ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Олеандра
2024.06.18 08:47
У день новий – як відкривати світ,
наповнений множинними дивами:
в незвідане, в хвилююче захд
душевними охочими ногами,
обзорини, вслухання і контакт
з собою через світу дивовижі –
нові містки і ниточки, відтак
нова спроможність стать для себе ближ

Микола Соболь
2024.06.18 08:21
Ми стали різними, на диво,
на переплетенні доріг.
Всього за мить твій погляд хтивий
вщерть спепелити мене міг.
Але пророцтво не збулося,
не діють чари на землі.
Не спокушуся на волосся,
чужа віднині ти мені.

Віктор Кучерук
2024.06.18 05:57
Іще далеко до світання,
Іще палає з тріском хмиз, –
Ще не втомило споглядання
Твого обличчя дивних рис.
Я ще та ще обводжу оком,
Допоки жар пашить оцей, –
Таку спокусливо-глибоку
Тісну щілинку між грудей.

Артур Курдіновський
2024.06.18 05:11
У світі є лише добро та зло.
Хоч вигадали тисячі відтінків,
Незлого зла ніколи не було...
Є тільки гарні та погані вчинки.

Завжди до сонця тягнеться стебло.
Але, як раптом з'явиться хмаринка -
Надія розіб'ється, наче скло.

Володимир Бойко
2024.06.18 01:50
Тим, що сіють пітьму і смерть, із розумним, добрим, вічним аж ніяк не по дорозі. Повчати любові до ближнього найбільше полюбляють найзапекліші вбивці. Постійна дезінформація призводить до деформації особистості. Якби ми вчились так, як треба, не

Юрій Левченко
2024.06.17 23:30
Моя любов - темно-карі очі,
руде волосся ,що літня злива,
безсонням мучить мене щоночі.
Як вся любов- не завжди щаслива.
Моя остання любов - це пастка !
Я ,наче миша ,що зголодніла
й сама хотіла до неї впасти,
без страху втратити душу , тіло...

Олександр Сушко
2024.06.17 08:43
Чи існує непорочне зачаття у котів? І в собачок? І що воно таке - непорочне зачаття? Як цей акт запліднення проходить у жінок, обраних богом? Мені хтось може це пояснити? Тільки без криків "Безбожний грішник!", "Будь ти проклятий!" тощо. Чи можна вв

Самослав Желіба
2024.06.17 08:31
Косою косить
Цього літа дівчина
Молодих людей.

Світлана Пирогова
2024.06.17 08:10
Її душі торкнувся непомітно,
Запав у серце ніжне вже давно.
Сказав, що він живе, як вовк-самітник,
Вона поблідла, ніби полотно.

Він недосяжний, мовби неба купол,
І мало говорив, все більш мовчав.
Вдивлялася в ті очі- чистий купіль.

Віктор Кучерук
2024.06.17 06:36
Мабуть, зустрілися не впору
Ми біля скельної гори,
Бо ти не рухаєшся вгору,
А я скотився вже згори.
Мабуть, дорогу не єдину
Було позначено мерщій, –
Тебе не зваблює вершина,
А я не втримуюсь на ній.

Артур Курдіновський
2024.06.17 01:38
Замріяна, чиста, гірка та журлива!
Нас двох повінчали самі небеса!
Усе в тобі справжнє, і ти незрадлива!
Обличчя відверте, прозора сльоза.

Я - вірний тобі, незрівнянна дружино!
І ти покохала мене назавжди.
Ми стільки пройшли! Ти у мене єдина.

Іван Потьомкін
2024.06.16 21:11
Із подорожі повернувся пудель
І побратимам каже з гіркотою:
«Братове, якже наш рід здрібнів!..»
«Ти що верзеш!»- бульдог на те.
«Я щойно з Індії. От там справжні собаки!..»
«Чим же вони од нас кращі?»- пита гончак.
«Одвагою своєю. На лева напада

Микола Соболь
2024.06.16 15:58
Пані Галино, хотілося б таки почути Вашу версію і побачити реакцію Редакції майстерень щодо вірша Петра Синиці "У ріднім батьковім саду" який чомусь пані Галина виставила, як власний. До речі не шановний Юріє Гундарєв оце і є приклад плагіатства, а не

Борис Костиря
2024.06.16 15:27
Я блукаю в лісі,
Загубився в пущі.
На печальній стрісі
Втрати неминущі

Так припали листям,
Ніби давній спогад.
Серед передмістя

Ігор Шоха
2024.06.16 15:10
Ще кує зозуля у гаю
і рахує дні напередодні
того, як поляжуть у бою
воїни за націю свою
на краю глибокої безодні.
Вибухає небо кожен день.
Гинуть і цивільні, і солдати,
гинуть люди... це така мішень

