезії -
Площа мрії, розради, кохання.

З-за дерев із відтінками синіми
Посміхалося літо спекотне.
Я, натхненний осінніми римами,

Володимир Каразуб
2024.06.26 20:15
— Ти, ти, ти, — говорить вона
Так немов би вимірює павзи свого мовчання
І торкається поглядом обрію з чорних дерев і домів.
І він, думає, що вона намагається утекти,
А насправді вона й не дивиться у вразливу цезуру його рядків,
Вона не тікає, а не

Самослав Желіба
2024.06.26 19:03
   Серед радянських дослідників традиційно панувала іще ленінська думка про те, що Бог у філософії Дж. Берклі є суто декоративним елементом, що буцімто лише маскує соліпсизм, тоді як це не відповідає дійсности. Це було підтверджено ще роздумами І. Канта п

Микола Соболь
2024.06.26 17:05
Історію розповідали люди,
було давно, у Реп’яховій балці,
прихильники таланту Робін Гунда
чекали від кумира публікацій.
Цей славний хлоп собі не має рівних,
він у дуелях, наче Саша Пушкін,
вчитаєшся суцільне марнослів’я,
така, натомість, поетична т

Леся Горова
2024.06.26 14:08
Сталяться нерви, як приходить злість,
Як вовкулака завиває в північ,
І мчить біда у хмарах білопінних,
Бо він у сонне місто смерть поніс.

Що - ненависть? Чи людяності крах,
Що прирікає на пекучий відчай.
Перевертень ожив середньовічний,

М Менянин
2024.06.26 12:27
Якщо українець – чини як Отець,
сприймай як гостинець привітність сердець.
Ми зрощені Богом, на захист нам лють,
творім перемогу і кожен тут будь!

Так, лють це не лютня – це велетня рик,
хоч ним користатись ніхто з нас не звик.
Але коли доля віщує

Іван Потьомкін
2024.06.26 08:49
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві кві

Юрій Гундарєв
2024.06.26 08:47
Летять слони-2
 

Читаю не так давно опублікований вірш еротичного сатирика Олександра Сушка «Летять слони»:

Пора ув ирій. Засинають мухи,
Сніжок подвір'я пухом побілив.
Летять слони. За крила правлять вуха,

Микола Соболь
2024.06.26 08:17
Вклонюся житу, жито – це життя,
у колоску початок родоводу,
рятує хліб людей в лиху негоду,
а ми його жбурляєм, як сміття.
Шукаєм Бога згублені сліди,
хто йде у церкву, хто до синагоги
у кожного свої шляхи-дороги
та кожен просить Господа: «Прийди!»

Віктор Кучерук
2024.06.26 05:38
За межею небокраю
В сутінь вкутані світи, –
Там дрімотно поглядаєш
Вже на перші зорі ти.
Темна ніч постала німо
І навіяла жалі,
Мов пожовклий фотознімок
На журнальному столі.

Артур Курдіновський
2024.06.26 01:32
Римуються почуття.
Відгукуються світанки.
Можливо, то був не я.
Повірити чи піти?
Постарівся та помер
Закоханий щирий Янко,
А замість палких троянд -
Високі стоять хрести.

Світлана Пирогова
2024.06.25 21:22
Феєрія літа - в сонячних бризках,
В мандрівці легенького вітру.
Колише хмарки небесна колиска.
Терпке і духмяне повітря.

І я споглядаю серпневу красу,
Смарагдові хвилі із лісу.
Піймати б у руки грайливу ясу,

Ярослав Чорногуз
2024.06.25 13:26
Краса на попелищі - Божий дар,
Серед руїни, чорноти, розпуки,
Де ходить смерть, неначе той косар,
Наповнює Сварожі райські луки...

Ярило тільки, ніби квітникар,
Занурює у попіл власні руки,
Кохання квіти
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

рута птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Редчиць (1949) / Вірші

 РУБАЇ




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-05-15 16:12:57
Переглядів сторінки твору 1680
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.015 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.811
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.06.01 17:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-15 17:19:52 ]
Не гоже, пане, так про рідний край,
Хоч не такий він як усі нехай.
І де б Ви не шукали світом Раю,
Ріднішої не буде хати скраю...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Ілона (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-15 18:03:38 ]
Рідна Хата Його — С К РА Ю.
РАЙ — ЛЮБОВ,
І хто пробуває в Любові,
Пробуває в Бозі без країв —
Вічнім Мирі Краю Юдолі .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2012-05-15 20:50:40 ]
Так, Його хата - вселенна... Бог є Любов і це додає
відповідальності тому, хто Його щиро любить... Ось над цим і потрібно замислитись тим, хто Його вірно любить, тобто істинним християнам, які щодня наснажують своє серце і єство Божим Словом... Звісно, це в першу чергу стосується тих, хто знає Його голос, хто слухняний Його Духові Святому...
Хіба ж Його хата скраю? Бог живе у людському серці... А тіло людини - храм Бого Живого... Так написано у Святому Письмі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2012-05-15 21:00:25 ]
Творець дав нам незвичайний розум, у якому 10 млрд.
клітин... А навіщо? Щоб ми думали, тобто користувались цим розумом... Він дуже нас любить, але думати і щось робити за нас не буде... Бог дає нам горіхи, але розбивати ми мусимо їх самі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-15 21:34:58 ]
Згодна з Вами на усі 100%, але... Колись мені одна єврейка казала, що ми українці переконуємо своїх дітей змалечку у їх меншовартості, бо сваримося на них і обзиваємо дурними. А євреї своїх дітей переконують, що розумніших від них немає і, відповідно, такими діти й виростають. От погодьтеся, пане Іване, хвалити своїх дітей у нас незручно, а дітей треба хвалити, бо так ми підвищуємо їхню самооцінку і позбавляємо комплексів. Ця ж єврейка мені розповідала, що у них в сім'ї коли дитя поклало один кубик на інший, дідусь усім казав яка мудра в них росте дитина!!! Це може й смішно виглядає, але ось з таких дрібниць складається атмосфера у сім'ї та і в країні теж... Після розмови з цією жінкою, я теж зрозуміла, що старша донька завдячує заниженою самооцінкою (хоч вона досить розумна повірте) саме мені... Ось тому я й кажу, що говорити про нас щось нехороше, слава Богу, є кому, а ось щоб ми повірили в себе ( бо ж народ мудрий, трудолюбивий) треба вчитися жити по новому.
Люблю читати Ваші твори, тільки ось сьогодні дозволила собі з Вами не погодитися, вибачте. ;-))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-15 21:21:41 ]
Хіба побачиш десь?

Незрозуміле запитання... відірване якесь від наступних рядків... - Що побачиш? і де? Про що йдеться?

І хочеться таки вірити, що не всі хати скраю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2012-05-16 06:51:49 ]
Кажуть, думайте, коли думаєте... Ну й, звісно, тоді, як читаєте... Гарний приклад і відомий... Зараз, слава Богові, стільки потрібної і корисної літератури... Уперше я натрапив на неї років 20 тому і з тих пір слідкую за такими виданнями... Не тільки євреї хвалили й хвалять своїх дітей, хоча вони тут, мабуть, грають першу скрипку... Але буває всяке... Адже в житті, як на довгій ниві...