ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.04.30 14:26
Сидять діди попід тином сиві та сивіші,
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си

Охмуд Песецький
2026.04.30 14:06
Витоки свідомості – такі джерела,
що напувають і згори біжать
думок мелодіями а капела,
розмиваючи тиху благодать
западин лагідного смиренства.

Мряка безсонячних просторів ущелин,
сходи минулих лавин і водоспадів,

Артур Курдіновський
2026.04.30 11:17
березня 1968 року героїчно загинув мій друг, космонавт Юрій Гагарін. Але перед тим, як загинути, він мені сказав: "Жоро, будь у літературі першим! Як я - у космосі!" З того моменту я зрозумів, що в моїй поезії і прозі ідіотизм має бути суто космічного м

Борис Костиря
2026.04.30 11:15
Нескінченні дощі заливають свідомість.
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?

Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б

Тетяна Левицька
2026.04.30 09:39
Вітер увірвавсь на ганок,
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.

Віктор Кучерук
2026.04.30 05:47
Зоряниці марніють тоді,
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.

Вікторія Лимар
2026.04.29 23:51
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,

хома дідим
2026.04.29 22:02
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб

С М
2026.04.29 21:39
О, шматяр колує справно
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти

Володимир Невесенко
2026.04.29 20:34
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.

За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку

Іван Потьомкін
2026.04.29 20:28
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене

Артур Курдіновський
2026.04.29 19:31
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник

***

Дивлюсь у вибране, зітхаю...

Артур Сіренко
2026.04.29 12:33
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з

Борис Костиря
2026.04.29 11:27
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.

Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини

Вячеслав Руденко
2026.04.29 10:34
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.04.29 10:08
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші

 І знову осінь...

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-09-06 08:21:52
Переглядів сторінки твору 4714
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.824
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.01.16 14:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-09-06 10:03:30 ]
Гарний ліричний вірш! І песик дуже симпатичний :)
"її долоні на висках життя" - краще на скронях.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-09-06 11:46:46 ]
Дякую, Олено. Песик, може, і симпатичний, але голодний і трохи наляканий. ВискАх і скрОнях - треба переробляти, а я, на жаль, ще не доріс то тих естетично-вибагливих розумінь, щоб ігнорувати Словники. Є виски - я уживаю і хай то буде, як то кажуть, русизм. Мені здається, чим більше означень для одного предмета чи явища, тим багатіша мова. Переглянуть концепцію вживання слів з поправкою на першоджерельну стерильність на найвищому гуманітарному рівні, я повикидаю "виски" і подібні їм слова із свого лексикону. А поки - ні. І Франко, і Тютюнник використовували це слово - див. тлумачний словник, а ці літератори - титани Слова. Десь так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ткаченко (Л.П./Л.П.) [ 2015-09-06 16:49:51 ]
А мені дуже до душі!
Після "молодий" кома потрібна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-09-06 19:35:24 ]
Дякую, Світлано.Ви, мабуть, гуманітарій, якщо з комами дружите. Кому вже ставлю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ткаченко (Л.П./Л.П.) [ 2015-09-06 20:24:21 ]
Навпаки, я маю інженерну освіту (крім двох суспільних) та вважаю, що технарю багато простіше упорядкувати в голові прості логічні правила пунктуації. Та й багато чого від контексту залежить, коли мова про коми. Тут вже автору завжди вирішувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-09-06 21:06:10 ]
У мене також технічна освіта, але з граматикою не можу сказати, що на короткій нозі. Але то таке, у світочі не пнуся, а задоволення від віршів отримую. Як там "олімпійський" девіз: головне не перемога, а участь. Так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ткаченко (Л.П./Л.П.) [ 2015-09-06 21:18:22 ]
Та не переймайтеся. Кожному своє. Якби то граматика була головним важелем:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-09-06 18:10:20 ]
Бачу, що треба змиритись із Вашим стилем - обійняти необ'ємне. Несуттєве зауваження. Напевне - у тенетах саду, бо пенати - це хатні духи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-09-06 19:38:13 ]
якувати Богу, одне необ'ємне, вашу упередженість до мого стилю, вдалося із вашої ласки трохи обійняти, раз ви змирилися. Щодо пенатів, то, як на мене, там усе гаразд. Тлумачний словник дає, крім духа, бога, ще одне означення - як рідний дім. Осінь у рідному домі саду, бо до небес їй трохи зависоко. Саме тут вона проявляє себе у повній красі. Щодо тенетів, то це, в першу чергу, пастка. Можливий образ, але не такий, що набагато кращий за авторський, тобто мій. А так, дякую за увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ткаченко (Л.П./Л.П.) [ 2015-09-06 20:30:23 ]
Пенати - це не просто хатні духи, це фігурки-скульптури божеств. От між скульптурами можна ходити, до прикладу, і в саду.
Вибачте, що влідза у Ваш діалог.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-09-06 20:57:17 ]
Тоді може краще: Блукає між пенатів у саду? Так, Світлано?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ткаченко (Л.П./Л.П.) [ 2015-09-06 21:15:07 ]
Тоді наголос зміниться, і перероблюватимете усі сусідні рядки. Як на мене, взагалі нічого не бракує цьому віршу. Абсолютно прозоро й зрозуміло, а головне - чуттєво. Залиште, як є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-09-06 21:21:54 ]
Знову не те. Між пенатами, Я ж кажу, що трохи кульгаю граматично. Треба подумати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-09-06 21:24:07 ]
Скільки колотнечі і повернення до початку. поки чогось кращого не придумаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2015-09-07 19:24:33 ]
З "пенатами саду" явно щось не теє.
Пенати - то таки божества (древні римляни так називали богів домашньої провізії чи комори, котрі піклувалися про хліб насущний для родини), але в загальному смислі це слово означає домівку, тому словосполучення "пенати саду" звучить дикувато.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-09-07 20:46:37 ]
Та я сам бачив. Ви змусили переробити. Вже не думав, що хтось сюди ще загляне. Дякую.