Євген Федчук
2024.06.16 14:45
Миколо Петровичу, от поясніть,
Бо я ніяк не зрозумію.
Чому Орбан з Путіним прагне дружить?
Чому він Європою сіє
До нас недовіру, вставляє дрючки
В колеса Європі і НАТО?
І він не один там, напевно ж такий,
В Угорщині. Бо ж обирати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Благодатна Еродія
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші / Лірика

  Осіння абетка




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-09-04 07:40:40
Переглядів сторінки твору 3277
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.044 / 5.5  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.02.09 12:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-04 11:01:46 ]
Саш, тонко відчуваєш осіннє дійство...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-04 18:53:05 ]
Дякую, Лесю, за тонкість почуттів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-09-04 15:22:58 ]
"Їдка їзда їжакова.
Ймовірність йотую йому." ОГО! ПРО ЩО ЦЕ,пане Олександре?
"Флюїдами фальш фонити –
хитріше хіба хто ховав?" ПОВНИЙ МОДЕРН? Ймовірно йдеться про заховану тугу...Як на мене, надто закручені рядки:
Тактовно тугу таїти
устами утішних уяв,
Флюїдами фальш фонити –
хитріше хіба хто ховав?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-04 19:17:31 ]
Пане Сергію, я розумію Вашу дещо скептичну оцінку, але увійдіть у рамки абеткового ряду і я із вдячністю дослухаюсь до Ваших варіантів. Якщо слова у рядку мають хоча б дрібку смислового наповнення, і то уже добре. Не будьте занадто прискіпливі. Є немало віршів з іще меншим логічним зв'язком і нічого. А за візит дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-04 16:14:36 ]
Я в щирому захопленні від Вашої осінньої абетки, пане Олександре! А якби ще, наприклад - "ґрасує ґратчасто ґава"? Нових творчих злетів Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-04 18:55:37 ]
Можна, але ж тоді потрібно все переробляти. Дякую за такий позитивний відгук. Натхнення навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-09-04 17:25:45 ]
Ну, бузок восени багряний - це, звичайно, спірно (хіба що у променях сонця, що сідає за горизонт), однак сама ідея дуже оригінальна. Абетка вдалася, і нехай, кому не ліньки, ламають голову над їдкою їздою їжака чи ще чимось:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-04 18:56:56 ]
Дякую за розуміння моїх труднощів. Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-04 18:11:59 ]
Асоціативний ряд, можливий для автора тільки цієї осені , у котрому кожний побачить тільки той обшир, який відкривається з його дзвіниці. З моєї дзвіниці картинка була хоч і не повною, як то її бачить автор, але досить об’ємною і цікавою, аби отримати не абияке задоволення. За що автору моє щире дякую. Справді, Олександре, окремі елементи чудово складаються у цілісну картинку, наче мозаїка. Абетка і певний сенс, котрий Ви поставили за мету вкласти у своє творіння, накладали певні обмеження у підборі слів, але при цьому Ви чудово впорались зі своєю метою, бо, на мою думку, не обов’язкові збіги – це ті, котрих можна уникнути, і той, хто зауважить, що збіги тут у невеличкій кількості все ж присутні, хай спочатку створить щось подібне, або хоча б спробує перемалювати Ваш малюнок так, щоб їх не було..:) Те ж саме стосовно рим. Правда, стереотипність мого мислення примусила мене довго думати, чи є одруківка у «щезаючи щастя щедрот», і, хоч вдалось мені пояснити собі якось те «щезаючи», але впевненість у правильності своєї думки не з’явилась. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-04 19:09:07 ]
Дякую, Тетяно, за такий розлогий коментар і уважне прочитання. Одруківку виправив. Дійсно, абеткові обмеження утруднюють дотримання поетичних рекомендацій, але чого таїти - я і без обмежень недостатньо вимогливий до себе у сенсі збігів, рим і т. п. Але маю надію колись позбутися цих вад, хоча б частково. Щиро радію за отримане Вами задоволення. Це надихає і стимулює до вдосконалення. Натхнення вам і творчих знахідок!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2013-09-04 19:26:42 ]
Я без скептичної та будь-якої іншої оцінки...У рамки абеткового ряду входити -- немає часу...Перечитав кілька разів свої зауваження...Вони мене усміхнули. Таке враження, у мене самого вже - їдка їзда їжакова!Дякую за дрібку гумору!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2013-09-04 22:21:01 ]
цікаво, дорогий Олександре )
Оце прочитаю дітям, а потім напишу, яка їхня думка )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-05 07:58:23 ]
Дякую, Василино, хоча я маю великі сумніви, що твори такого роду цікавлять дітей. Багато натягнутої логіки і трохи абсурдних образів. Чого варта лиш згадувана уже "їдка їзда їжакова". Щиро зичу Вам успіхів!