ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.10.09 22:01
Уламки сну розкидані повсюди.
Вони - про щастя, світло та весну.
Нема на мене ні судді, ні суду.
Покинуту й забуту ляльку вуду
В далекий кут розлючено жбурну.
Приречений, ніколи не забуду
Уламки сну.

В Горова Леся
2026.10.09 17:17
У квасолі джміль гуде:
Квіти там ще де-не-де.
А плоди дозріти встигнуть?
Так! Квасоля зветься вігна.

В серпні квітне - в самий раз!
Буде смакота у нас!
То ж старайся, джмелю милий,

Борис Костиря
2026.10.09 14:37
Я не хочу уже прокидатись.
Хочу бути у магії сну.
Я забуду паролі і дати
І спалю на майдані весну.
Я не хочу вертатись із казки,
Із уяви, чарівних споруд,
Із феєрій, туманів і ласки,
Феєрверків, містерій і пут.

Вячеслав Руденко
2026.10.09 10:48
— Що до пояснення ранку звитяжного
Лису шпаркому у сутінках вечора
Станє зі мною дзвеніти розважливо
Епосом скіфів пательня розпечена.
Контур егрегора часу прадавнього
Темне минулого - зваба незвідана,
Болотоходами стежка уславлена
Долі забутої

С М
2026.10.09 10:39
Я – Змій-Король, що повзає
По кублі своєму
Змій-Король, що повзає
По кублі своєму
Маю подруг, але знай
Що я маю, все для мене

Ось повзу на підвіконня

хома дідим
2026.10.09 09:02
іще палітурка сезонна
при вогкій стіні цегляній
у досвіт
фабричні освітлені вікна
залізнодорожні вогні
і цвинтар за переїздом
останній притулок мерця
під ґрунтом жорстким

Віктор Кучерук
2026.10.09 06:11
Від листя, очищена вітром, дорога
Блищить під ногами, як вимите скло.
Від ранньої стужі зростає тривога:
Чи встигну догнати минуле тепло?
Воно уночі подалося в безодню
Оту, що стіною оточує ліс,
В якому шукатиму в дні прохолодні
Тепло межи сосен,

Євген Федчук
2026.10.08 17:56
Сидять діди із бабами, згадують минуле.
Та не те, що десь від когось мимохідь почули,
А те, що самим малими прийшлось пережити,
З рідних країв податися ледь не на край світу.
Сидять, слухають всі мовчки, не перебивають,
Видно, заново минуле те пережи

Артур Сіренко
2026.10.08 17:02
Я продаю тишу
Дірявими шотландськими міхами,
Я міняю тишу
На мідні крейцери,
Карбовані в країні глиняній.
Купіть хоч трохи тиші
Ви, погоничі білих верблюдів -
Альбіносів пустелі необачності.

Володимир Мацуцький
2026.10.08 16:52
Головний посил вірша Володимира Мацуцького «Всесвітній громе, де ти?» — це не звільнення чи «порятунок» росіян від їхнього власного рабства, а заклик до справедливості, захисту України та покарання агресора. Автор звертається до вищих сил («Всесвітнього

Ольга Садкова
2026.10.08 15:49
Поспішав Славко до школи,
запізнитись не хотів:
мав здавати реферата про
породистих котів.

Біг охоче і бадьоро,
хоч портфель був заважкий.
Ось і школа, перший поверх,

Михайло Укран
2026.10.08 15:35
Оксамитами квітчана Панна
Самобутньо вкривала поля.
І ліси, і водойми старанно
Ніжний усміх вбирали здаля.

Не списати словами пейзажі
І прекрасні, барвисті вбрання
Сонцесяйних блискіткових пажів

Ігор Шоха
2026.10.08 15:13
                        І
Розбійники з великої дороги
трамбують меншу із усіх боків,
ніде не припиняються тривоги...
ніхто не кликав їх, а хто привів
неважко здогадатися – це строгі
третейські судді – жупел демагогів
у вигляді ґарантів і братів.

