ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.11.27 07:36
Незнайомці
Ти щоранку йдеш повз вікна
Не спиняючись ніде, –
І завжди поспішно никнеш
В шумнім натовпі людей.
Я давно напам’ять вивчив
Розпорядок днів твоїх,
Бо щось мрійно таємниче
Відриває зір від книг.

Микола Соболь
2024.11.27 05:06
Мисливець на бабине літо
Скажи мені чи брешеш ти, вороно,
про вересневих пустощів печаль?
Налиті сонцем винограду грона
і небо стало, мов холодна сталь –
високе і до радощів байдуже,
таке приходить у примарних снах.
Дні доживають перезрілі ружі,
горіхи скам’яніли на гілках

Олександр Сушко
2024.11.27 00:49
Естетика
Москвороті з тещі здерли шкіру...
Вмерла в муках. Смертний крик ущух...
За чужий рахунок хочу миру!
На війну синочка не пущу!

Хай ординець Україну нищить,
А в моїй норі нема вогню.
Напишу вам краще лантух віршів,

Іван Потьомкін
2024.11.26 22:20
З голосу Езопа
Як почувся півня спів,
Лис на ферму полетів.
Прибіга. Примружив око:
«Є м’ясце, та зависоко...
Любий друже, я б хотів,
Щоб ти поруч мене сів.
Мав би я тоді нагоду,
Віддать шану твоїй вроді».

Борис Костиря
2024.11.26 18:55
Дорога до замку
Із старого замку в новий
пролягає дорога,
яку важко знайти.
На руїнах старого замку
проростає пшениця,
а новий недобудований.
Він стоїть здебільшого
у людській фантазії.

Леся Горова
2024.11.26 12:21
На межі зими
Стоїмо на межі зими.
Пухом білим спадає тиша.
Ти за руку мене візьми,
Може, стане тоді тепліше.

Бо за коміром перший сніг,
А попереду лід тонкий, ну
Ти скажи - це лише ві сні,

Микола Дудар
2024.11.26 10:29
Чи варто слухати...
Ти вхолоди мене, не грій
Бо надто вже сердитий
І запроси осинний рій
Найкращий, іменитий…
А ті, хто поруч, без імен,
Залиш без преміальних —
І хай послухають «Кармен»
Вже нишком у вітальні…

Володимир Каразуб
2024.11.26 09:48
Перед очима ішов сніг
Я був уражений темрявою з якої починався світ...
Ні, постривайте...
Я скрадався по сходах залишаючи балаган ярмарку
Допоки не почув ледь тихе відлуння власних кроків,
І вже тоді я прочинив важкі різьблені двері до театральної зали.
Ось тоді, я був ур

Микола Соболь
2024.11.26 05:44
Схаменись, враже
Ступаєш, враже, по степах,
шукаєш прихистку? Не буде.
Тут козаки, тут вільні люди –
це плоть від плоті з праху прах
яких веде Сірка правиця,
є трохи часу, схаменися,
нехай в твоїх пустих очах
ще блискітка надії тліє,

Віктор Кучерук
2024.11.26 05:03
* * *
Там, де тісняться каштани кронисті
Та сутеніти раніше стає, –
Місячне світло сочиться крізь листя
І осяває обличчя твоє.
Пахне приємно волосся білясте
І не зникає з очей яснота, –
Серце закохане повниться щастям,
Бо роз’єднати не можу уста...

Іван Потьомкін
2024.11.25 21:02
***
Щоб од думок бодай на час прочахла голова
(Лише у сні думки поволі опадають, наче листя),
Спішу туди, де невгамовне птаство й мудрі дерева
Словам високим надають земного змісту.
Як мудро все ж Господь розпорядивсь,
Поставивши їх поперед чоловіка тін

Світлана Пирогова
2024.11.25 16:54
Думки-листя (верлібр)
думки - листя
кружляють
літають
танцюють
змінюють колір
стають яскравіші
падають
в повільній зйомці

Володимир Каразуб
2024.11.25 15:56
Це вітер зірвався такий, що не терпить птахів
Це вітер зірвався такий, що не терпить птахів,
Зриває — схопивши дерева за крони — листя,
Як поет перекреслює текст не приборканих слів
Знекровлює серце, яке не вдалось перелити
В осінній пейзаж. Він здирає усю блакить
Блякле сонце небес розпорошує т

Борис Костиря
2024.11.25 14:32
Висохле джерело
Висохле джерело,
із якого нічого не ллється.
Лише камені розкидані
волають про вичерпаність.
У цьому місці засох голос,
не пробивається навіть хрип.
Ніби висохле море поезії,
розкинулася ця долина

Юрій Гундарєв
2024.11.25 12:41
Пекельний «орєшнік»
Вони і ми - два континенти:
країна Світла і кривавий Марс…
Отож вони міжконтинентальні ракети
цілять в Дніпро - саме в кожного з нас.

