ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2026.04.24 11:26
Він вибухнув…
Він вибухнув,..
пустивши білу кров
по тілу двадцять першого століття.

4 квітня 1989 р., Київ

Тетяна Левицька
2026.04.24 10:46
В мушлі
Не жаліла себе ніколи,
піклувалась завжди про інших.
А тепер, не збагну відколи,
я розраду знайшла у віршах.
Та мені не достаюньо цього,
щоб щасливою почуватись.
Сонце соняхом за порогом
зазирає в мою кімнату.

Юрій Гундарів
2026.04.24 09:44
Як написати рецензію?
Звичайно, такий відгук свідчить про щире бажання його автора знайти ключик від серця того чи тієї, хто може допомогти стати членом якоїсь творчої спілки, видати власну збірку за рахунок видавництва, зрештою, стати лавреатом… А якщо не зможе, ось тоді можн

Іван Потьомкін
2026.04.24 08:16
***
А є ж і без слів пісні...
Слова їх заблудилися в дорозі
і бозна, чи до голосу дійдуть.
...А є ж і суцвіття слів,
котрі несуть в собі мелодію.
І з-поміж бідних той найбідніший,
в чиєму серці не звучить вона,
аби розрадить в мить найгіршу.

Віктор Кучерук
2026.04.24 05:50
* * *
Знову в грудях б'ються хвилі
Потаємних почуттів, -
Знову в серці дух і сила
Вічних мрій і кращих слів.
Знов, закоханий по вуха,
Вірю в сяючу зорю
І вином не повню кухоль,
І знедавна не курю.

Охмуд Песецький
2026.04.23 22:07
Поділення
Крізь версти юності - до зрілості й сивин,
Буває, йду собі, як нелюдим,
Долаючи життя природний плин,
І не ловлю нічого і ні з ким.

Коханням ділячись, його я не ділив,
А щиро поділяв - і вистачало.
І стільки розливав, що мій полив

Володимир Невесенко
2026.04.23 21:42
Ти не прийшла
Ти не прийшла...
А я чекав тебе.
Я стільки усього хотів сказати...
Стьмяніло швидко небо голубе
і дощ почав холодний накрапати.

Та я чекав.
Вслухався в голоси,

хома дідим
2026.04.23 21:20
* 52 *
вивчав місцеву фауну і флору
захоплювався краєвидами
хотів
закохувався ще у неповторне
і просльозився декілька разів
о донно анна
потяг порух промах
що вірші незатійливі мої

Євген Федчук
2026.04.23 21:13
* * *
Волоколамський Йосиф вивів строго
Про царство колись бачення своє:
«Понєже влада царська є від Бога,
То й цар тому богоподібний є».
Тож, що хотів, той цар - те міг робити.
Йому не було суду на землі:
Міг мордувати або просто вбити.
То з легкістю с

Іван Потьомкін
2026.04.23 19:09
Якби красі ще й довголіття
Я й замолоду не відзначавсь красою.
Тож і на старості не скаржусь на літа:
Не так вони погарцювали на моїм обличчі.
А от як бачу тих, з ким і стоять колись не личило,
Туга такою млостю серце огорта,
Немовби хтось знічев’я замахнувсь косою.
Крізь зем

Костянтин Ватульов
2026.04.23 18:48
Не мовчи
Мовчазні твої губи до біса приємні та трохи вологі,
А сьогодні всю ніч виявляються кволі і як неживі.
Подивися, дукач, мов останні години нам очі мозолить.
Подивися, вже моститься вітер бешкетний до крони тополі.
І крізь темінь світанок пускає на не

Ігор Терен
2026.04.23 17:39
Про незмінне і незамінне
                    І
Як за весною прийде літо,
так за війною буде мир.
Який не є орієнтир,
навіщо зайве ворожити,
чи то відкине кінь копита,
чи ноги простягне емір.
Гадай на гущу і на карти,

С М
2026.04.23 13:00
Поплач, гітаро, собі (The Beatles)
І поки любов уві всіх почиває
Моя гітаро, плач собі
І поки підлога метіння чекає
Поплач, гітаро, собі

Чом не підкажуть вам спосіб жоден
Свою відкрити любов
Чом інші вами керують знову

Борис Костиря
2026.04.23 12:49
* * *
Впадаєш в сон, як у нову затоку
І виринаєш неводом без риб,
Бажаючи поринути углиб
Й довіритись вселенському потоку.

