ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.28 21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

До зенітів щоденних висот,
У сліпучому образі диска -
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці

Борис Костиря
2026.04.28 10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.

Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми

Ольга Олеандра
2026.04.28 08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.

Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.

Віктор Кучерук
2026.04.28 06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні

Світлана Пирогова
2026.04.27 21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.

За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.

С М
2026.04.27 20:50
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно

Немає часу любити, і себе розкрити

Володимир Невесенко
2026.04.27 19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»

Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно

Охмуд Песецький
2026.04.27 16:08
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги 
колись молодої води.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 Знайду?




Найвища оцінка Редакція Майстерень 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Катерина Савельєва 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-11-23 21:28:18
Переглядів сторінки твору 8984
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.584 / 5.75  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 5.806 / 6  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.826
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-11-23 22:03:33 ]
Яка файна пісня буде, коли на музику ляже!..
От молодець, Лесю.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 19:06:39 ]
Ігорцю, щось не думала писати з цього пісню. Але спробую. Дякую, серце.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віра Шмига (М.К./М.К.) [ 2009-11-23 22:57:43 ]
Хай щастить майбутній пісні! Композитори, де ви? Лесю, а я згадую Борщів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 19:07:12 ]
Дякую, Віро! І я згадую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-11-23 23:50:26 ]
Майстерно, багатюща мова... Шкода тільки, що про таке... Шкода, що категорично ("Усі. Усі".) Шкода, що згарище, і видно ж що не на подвір'ї, а в душі. А з іншого боку - тому й видно, що ТАК написано!
Успіхів, Лесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 19:10:43 ]
А чому шкода, Володимире? Вони справді усі повертаються - і друзі, і кохані. Часом запізно. Але те, що вигоріло для одних, цвіте свіжим квітом для інших, отакий парадокс, тому мені вірш сумним не здається. Рада, що Ваша воістину чоловіча душа це відчуває.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 10:42:41 ]
Глибоко, майстерно. Внутрішні паузи промовисті і на своїх місцях.
Зріла поезія, яка цікава і тим, що вирішує і глибинні питання краси і призначення, далекого майбутнього.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 19:15:35 ]
Ой, ПМ, любеньке, нічого воно не вирішує, це так, тимчасово-минуще, Ви завжди бачите авторів прекраснішими, ніж вони насправді є, і в цьому, мабуть, призначення майстерні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-24 10:55:37 ]
Печальна пісня буде, але красива, стільки в ній пережитого і переболілого. Але знак в питання в кінці дає надію на світле...)
Виник сумнів у відмінках слів "ціну" і "вину", чомусь хочеться сказати "вини" і "ціни", але я не філолог, тому то може просто сумнів))

Натхнення Вам!
З повагою, Віталій


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 19:13:55 ]
Віталію, Ваша думка цінна. Може, краще буде "ціни" та "вини", дякую, подумаю, чомусь одразу прочиталося так - "ціну".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-24 12:18:54 ]
Боротьба між природою жінки і давнім обманом плюс здоровий глузд? Що візьме гору? Яка відверта мова, пані Лесю! Кожний рядок можна коментувати.
Думки можуть викликати "заквітчана зав'язь". Як для пісні "-улась, але не проба-" може тяжкувато бути. І між винятково нашими словами грецький Стікс (чи римський, біс його знає) як окупант виглядає. Але це роздуми простака. Сам вірш! Скажіть пані Лесю Вашій ліричній героїні, не з усіх доріг і не всі повертаються...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-25 10:12:04 ]
Не думаю, що тут РМ має рацію, але почекаєм що скаже авторка.
Останні два рядочки так промовляють красномовно... Почекаєм авторку.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 19:19:54 ]
Олександр Комаров у борні з грецько-римськими окупантами - це круто! Ура! Сашо, Стікс виник суто алітеративно із "стікає". А річка є і в нас - "незримою рікою Либіддю кохання витече з душі" - це неокупаційно. Але хай вже собі тече... Не Ганг, Богу дякувати, не Янцзи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Савельєва (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-23 15:17:03 ]
Гарний вірш, переповнений почуттів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-23 15:57:32 ]
Дійсно, це усе-таки більше пісня, ніж вірш. Бо така велика кількість рефренів для поезії є радше недоліком, а у пісенній ліриці - навпаки. Трохи цвєтаєвських мотивів тут можна назбирати, але загалом вірш у стилі пізньої радянської традиції.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-23 17:36:30 ]
Заворожує вірш...