ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2024.09.22 22:01
Питаєте, чого це я сумую?
Бо самота навколо, самота.
І ніби все життя минає всує,
У бік незрозумілий поверта.

І що у нім? Яка краса чи втіха?
І зникло розмаїття, хоч любов
Горить, яріє чи палає стиха,

Володимир Каразуб
2024.09.22 20:54
Немає нікого хто поруч твого життя
Солодким цілунком погодить тебе на завтра,
І буде не проти сказати тобі, що за-
Бути уже не спроможний, що станеш початком
Великої книги. Напише хтонічний роман,
Історію світла, історію часу та словом
Сплітаючи чис

Іван Потьомкін
2024.09.22 19:23
Спасибі, Доле,
Що ноги-руки цілі,
Що світ цей сприймаю
Барвою, звуком, словом...
«А решта?»
«А решта – вагомий додаток,
Що зветься так просто – ЖИТТЯ».

Володимир Бойко
2024.09.22 17:32
Коли не годні показати розум, показують нерви. Люди з важким характером потребують жінок легкої поведінки. Коли нападають нерви, музи відпадають. Нервують усі, але далеко не всі роблять із цього рекламу. І холодний розум можна довести до точк

Сонце Місяць
2024.09.22 15:43
ефемери зимового вересня
землеміри німого кіно
лейтмотив надзвичайно первісний
римування авжеж гуано

понад зірваними піввуалями
нас діждеться нуарний суар
крокодил неприродно роззявлений

Світлана Пирогова
2024.09.22 14:00
Ми різні з Вами...Небо і земля,
Холодний місяць і гаряче сонце.
Мелодії старого скрипаля
Примарою лягають у долоньці.

Ми різні з Вами...Літо і зима,
Як тиха осінь і весна квітуча.
Ніщо й ніхто нас разом не трима.

Євген Федчук
2024.09.22 12:58
Сидять бабці під під’їздом на лавці широкій.
Уже кожній з них, напевно за сімдесят років.
Вже на світі нажилися та напрацювались.
Ото тільки що сидіти на лавці й зосталось.
Між собою гомоніти, щось розповідати,
Кісточки усім знайомим поперемивати.
В

Устимко Яна
2024.09.22 11:49
віє запах тривожний
від сухого зела
мов оплакує кожний
прутик літа й тепла

осінь в лісі та гаї
скоро зайде в міста
осінь часу не гає

Козак Дума
2024.09.22 11:07
Тримай себе у натовпі бентежнім,
хай він усіх паплюжить і усе.
На себе розраховуй, незалежно,
що ближній срібло й посмішку несе.

У мрії поринати на стидайся,
та не обожнюй навіть власних дум!
Брехні – не вір, а лесток – опасайся,

Юрій Гундарєв
2024.09.22 10:51
Війна вбиває… Земля змучена стогне. Багряна трава. Ранок. Золотий жовтень. Озеро завмерло, віддзеркалюючи заспані очі багатоповерхівок. Жінка, років сорока, повненька і, певно, не дуже вродлива, скромно одягнена, сидить на лавочці, похитуючи ног

Юрій Гундарєв
2024.09.22 09:46
Браслетні перлини
на зап’ястя -
дарунок дружини
на щастя.

За теплі хвилини
в снігопади -
сяйливі краплини

Микола Дудар
2024.09.22 07:44
Тебе чекав би допізна
У край села на сінокосі
Де загубилася весна
У літі з дозволу ще й досі…

І розстелився б все одно
На місце те, не випадкове
Черпали б з неба ми вино

Віктор Кучерук
2024.09.22 07:33
Не для мене ще усмішки
Із твоїх медових уст, –
Цим вдоволенням нітрішки
Не впиваюся чомусь.
Наковтався удостачу
Тільки сильної жури,
Поки ти мене не бачиш
І не чуєш до пори.

