ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,

Юрій Лазірко
2026.01.26 18:11
Пав король. Бажання випало за ним.
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...

Приспів:

В Горова Леся
2026.01.26 16:48
Сьогодні сніг колишній втратив присмак.
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!

Марія Дем'янюк
2026.01.26 16:19
Тут час дрімає на ялинці,
І я блукаю наодинці,
А сніг всміхається - блищить,
Синичка на гіллі сидить,
І раптом пурх і полетіла,
А я сніжиноньки ловила...
Гойдається ялини гілка,
Вже не синиця...Певне білка...

Олена Побийголод
2026.01.26 12:08
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою

Ольга Олеандра
2026.01.26 09:09
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.

Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот

Ярослав Чорногуз
2026.01.26 07:03
Мені б тендітну і жадану
До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.

Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Чайка (1977) / Проза

 жінка...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2012-10-01 08:43:17
Переглядів сторінки твору 3091
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.910 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.910 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ЕССЕ
Автор востаннє на сайті 2013.06.04 20:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-01 09:57:10 ]
Айріно! Тама Вашого дослідження варта уваги чоловіків.Світ не завжди був таким, був Матріархат і все довкола було зовсім іншим. В часовому вимірі, мені здається, він тривав значно довше Патріархату? Панування "мужської" логіки веде світ до самознищення... Що дало світу чітке визначення батьківства крім того, що позбавило матір "єдинородності"? - Додало чоловікові неоправданої пихи ніяких тобі значних зусиль - і задоволення отримав і "батько роду"!
Але світ довкола уже не той, і не буде тим, що за матріархату поверни назад Матріархат! Теперішня жінка бере за ноги немовля та викидає , в кращому випадку на смітник. Чи не на знак протесту? - Піди "батьку" і доглянь - ти ж його зробив... Мене посадять, чаловіки, за цей поступок в тюрму, а про тебе навіть запитувати не будуть...
А яким був світ за Матріархату? Тема варта дослідження? Напевне Ви могли б щось написати...
Будьте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-10-01 14:52:55 ]
Доброго дня, Аноніме! Стосовно "теперішньої жінки, котра бере за ноги немовля і викидує у кращому випадку на смітник"... можу заперечити - Ви помиляєтеся. А помиляєтеся ось у чому:ЦІ Ваші слова звучать як ОСУД, ЗВИНУВАЧЕННЯ. А Ви забули, що судити за подібні вчинки - це протекція суду і НАЙВИЩОГО СУДУ. А чому не заглиблюєтеся в корінь: а чому ця жінка взяла за ноги немовля і викинула його на смітник? У тому що нині мами відмовляються від дітей ще у пологовому будинку, викидують на смітник, через балкони, вбивають і т.д і т.п - вина всього суспільства. Це і вина її батьків, і винен той чоловік - батько дитини, - бо не підтримали, не допомогли, у них зачерствілі душі, що думають лише про себе коханих. Тому якщо жінка робить гріх, не можна звинувачувати її в цьому одну. Бо впевнена, що до грішних вчинків її підштовхують інші - найближчі і найдорожчі люди. Таких прикладів у мене безліч. До речі, я колись теж так думала як Ви.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Відана Баганецька (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-01 12:43:46 ]
Айріно, чого ж так суворо? Те, що чоловіки екстравертні в соціальному плані, а жінки інтровертні, зрозуміло. Те, що жінки мають більш тонку душу і тому здатні до глибших переживань, співчуття, відповідальности, теж зрозуміло. Чоловіки історично заплідники та мисливці, а жінки - берегині, і більшість попри все в основному погоджується із такими ролями для себе. Завжди є незадоволені, передусім від того, що власний соціо- та психотип не відповідає ролі, визначеній суспільством. Але (і щодо цього у мене завжди суперечки із жіноцтвом) не варто скидувати на чоловіків всі провини. Хоча б тому, що "ти ж старша, будь розумніша".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-17 17:37:16 ]
Згодна з багатьма позиціями роздуму. Жінка найчастіше відходить від процесів творення й керування, бо до цього її зобов“язують природні функції - як от, коли вона мати. Чоловіки ж таких :відпусток: не потребують, тож не диво що світ з усіма його писаними законами повністю під вашим, кохані, контролем:) Але жінка бере законами неписаними:))
Жінка змалечку повинна розуміти, що її свобода - в самостійності, фінансовій забезпеченості. З жахом дивлюся (винна, люблю мелодрами:) як багато фільмів подають ідеал жінки - одруження з багатим і потім проживання на його кошт. Страшна річ. Думаю, працює рідкісно. Просити в когось копійку - яке це само собою вже приниження.. ? Треба отримувати професію, бути самодостатньою, ні від кого не залежати, отоді й можна - у вільний від роботи й виховання дітей час:) - бути собою, розвивати себе. Хто дарунок захоче зробити - і так зробить.
Багато жінок це і розуміють з дитинства. Свою волю не можна віддавати. Он Мавка - ну як таки, щоб воля, та пропала?.. А пропаде, ще й як, коли не догледиш...
Ось так:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-17 17:39:39 ]
А чому - Айріно? Невже - Ірино- не краще?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Чайка (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-17 17:55:09 ]
Айріна то інше..інакше..дистанційніше. Потрібен час на подолання перешкод і, перш за все,внутрішніх.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-17 19:56:21 ]
як на мене, Айріна - просто калька з англійської вимови, дань моді?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Чайка (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-17 22:02:50 ]
ні....либонь певна вербальна уніфікація...