ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2024.09.22 22:01
Чого сумую?
Питаєте, чого це я сумую?
Бо самота навколо, самота.
І ніби все життя минає всує,
У бік незрозумілий поверта.

І що у нім? Яка краса чи втіха?
І зникло розмаїття, хоч любов
Горить, яріє чи палає стиха,

Володимир Каразуб
2024.09.22 20:54
Уривок
Немає нікого хто поруч твого життя
Солодким цілунком погодить тебе на завтра,
І буде не проти сказати тобі, що за-
Бути уже не спроможний, що станеш початком
Великої книги. Напише хтонічний роман,
Історію світла, історію часу та словом
Сплітаючи чис

Іван Потьомкін
2024.09.22 19:23
***
Спасибі, Доле,
Що ноги-руки цілі,
Що світ цей сприймаю
Барвою, звуком, словом...
«А решта?»
«А решта – вагомий додаток,
Що зветься так просто – ЖИТТЯ».

Володимир Бойко
2024.09.22 17:32
Зденервовані думки
Коли не годні показати розум, показують нерви. Люди з важким характером потребують жінок легкої поведінки. Коли нападають нерви, музи відпадають. Нервують усі, але далеко не всі роблять із цього рекламу. І холодний розум можна довести до точк

Сонце Місяць
2024.09.22 15:43
arose
ефемери зимового вересня
землеміри німого кіно
лейтмотив надзвичайно первісний
римування авжеж гуано

понад зірваними піввуалями
нас діждеться нуарний суар
крокодил неприродно роззявлений

Світлана Пирогова
2024.09.22 14:00
Ми різні з Вами (пісня)
Ми різні з Вами...Небо і земля,
Холодний місяць і гаряче сонце.
Мелодії старого скрипаля
Примарою лягають у долоньці.

Ми різні з Вами...Літо і зима,
Як тиха осінь і весна квітуча.
Ніщо й ніхто нас разом не трима.

Євген Федчук
2024.09.22 12:58
Як Господь роки розподіляв
Сидять бабці під під’їздом на лавці широкій.
Уже кожній з них, напевно за сімдесят років.
Вже на світі нажилися та напрацювались.
Ото тільки що сидіти на лавці й зосталось.
Між собою гомоніти, щось розповідати,
Кісточки усім знайомим поперемивати.
В

Устимко Яна
2024.09.22 11:49
вже осінь
віє запах тривожний
від сухого зела
мов оплакує кожний
прутик літа й тепла

осінь в лісі та гаї
скоро зайде в міста
осінь часу не гає

Козак Дума
2024.09.22 11:07
Синові
Тримай себе у натовпі бентежнім,
хай він усіх паплюжить і усе.
На себе розраховуй, незалежно,
що ближній срібло й посмішку несе.

У мрії поринати на стидайся,
та не обожнюй навіть власних дум!
Брехні – не вір, а лесток – опасайся,

Юрій Гундарєв
2024.09.22 10:51
Сонце цілує землю
Війна вбиває… Земля змучена стогне. Багряна трава. Ранок. Золотий жовтень. Озеро завмерло, віддзеркалюючи заспані очі багатоповерхівок. Жінка, років сорока, повненька і, певно, не дуже вродлива, скромно одягнена, сидить на лавочці, похитуючи ног

Юрій Гундарєв
2024.09.22 09:46
Браслет
Браслетні перлини
на зап’ястя -
дарунок дружини
на щастя.

За теплі хвилини
в снігопади -
сяйливі краплини

Микола Дудар
2024.09.22 07:44
***
Тебе чекав би допізна
У край села на сінокосі
Де загубилася весна
У літі з дозволу ще й досі…

І розстелився б все одно
На місце те, не випадкове
Черпали б з неба ми вино

Віктор Кучерук
2024.09.22 07:33
* * *
Не для мене ще усмішки
Із твоїх медових уст, –
Цим вдоволенням нітрішки
Не впиваюся чомусь.
Наковтався удостачу
Тільки сильної жури,
Поки ти мене не бачиш
І не чуєш до пори.

Микола Соболь
2024.09.22 06:04
А завтра знову
Часи млинів минули і волів.
Сучасний світ немов несеться в прірву.
Колись добрішим бути я хотів.
А нині що? Давай за козир чирву.
Або вино. Достатньо вже хрестів.
Для бубни є на Банківській орава.
Поетові, на жаль, бракує слів.
А сильні світу оберу

Сонце Місяць
2024.09.21 14:44
Вороння
коли потвориться сміх
вороння зривається з древа
відлюдного острова мрій

залишає з веселощів
прокурену порож між
глюком & фаренгейтом

Микола Дудар
2024.09.21 12:59
***
Поміж...
Нібито впійманий, нібито схований…
Де ж тебе, друже, носили чорти?
Нібито вогняний, нібито вовняний,
Хто ж підтиратиме славні хвости
Різного племен, в правді упевнені
Скільки всього, чи вистачить сил?
В чаші заплетені, небом накреслені
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Нінель Новікова (1949) / Вірші

 Герої не вмирають
Вічна пам'ять ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-12-24 10:35:10
Переглядів сторінки твору 4524
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.492 / 5.5  (5.188 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.107 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.851
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Війна
Автор востаннє на сайті 2024.04.20 12:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-24 11:18:44 ]
СЛАВА ГЕРОЯМ!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2014-12-24 12:23:07 ]
Кортить мені показати Вам вірш Світлани Козаченко "Смерть героя".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2014-12-24 12:23:30 ]
http://maysterni.com/publication.php?id=99540#comments
ось тут


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2014-12-24 12:28:33 ]
Доречно тут показати.

