ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2025.11.11 23:09
Накуй зозуленько
Накуй зозуленько роки ті
де все цвіте у оксамиті,
де почуття несамовиті,
де Сонце гріє, ще в зеніті,
і сяє золотом в блакиті.
Щасливі люди тої миті,
бо наслідки гріха відмиті,
ех, відати б, що люди ми ті.

Борис Костиря
2025.11.11 22:06
* * *
Осінь - час збирати каміння,
важке, мов голова Чингісхана.
Осінь - час підбивати підсумки,
але рахівницю
засипало листям.
Терези зламалися і заіржавіли.
Осінь - час збирати ідоли
на дикому зарослому полі.

Тетяна Левицька
2025.11.11 19:33
По-англійськи
Бабине літо пішло по-англійськи —
не набулися достатньо із ним.
Листя опале танком одаліски
губить красу в арабесках чудних.
Вже листопад скинув тоги багряні,
красень бульвар на очах облисів.
День статуеткою із порцеляни
брякнувся ниць. А ти дуже х

Ярослав Чорногуз
2025.11.11 18:09
У чистоти політ
Знов клята меланхолія крадеться,
Мене всього зміїно обпліта --
Немов на мури власної фортеці
Повзе гидка безбожна чорнота.

І без драбин залазить у шпарини,
Просочується в пори тіла скрізь.
Здається, що душа ось-ось порине

Віктор Насипаний
2025.11.11 18:05
Кишеня
До вчительки питання має Таня:
- Скажіть, для чого в кенгуру кишеня?
Хитрує вчителька, їй трохи дивно:
- А врешті ти як думаєш, дитино?
Не знає, що сказати їй маленька:
- Якщо, напевно, буде небезпека,
Коли страшне щось може часом статись,-
В кише

Іван Потьомкін
2025.11.11 16:24
***
І пішов він розшукувать
Долі своєї початок,
Та забув, що треба робить це неспішно,
І стомивсь, і присів на узбіччі.
І тоді хтось прошептав парадоксальне:
«А що як пошукать кінець долі?»
Підвівся.
Став навшпиньки.

Микола Дудар
2025.11.11 10:20
-- Путіну за обстріли --
Сколобочився під ранок
Обстріл знову… страхи… жуть
По-звірячому, неждано
Хто б мичав, сучари суть…
То про братство, то про дружбу
То про вічную любов
Схаменися, сучо… нужбо
Без ніяких там умов…

Ольга Олеандра
2025.11.11 10:11
Зміни
Жовтневі сонячні ванни
приймає, радіючи, листя.
Це осені притаманно,
якщо подивитись зблизька
в її золотаві очі,
у їх глибину бурштинну,
там скрите тепло пророчить
природньо назрілі зміни.

Олександр Сушко
2025.11.11 10:04
Хоча б...
Десь там, далеко, а не тут, в рову,
Шерхоче осінь жовтим падолистом.
Чи мертвий, а чи досі ще живу...
В житейських справах геть немає змісту.

Холодна тиша гірша за громи,
Ні лагоди, ні сну - липка тривога.
Лишилося півкроку до зими,

Олександр Сушко
2025.11.11 06:57
Прозріння
Артур Курдіновський

Приходили в моє життя...
Не роззувались на порозі.
І брудом від свого взуття
Сліди лишали на підлозі.

А я ходив і витирав

Ярослав Чорногуз
2025.11.10 23:45
Осінній день
Осінній день, осінній день,
Сміється – вже ріденьке – листя.
Немов замріяних пісень
Сяйнули блискітки вогнисті.

Озерна рінь, озерна рінь
Несе своє текуче срібло,
Вібрує чарами… Вгорі

Олександр Буй
2025.11.10 22:37
Теорія зради
Щоб троянди рук твоїх не зранили,
Я шипи безжально відривав...
Невтямки, чому мене ти зрадила,
Як для того привід не давав?

Ти у вазу квіти ті поставила
І бентежно погляд відвела...
Так, любов не втиснути у правила –

Борис Костиря
2025.11.10 22:14
Закинуте подвір'я
Закинуте подвір'я,
як думки, які давно згасли,
як мрії, перетворені на попіл,
зарослі травою.
Закинуте подвір'я
обростає самотністю,
тривогою і відчаєм.
Закинуте подвір'я,

М Менянин
2025.11.10 22:07
За Кирила Кожум’яку
Голів трьох щодня, щогодини
єдиного тіла війни
доводиться чути родинам –
майстри оман діла вони.

