ключі, ключів, ключам, ключами, про ключі...

*лагідно бряжчить отим усім*


:-)

о так, пане Василю

справді, інтересний момент ~
як раз зайвий раз при нагоді
за улюблену тему про комічне/космічне

незмінно щасливо осяяний
Вашою правдивою безпосереднью щирістю відчуттів

із усіма свіжими сезонними
подяками ~ вітаннями
хай & нехай усе би
неспішно сповнювалося

від усього серця навзаєм


С*

:-)

____________________
до усіх різношвидкісних пригод
завжди форева
ваш ді-джей С(е)М


* шурхотить всякими вінилами *

із усіма легковірними подяками, о Схимнице
живемо продовжується
& навіть досить непересічно
часом

усіх світлоплинів



С*

о саме так, Михайле

повсякчас правдиво без будь-яких притушованих натяків
чи щирих спроб плагіату із ліпшими намірами

завжди неспішно & зосереджено~ніжно

однозначно & уклінно бажаючи
усіх сердечно імпонуючих
містерій

із добрим початком літа..



* розкорковує * аромат приємний


С*

усі фірмово~осяйливі подяки о пані Любове

ну так, ми ж ставили ніби черговий серіал
із усіма необхідними атрибутами
характерно відсутніх героїв

для кожного окремого серіалу авжеж створюється
свій певний світ або середовище, яке повинно
упізнаватися, і тим самим виправдовувати
власне культурне існування. так завжди

щиро, світло & безумовно щасливий Вашою гостиною
із усіма зустрічними взаємними привітаннями
до прекрасної переміни сезонів
бажаючи сповнень властивих очікувань
у якомога чудовіший спосіб

неухильно уклінний


С*

ага тут якщо покрутити на світло є всякого

персонажі алегорійні таки- вийшли
чітко по епохам прецизійна - романтизм -
символізм - модернізм
у квазіпрерафаелітському декорі...

фізика душі на противагу хімії чуттів....

* захоплюється і кудись левітує
потім раптом являється як нізвідки


із прочуваними літеплими спасібами
цілим букетом .. & Криму всякі ексклюзивні
заквітчані привітання обов*язково

неодмінні злотосріблистості тамтешній погоді
не здавайтеся, що би там не

no pasaran & інші сердечні
еманації



С*

Ярославе, безкінечно & сердечно вдячний за щирі думки

воно так є, і хто би відмовився від такої компанії
як Артюр із Полем, особливо у наш вік
коли нам вже ліпше відомо, що і до чого було у 19му

фігури ці знакові & символічно трагедійні, хоч
біографи чи літературні історіографи твердять, наче
вони і були собі веселими пияками...
і мовив би я що в цім є певний сонце-місяць

але вже скромно тихенько задушевно подякую
ще & ще раз, вірячи що розумній творчій особистості
усе і так зрозуміло без гри у натяки

із усіма незмінно захопленими
вдячно~уклінними побажаннями всемірних комфортів
у наш неспокійний вік, а також
усіх найприємніших Вашому святковому настрою
товариств

та іншими радісними сезонними
величаннями



С*

Оля, я наразі вже не читаю Степового Вовка, бо
перечитав український, російський переклади по разу
про себе
потім ще раз український переклад, потім оригінал
потім український весь уголос для бажаючих послухати
але не маючих очі би читати
потім прослухав сам ще аудіокнигу німецькою
і зрештою, востаннє, наразі це поки що останнє, читав
російський переклад, повністю, звісно,
уголос для бажаючих послухати.. ну так, все це
протягом приблизно років 15, але вірите чи ні
усе свята правда

мені важко щось окремо виділити для піару або
якоїсь ненав*язливо~дружньої гм рекомендації
звісно, є фільм 74 року здається
але упевнений, що книжка більша і сюрреалістичніша
річ, хоча зрештою, все одно, як Ви потрапите у ці
розкішні тенета, о не думаю, що вивчите німецьку
заради оригіналу, трохи не зовсім той випадок
і нне впевнений, що дуже аж так хотів би бути
на місці того, хто вперше насолоджуватиметься
цим надзвичайним твором
(інших Гессе можна не читати в принципі
нічого такого не втратите) але..

це правдиво одна із потрібних книжок
особливо для тих, хто йде тернистими
шляхами розчарувань середнього і далі, віку

бажаючи Вам світлих приємностей, однозначно

український переклад файний, є багато де
навіть в інтернеті не одна сторінка

із повсякчасно уклінними вітаннями
бажаючи осяйно непересічних
вражень у всьому



С*

ну звісно, Гра в бісер не варіант, авжеж Ви можете
посперечатися ~ але ну що в тому романі крім самої
обскурної гри, яка явно перемальована в Новаліса,
передивіться хоча б перший досить невеликий розділ
*Учеників у Саїсі* ну там, педагогічні колізії
то все добре ~
але Вовк.. нехай навіть початково це безсумнівно
фаустовський мотив, але яка фактура, які текстури!
один магічний театр чого вартий

& мабуть взагалі мені воно ближче особисто
хоч і модернізм ~ але настільки болюче весь
дотичний до німецької романтики, саме цей Вовк
& стільки ниточок понатягнуто, що начебто
нескладний сюжет у якусь мить обертається на
казкове сновидне павутиння ~ можливо саме із
моменту сну, в якому Гаррі являється Ґьоте
але можливо - цей момент навіть не вхоплюється

взагалі досить цікаво порівняти із тим самим
ремарківським реалізмом, тих самих років -
або й Томасом Манном - спробуйте співставити

відчуєте камерність перших, хоч би вони були усюди
і на противагу космічну розкритість камерного
на перший погляд, Вовка...

спостерігає за тою люстрою невинно пильнуючи очима туди-сюди-
туди-сюди-туди-сюди-туди-сюди
потім не відволікаючись від головного процесу
витягає типу блокнотик щось пише навпомацки
потім рішуче дре на дрібні шматочки
прожовує ковтає-ковтає & мабуть воно перетравлюється

а навколо бару всяка движуха & житуха, да-с
але про це вже стільки всього понаписували
як згадаєш, то мемуар можно створити окремий..

* у той час десь-там на редійо. неспішно *