ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2024.09.22 17:32
Зденервовані думки
Коли не годні показати розум, показують нерви. Люди з важким характером потребують жінок легкої поведінки. Коли нападають нерви, музи відпадають. Нервують усі, але далеко не всі роблять із цього рекламу. І холодний розум можна довести до точк

Сонце Місяць
2024.09.22 15:43
arose
ефемери зимового вересня
землеміри німого кіно
лейтмотив надзвичайно первісний
римування авжеж гуано

понад зірваними піввуалями
нас діждеться нуарний суар
крокодил неприродно роззявлений

Світлана Пирогова
2024.09.22 14:00
Ми різні з Вами (пісня)
Ми різні з Вами...Небо і земля,
Холодний місяць і гаряче сонце.
Мелодії старого скрипаля
Примарою лягають у долоньці.

Ми різні з Вами...Літо і зима,
Як тиха осінь і весна квітуча.
Ніщо й ніхто нас разом не трима.

Євген Федчук
2024.09.22 12:58
Як Господь роки розподіляв
Сидять бабці під під’їздом на лавці широкій.
Уже кожній з них, напевно за сімдесят років.
Вже на світі нажилися та напрацювались.
Ото тільки що сидіти на лавці й зосталось.
Між собою гомоніти, щось розповідати,
Кісточки усім знайомим поперемивати.
В

Устимко Яна
2024.09.22 11:49
вже осінь
віє запах тривожний
від сухого зела
мов оплакує кожний
прутик літа й тепла

осінь в лісі та гаї
скоро зайде в міста
осінь часу не гає

Козак Дума
2024.09.22 11:07
Синові
Тримай себе у натовпі бентежнім,
хай він усіх паплюжить і усе.
На себе розраховуй, незалежно,
що ближній срібло й посмішку несе.

У мрії поринати на стидайся,
та не обожнюй навіть власних дум!
Брехні – не вір, а лесток – опасайся,

Юрій Гундарєв
2024.09.22 10:51
Сонце цілує землю
Війна вбиває… Земля змучена стогне. Багряна трава. Ранок. Золотий жовтень. Озеро завмерло, віддзеркалюючи заспані очі багатоповерхівок. Жінка, років сорока, повненька і, певно, не дуже вродлива, скромно одягнена, сидить на лавочці, похитуючи ног

Юрій Гундарєв
2024.09.22 09:46
Браслет
Браслетні перлини
на зап’ястя -
дарунок дружини
на щастя.

За теплі хвилини
в снігопади -
сяйливі краплини

Микола Дудар
2024.09.22 07:44
***
Тебе чекав би допізна
У край села на сінокосі
Де загубилася весна
У літі з дозволу ще й досі…

І розстелився б все одно
На місце те, не випадкове
Черпали б з неба ми вино

Віктор Кучерук
2024.09.22 07:33
* * *
Не для мене ще усмішки
Із твоїх медових уст, –
Цим вдоволенням нітрішки
Не впиваюся чомусь.
Наковтався удостачу
Тільки сильної жури,
Поки ти мене не бачиш
І не чуєш до пори.

Микола Соболь
2024.09.22 06:04
А завтра знову
Часи млинів минули і волів.
Сучасний світ немов несеться в прірву.
Колись добрішим бути я хотів.
А нині що? Давай за козир чирву.
Або вино. Достатньо вже хрестів.
Для бубни є на Банківській орава.
Поетові, на жаль, бракує слів.
А сильні світу оберу

Сонце Місяць
2024.09.21 14:44
Вороння
коли потвориться сміх
вороння зривається з древа
відлюдного острова мрій

залишає з веселощів
прокурену порож між
глюком & фаренгейтом

Микола Дудар
2024.09.21 12:59
***
Поміж...
Нібито впійманий, нібито схований…
Де ж тебе, друже, носили чорти?
Нібито вогняний, нібито вовняний,
Хто ж підтиратиме славні хвости
Різного племен, в правді упевнені
Скільки всього, чи вистачить сил?
В чаші заплетені, небом накреслені

Леся Горова
2024.09.21 12:48
Вечірнє
Вечір тіняву тче ажурну,
І спадає по краплі гулко.
То гріхи й грішки мене журять
В сповідань моїх перегуках.

Тиша ллється, та не вспокоїть,
Не обійме, така колюча.
А мені її, надважкої,

Артур Сіренко
2024.09.21 12:28
Вони, рибалки
Я блукаю між хмарочосами,
Як останній король модерну,
А мені кричать галантні гарсони
У чорних краватках-метеликах:
«Агов, містере!»
Мені посміхаються смугасті коти –
Вухасті свідки буття плямистого Місяця,
Знавці італійського сиру і сірих метелик

Володимир Каразуб
2024.09.21 12:00
Осінній день
Нехай тебе в моїй не буде вічності,
Ні губ твоїх, ні рук, ні сонця білого,
Воно вгорі для осені позичене,
З твоїх очей на жовтень перевтілилось.
І я у нім, і вірю, що не скотиться,
Що назавжди горить, мов на картині, де,
У жовтих хвилях осені не вт
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Переклади

 Серед світів. За Інокентієм Аненським
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2016-01-31 19:45:42
Переглядів сторінки твору 4466
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.184 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (5.190 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.840
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2024.09.15 10:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-01-31 20:23:00 ]
О, мене вразив і оригінал надтонкістю викладу такої частозвучної та всеприсутньої теми, і переклад файний - серсем опрацьований.

