ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.08.07 15:27
"Чорний сніг Александрії" (продовження 2)
Чорний сніг і попелястий світанок Контраст цієї ночі розколов місто навпіл. На римських барикадах легіонери, втомлені, брудні від сажі та кіптяви, дивилися на заграву з полегшенням. Вони витирали піт з чола і міцніше стискали руків'я своїх гладіусів.

хома дідим
2026.08.07 12:05
* 165 *
оса влітає
лупиться у скло
минають спаси
вицвітають квіти
не спиться
радше умирається
в це літо
усе для того

Борис Костиря
2026.08.07 11:54
Холодний вітер
Холодний вітер люто свище
Із потойбіччя, з царства снів,
Роздмухуючи попелище
Старих ідей, старих вождів.
Ніхто цей епос не напише.
Перо - у реготі вогнів.

Холодний вітер продиктує

Віктор Кучерук
2026.08.07 07:27
* * *
Лука вогка та зелена,
Різнотравна і м'яка, -
Досі зваблює натхненням
Чуйну душу письмака.
Тут найлегше зрозуміти
Нині можете і ви
Всю безкраю ніжність квітів
Та піддатливість трави.

М Менянин
2026.08.06 20:14
Колискова Україні
Лунная поляна
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.

Володимир Бойко
2026.08.06 17:39
Лімерики F 3
Вже давно у лісах Амазонії
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.

На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.

Євген Федчук
2026.08.06 15:33
Перші відкриті бої загонів УПА проти німців (січень-лютий 1943 року)
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те

Артур Курдіновський
2026.08.06 15:09
Ніхто так не мотивує, як вороги та заздрісники
У липневому номері "Української Літературної Газети" надруковано магістральний вінок із моєї корони сонетів "Смарагдова тиша". Це для мене, дійсно, подія. Пригадуються слова та погрози деяких авторів Поетичних Майстерень, наших провідних новаторів-про

Борис Костиря
2026.08.06 14:28
Острів Епштейна
Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.

Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,

В Горова Леся
2026.08.06 14:27
Хмари
Лускаті хмари - окуні рожеві.
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера

Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,

Ірина Вовк
2026.08.06 12:01
Чорний сніг Александрії (продовження 1)
Суд історії на балконі палацу Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част

хома дідим
2026.08.06 11:52
* 164 *
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні

Вячеслав Руденко
2026.08.06 07:59
У спеку липня снігову
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,

Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів

Віктор Кучерук
2026.08.06 07:21
* * *
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі

М Менянин
2026.08.05 23:07
Заміна посла
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

С М
2026.08.05 22:02
Лимонадна Бейбі (Syd Barrett)
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі

Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сашко Пазур (1964) / Вірші

 Я від раю лишуся скраю...
(друга редакція)
***
Я від раю лишуся скраю:
вже майже прах,
не у серці тебе тримаю –
у пазурах.
Я не Фенікс – не жду відроджень:
згорівши ущент,
на єдине лише спроможний –
тримати ще!

Тільки ж знаєш, пташино біла,
що й це – обман:
пазурі мої теж згоріли
і їх нема…
Лише в тілі твоєму спраглім,
як у раю,
кігті мертві мої застрягли –
і крівцю п’ють.

Ти сама їх в собі тримаєш!
Із небуття
вони хочуть напитись раю…
Отямсь, отямсь!
І над прахом, на мене схожим,
легка, лети...
Пташко райська, невже ж не можеш
без болю ти?!

Хай нарешті скінчиться все це…
Пусти, мала.
Я ж тебе… не пустив… у серце…
щоб ти… жила…

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-08-20 18:45:14
Переглядів сторінки твору 6379
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.346 / 5.5  (4.370 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.746 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.03.10 20:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 18:54:06 ]
Супер. Мені сподобалось!
Хау у Вас буде все добре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сашко Пазур (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-21 03:18:44 ]
Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-20 20:15:38 ]
...Три слова в кошельке.
Купила рай в мешке.
Неважно, что не в масть -
не дам ему пропасть,
сниму с него мешок!
Спасённым – рай, мне – шок
и воля вольная.
Чем недовольна я? –

Держу свой рАюшек
теперь за краешек…

от пропащих на краю райской пропасти, с благодарностью за жизнь..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-20 21:03:08 ]
продолжаем разговор..дышим глубоко..спокойно..


Я от рая останусь с краю:
зарытый в прах,
не на сердце тебя качаю -
держу – в когтях.

Я не Феникс, но это в моде -
дотла сгорать,
да при это способен вроде –
еще держать!

