ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Артур Сіренко
2026.10.26 22:33
Був день: я зрозумів, що він нічий
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Вячеслав Руденко
2026.10.26 12:19
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.

І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сашко Пазур (1964) / Вірші

 Я від раю лишуся скраю...

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-08-20 18:45:14
Переглядів сторінки твору 6734
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.346 / 5.5  (4.370 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.746 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.03.10 20:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 18:54:06 ]
Супер. Мені сподобалось!
Хау у Вас буде все добре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сашко Пазур (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-21 03:18:44 ]
Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-20 20:15:38 ]
...Три слова в кошельке.
Купила рай в мешке.
Неважно, что не в масть -
не дам ему пропасть,
сниму с него мешок!
Спасённым – рай, мне – шок
и воля вольная.
Чем недовольна я? –

Держу свой рАюшек
теперь за краешек…

от пропащих на краю райской пропасти, с благодарностью за жизнь..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-20 21:03:08 ]
продолжаем разговор..дышим глубоко..спокойно..


Я от рая останусь с краю:
зарытый в прах,
не на сердце тебя качаю -
держу – в когтях.

Я не Феникс, но это в моде -
дотла сгорать,
да при это способен вроде –
еще держать!

Знаешь, пташка, что эти трели -
сплошной обман:
когти тоже мои сгорели
и след пропал.

Только в тело твое вонзаясь,
чтоб нерв пронять,
впились когти да в нем остались –
как суть меня.
Только в теле твоём, как дервиш,
живут они.
Ты сама их в себе и держишь.
А ну – спугни!

Взмах единый – и ты на воле.
Я - прах. Умчись!
...Что, тебе и в раю без боли
Не обойтись?!

Пусть всему уж конец настанет..
Малыш, пусти.
Я ж тебя.. мимо сердца.. в память..
Живи.. лети..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сашко Пазур (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-21 03:24:28 ]
Добре. І ду-у-уже по-жіночому)
Дякую за м-м-м... діалог)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сашко Пазур (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-21 03:34:08 ]
А щодо перекладу... М-да, я писав, схоже, довше, ніж Ви перекладали-переводили))
Власне, цілком впізнавано, а місцями, мо', навіть краще, ніж в оригіналі. Правда, деякі рими аж надто пріблізітєльні... і "дервиш" десь узявся, з яким я не знайомий і знайомитися тут не хотів би...
Але загалом я не заперечував би. Без жартів. І без дервіша... І без обман-пропал і вонзаясь-остались - Ви можете значно краще!
Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-21 06:06:20 ]
Только к телу белее мела,
чтоб нерв пронять,
когти острые прикипели –
как суть меня.
В твоём теле они кайфуют,
они – в раю.
Ты ж и держишь. А может ну их?
Очнись, молю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-20 20:45:37 ]
кода хороша...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 21:49:21 ]
На мою думку тут слово "кайф" органічно не вписується в текст. Можливо би в цьому місці варто якось замінити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сашко Пазур (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-21 03:36:07 ]
А знаєте, я згоден! Спробую. Ось тільки воскресну з праху)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:23:25 ]
Я віддраю
Нашу хату скраю)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-20 23:02:32 ]
Хороший у вас вірш.
"Я від раю лишуся скраю" - метафоричність цього рядка очевидна, але я , певно б, не насмілився так написати. Бо розумні люди кажуть: "як напишеш - так і буде".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сашко Пазур (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-21 03:37:14 ]
Угу. Так і буде. З мудрими я не сперечаюся(((((((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сашко Пазур (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-21 17:54:58 ]
Пані Марті

"Очнись!" - харашо! А те, шо я тут став "кайфувать" кігтями в ній) - пагано(. І не по-моєму принципово. Було краще! До того ж, тут така заморочка: я погодився, що кайф тут узагалі нєумєстєн (як слово), і пообіцяв підредагувать. А мужик сказав - здєлає! Мо', почекаєте нової редакції?
Справді, як на мене-автора, у першому варіанті перекладу, попри мої зауваження, Ви краще - ну майже точно, з прийнятними для перекладу нюансами - переклали суть. А ось у цьому варіанті дещо змістилося - вбік від мене. Ну, те, що я казав раніше про переклад-пєрєвод...)(
Дякую за пошуки. Якщо вони Вас втомили - ради Бога, облиште... А якщо таки хочете перевести мене через пропасть... ну... я ж не можу сказати жінці, що проти? Чого хоче вона, того хоче Бог, так же?))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-21 19:56:15 ]
ну давайте зависнем, над пропастью во ржи, мужик...)
хотелось бы конечно удовлетворения обоюдного - не только от процесса, но и результата. а по сему я хочу, чтобы вам нравилось. если вы не принимаете - я этому жить не позволю. хотя обидно, за кайф).. хоть и с краю - были в рае
почти)
стихо это символично на фоне вашего имени/ника. оно портретно. и этот портрет напоминает мне то, что я вижу каждый день, вижу в зеркале. это то, что побуждает меня переводить - через пропасть между двумя душами.
спасибо. мне было интересно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сашко Пазур (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-21 22:55:11 ]
Пані Марто, мені теж цікаво. Ваші варіанти перекладу і потреба розібратися з "кайфом" спричинили те, що я радикально практично переписав середину. М-да, назвати цей процес кайфом не випадає((( Але сподіваюся, я зробив краще. Тож якщо Ви прагнете "удовлетворения обоюдного" - маєте змогу спробувати ще, уже з цим текстом.
Мені все ще цікаво)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-22 12:16:35 ]
ну хватит мяться на краю)..
надо прыгать в эту пропасть
с Шайтандага)
за руки)

http://maysterni.com/publication.php?id=81302