Якби на мене, мо" зберегти "И если мне сомненье тяжело"- " -
"коли ж важкого сумніву сльота"
і осе " із Нею іншогО не треба світу" - на "інакшого не треба з Нею світу" але то не принципово. Дякую за приємність читати у перекладі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2016-01-31 21:14:20 ]
О так, дякую, звичайно - маємо зберігати все від оригіналу, просто я нашвидкуруч написав, тепер правитиму ).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2016-01-31 20:29:29 ]
Можна попридиратись, пане Володимире?
На мою думку, український "світ" це дещо інше поняття, аніж російський "свет". Також "у Нее ищу ответа" і "у Ній" це не тотожні поняття. Може, "Лише від Неї прагну я відвіту"? Чи якось так. Як на мене, хоча би оці смислові відтінки мають бути передані при перекладі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2016-01-31 21:11:53 ]
Навіть потрібно!
Утім, академічні словники наполягають, що
"світ" - це і "світ" і "світло" теж. )
Росіяни може в нас щось і запозичили колись, та це не привід переживати. )
Особисто мені було би прикро, якби такому кореневому слову, як "світ", в сенсі "світла", зовсім не стане місця в нашій літературі. (

Так, звичайно, "в Ній" звучить глибше, тому деяка поверхневість оригінального звернення втрачається, подумаю ще .
Дякую. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-01-31 20:31:54 ]

"тому шо з нею і не треба світла" - дійсно ближче до оригіналу


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2016-01-31 21:17:38 ]
Тут зараз, нмсд, глибша поліфонія сенсів в кінці з"являється... Така собі, напевно, легка модернізація.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2016-01-31 23:59:40 ]
цікаво і без зауважень… відкривається інший пан Ляшкевич… на другому плані і переспів, і автор… тут інша історія (для мене)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2016-02-01 10:33:29 ]
Пане Миколо, якби на ПМ була така можливість, я би поставила вподобайчика біля Вашого коментаря. Щоправда, я не впевнена, що це явище зі знаком плюс, проте охарактеризували Ви його бездоганно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2016-02-01 18:49:08 ]
Дякую за увагу і за загадковість послань )

Між тим, хочеться прокоментувати сам оригінал шановного І. Аненського, як не т.з. "любовную лирику", а як щось інше, чи не так? на іншому я і спробував акцентувати увагу в своїй скромній спробі.
До речі, взявся за це лише тому, що інші, які я бачив, переклади, вже зовсім не сподобалися. Тому, можливо, будуть колись ще кращі. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2016-02-01 14:09:40 ]
Перші два рядки відносять вірш у міжгалактичний простір:
Серед світів, у мерхоті світил
Ім’я Зорі Одної промовляю…

..а останній рядок, який сам по собі є чудовим, але він приземлює увесь задум, бо починалося усе "серед світів", а виявилося що лг, ось тут, у нашому світі і іншого йому не треба, це надто далеко від оригіналу:

Не потому, что от Неё светло,
А потому, что с Ней не надо света.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2016-02-01 18:53:43 ]
Ах, Ксеню, напроти, в останньому рядку поєднані всі значення, навіть кореневі витоки. ))

Світ(ло), (про)світ, світ(анок), (ви)світ(лення) - це все про той "світ", що і тут. Не збіднюємо українську мову ні розумінням слів, ні використанням слів. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2016-02-02 14:33:30 ]
в останньому рядку так, поєднані всі значення, навіть кореневі витоки, він чудовий, я це наголосила, але дисонує із "серед світів" - світи(множина), серед світів не треба іншого світу -відчуваєте дисонанс?, якщо б у всесвіті(у космосі, в галактиці) не треба іншого світу з нею, то я згодилась би. у рос. і укр. мов свої нюанси.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2016-02-02 16:58:18 ]
Думаю, Ксеню, що тут, насправді, відсутні дисонанси сенсів. Бо "світів", нмсд, може бути багато: тут, в тексті, вони теж у множині, і це, як матеріалізовані, утілеснені об"єкти, і "світло" чи ж бо світ у хвильовій формі, як кореневі витоки проміння (чи чогось ще тоншого) - і з різних Найвищих Джерел, бо Творців у безмежному Бутті може бути ( і точно є) чимало.
Та ось в кінці, ліричному герою затишно серцем виявляється лише з Однією Зіркою, з одним Джерелом, і не потрібно ліргерою ні інших витоків світла-світа, ні інших утілеснених форм від тих витоків.
Словом, це, нмсд, в цілому, не зовсім про кохання, хоча нижчі паралелі сенсів і до любові й кохання явно теж ведуть.