Знаешь, пташка, что эти трели -
сплошной обман:
когти тоже мои сгорели
и след пропал.

Только в тело твое вонзаясь,
чтоб нерв пронять,
впились когти да в нем остались –
как суть меня.
Только в теле твоём, как дервиш,
живут они.
Ты сама их в себе и держишь.
А ну – спугни!

Взмах единый – и ты на воле.
Я - прах. Умчись!
...Что, тебе и в раю без боли
Не обойтись?!

Пусть всему уж конец настанет..
Малыш, пусти.
Я ж тебя.. мимо сердца.. в память..
Живи.. лети..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сашко Пазур (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-21 03:24:28 ]
Добре. І ду-у-уже по-жіночому)
Дякую за м-м-м... діалог)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сашко Пазур (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-21 03:34:08 ]
А щодо перекладу... М-да, я писав, схоже, довше, ніж Ви перекладали-переводили))
Власне, цілком впізнавано, а місцями, мо', навіть краще, ніж в оригіналі. Правда, деякі рими аж надто пріблізітєльні... і "дервиш" десь узявся, з яким я не знайомий і знайомитися тут не хотів би...
Але загалом я не заперечував би. Без жартів. І без дервіша... І без обман-пропал і вонзаясь-остались - Ви можете значно краще!
Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-21 06:06:20 ]
Только к телу белее мела,
чтоб нерв пронять,
когти острые прикипели –
как суть меня.
В твоём теле они кайфуют,
они – в раю.
Ты ж и держишь. А может ну их?
Очнись, молю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-20 20:45:37 ]
кода хороша...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 21:49:21 ]
На мою думку тут слово "кайф" органічно не вписується в текст. Можливо би в цьому місці варто якось замінити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сашко Пазур (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-21 03:36:07 ]
А знаєте, я згоден! Спробую. Ось тільки воскресну з праху)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:23:25 ]
Я віддраю
Нашу хату скраю)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-20 23:02:32 ]
Хороший у вас вірш.
"Я від раю лишуся скраю" - метафоричність цього рядка очевидна, але я , певно б, не насмілився так написати. Бо розумні люди кажуть: "як напишеш - так і буде".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сашко Пазур (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-21 03:37:14 ]
Угу. Так і буде. З мудрими я не сперечаюся(((((((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сашко Пазур (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-21 17:54:58 ]
Пані Марті

"Очнись!" - харашо! А те, шо я тут став "кайфувать" кігтями в ній) - пагано(. І не по-моєму принципово. Було краще! До того ж, тут така заморочка: я погодився, що кайф тут узагалі нєумєстєн (як слово), і пообіцяв підредагувать. А мужик сказав - здєлає! Мо', почекаєте нової редакції?
Справді, як на мене-автора, у першому варіанті перекладу, попри мої зауваження, Ви краще - ну майже точно, з прийнятними для перекладу нюансами - переклали суть. А ось у цьому варіанті дещо змістилося - вбік від мене. Ну, те, що я казав раніше про переклад-пєрєвод...)(
Дякую за пошуки. Якщо вони Вас втомили - ради Бога, облиште... А якщо таки хочете перевести мене через пропасть... ну... я ж не можу сказати жінці, що проти? Чого хоче вона, того хоче Бог, так же?))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-21 19:56:15 ]
ну давайте зависнем, над пропастью во ржи, мужик...)
хотелось бы конечно удовлетворения обоюдного - не только от процесса, но и результата. а по сему я хочу, чтобы вам нравилось. если вы не принимаете - я этому жить не позволю. хотя обидно, за кайф).. хоть и с краю - были в рае
почти)
стихо это символично на фоне вашего имени/ника. оно портретно. и этот портрет напоминает мне то, что я вижу каждый день, вижу в зеркале. это то, что побуждает меня переводить - через пропасть между двумя душами.
спасибо. мне было интересно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сашко Пазур (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-21 22:55:11 ]
Пані Марто, мені теж цікаво. Ваші варіанти перекладу і потреба розібратися з "кайфом" спричинили те, що я радикально практично переписав середину. М-да, назвати цей процес кайфом не випадає((( Але сподіваюся, я зробив краще. Тож якщо Ви прагнете "удовлетворения обоюдного" - маєте змогу спробувати ще, уже з цим текстом.
Мені все ще цікаво)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-22 12:16:35 ]
ну хватит мяться на краю)..
надо прыгать в эту пропасть
с Шайтандага)
за руки)

http://maysterni.com/publication.php?id=81302