ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.01.12 07:25
* * *
Відчувається в кожному слові
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...

Тетяна Левицька
2026.01.12 00:05
Ниє душа
Хоч ниє душа, як оголений нерв —
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю, (світ ластиком стер,)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?

Жасминовий день і ожинова ніч,
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч

Ярослав Чорногуз
2026.01.11 18:18
Кохання порятуй
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --

Віктор Насипаний
2026.01.11 17:40
Не знаю
Сидить хлопчак в селі на лавці біля хати.
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-

Іван Потьомкін
2026.01.11 17:26
Шауль Черніховскі
Кажуть: є країна
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.

Євген Федчук
2026.01.11 14:23
Як Хорсунь зазнав розорення і занепав
Ніч була темна. Місяц, хоч зійшов
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п

Олександр Сушко
2026.01.11 13:38
Не лізьте в душу!
автор Артур Курдіновський

Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,

Борис Костиря
2026.01.11 11:23
* * *
Так бракує постійно часу
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.

Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,

Мар'ян Кіхно
2026.01.11 06:54
Гроші (2)
Мого батька викинули з Національного оркестру народних інструментів за "огидний потяг до грошей". (Як це тоді політично називалося?..) Він влаштувався у музичну школу №9 десь на Круглоуніверситецькій (над Бесарабкою), допрацював до пенсії в одному рван

Олена Побийголод
2026.01.10 22:48
1991. Радіоперехоплення
Із Леоніда Сергєєва

– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!

– Так точно, о пів на дев’яту – д

Володимир Мацуцький
2026.01.10 21:10
Парад
По українській матері-землі
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»

Олег Герман
2026.01.10 19:57
Геометрія (П’єса на одну дію)
ДІЙОВІ ОСОБИ: ВІКТОР — чоловік із гострими рисами обличчя та скляним поглядом. Одягнений охайно, але без жодного натяку на моду. Його рухи економні, голос позбавлений модуляцій. АННА — його дружина. Жінка з живою мімікою та нервовими рухами. Вона ви

Борис Костиря
2026.01.10 10:53
Весна
Весна ніяк не переможе
І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.

Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,

Тетяна Левицька
2026.01.10 09:31
Душа у збірці
Хтось викрутив небо, як прачка ганчірку.
Узимку не віхола — тонни дощу.
Та, як же вмістити всю душу у збірку,
яку я, не знаю навіщо, пишу?

І хто ж потребує мелодії всує?
Та скрапує лірика чуйна з пера:
і сліз повні відра, і слів не бракує —

Микола Дудар
2026.01.10 01:52
***
Якщо вам нічого «сказать»
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,

Олег Герман
2026.01.10 00:16
Ціна діагнозу. Частина ІІ: Битва за право бути
Олеся сиділа на балконі пізно ввечері, обгорнута пледом. Вона тримала в руках горнятко з чаєм, яке вже охололо, і стомленим поглядом дивилася на мерехтливі вогні міста. У голові постійно звучав гучний хор: слова матері, глузування сестри, знецінення ліка
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сашко Пазур (1964) / Вірші

 Я від раю лишуся скраю...
(друга редакція)
***
Я від раю лишуся скраю:
вже майже прах,
не у серці тебе тримаю –
у пазурах.
Я не Фенікс – не жду відроджень:
згорівши ущент,
на єдине лише спроможний –
тримати ще!

Тільки ж знаєш, пташино біла,
що й це – обман:
пазурі мої теж згоріли
і їх нема…
Лише в тілі твоєму спраглім,
як у раю,
кігті мертві мої застрягли –
і крівцю п’ють.

Ти сама їх в собі тримаєш!
Із небуття
вони хочуть напитись раю…
Отямсь, отямсь!
І над прахом, на мене схожим,
легка, лети...
Пташко райська, невже ж не можеш
без болю ти?!

Хай нарешті скінчиться все це…
Пусти, мала.
Я ж тебе… не пустив… у серце…
щоб ти… жила…

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-08-20 18:45:14
Переглядів сторінки твору 6025
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.346 / 5.5  (4.370 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.746 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.753
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.03.10 20:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 18:54:06 ]
Супер. Мені сподобалось!
Хау у Вас буде все добре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сашко Пазур (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-21 03:18:44 ]
Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-20 20:15:38 ]
...Три слова в кошельке.
Купила рай в мешке.
Неважно, что не в масть -
не дам ему пропасть,
сниму с него мешок!
Спасённым – рай, мне – шок
и воля вольная.
Чем недовольна я? –

Держу свой рАюшек
теперь за краешек…

от пропащих на краю райской пропасти, с благодарностью за жизнь..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-20 21:03:08 ]
продолжаем разговор..дышим глубоко..спокойно..