Володимир Ляшкевич
2026.10.08 14:17
У вогняні знемоги дні - провіщені, наснажені,
залюблені в меди життя - відроджені і ти, і я.
Це дивний збіг, як оберіг, як долі сміх, дороги біг,
де понад сни - лади струни, і з пелени - синь далини.

І лине буднів тятива туди, де пісня горлова,
де

Сергій Губерначук
2026.10.08 13:52
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),

Борис Костиря
2026.10.08 13:23
Я нічого не зміг роздивитись
У безглуздій німій темноті.
Я звалився з коня, ніби витязь,
У абсурд і свавілля катів.

Не побачу імен, фотографій
На вечірньому цвинтарі я.
Наче відблиск небачених графік,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Ольга Садкова
2026.07.18

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Гора (1964) / Інша поезія

 Шляхом єдиним

" І вже майже кожен погоджується, що зміни треба починати з себе, та не кожен готовий змінюватись…"

Любов Бенедишин

...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-07-29 09:47:23
Переглядів сторінки твору 2026
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.401 / 5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.745
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Реалізм та Неореалізм. Інша поезія
Автор востаннє на сайті 2020.05.03 17:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгения Суликовская (Л.П./Л.П.) [ 2014-07-30 01:08:13 ]
Только недалекий может считать эту войну гражданской, либо очень далекий от истин.

Автори / Ігор Шоха (1947) / Вірші

Храми на крові

Війна минає, як на сонці плями
або на сході чорні міражі.
Будують люди і руйнують храми
не де-не-де, а в себе у душі.

А що одна душа на цьому світі,
де ще панують ідоли крові,
і оргіями зла і лихоліття
ласують канібали світові?

Усе – за гроші.
Кожен хоче їсти…
…і пити кров жадають москалі:
і «православні фундаменталісти»,
і волоцюги на чужій землі.

...........................................
Воюють ще іуди -отамани
таємно за криваві дукачі
і явно за російські рубежі.

І сплять у храмі мирні християни,
аж поки не прокинуться селяни
і в хід підуть і вила, й рогачі.

Все названо своїми іменами.
Які герої, то така й ціна.
І хто там знає, де чия вина?

Іде війна за велелюдні храми.
Ізгоями і блудними синами
освячена неправедна війна.

Всі пишуть українську епопею,
аж поки дух і прах не охолов
на вівтарях воюючих церков.

Але яка ціна війни цієї,
якщо ціною жертви однієї
стає невинна християнська кров?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгения Суликовская (Л.П./Л.П.) [ 2014-07-30 01:09:03 ]
Далекий от истины и от родины...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Гора (Л.П./Л.П.) [ 2014-07-30 09:19:33 ]
Его законом неуклонная упорядоченность
Существуют мириады миров,
Все они исходят из одного мышления
Его творения свободны в своем выборе.
Лишь они способны создавать беспорядок,
который сам по себе есть страдание и горе,
ненависть и страх.
Лиш его творения способны их порождать.
Важно знать следущее: ваше мышление
едино с тем мышлением,
которое породило целые миры.
***

