ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Переклади

 Серед світів. За Інокентієм Аненським
Образ твору Серед світів, у мерехті світил
Ім’я Зорі Одної промовляю:
Не через те, що б так Її любив,
Та з іншими я тільки серце краю.

І в сумніву коли густій сльоті,
У Ній, одній, шукаю я відвіту,
та не тому, що з Нею світло, - ні,
бо з Нею іншого не треба світу.

Оригінал:

Иннокентий Анненский
Среди миров

    ("Кипарисовый ларец", 1910)

Среди миров, в мерцании светил
Одной Звезды я повторяю имя…
Не потому, чтоб я Её любил,
А потому, что я томлюсь с другими.

И если мне сомненье тяжело,
Я у Неё одной ищу ответа,
Не потому, что от Неё светло,
А потому, что с Ней не надо света.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-01-31 19:45:42
Переглядів сторінки твору 4349
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.170 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (5.173 / 5.56)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.840
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2024.04.19 12:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-01-31 20:23:00 ]
О, мене вразив і оригінал надтонкістю викладу такої частозвучної та всеприсутньої теми, і переклад файний - серсем опрацьований.

Якби на мене, мо" зберегти "И если мне сомненье тяжело"- " -
"коли ж важкого сумніву сльота"
і осе " із Нею іншогО не треба світу" - на "інакшого не треба з Нею світу" але то не принципово. Дякую за приємність читати у перекладі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2016-01-31 21:14:20 ]
О так, дякую, звичайно - маємо зберігати все від оригіналу, просто я нашвидкуруч написав, тепер правитиму ).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2016-01-31 20:29:29 ]
Можна попридиратись, пане Володимире?
На мою думку, український "світ" це дещо інше поняття, аніж російський "свет". Також "у Нее ищу ответа" і "у Ній" це не тотожні поняття. Може, "Лише від Неї прагну я відвіту"? Чи якось так. Як на мене, хоча би оці смислові відтінки мають бути передані при перекладі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2016-01-31 21:11:53 ]
Навіть потрібно!
Утім, академічні словники наполягають, що
"світ" - це і "світ" і "світло" теж. )
Росіяни може в нас щось і запозичили колись, та це не привід переживати. )
Особисто мені було би прикро, якби такому кореневому слову, як "світ", в сенсі "світла", зовсім не стане місця в нашій літературі. (

Так, звичайно, "в Ній" звучить глибше, тому деяка поверхневість оригінального звернення втрачається, подумаю ще .
Дякую. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-01-31 20:31:54 ]

"тому шо з нею і не треба світла" - дійсно ближче до оригіналу


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2016-01-31 21:17:38 ]
Тут зараз, нмсд, глибша поліфонія сенсів в кінці з"являється... Така собі, напевно, легка модернізація.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2016-01-31 23:59:40 ]
цікаво і без зауважень… відкривається інший пан Ляшкевич… на другому плані і переспів, і автор… тут інша історія (для мене)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2016-02-01 10:33:29 ]
Пане Миколо, якби на ПМ була така можливість, я би поставила вподобайчика біля Вашого коментаря. Щоправда, я не впевнена, що це явище зі знаком плюс, проте охарактеризували Ви його бездоганно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2016-02-01 18:49:08 ]
Дякую за увагу і за загадковість послань )

Між тим, хочеться прокоментувати сам оригінал шановного І. Аненського, як не т.з. "любовную лирику", а як щось інше, чи не так? на іншому я і спробував акцентувати увагу в своїй скромній спробі.
До речі, взявся за це лише тому, що інші, які я бачив, переклади, вже зовсім не сподобалися. Тому, можливо, будуть колись ще кращі. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2016-02-01 14:09:40 ]
Перші два рядки відносять вірш у міжгалактичний простір:
Серед світів, у мерхоті світил
Ім’я Зорі Одної промовляю…

..а останній рядок, який сам по собі є чудовим, але він приземлює увесь задум, бо починалося усе "серед світів", а виявилося що лг, ось тут, у нашому світі і іншого йому не треба, це надто далеко від оригіналу:

Не потому, что от Неё светло,
А потому, что с Ней не надо света.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2016-02-01 18:53:43 ]
Ах, Ксеню, напроти, в останньому рядку поєднані всі значення, навіть кореневі витоки. ))

Світ(ло), (про)світ, світ(анок), (ви)світ(лення) - це все про той "світ", що і тут. Не збіднюємо українську мову ні розумінням слів, ні використанням слів. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2016-02-02 14:33:30 ]
в останньому рядку так, поєднані всі значення, навіть кореневі витоки, він чудовий, я це наголосила, але дисонує із "серед світів" - світи(множина), серед світів не треба іншого світу -відчуваєте дисонанс?, якщо б у всесвіті(у космосі, в галактиці) не треба іншого світу з нею, то я згодилась би. у рос. і укр. мов свої нюанси.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2016-02-02 16:58:18 ]
Думаю, Ксеню, що тут, насправді, відсутні дисонанси сенсів. Бо "світів", нмсд, може бути багато: тут, в тексті, вони теж у множині, і це, як матеріалізовані, утілеснені об"єкти, і "світло" чи ж бо світ у хвильовій формі, як кореневі витоки проміння (чи чогось ще тоншого) - і з різних Найвищих Джерел, бо Творців у безмежному Бутті може бути ( і точно є) чимало.
Та ось в кінці, ліричному герою затишно серцем виявляється лише з Однією Зіркою, з одним Джерелом, і не потрібно ліргерою ні інших витоків світла-світа, ні інших утілеснених форм від тих витоків.
Словом, це, нмсд, в цілому, не зовсім про кохання, хоча нижчі паралелі сенсів і до любові й кохання явно теж ведуть.