ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.01.30 10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.

Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

і є душа – іще не скорена,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Переклади

 Серед світів. За Інокентієм Аненським
Образ твору Серед світів, у мерехті світил
Ім’я Зорі Одної промовляю:
Не через те, що б так Її любив,
Та з іншими я тільки серце краю.

І в сумніву коли густій сльоті,
У Ній, одній, шукаю я відвіту,
та не тому, що з Нею світло, - ні,
бо з Нею іншого не треба світу.

Оригінал:

Иннокентий Анненский
Среди миров

    ("Кипарисовый ларец", 1910)

Среди миров, в мерцании светил
Одной Звезды я повторяю имя…
Не потому, чтоб я Её любил,
А потому, что я томлюсь с другими.

И если мне сомненье тяжело,
Я у Неё одной ищу ответа,
Не потому, что от Неё светло,
А потому, что с Ней не надо света.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-01-31 19:45:42
Переглядів сторінки твору 4807
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.201 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (5.211 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.840
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2026.01.29 18:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-01-31 20:23:00 ]
О, мене вразив і оригінал надтонкістю викладу такої частозвучної та всеприсутньої теми, і переклад файний - серсем опрацьований.

Якби на мене, мо" зберегти "И если мне сомненье тяжело"- " -
"коли ж важкого сумніву сльота"
і осе " із Нею іншогО не треба світу" - на "інакшого не треба з Нею світу" але то не принципово. Дякую за приємність читати у перекладі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2016-01-31 21:14:20 ]
О так, дякую, звичайно - маємо зберігати все від оригіналу, просто я нашвидкуруч написав, тепер правитиму ).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2016-01-31 20:29:29 ]
Можна попридиратись, пане Володимире?
На мою думку, український "світ" це дещо інше поняття, аніж російський "свет". Також "у Нее ищу ответа" і "у Ній" це не тотожні поняття. Може, "Лише від Неї прагну я відвіту"? Чи якось так. Як на мене, хоча би оці смислові відтінки мають бути передані при перекладі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2016-01-31 21:11:53 ]
Навіть потрібно!
Утім, академічні словники наполягають, що
"світ" - це і "світ" і "світло" теж. )
Росіяни може в нас щось і запозичили колись, та це не привід переживати. )
Особисто мені було би прикро, якби такому кореневому слову, як "світ", в сенсі "світла", зовсім не стане місця в нашій літературі. (

Так, звичайно, "в Ній" звучить глибше, тому деяка поверхневість оригінального звернення втрачається, подумаю ще .
Дякую. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-01-31 20:31:54 ]

"тому шо з нею і не треба світла" - дійсно ближче до оригіналу


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2016-01-31 21:17:38 ]
Тут зараз, нмсд, глибша поліфонія сенсів в кінці з"являється... Така собі, напевно, легка модернізація.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2016-01-31 23:59:40 ]
цікаво і без зауважень… відкривається інший пан Ляшкевич… на другому плані і переспів, і автор… тут інша історія (для мене)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2016-02-01 10:33:29 ]
Пане Миколо, якби на ПМ була така можливість, я би поставила вподобайчика біля Вашого коментаря. Щоправда, я не впевнена, що це явище зі знаком плюс, проте охарактеризували Ви його бездоганно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2016-02-01 18:49:08 ]
Дякую за увагу і за загадковість послань )

Між тим, хочеться прокоментувати сам оригінал шановного І. Аненського, як не т.з. "любовную лирику", а як щось інше, чи не так? на іншому я і спробував акцентувати увагу в своїй скромній спробі.
До речі, взявся за це лише тому, що інші, які я бачив, переклади, вже зовсім не сподобалися. Тому, можливо, будуть колись ще кращі. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2016-02-01 14:09:40 ]
Перші два рядки відносять вірш у міжгалактичний простір:
Серед світів, у мерхоті світил
Ім’я Зорі Одної промовляю…

..а останній рядок, який сам по собі є чудовим, але він приземлює увесь задум, бо починалося усе "серед світів", а виявилося що лг, ось тут, у нашому світі і іншого йому не треба, це надто далеко від оригіналу:

Не потому, что от Неё светло,
А потому, что с Ней не надо света.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2016-02-01 18:53:43 ]
Ах, Ксеню, напроти, в останньому рядку поєднані всі значення, навіть кореневі витоки. ))

Світ(ло), (про)світ, світ(анок), (ви)світ(лення) - це все про той "світ", що і тут. Не збіднюємо українську мову ні розумінням слів, ні використанням слів. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2016-02-02 14:33:30 ]
в останньому рядку так, поєднані всі значення, навіть кореневі витоки, він чудовий, я це наголосила, але дисонує із "серед світів" - світи(множина), серед світів не треба іншого світу -відчуваєте дисонанс?, якщо б у всесвіті(у космосі, в галактиці) не треба іншого світу з нею, то я згодилась би. у рос. і укр. мов свої нюанси.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2016-02-02 16:58:18 ]
Думаю, Ксеню, що тут, насправді, відсутні дисонанси сенсів. Бо "світів", нмсд, може бути багато: тут, в тексті, вони теж у множині, і це, як матеріалізовані, утілеснені об"єкти, і "світло" чи ж бо світ у хвильовій формі, як кореневі витоки проміння (чи чогось ще тоншого) - і з різних Найвищих Джерел, бо Творців у безмежному Бутті може бути ( і точно є) чимало.
Та ось в кінці, ліричному герою затишно серцем виявляється лише з Однією Зіркою, з одним Джерелом, і не потрібно ліргерою ні інших витоків світла-світа, ні інших утілеснених форм від тих витоків.
Словом, це, нмсд, в цілому, не зовсім про кохання, хоча нижчі паралелі сенсів і до любові й кохання явно теж ведуть.