Микола Соболь
2024.09.22 06:04
Часи млинів минули і волів.
Сучасний світ немов несеться в прірву.
Колись добрішим бути я хотів.
А нині що? Давай за козир чирву.
Або вино. Достатньо вже хрестів.
Для бубни є на Банківській орава.
Поетові, на жаль, бракує слів.
А сильні світу оберу

Сонце Місяць
2024.09.21 14:44
коли потвориться сміх
вороння зривається з древа
відлюдного острова мрій

залишає з веселощів
прокурену порож між
глюком & фаренгейтом

Микола Дудар
2024.09.21 12:59
Поміж...
Нібито впійманий, нібито схований…
Де ж тебе, друже, носили чорти?
Нібито вогняний, нібито вовняний,
Хто ж підтиратиме славні хвости
Різного племен, в правді упевнені
Скільки всього, чи вистачить сил?
В чаші заплетені, небом накреслені
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Дяченко (1955 - 2020) / Вірші

 просвітлення

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-06-30 16:06:55
Переглядів сторінки твору 4339
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.679 / 5.5  (6.862 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2020.12.10 22:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-06-30 16:37:08 ]
Ну і романтика у твого ЛГ, Олександре!)
Напросився рядок із радянського хіта: А мне всегда чего-то не хватает...
Гарно читається!
Холодочку з вітерцем тобі, друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-30 17:07:02 ]
І ти не відмов собі у пиві.
У вірші моя романтика і моя героїка. То нехай інші поети розповідають одвічні казки про те, кого з ким не паралелити :-)

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-30 17:42:01 ]
Я ще за радянських часів дивувався тому, як тулили Шевченка і марксизм-ленінізм до купи, дивуюся й нині, коли відверті вороги України пошановують найбільшого націоналіста тої ж таки України Тараса Шевченка...Душенька людська коли не може скинути величезну глибу, то скривиться лукаво , принесе квіти, обійде її і буде робити свою справу кажучи: так заповів нам наш великий Шевченко, ну Ленін також... Це називається попарт. Першим це підмітив американський художник (до речі українець)Уорхол (Вархола) - Брехати треба з розмахом, тоді збаламучений обиватель подумає: брехня ж не може бути такою великою та яскравою...Як для Вашого тексту, то бракує чогось на зразок: І постане навічно в зоряній іпостасі... А так загалом в дусі часу
Будьте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-30 19:27:50 ]
А Ви розраховували на якісь зміни? І у т.з. капіталістів нічого не змінюється. Вони будують (але не кажуть про це вголос) соціалізм, а у нас казали про комунізм.
І всі усе, можна сказати, добудували. Перші - для народу, другі (олігархічна влада) - для себе. Два світи - дві системи.

Творчих і художніх успіхів найвищого ступеню майстерності, гарного настрою.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-06-30 22:20:29 ]
"Времена всегда одинаковые" (с)
А нам доводиться якось виживати в них. Хто б не був там "нагорі" - яка, в принципі, різниця...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2012-06-30 22:52:06 ]
Доброго дня, шановний Олександре!
:-)
Глибоко. Натисну кнопку.
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-30 23:46:25 ]
Щоб завтра не шукати свій вірш, бо його до першої чи другої години ранку вже можна буде не бачити у стовпчику нових надходжень, я сердечно подякую усім колегам, яких цікавить те ж саме питання, що і мене.

Творчих успіхів, гарного настрою.
І до теплих зустрічей і нових надходжень :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-01 10:57:15 ]
Ви наче як підвели риску , Олександре, своїм останнім коментарем, то я додам усе ж:

P.S. Гарно написаний вірш і чесно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-07-01 12:41:43 ]
Це, мабуть, одне-єдине, чим освячується мій авторський внесок :-) у поезію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-01 13:42:42 ]
у Вас, часом, пишеться дуже "ешелонована" поезія і "докопатися" поза поверхневі шари - треба дати собі труду і не мати упередженності...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-07-01 17:45:02 ]
Та воно так виходить.
Що може підняти народ так, як шевченкове слово і ленінський геній (1. Те саме, що геніальність. 2. Особа, наділена геніальністю. 3. В давньоримській міфології — дух, божество, покровитель людини в її діяльності)? Так, як вони, ІМХО, більше ніхто.
Про маргіналів не писатиму. Кому відомі тексти "Інтернаціоналу" і сучасні політичні технології, тим буде нецікаво мене слухати.
Іменник "засада". Він має теж не одне значення. І обидва, ІМХО, підходять.
А стосовно "кращих не буде" можу сказати, що був кращим деякий період. І він минув.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-01 20:24:32 ]
"А стосовно..." - в тих часах був на зразок анекдоту вираз, приблизно нагадаю - Ми та швидко йшли до комунізму, що не помітили як його проскочили...
Наснаги і натхнення!