ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2025.12.04 13:42
Тільки через певний час…
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.

Борис Костиря
2025.12.04 13:12
Протилежності
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.

У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,

Ольга Олеандра
2025.12.04 10:51
Привіт, зима!
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров

С М
2025.12.04 06:06
Бажання ще (Procol Harum)
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г

Кока Черкаський
2025.12.04 05:01
Вкрути!
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,

Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка

Мар'ян Кіхно
2025.12.04 03:24
Переднє слiвце
Як уже десь тут було сказано, на все свій час і своє врем'я. Час розставляти ноги і врем'я стискати коліна, час подавати заяву в ЗАГС і врем'я на позов до суду, час одягати джинси і врем'я знімати труси, час висякатися і врем'я витирати рукавом носа

Володимир Бойко
2025.12.04 00:46
Контроверсійне - 2
Найпевніший спосіб здолати українців – поділити їх і розсварити. Хто зазирнув у душу політика – тому дідько вже не страшний. На зміну турецьким башибузукам прийшли російські рашибузуки. Краще ламати стереотипи, аніж ламати себе. Дзеркало душі

Тетяна Левицька
2025.12.04 00:28
Світло
Я скоріш всього сова,
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.

Світлана Пирогова
2025.12.03 22:58
Малий Фонтан - моє село (акровірш)
М-алий Фонтан - для серця люба батьківщина.
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.

Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить

Артур Курдіновський
2025.12.03 21:51
Не треба "потім" (діалог у співавторстві з Лілією Ніколаєнко)
НЕ ТРЕБА "ПОТІМ" (діалог у співавторстві з Лілія Ніколаєнко)

***

Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.

Микола Дудар
2025.12.03 21:39
***
Куди і з ким — не коментую.
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…

Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить

Борис Костиря
2025.12.03 18:52
* * *
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.

Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух

Тетяна Левицька
2025.12.03 15:31
Мала земля
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою у цвіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.

Юрій Лазірко
2025.12.03 01:01
Хотів Тобі Я Наспівати --- український легкий рок
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол

Іван Потьомкін
2025.12.02 22:34
***
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М

Тетяна Левицька
2025.12.02 22:17
Зимовий
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Семен Санніков (1955 - 2020) / Вірші

 ***
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-07-12 11:51:10
Переглядів сторінки твору 6044
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.967 / 5.5  (3.719 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.311 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Хроніки забутих часів
Автор востаннє на сайті 2025.07.17 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алла Грабинська (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-12 14:39:20 ]
Несподіване закінчення. Насмішили. Клас!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-12 15:15:00 ]
І сумно теж. Про генеалогічне древо можна розповісти виключно сумну історію. Нема ні пожовклих світлин, ні наскальних малюнків, ні золотовалютних запасів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-12 14:54:57 ]
... актуально, апокаліптична картина, і рими пристойні (це я з огляду на свою вправнність до рим, але ж я попрацювала...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-12 23:31:03 ]
Мало кому відомо про їхніх прадідів, а про пра-пра-пра нема мови. Мені сниться Козине болото, а іноді - Афіни.
У поезії, як я десь підслухав, усе другорядне, крім її краси та авторських знахідок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-07-12 19:59:35 ]
Щодо підслуханого - згоден на всі сто. А вірш ілюструє твердження...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-12 23:18:11 ]
Дрібні історичні неточності блякнуть на тлі тематичного забарвлення твору :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-07-12 22:19:34 ]
Хіба армагеддон, змальований у перший двох строфах вірша, є дерибаном - розподілом чогось?! І хіба все наше життя, його найвища сутність зводиться до того, аби й тобі щось перепало навіть з катастрофи?! ЛГ не турбує всепланетна біда, а тільки його дрібненьке маленьке я, котре міркує, яку б вигоду і з цього мати. Ні серйозний вірш - ані гумор. Та й той, хто добре знає історію та культуру України, ніколи не назве Афіни - культурним стрижнем Землі та Європи. Вони колись були такими певний час. Та наші прадавні легенди нічим їхнім не поступаються, просто нерозкручені фільмами і книгами.
Описувати Ви умієте вже непогано, а от узагальнюючого завершення тут бракує.
Я чув і таке передбачення - що моря і океани затоплять більшу частину Європи, і ті, хто зможе врятуватися, хлинуть якраз сюди, в Україну, де ще є якісь рештки людяності і духовності, і де люди ще не завжди дивляться на будь-що на світі з позиції: "А що я буду з цього мати?", а іноді можуть пожертвувати чимось своїм в ім"я порятунку ближнього і свого народу. Якби якась подібна думка прозвучала в цьому вірші, то, думаю, він би духовно виріс і мав би завершений, цілісний вигляд!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-12 23:06:32 ]
Афіни таки були стрижнем :).
Дрібненьке маленьке "я" вже не перший рік як нагадує про свій фактор: - друга світова війна, поліцаї, а зараз бізнес-мітинги "за" та "проти". Що є, то є.
Вірш не планувався як недільна церковна відправа.
Дякую за відгук, Маестро Совість нації :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Шестопалов (М.К./Л.П.) [ 2012-07-15 11:48:26 ]
Це ж треба такий перехід від потопу до бюрократії! Чудовий приклад гротеску!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-17 21:00:41 ]
Може, не чудовий, а сумний.
Мені дійсно боляче за моє. У моїх прадідів радянська влада відняла усе, і мої діди, тодішня пацанва епохи колективізації, почала життя з нуля.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Шестопалов (М.К./Л.П.) [ 2012-07-17 21:02:24 ]
Сумний. Я це теж відчув (наскільки зміг, звісно)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-17 21:08:08 ]
Вони змогли піднятись, бо існувало місто, якого можна було дістатись, і у якому почали будувались заводи, з конвейєрів яких починали розбіг танки та стартові ступені ракет.
А спочатку вони пережили окупацію.
Щодо пращурів - інформації ще менше :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-07-17 20:40:18 ]
:-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-17 21:08:35 ]
;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-07-21 20:16:52 ]
"А сонце палило… Кипів океан,
Варились омари, кити та акули.
Торкнувся потоп африканських саван.
Жирафи спинались – і теж затонули." - класно!)

І закінчення - дуже сподобалось.

А підтекст - казка)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-21 21:06:03 ]
Закінчення, або як модно тута казати, "кінцівка", нагадує поспішну втечу автора від продовження вірша, а літературного героя - від спільної проблеми сучасности до своїх, є вони чи їх нема. "Моя хата скраю, нічого не знаю".