ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.06.13 12:25
Я Тобі присвячую бузок,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.

Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,

Охмуд Песецький
2026.06.13 09:54
Зафарбовує небо глибока пітьма,
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна місцевість – зізнайся сама,
Підійшла, щоби я милувався з тобою.

Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомим чужинцем, супругом пізніше.
У дилемі оцій, хай не дуже п

Віктор Кучерук
2026.06.13 07:01
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.12 22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.

Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла

хома дідим
2026.06.12 20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій

Олена Побийголод
2026.06.12 18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.

    Нам пісня в праці й житті помагає,

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про

Роксолана Вірлан
2026.06.11 20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась - ти стезі тій пливкій довіряв.

Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при

Ігор Терен
2026.06.11 15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.

***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...

Борис Костиря
2026.06.11 15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.

Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,

Володимир Ляшкевич
2026.06.11 13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.

Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.

Злітають звідтіля провіщення всілякі -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Юдов (1965) / Публіцистика

 "Мирна війна" Концепція




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-08-12 22:46:36
Переглядів сторінки твору 3675
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.855 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.180 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Автор востаннє на сайті 2019.08.15 18:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-08-12 22:50:21 ]
Дякую за публікацію)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-08-13 11:24:31 ]
Як на мене, то підставою війни з українцями є не стільки утаємнені плани чужинців, як недолуга наша влада, яка не доросла до державної відповідальності, тож і поведінка її така ж недолуга, дрібна і зажерлива.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Юдов (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-13 13:16:04 ]
У світі не існує недолугих влад. У світі є конкретні люди, які користуються владними структурами для зничтоження інституту влади, виконуючи свідомо, або несвідомо, роль загарбника. І є ошукані лозунгами особи, які замість того, щоб очищати владу від конкретних запроданців, розхитують структури влади взагалі, тим самим залишаючи свою територію беззахисною.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-08-13 18:30:26 ]
Якщо центральні владні структури не у повній мірі або спотворено виконують свої функції - це симптоми недолугості не окремих людей у владі, а цілих структур, бо суть їх настільки перекреслена і знівельована тими "державниками", що потребує не тільки заміни одних людей на інших, а й реформування владних структур, бо відновити довіру дуже важко, наприклад, до тієї ж судової системи у тому вигляді, в якому вона зараз знаходиться.Чисто теоретично, звичайно, так: влада - це спосіб самоорганізації країни, розподілений на окремі гілки. Але, якщо коріння гниє, то і гілки не будуть здоровими. Ви кажете про окремих запроданців. Наведіть хоча б один приклад судового рішення супроти побажань влади. Я таких не знаю. Ну хіба що за великі гроші і там, де це не особливо зачіпає інтереси наших поводирів. Ці структури самі себе очищають від того чесного, що могло би служити народу. Моралі нема, Бога дозволили, а його не бояться, ним маніпулюють. Роботи непочатий край і у першу чергу із себе. Але з нашим менталітетом, це процес довготривалий і під великим питанням.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Юдов (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-13 22:10:29 ]
Ви не правильно розміщуєте коріння. Коріння державотворення не вгорі владних структур, а якраз внизу, у цінностях суспільства. Міф про те, що реформувавши ліжка у борделі всі повії стануть дівами Маріями, актуальний для показухи якого-небудь дійства саме серед лозунгів, а не дійства.
Якщо у суспільстві є нормою порядності давати і брати хабарі, то при чому тут влада, яка відзеркалює норми і бажання суспільства? Створіть найідеальніші системи влади, узаконьте найзаконніші антикорупційні закони, а у головах носіїв культури залишаться неписані норми (це ви називаєте менталітетом) які матимуть пріоритети в житті. (будуть давати хабарі, щоб не давати хабарі...)
Тут потрібна культурна революція, яка призведе до кровопролиття і тим самим послабить державу, бо будуть винищуватися носії культури, мешканці території держави. Звичайно таку революцію завжди будуть підтримувати потенційні загарбники.
На тепер єдиний вихід - розсаджувати норми моралі і порядності саме внизу, там де коріння. А гнилі гілки самі відпадуть з часом, відродивши нові пагони. Хто цим повинен займатися - влада? І чи треба для такого доброго діла рватися до владних структур?
Цим потрібно займатися прогресивним носіям культури - журналістам, літераторам, громадським діячам. Натомість вони вмостилися в центрі на гнилих гілках владнимх структур і розхитують ці гіляки, щоб зламати. Це приведе до того, що звільниться місце мід сонцем для гілок іншого чужого дерева... А своє згниє...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-08-14 22:17:12 ]
Пане Василю, чи я не так висловився, чи Ви мене не так зрозуміли, але ніхто і не розміщує коріння на рівні гілок. Коріння – це ми, пересічні українці, і наші, як Ви кажете, цінності.
Але коріння хворе, тож і говорити про здорове гілля не варто. Нема однозначних рецептів, як його лікувати – як зміцнити людську мораль, духовність відокремити від сурогату, цінності від підміни насправді, а не у вигляді галочок «виконано!». Хіба можна сподіватися, що слово сумління внизу переважить негативний вплив від численних прикладів неправедного судочинства, корупції, безкарності і т. д.? Я маю сумніви. Одних носіїв культури для місії очищення суспільства замало. Потрібні приклади моральності серед політиків, бізнесу, відомих загалу людей і чим більше їх буде, цих світочів, на древі держави, тим скоріше визріє позитивна маса змін, що поверне нашим цінностям їх справжність, змінить усіх нас на краще. Потрібно багато ще чого. Вічне питання «Что делать?» не має планових відповідей, але роздуми, до яких воно спонукає, корисні у будь-якому разі. Я не заперечую Ваші погляди і ідею Вашого твору. Просто маю своє бачення і висловлюю його, можливо, трохи сумбурно, бо тема удосконалення людини, а через неї всієї громади, тривожила не один філософський розум світового рівня і нам, мислителям місцевого масштабу, вона не повинна здаватися такою, з якою легко розібратися. Ваш твір набагато ширший того, про що я пишу. Але не варто обговорювати усі проблемні питання відразу, бо це поверхнево і займає багато місця. Єдине, про що б я ще висловився, це ліжка у борделі. Їх заміна ніщо не вирішує, як і заміна одних жриць кохання на інших. Але трансформація структури розпусти у структури культури і виховання(наприклад інститут благородних дівиць) у корні змінює їх суспільну користь і цінність. Дякую за увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Юдов (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-14 22:44:32 ]
Дякую. Згоден з вашими думками.