Подай кожен жертву їм щиру,
а кращі, всі в курсі, життя
лишень за обіцянку миру –

Олена Побийголод
2025.11.10 19:15
1970. Дебют
Із Йосипа Бродського (1940-1996)

1

Закінчивши всі іспити, вона
в суботу в гості запросила друга.
Смеркалось, і закупореним туго
здавався глек червоного вина.

Артур Курдіновський
2025.11.10 17:28
Знову шрам
І знову рана. Знову шрам.
В душі нема живого місця.
Ось так, повіривши словам,
Благословив осіннє листя.

Гортаю вкотре записник
У марних пошуках кохання,
Бо за інерцією звик
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галина Гнатюк (1977) / Вірші

 ***
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-05-14 20:45:09
Переглядів сторінки твору 8342
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.302 / 5.71)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.264 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.875
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2016.05.03 21:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Махайло Епатюк (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-14 21:13:28 ]
Я би став над Вами, Галю, і цьомнув би Вас у осмуту і погладив би по самоті, поки Ви ще у цьому світі! О!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-14 21:53:50 ]
Вельмишановний пане Епатюк, а Ви впевнені, що моя лірична героїня саме Вас чекатиме?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Махайло Епатюк (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-14 22:47:18 ]
Вельмишановна Галочко! А я так увійду в роль, шо Ваша ЛГ і не одрізнить... О-о-отако і вище, як казав Ваш земляк!))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-15 14:37:24 ]
Ну що ж, пане Епатюк.... Остерігайтеся, щоби моя ЛГ, бува, ненароком не ввійшла у властиву їй роль пародиста. Бо буде Вам, буде)))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кримнець (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-14 21:24:06 ]
Дуже красиво і лірично.
Тільки - прИйдеш. Тут легко виправити: "І прийдеш ти..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-14 21:56:00 ]
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-14 21:25:32 ]
Скільки ми цих трав перебачили - і зелених ще, і зелених вже, особливо, навесні. І скільки туєю травою проросло, слава богу, що не нас (але і за нами черга надійде).
Перші 2 рядки, я рахую, нічим новим не радують.
А от далі...
Далі - значно краще.
І вступна частина, можливо, зайва.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-14 21:59:37 ]
Пане Семене, я тут завжди писала, що на геніальність не претендую. Але - вислів "я рахую" мене стовідсотково не радує ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-14 22:08:01 ]
Неперехідне, розмовне. Думати, розмірковувати над чим-небудь. [Кнуриха:] Все знаєш, рахує [Василь] про діла людські і мучиться, що не по правді народ живе (Панас Мирний, V, 1955, 91); [Свічка:] Погано ж ти рахуєш, воєводо, Коли життя за грамоту даєш (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 220);
// із спол. що. Ґрунтуючись на чомусь, робити певний висновок, певне припущення з приводу кого-, чого-небудь. Роздумав собі [Гринько] так, що ожениться з Варварою, бо вона має хатчину й городець. Рахував, що на бульбу й капусту вистане [вистачить] їм ґрунту (Лесь Мартович, Тв., 1954, 318); Він рахував, що як письменний Зінько пристане до його, то вони вдвох таке заведуть, що ну! (Борис Грінченко, II, 1963, 347).

У значенні. вставного слова, неперех., рідко. Уживається для підтвердження певної думки. — І піп, рахувати — свячена особа, а він, як якийсь казав, важить на моє добро (Лесь Мартович, Тв., 1954, 286).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-14 22:15:11 ]
УВАЖАТИ (ВВАЖАТИ), аю, аєш, недок.
1. неперех., перев. із спол. що. Мати якусь думку; думати, гадати. Вона [мама] уважала, що мені треба вийти на свіже повітря (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 360); Андрій Бурма вважав, що він найкраще за всіх уміє бігати на лижах (Олесь Донченко, Ю. Васюта, 1950, 122); Ми, радянські перекладачі, прийшли до одностайної твердої думки: ми вважаємо, що переклад з будь-якої мови на будь-яку мову принципово можливий, — незалежно від того, на якому щаблі розвитку та чи інша мова стоїть (Максим Рильський, IX, 1962, 60).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-05-14 23:18:40 ]
Вважаю, що коли тема вічна, то переборщити у способах вираження почуттів неможливо. Читається як особисте і ще раз пережите з іншими, може, й тоншими нюансами, ніж може уявлятись конкретному читачеві.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2015-07-11 19:42:47 ]
Гарно!Дихає вірш!