ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.04 00:28
Я скоріш всього сова,
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
що яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.

Світлана Пирогова
2025.12.03 22:58
М-алий Фонтан - для серця люба батьківщина.
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.

Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить

Артур Курдіновський
2025.12.03 21:51
НЕ ТРЕБА "ПОТІМ" (діалог у співавторстві з Лілія Ніколаєнко)

***

Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.

Микола Дудар
2025.12.03 21:39
Куди і з ким — не коментую.
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…

Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить

Борис Костиря
2025.12.03 18:52
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.

Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух

Тетяна Левицька
2025.12.03 15:31
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою в розквіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.

Юрій Лазірко
2025.12.03 01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол

Іван Потьомкін
2025.12.02 22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М

Тетяна Левицька
2025.12.02 22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть

Олександр Буй
2025.12.02 21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...

На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих

Володимир Мацуцький
2025.12.02 20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання

В Горова Леся
2025.12.02 17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.

Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,

Борис Костиря
2025.12.02 14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.

Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,

Сергій Губерначук
2025.12.02 10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,

Вікторія Лимар
2025.12.01 23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи  лоно.

Повітря холодним  вкриває рядном.
Відчутна  пронизлива  туга.
Зима  перетнула  швиденько кордон.

С М
2025.12.01 12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас

Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Вірлан Роксолана (1971) / Вірші

 Покликаний

«ваші мертві покликали мене»
Джеймс Мейc

...
перейти до тексту твору

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-12-21 18:01:43
Переглядів сторінки твору 6779
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.799
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.11.03 09:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2014-12-21 19:04:18 ]
Дуже цікаво і оригінально вжито індіанські мотиви, крізь які все одно уловлюються українські реаліі. Як завжди, багато незвичних, але неймовірно влучних образів, зокрема "закопана війна без перемоги"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2014-12-21 19:23:49 ]
http://focus.ua/society/320869/

дякую, Оленко, - тутечки інформація про Джаймса Мейса - бо воно таки треба передслово до вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2014-12-21 19:11:58 ]
Дуже струнко, ладно, мисливо. Мирних свят!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2014-12-21 19:24:40 ]
дякую, Іринко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2014-12-21 19:15:23 ]
Часто згадую ті слова вченого про трагедію в Україні... Найсміливіші вибирали й вибирають нашу Батьківщину для ойкумени.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2014-12-21 19:33:47 ]
низький уклін Д. Мейсу - це унікальна Людина - світового рівня, планетарного значення і, безсумнівно, неоціненна Його особа для України.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-21 19:16:10 ]
Концентровано втиснуте дійство в габарити 5-ти стопного ямба. Треба вміти являти лаконічність своєму читачу, і Вам, на мою думку, це змоглось. Буйволяка-баффало(у) ще пролізе крізь голчане вушко Вашої редакторської роботи над твором. Знайдеться краща рима. "Ляпало" тощо. Гупатиме щось інше.

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2014-12-21 19:30:27 ]
Спасибі велике, Миколо, - з тима Буфало у мене ціла історія - перечитала купy праць української мовою , де, власне, вжите слово "буфало"
http://ua-referat.com/%D0%A2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B8_%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC%D0%B8_%D0%B2_%D1%81%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96



але таки змінюю -за Вашою порадою - на баффало - як і має бути.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-21 19:37:27 ]
Не втрачайте й минулий варіант. Теж непоганий.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2014-12-22 03:32:00 ]
не губитиму :) - дякую, Пане Миколо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2014-12-21 20:04:57 ]
священне арійство...

о Роксолано...

рунами писане...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2014-12-22 03:31:19 ]
хотілося паралелізувати цівілізаційні струмені, котрі, до речі, багато у чім сестринські. А тут ще така особа, як Джеймнс Мейс - годі про нього змовчати - він вражає. Дякую, ДоМі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Куртєва (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-21 22:07:15 ]
Потрясающие строки. Небо обязательно отомстит.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2014-12-22 03:32:58 ]
НеБо знає...дякую, Анночко!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-12-22 00:56:14 ]
Мені, як колишньому вчителю світової літератури, дуже близький Ваш вірш - оригінально написали його, я сказав би - добарвили всесвітнє українським!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2014-12-22 03:33:54 ]
Щиро дякую, Богдане, що читалося - відлунювалося - радію цьому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Чепурко (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-22 02:25:11 ]
Дуже вдало висвітлені події, цікаві образи. Роксолана- справжня дочка свого народу! Вірш нагадав мені висловлювання Мустафи Джемілєва:"...тільки в Україні бандерівці можуть охороняти синагоги,, євреї створювати сотні самооборони,росіяни бути українськими націоналістами, а кримські татари сканувати "Крим- це Україна!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2014-12-22 03:35:51 ]
Українство може "заразити" увесь світ собою - врешті, як і увесь світ може повернутися в Українство, яко у першоджерела :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-12-22 07:09:50 ]
Огусле письмо... бурштинове...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2015-01-31 19:28:18 ]
нагущіло на душі - дякую, Любо!