Я от рая останусь с краю:
зарытый в прах,
не на сердце тебя качаю -
держу – в когтях.

Я не Феникс, но это в моде -
дотла сгорать,
да при это способен вроде –
еще держать!

Знаешь, пташка, что эти трели -
сплошной обман:
когти тоже мои сгорели
и след пропал.

Только в тело твое вонзаясь,
чтоб нерв пронять,
впились когти да в нем остались –
как суть меня.
Только в теле твоём, как дервиш,
живут они.
Ты сама их в себе и держишь.
А ну – спугни!

Взмах единый – и ты на воле.
Я - прах. Умчись!
...Что, тебе и в раю без боли
Не обойтись?!

Пусть всему уж конец настанет..
Малыш, пусти.
Я ж тебя.. мимо сердца.. в память..
Живи.. лети..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сашко Пазур (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-21 03:24:28 ]
Добре. І ду-у-уже по-жіночому)
Дякую за м-м-м... діалог)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сашко Пазур (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-21 03:34:08 ]
А щодо перекладу... М-да, я писав, схоже, довше, ніж Ви перекладали-переводили))
Власне, цілком впізнавано, а місцями, мо', навіть краще, ніж в оригіналі. Правда, деякі рими аж надто пріблізітєльні... і "дервиш" десь узявся, з яким я не знайомий і знайомитися тут не хотів би...
Але загалом я не заперечував би. Без жартів. І без дервіша... І без обман-пропал і вонзаясь-остались - Ви можете значно краще!
Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-21 06:06:20 ]
Только к телу белее мела,
чтоб нерв пронять,
когти острые прикипели –
как суть меня.
В твоём теле они кайфуют,
они – в раю.
Ты ж и держишь. А может ну их?
Очнись, молю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-08-20 20:45:37 ]
кода хороша...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 21:49:21 ]
На мою думку тут слово "кайф" органічно не вписується в текст. Можливо би в цьому місці варто якось замінити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сашко Пазур (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-21 03:36:07 ]
А знаєте, я згоден! Спробую. Ось тільки воскресну з праху)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-20 22:23:25 ]
Я віддраю
Нашу хату скраю)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-20 23:02:32 ]
Хороший у вас вірш.
"Я від раю лишуся скраю" - метафоричність цього рядка очевидна, але я , певно б, не насмілився так написати. Бо розумні люди кажуть: "як напишеш - так і буде".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сашко Пазур (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-21 03:37:14 ]
Угу. Так і буде. З мудрими я не сперечаюся(((((((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сашко Пазур (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-21 17:54:58 ]
Пані Марті

"Очнись!" - харашо! А те, шо я тут став "кайфувать" кігтями в ній) - пагано(. І не по-моєму принципово. Було краще! До того ж, тут така заморочка: я погодився, що кайф тут узагалі нєумєстєн (як слово), і пообіцяв підредагувать. А мужик сказав - здєлає! Мо', почекаєте нової редакції?
Справді, як на мене-автора, у першому варіанті перекладу, попри мої зауваження, Ви краще - ну майже точно, з прийнятними для перекладу нюансами - переклали суть. А ось у цьому варіанті дещо змістилося - вбік від мене. Ну, те, що я казав раніше про переклад-пєрєвод...)(
Дякую за пошуки. Якщо вони Вас втомили - ради Бога, облиште... А якщо таки хочете перевести мене через пропасть... ну... я ж не можу сказати жінці, що проти? Чого хоче вона, того хоче Бог, так же?))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-21 19:56:15 ]
ну давайте зависнем, над пропастью во ржи, мужик...)
хотелось бы конечно удовлетворения обоюдного - не только от процесса, но и результата. а по сему я хочу, чтобы вам нравилось. если вы не принимаете - я этому жить не позволю. хотя обидно, за кайф).. хоть и с краю - были в рае
почти)
стихо это символично на фоне вашего имени/ника. оно портретно. и этот портрет напоминает мне то, что я вижу каждый день, вижу в зеркале. это то, что побуждает меня переводить - через пропасть между двумя душами.
спасибо. мне было интересно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сашко Пазур (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-21 22:55:11 ]
Пані Марто, мені теж цікаво. Ваші варіанти перекладу і потреба розібратися з "кайфом" спричинили те, що я радикально практично переписав середину. М-да, назвати цей процес кайфом не випадає((( Але сподіваюся, я зробив краще. Тож якщо Ви прагнете "удовлетворения обоюдного" - маєте змогу спробувати ще, уже з цим текстом.
Мені все ще цікаво)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-08-22 12:16:35 ]
ну хватит мяться на краю)..
надо прыгать в эту пропасть
с Шайтандага)
за руки)

http://maysterni.com/publication.php?id=81302