Смерть героя
Життя мільйонами розпачливих розлук
здирає шкіру з внутрішніх поверхонь;
рве залишки душі безодня вічних втрат,
висмоктуючи вакуумно з тіла
кров, плазму, лімфу, здір – всю непотрібну плоть,
що – скільки б не було її – не втолить
нестерпної жаги непрощеного дня
і не поменшить горя ні на йоту.

…Круг крутить, скошує, закручує, хурчить;
шматує шию крапелька свинцева,
щоби звільнить тебе, щоб ти спочити ліг
між купами сміття – черговий «мінус»
на шахівниці у володаря світів
серед розкиданих зужитих лахів –
і терпнув, і малів, і віддавав тепло
пустому Всесвіту пустих ілюзій.

Вже згарище жахтіє рештками легень
потворних янголів і кровожерних
ненатлих звірів, що злітають руч-об-руч,
возносячи тебе у сонм забутих;
а ті, зосталі, крила з бруду підберуть,
пришпилять до лопаток, пики вмиють
і, слиняві, чимдуж полізуть до корит…

У маминім вікні погасне свічка.

С.Козаченко
20.02.14


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-24 15:05:09 ]
Слава Україні! Це якщо не заглиблюватися у віршування. Я - не поет, вчуся поки, але "майбуття-життя", "хрести-цвісти" це пережитки римування, це рими для початківців, мислю. Щиро, без образ

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2014-12-24 17:03:00 ]
Дякую усім за коментарі! Згодна з усіма зауваженнями. Я - не майстер громадянської лірики і може, трохи консервативна в поезії... У кожного свій стиль і свої читачі.
З великою повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-12-26 15:32:48 ]
Мене завжди дивує намагання неофіта піднести себе поблажливістю до автора на етапі своєї недорозвиненості,
і пісно посміхатися,
радіючи нагоді,
заочно приєднатися,
усупереч природі.
Які банальні рими!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2014-12-26 18:02:32 ]
Гарно, бо щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2014-12-26 19:40:47 ]
Олександро, щиро написане і Світланою Козаченко. Теж про героя. Крила якого підбирають ті, хто лізе до корит... Підтримую коментар І. Шохи. Автор має рости, а не заспокоювати себе: у кожного свій стиль. А є ще відсутність стилю, а є лише проба пера. За нею період вдосконалення майстерності. Тож варто прагнути до більшого. Натхнення усім! і висот. А ще миру, бо для мене він бажаний, як ніколи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2014-12-27 10:54:57 ]
Рознесли в "пух і прах" мій постий, але щирий вірш...Мабуть, і мені пора розпрощатися з цим сайтом! Дякую усім за науку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2014-12-27 11:57:19 ]
Навпаки, я пропоную далі творити, читати, порівнювати, рости). Особисто мені сайт ПМ допоміг випрозорити тексти. Я вдячна.
Щасти усім.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2014-12-27 12:12:40 ]
А чого, дорога Нінель, прощатися із сайтом? Це надмірні емоції - вони минають, а ваша бібліотечка залишається.
В кожного є недоліки, але і є свої переваги, своє бачення. А потім, цивілізаційний світ, як той мурашник, і якби кожен лише творив (займався доброчинністю) - все було би значно краще.
ПМ підтримує бажання всіх і кожного творити (займатися доброчинністю) в царині літератури, це все маленькі цеглинки для нашої культури, нашого особистого розвитку.
Тож і критика доцільна, а ось війни - ні. Ми про це по-різному пишемо, ми це по-різному переосмислюємо. Та все це важливо.
Врешті-решт, спілкуючись, ми таки зростаємо, як особистості, що завжди дає і творчий результат.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-27 13:28:05 ]
Пані Нінелечко, правильно, в кожного свій стиль, але якщо Ваші тексти коментують, то зачепило, тому й читають, раз читають значить цікавляться творчістю, гірше коли мовчанка й порожнеча. Щиро! Люблю Вас і поважаю!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-12-27 22:23:36 ]
Є читачі, які не сприймають нових напрямів в поезії, інші не визнають можливим писати, як за часів Лесі та Франка. Навіщо сперечатися - нехай кожен читає те, що йому до душі.
..але читати це одне, а писати - все ж трошки інше. Читач, в міру своїх природніх задатків, може і не зростати, а от автор, на мою думку, повинен. Принаймі, в елементарних речах, як то - рими... Це не так і важко.. Піти з майстерень - це не вихід, це емоції.
Марися права, якщо коментують, значить, усе не так погано.
Натхнення Вам! Ці поетичні бурі вляжуться і все буде гаразд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2014-12-29 20:49:29 ]
Щиро дякую усім за доброзичливі настанови та поради, а найбільше - за увагу! Це зворушило мене надзвичайно. Мені здавалося, що нікому я тут не цікава...
Зараз у мене спад, чи творчий застій, чи криза... Тут багато факторів, збіг усього. Якщо я зумію з цього колись вибратись, спробую писати на іншому рівні... Якщо не зумію, на цьому і зупинюся.
З глибокою повагою до Редакції майстерень, авторів і читачів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-02 16:04:45 ]
Дорогая НИНЕЛЬ С НОВЫМ ГОДОМ!!! Счастья,здоровья , успехов в жизни! /Буду благодарна если прочитаете мою повесть "ГОД КОЗЫ", детское.БУДУ благодарна за внимание.