Б‘ють по лікарнях, по сонцю, по дітях -
«орєшніками», «шахедами», «кинджалами»,
б‘ють, нібито відморожені бандити

Олександр Сушко
2024.11.25 11:48
Бубон
Є у мене знайомиця. І така файна, що йой! Чоловіки злітаються на її красу, як мухи на мед, і це при тому що має чоловіка, моцного, мов каландайський бугай, але глухого як тетеря. " А чому?" - запитаєте ви. А тому що любить Мотря бахкати в бубон і тан
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Він просто старий...

"...Він просто старий, що рюмсає. Ну то й що?" Андрій Ворон (уривок коментаря до мініатюри "Час рікою пливе" на ГАКу.)

Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-10-20 11:14:25
Переглядів сторінки твору 8168
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.935 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.041 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.10.30 14:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Олещенко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-20 11:33:01 ]
І майстерно, і мудро, і прозірливо...
"Гаснутимуть свічечки ув очах без сну" -
просто геніально!
Дякую, Адель, за насолоду.
Будьте. Творіть!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-10-20 17:51:30 ]
Дякую Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2012-10-20 12:18:06 ]
попри всю достовірність опису і переконливість змісту, віршеві невистачає образу. точніше - поезії. наразі він ближчий до красивої прози за наповненням. диво поезії проявляється у магічному образі, який оживає у вірші і змушує забути про реальність.

цей ваш вірш добрий, але він не ожив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-10-20 17:52:35 ]
Можливо, Ви маєте рацію, Ніко, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-10-20 12:36:42 ]
Тут з Нікою погодитися не можу, пронизливо правдива і ЖИВА поезія! Закінчення просто супер! Браво, Адель!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-10-20 17:20:20 ]
Ваша правда буває комічною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-10-20 19:03:08 ]
Дорогий Гаррі, тут якось трохи нетактовно вдаватися в полеміку на чужій сторіночці (стосовно комічності "моєї" правди). Якщо маєте гаряче і непереборне бажання - запрошую до себе на сторіночку. Заодно прихопіть з десяток найсвіжіших тріолетів і лімериків - "правдива" розмова буде предметнішою. Творчих успіхів і гарного настрою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-10-20 17:54:18 ]
"Правда буває різна,
жаль, не для всіх одна..." ;)

Дякую, пане Іваночку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-20 17:54:08 ]
просто чудово. щиро. життєво. мудро. дуже зачепив мене!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-10-20 17:56:21 ]
Щиро дякую, Вікторе! І принагідно дякую за збірочки, приємно було зануритись у світ Ваших творінь.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-20 19:32:27 ]
За критику не беруся. Мені дуже сподобався вірш, бо побачила в ньому все те, що нас чекає.

Глибоко і щемко;


Захід твого вечора
не тривожив біль -
все тоді здавалося
вічністю тривким,
зморшки не торкалися
юної руки...
- Де ж ті весни згинули,
у яких літах?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-10-23 22:48:56 ]
Дякую, пані Наталю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Чепурко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-20 22:19:56 ]
Просто. життєво та сприйнятливо. Сподобалось.
З повагою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-10-23 22:50:17 ]
Щиро вдячна, Наталю, за вміння сприйняти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-10-20 23:15:50 ]
Правдиво-життєво передані почуття, Аделю. Стверджую це, бо спостерігаю за своїм 95-річним батьком...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-10-23 22:52:04 ]
Так, пане Мирославе, спілкування із старенькими людьми здатне навчити бачити те, чого ще не вміємо відчувати, бо не час...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Олещенко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-21 20:16:09 ]
Магічний образ, про який згадує Ніка,
у цій поезії, НМСД, якраз є.
Той, хто хоча би раз бачив,
як згасає рідна людина, знає,
що першими про наближення тієї,
що з косою, повідомляють саме очі:
вони гаснуть, як свічечки,
вони дивляться з потойбіччя...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-10-23 22:53:04 ]
"Той, хто хоча би раз бачив,
як згасає рідна людина, знає..."

Ось...
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2012-10-23 22:44:48 ]
Прривет!!!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-10-23 22:54:34 ]
Привіт, Вітрику! Рада бачити!:)