Дякую Вам, Маріанно - і за відгук, і за натхнення!

А що не так, Світлано?)

Чому не хочете сказати більше?) Я критику люблю, а критиків поважаю.)

Я не з критикою. Це просто - розчароване зітхання, бо від пародиста чекаєш "іскрометного гумору", як говорив один із Ваших колег, а натомість чуєш одноманітне "бла-бла" довкола однієї-єдиної затертої теми. І Ви ж не новачок, щоб якісь технічні зауваження Вам робити: мої очі бачать те ж само, що й Ваші ( коли відкриті, звісно :))

А-а, он Ви про що, Світлано!) Чесслово, збирався написати пародію на філософську тему, згідно теми вірша, а збився знову на манівці...)) Голодній кумі - одне на умі!)))

Але подивіться на цю *сутність з графічної точки зору - і Вас теж проб'є на "хі-хі", а то й зведе на манівці.))

І дякую, що завітали на мою сторінку, Світлано!

Хм, а я сприйняв вірш Маріанни як філософський, почав писати пародію у філософському ключі, але згодом збився на еротичні манівці - але щось я повторююсь, адже про це вже писав Світлані.)

Мені пародії пишуться миттю, щось усміхне у авторському вірші і - раз, і пародія готова.) Я навіть рідко їх правлю, на відміну від власних віршів. Іванова колись і читав і слухав, ще за радянських часів, зараз навіть що-небудь читати чи слухати російською не маю жодного бажання - може, років так через 200-300, як забудеться (якщо забудеться) чергова підступна війна російського народу проти українського. А Бортняка і Жолдака постараюсь знайти і почитати - дякую за підказку. Щодо Івана Гентоша, то маю його книгу з автографом, кілька разів слухав виступи на Форумі видавців у Львові - та й читаю вже на протязі 5-и років тут, на ПМ).)
Дякую щиро за відгук, Ярославе!
Шануймося, бо ми того варті!)