На мілину тривожну і безплідну
Ти напливаєш у старім човні.
І тільки на жаданій глибині

Тетяна Левицька
2026.04.23 10:35
Порох жалів
Дорогі коліжанки, не тіште мене,
не сушіть мої сльози жагучі.
І любов, і зажура колись промайне,
кане каменем в урвищі кручі.

Я не знаю, коли ті печалі пройдуть —
сильна жінка теж інколи плаче.
На порозі моїм розплескалася ртуть —

Юрій Гундарів
2026.04.23 09:24
ВОНИ ЗАХИЩАЛИ НАС. Ольга Сімонова
Позивний «Сімба". Надзвичайно вродлива, завжди зі стильною зачіскою… Родом із Челябінська. Загинула за свободу України. Їй було 34 роки.
Оля стала першим контрактником Збройних Сил – іноземкою, яка отримала паспорт громадянки України під час служби в ар
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галина Гнатюк (1977) / Вірші

 ***
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-05-14 20:45:09
Переглядів сторінки твору 8934
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.275 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.219 / 5.73)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.875
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2016.05.03 21:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Махайло Епатюк (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-14 21:13:28 ]
Я би став над Вами, Галю, і цьомнув би Вас у осмуту і погладив би по самоті, поки Ви ще у цьому світі! О!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-14 21:53:50 ]
Вельмишановний пане Епатюк, а Ви впевнені, що моя лірична героїня саме Вас чекатиме?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Махайло Епатюк (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-14 22:47:18 ]
Вельмишановна Галочко! А я так увійду в роль, шо Ваша ЛГ і не одрізнить... О-о-отако і вище, як казав Ваш земляк!))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-15 14:37:24 ]
Ну що ж, пане Епатюк.... Остерігайтеся, щоби моя ЛГ, бува, ненароком не ввійшла у властиву їй роль пародиста. Бо буде Вам, буде)))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кримнець (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-14 21:24:06 ]
Дуже красиво і лірично.
Тільки - прИйдеш. Тут легко виправити: "І прийдеш ти..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-14 21:56:00 ]
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-14 21:25:32 ]
Скільки ми цих трав перебачили - і зелених ще, і зелених вже, особливо, навесні. І скільки туєю травою проросло, слава богу, що не нас (але і за нами черга надійде).
Перші 2 рядки, я рахую, нічим новим не радують.
А от далі...
Далі - значно краще.
І вступна частина, можливо, зайва.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-14 21:59:37 ]
Пане Семене, я тут завжди писала, що на геніальність не претендую. Але - вислів "я рахую" мене стовідсотково не радує ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-14 22:08:01 ]
Неперехідне, розмовне. Думати, розмірковувати над чим-небудь. [Кнуриха:] Все знаєш, рахує [Василь] про діла людські і мучиться, що не по правді народ живе (Панас Мирний, V, 1955, 91); [Свічка:] Погано ж ти рахуєш, воєводо, Коли життя за грамоту даєш (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 220);
// із спол. що. Ґрунтуючись на чомусь, робити певний висновок, певне припущення з приводу кого-, чого-небудь. Роздумав собі [Гринько] так, що ожениться з Варварою, бо вона має хатчину й городець. Рахував, що на бульбу й капусту вистане [вистачить] їм ґрунту (Лесь Мартович, Тв., 1954, 318); Він рахував, що як письменний Зінько пристане до його, то вони вдвох таке заведуть, що ну! (Борис Грінченко, II, 1963, 347).

У значенні. вставного слова, неперех., рідко. Уживається для підтвердження певної думки. — І піп, рахувати — свячена особа, а він, як якийсь казав, важить на моє добро (Лесь Мартович, Тв., 1954, 286).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-14 22:15:11 ]
УВАЖАТИ (ВВАЖАТИ), аю, аєш, недок.
1. неперех., перев. із спол. що. Мати якусь думку; думати, гадати. Вона [мама] уважала, що мені треба вийти на свіже повітря (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 360); Андрій Бурма вважав, що він найкраще за всіх уміє бігати на лижах (Олесь Донченко, Ю. Васюта, 1950, 122); Ми, радянські перекладачі, прийшли до одностайної твердої думки: ми вважаємо, що переклад з будь-якої мови на будь-яку мову принципово можливий, — незалежно від того, на якому щаблі розвитку та чи інша мова стоїть (Максим Рильський, IX, 1962, 60).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-05-14 23:18:40 ]
Вважаю, що коли тема вічна, то переборщити у способах вираження почуттів неможливо. Читається як особисте і ще раз пережите з іншими, може, й тоншими нюансами, ніж може уявлятись конкретному читачеві.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2015-07-11 19:42:47 ]
Гарно!Дихає вірш!