ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.06.01 09:22
Візьму абетку - літер країна.
Які - головні? Які - командири?
Звичайно, У - моя Україна.
Звичайно, М - буква Мами і Миру.

БЕТ

Знову лунає сирени набат -

Віктор Кучерук
2024.06.01 05:23
Душа закохана світліє
І молодіє від надій,
Що не пустими будуть мрії
В незмінній вірності своїй.
Вони, рожеві та блакитні,
Хмільні й цілющі, як бальзам, -
Тебе охоплюють помітно
Своїм гарячим почуттям.

Артур Курдіновський
2024.06.01 00:17
Прошу тебе! Не помирай!" -
Слова відверті та безцінні,
Коли здається, що каміння
Востаннє вкрило небокрай.

Красива рятівна надіє,
Прошу тебе! Не помирай!
І не потрібен вогнеграй -

Ілахім Поет
2024.06.01 00:04
Формула щастя в теперішнім світі проста.
Гроші-товар… І з коханням щось схоже, як звісно.
Так, особистого ніц, але це не біда.
Бізнес, дівчатка і хлопчики, все тільки бізнес.
В щире кохання повірять хіба в дитсадку.
То є казки, актуальні, можливо, в

Влад Лиманець
2024.05.31 18:18
губи всихають
рельєфом скелястих гір
на шкірі рожевій
подих сплітається
з рухами грудної клітини
сльози-кришталь
стікають у море
мандрівниця в тісноті

Світлана Пирогова
2024.05.31 10:49
Червня полуничний смак цілує сонце,
Ллються пахощі меліси, м*яти.
І малини аромати у долонях,
Трави поглядом небес прим*яті.

Подих літа із спекотної Трезени,
І думки у нас тепер синхронні,
Бо закоханість ураз біжить по венах,

Володимир Каразуб
2024.05.31 09:13
Обмовитись словом; не більше рукостискань.

Найкраще не знати, ні хто він, ні звідки, ні пристань

З якої відправилось слово у море зітхань
Піднявши вітрило з малюнком сліпучого сонця.

Найкраще не знати яким він насправді був.

Микола Соболь
2024.05.31 05:53
Коли я чую: великий русский язык,
то розумію, які ми неповноцінні,
хтось просто, до болю, вторинним бути звик
і тягне у ярмо прийдешні покоління,
нате, їжте Єсеніна, Блока натще,
або ковтайте Бодрова збочені фільми.
Цікаво, що треба суспільству дати

Віктор Кучерук
2024.05.31 05:24
Красу весни в обіймах літа
Уже не видно так, як слід,
Хоча продовжує жаріти
З останніх сил весняний цвіт.
Він ще повсюди погляд гріє
І трохи пахне на зорі,
Але менш зроджуються мрії
Біля цвітінь цих у дворі.

Артур Курдіновський
2024.05.31 00:10
Софійка. Шість років. Чернігів.
Сьогодні з'явилась нова
Сторінка злочинної книги,
Яку написала москва.

Софійка. Чернігів. Шість років.
Ракетний удар. Тільки мить.
Вивчати багато уроків

Ілахім Поет
2024.05.31 00:04
Він інший. Він - мачо. А я – звичайнісінький хлопець.
Він впорає бізнес; розкрутить занедбаний блог.
З ним точно не в'яжуться «дурість» або «вузьколобість».
А в мене життя – послідовність дурних помилок.

У нього душа - наче Оз, там суцільні смарагд

Євген Федчук
2024.05.30 20:32
Зимова ніч спустилася на ліс.
Сніг припинився, але що від того?
Усе біліло навкруги від нього,
Лежав на гіллі сосен і беріз.
У верховіттях вітер завивав,
Дарма старався між дерев сховатись.
Ліс не збирався вниз його пускати.
Тож він сердито голос п

Микола Соболь
2024.05.30 14:08
Струмки шукають виходу із ринв,
збігаються до склепу річки Либідь,
не чує небо молитовних злив,
якщо не чує, певно, і не треба.
Почайна обернулася на Стікс,
ріка Монашка всохла у скорботі,
скоро й Дніпро поверне не в той бік,
стає тісніше і душі у

Володимир Каразуб
2024.05.30 09:40
Вам тут сподобається. На вибір багато міст.

Безліч вулиць, кафе, філософських концепцій, танців.

До пари – поети, злочинці, верховні правителі,
Посадовці із міністерств,

Чи хтось із демократичної більшості.

Іван Потьомкін
2024.05.30 08:50
Відтоді, як Україна стала
Лиш чеканням стрічі,
Де б не довелося бути,
Шукаю гору, на яку зійти спроможен.
З літами нижча вона й нижча,
Але незмінно одна й та ж – Чернеча.
І коли сходжу на ту гору,
Дозбирую думки про Україну,

Віктор Кучерук
2024.05.30 05:00
Хоч мав безліч інших справ, –
Лікувальний душ прийняв,
Адже мав надію,
Що волосся відросте
Кучеряве та густе,
Й чорне, як на віях.
Потім дощик – кап-кап-кап
На відкритий мій пікап
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Журналіст Чесний (1941) / Публіцистика

 Хто керує тираном Іванішвілі, або Логика текущих событий




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-03-08 12:10:43
Переглядів сторінки твору 3996
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.083 / 5.33)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.828 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРСОНИ
Соціум
Людина і тоталітаризм, аналітика
Автор востаннє на сайті 2018.03.30 02:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Журналіст Чесний (М.К./Л.П.) [ 2013-03-08 12:12:16 ]
Вважаю, що можна говорити про Грузинський народ, але ще рано казати про існування народу українського - може сформується такий знову, а може й ні... Наразі Україна, схоже, поле мертвих героїв і вічноживих негідників...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-08 17:13:50 ]
Що на те воно виглядає і що робити?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-03-09 13:09:39 ]
Особисто я не зміг би так безапеляційно сказати, що нашого народу в цю мить не існує, але що ми, українці, у найглибшій кризі нашої самоідентифікації - це, як на мене, більш точно.

Вихід ніби простий - перестати обманювати себе й інших, і зростати. Це, ніби і відбувається, хоча в нинішній ситуації валу інформації - виникає ефект клаптикового самоусвідомлення, і так званого існування в повітрі. Думаю, що там зараз дуже і дуже багато кого і чого. )
Не бачу іншого рішення, як особистісне зростання в прив'язці до свого краю, до культурних традицій батьківського краю - до мови, до віросповідання, до світлої магії, яку творить Україна, наше минуле і майбутнє... А кількість породить якість...
Але мають таки колись запрацювати якісь ціннісні фільтри в нас - для початку?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-09 16:14:11 ]
Згідний - підтримую таку точку зору...
Будьте


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-09 13:26:40 ]
Матеріал вартий уваги, але всяка логіка повинна добиратись аж до абсурдного пласту, інколи так і є (в даній публікації)... -"Прежде чем начать решение логического ребуса, нужно сделать оговорку, что когда существуют документально подтверждаемые факты, т.е. записи, подписи, даты, цифры, аудио, фото и видеоматериалы, то это уже выходит за рамки логики и переходит в компетенцию юстиции." - слід зробити зауваження,- не завжди "переходит в компетенцию юстиции", наприклад справа Георгія Гонгадзе... і так далі. українській реальності метод логічний не працює - часом дивуюся аналізуючи власні логічні схеми.
Будь