Судьба у каждого своя
в нечистивых небесах идет за власть борьба
она навидима и видима
грешников дорога в ад сама бежит
ложь без стыда смеется зря над Божьими словами.
Власть имущие в миру заполняют жизнь развратом и грехами
Время прийдет и вспомнят они – что в этой жизни натворили...
Империи, созданные силой невежества меча,
Разрушаются до основания.
Ни один великий полководец
Никогда и ничего не завоевал.
Все победы путем агрессии - сплошной самообман.
Совесть у любого человека от Бога, Творца природы и всего что есть, и не надо Совесть делить на свою и Божью, если живёшь по совести, то живёшь по Божьи, по законам природным которые прописаны в любой совести, но сам человек либо из-за болезней либо по своим запросам наполняет её тем, к чему стремиться, Совесть - сердце это душа человека и что в своей душе накопишь, то и получишь, либо душевный покой и рай, либо смятение и ад!
Вы восхваляете и воспеваете свободу и освобождение от оков и страхов
но если не простите свои оковы и не забудете о них
вы будете помнитьо них слишком хорошо
и позабудете о свободе.
Лев Толстой сказал: Сила правительства держится на невежестве народа и оно знает это и потому будет всегда бороться против просвещения. Пора нам понять это.
Есть лишь один Бог, один Христос, Один человек, Одно Единство,
Одно всеобщее владение, и все братья и сестры - все Одно.
Все, Одна Семья, - это справедливо для всего человечества.
Солнце Бога
Возлюбленный Иисус - Князь Мира, Он пример для человечества.
Велика власть Владыки над потоком огня, устремляющимся из сердца.
Он смог провозгласить: " Небо и земля прейдут,
Но слова Мои не прейдут".
Слово Божие произнесенное ИМ, пребудет вовеки,
Как звезды на небесной тверди Божьего бытия.
Люди ищут, зовут Бога, только своего...
Призывают Его Любовь откуда-то...
Это и есть Откровение их,
Что они признают отсутствие
Величия Небес, в них самих.
Почему это происходит?
В борьбе противоположностей живут люди многие .
Борьба, у них присутствует, от " соревнований " в их голове.
Если отказаться от борьбы, то наступит Покой их души.
Когда люди осознают это, то смогут сказать себе:
Христос, Любовь, Присутствуют во всем-везде, и здесь - во мне.
Каждый человек , это видимое плоть невидимого Царства Духа,
Как форма, посредством которой выражает Бог Себя.
Друзья, несущее Любовь Мира _ Великие Души.
Пусть свет Жизни сияет лучезарной Радостью _ в их Сердцах!

Человек
"Благословен Ангел, божественная сущность с другой стороны завесы,
Кто выбирает прийти на землю ради блага всех.
Благословен тот, кто скрывает свое потрясающее величие
За хрупкой человеческой биологией.
Благословен тот, кто выбирает путь через дуальность,
которая возлагается на него с полного его согласия.
Поэтому благословен Человек,
Который несет ту божественность в своей душе.

А значит, благословен каждый из вас!"
Крайон

Людям известно предательство Иуды Искариота... Это было Предназначение. Оно состоялось по согласию, которое было между друзьями, Иудой и Иисусом. Ни у кого другого не повернулась бы рука и язык, чтобы принять на себя эту тяжесть.. Это тяжелое предназначение. Выглядеть хорошим и праведным легче. Иуда, один из самых чистых сердцем, лучших и близких учеников Исы. Из самого чистого сердцем ученика людская молва сделала нарицательного персонажа - предателя, злодея... Так понятнее для их ума. Так легче - найти крайнего. Грустно это.

Правда и ложь не могут быть одинаковыми никогда,
также как добро и зло.
Самый маленький кусочек добра - есть неподкупная правда,
в миллион раз тяжелее самого большого Зла
или неправды - невежества мысли,лжи.
Потому что во зле, неправде и лжи
нету единения в чистой любви,
нет того, что создало Вселннную и держит ее,
поэтому оно всегда разрушительно и на "весах" так легко.
Самая маленькая частица добра не может быть разрушена,
ибо в ней любовь чистая содержится и то,что создало Вселенную,
а самое большое зло неизбежно будет разрушено и распадется,
ибо это и есть цель его.
Зло есть прах и тлен, у него нету продолжения, оно разрушает и,
в конце концов,разрушит центр - себя.
Добро же и добродетель - там Сердца чистота -
только созидает она, там Жизнь вечна и нетленна.
Вот и ответ мне от Учителя, что сильнее - добро или зло,
белая магия или черная. Самое трудное это творить добро.
Учителя энергия мысли вошла в меня:-"Неустанно творите добро
- Вы Там будете."