ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Юдов (1965) / Публіцистика

 "Мирна війна" Концепція




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-08-12 22:46:36
Переглядів сторінки твору 3323
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.855 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.180 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Автор востаннє на сайті 2019.08.15 18:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-08-12 22:50:21 ]
Дякую за публікацію)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-08-13 11:24:31 ]
Як на мене, то підставою війни з українцями є не стільки утаємнені плани чужинців, як недолуга наша влада, яка не доросла до державної відповідальності, тож і поведінка її така ж недолуга, дрібна і зажерлива.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Юдов (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-13 13:16:04 ]
У світі не існує недолугих влад. У світі є конкретні люди, які користуються владними структурами для зничтоження інституту влади, виконуючи свідомо, або несвідомо, роль загарбника. І є ошукані лозунгами особи, які замість того, щоб очищати владу від конкретних запроданців, розхитують структури влади взагалі, тим самим залишаючи свою територію беззахисною.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-08-13 18:30:26 ]
Якщо центральні владні структури не у повній мірі або спотворено виконують свої функції - це симптоми недолугості не окремих людей у владі, а цілих структур, бо суть їх настільки перекреслена і знівельована тими "державниками", що потребує не тільки заміни одних людей на інших, а й реформування владних структур, бо відновити довіру дуже важко, наприклад, до тієї ж судової системи у тому вигляді, в якому вона зараз знаходиться.Чисто теоретично, звичайно, так: влада - це спосіб самоорганізації країни, розподілений на окремі гілки. Але, якщо коріння гниє, то і гілки не будуть здоровими. Ви кажете про окремих запроданців. Наведіть хоча б один приклад судового рішення супроти побажань влади. Я таких не знаю. Ну хіба що за великі гроші і там, де це не особливо зачіпає інтереси наших поводирів. Ці структури самі себе очищають від того чесного, що могло би служити народу. Моралі нема, Бога дозволили, а його не бояться, ним маніпулюють. Роботи непочатий край і у першу чергу із себе. Але з нашим менталітетом, це процес довготривалий і під великим питанням.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Юдов (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-13 22:10:29 ]
Ви не правильно розміщуєте коріння. Коріння державотворення не вгорі владних структур, а якраз внизу, у цінностях суспільства. Міф про те, що реформувавши ліжка у борделі всі повії стануть дівами Маріями, актуальний для показухи якого-небудь дійства саме серед лозунгів, а не дійства.
Якщо у суспільстві є нормою порядності давати і брати хабарі, то при чому тут влада, яка відзеркалює норми і бажання суспільства? Створіть найідеальніші системи влади, узаконьте найзаконніші антикорупційні закони, а у головах носіїв культури залишаться неписані норми (це ви називаєте менталітетом) які матимуть пріоритети в житті. (будуть давати хабарі, щоб не давати хабарі...)
Тут потрібна культурна революція, яка призведе до кровопролиття і тим самим послабить державу, бо будуть винищуватися носії культури, мешканці території держави. Звичайно таку революцію завжди будуть підтримувати потенційні загарбники.
На тепер єдиний вихід - розсаджувати норми моралі і порядності саме внизу, там де коріння. А гнилі гілки самі відпадуть з часом, відродивши нові пагони. Хто цим повинен займатися - влада? І чи треба для такого доброго діла рватися до владних структур?
Цим потрібно займатися прогресивним носіям культури - журналістам, літераторам, громадським діячам. Натомість вони вмостилися в центрі на гнилих гілках владнимх структур і розхитують ці гіляки, щоб зламати. Це приведе до того, що звільниться місце мід сонцем для гілок іншого чужого дерева... А своє згниє...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-08-14 22:17:12 ]
Пане Василю, чи я не так висловився, чи Ви мене не так зрозуміли, але ніхто і не розміщує коріння на рівні гілок. Коріння – це ми, пересічні українці, і наші, як Ви кажете, цінності.
Але коріння хворе, тож і говорити про здорове гілля не варто. Нема однозначних рецептів, як його лікувати – як зміцнити людську мораль, духовність відокремити від сурогату, цінності від підміни насправді, а не у вигляді галочок «виконано!». Хіба можна сподіватися, що слово сумління внизу переважить негативний вплив від численних прикладів неправедного судочинства, корупції, безкарності і т. д.? Я маю сумніви. Одних носіїв культури для місії очищення суспільства замало. Потрібні приклади моральності серед політиків, бізнесу, відомих загалу людей і чим більше їх буде, цих світочів, на древі держави, тим скоріше визріє позитивна маса змін, що поверне нашим цінностям їх справжність, змінить усіх нас на краще. Потрібно багато ще чого. Вічне питання «Что делать?» не має планових відповідей, але роздуми, до яких воно спонукає, корисні у будь-якому разі. Я не заперечую Ваші погляди і ідею Вашого твору. Просто маю своє бачення і висловлюю його, можливо, трохи сумбурно, бо тема удосконалення людини, а через неї всієї громади, тривожила не один філософський розум світового рівня і нам, мислителям місцевого масштабу, вона не повинна здаватися такою, з якою легко розібратися. Ваш твір набагато ширший того, про що я пишу. Але не варто обговорювати усі проблемні питання відразу, бо це поверхнево і займає багато місця. Єдине, про що б я ще висловився, це ліжка у борделі. Їх заміна ніщо не вирішує, як і заміна одних жриць кохання на інших. Але трансформація структури розпусти у структури культури і виховання(наприклад інститут благородних дівиць) у корні змінює їх суспільну користь і цінність. Дякую за увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Юдов (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-14 22:44:32 ]
Дякую. Згоден з вашими думками.