
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.02
13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.
Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.
Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,
2025.09.02
12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.
2025.09.02
08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн
2025.09.01
23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.
Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.
Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!
2025.09.01
22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.
До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.
До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,
2025.09.01
12:07
Із Бориса Заходера
Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.
Часом блукаємо ми у хаосі, –
Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.
Часом блукаємо ми у хаосі, –
2025.09.01
09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.
2025.09.01
05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.
2025.09.01
00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.
Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.
Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій
2025.08.31
22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!
Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!
Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х
2025.08.31
22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.
І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.
І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,
2025.08.31
19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг
Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг
Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --
2025.08.31
18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!
Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!
Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,
2025.08.31
14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
2025.08.31
14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,
2025.08.31
12:34
Глядача цікавого містер Кайт
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Володимир Ляшкевич (1963) /
Критика | Аналітика
Колись таки доведеться виростати над релігіями
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Колись таки доведеться виростати над релігіями
А може вже пора здійматися вище, і в тому числі й над релігіями - механізм віри присутній в кожному з нас, і даний від Творця. І це, заодно, і чи не єдиний спосіб перемоги над світовою Закулісою.
Бо всі "замінники" механізмові віри, котрі є в кожного фізіологічно, - всі ті релігії, в основному, сфальшовані, і нікуди нікого вже давно не ведуть.
І що тим папам і тим російським, та й українським, ієрархам дивуватися, їх таких сама проблематика т.з. "християнства" й породила.
По-перше - численні дописи і правки в канонічних Євангелія.
По-друге - фундаментальні проблеми з Торою.
По-третє - їхнє протиприродне поєднання...
Схоже, таки пора знову роз'єднати ці два масиви на окремі - протилежні світогляди. Інакше з цього застою нам не вибратися.
Можливо, цікавим видасться і ряд таких моментів, котрі нікуди не зникали і не зникнуть.
1) Найбільш ймовірно, що патріарх Мойсей таки не був ні семітом, ні юдеєм у традиційному розумінні цього віросповідання. І ім"я його суто др.єгипетське...
Навіть його (сонячне, а не "місячне) вчення було фундаментально іншим - і було перекручене, кардинально змінене значно пізніше після його вбивства.
Є свій фактаж, і своя логіка подій і до Мойсея, і після його смерті. І все це не на користь нинішньому "П'ятикнижжю" - з його очевидною мегафальсифікацією фундаментальної основи "від Мойсея".
2) Про це, також, пише з боку євреїв і всім відомий Зигмунд Фрейд у "Ця людина - Мойсей".
3) Таким чином зрозумілим стає і той факт, що більшість колін давнього Ізраїлю були не семітами, і мали свої вірування.
3)Та й побудували перший спільний Храм для всього народу ІзРаІльського, що багато чого проясняє.
4) Та й сама назва "ІзРаЇль" промовиста в арійському (та й давньоєгипетському) розумінні.
Причому, пізніше юдейське трактування цієї назви тільки підтверджує арійську духовну первинність, бо боролися таким чином (своїм потлумаченням "Ізраїлю") юдейські першожерці саме із Богами від Ра, саме з ідеєю Сонячного "ІзРаЇлю".
Доборолись... (Скоро в Криму буде чергова спроба його "реміксу"?.)
5) Якщо все це так, то постає питання про те, який саме Закон мав Ісус виконати?
Та це, вочевидь, не закон отця книжників і фарисеїв, не закон місяцепоклонника Авраама, що тікав свого часу з Уру разом з іншими вірними бога місяця.
Як батька Авраамового звали? Фарра, - що значить Місяць... І тікали вони в Харран, де Фарра і осів. Де був збудований храм Місяцю Сіну.
Ще до 1178 року храм Місяця існував. Доки сам Салладін його остаточно не знищив...
О вже цей Сін - Сінай - Сіон...
6) Тож Ісус (і не семіт, і не юдей) аж ніяк не перебуває ні в традиції віросповідання Авраама і Фарри, ні в контексті "машіаха"-"христоса", як це нам нав"язують ті, які за спинами юдеїв, і "християн". Наче нам не достатньо того, що Ісус - "син Отця свого небесного" Та й що святкував Ісус із хлібом і вином у колі найближчих послідовників за день до офіційної паски?
Тож багато чого іншого в Євангелія таким чином автоматично відлущується... Залишаючи правду віри в Бога без потреби в релігії.
Сподіваюся, що правда з роками вирине чіткіше...
А релігії колись зникнуть, залишивши механізм віри, як особистий зв'язок кожного з Найвищим Джерелом...
2. "Механізм" переростання релігії
Любов наша і Божественна
Взагалі, є кохання, як універсальний для природи емоційний стан, є трохи вищий стан (що може включати і кохання) - це стан нашої любові, і є найвищий стан - Божественної любові (повного резонансу - гармонії з нею).
Кохання - це, передусім, "хімія" в організмі (ми здатні його породжувати).
Наша любов - усвідомлена робота першої сердечної "чакри" (ми здатні цю любов породжувати),
Божественна любов - входить в нашу особисту реальність із усвідомленим включенням-роботою другої сердечної чакри (область серця ближче до лівої руки) - ми здатні резонувати, бути в повній гармонії з Нею.
Ось і все, що, нмсд, потрібно включити в собі для здорового природного переростання інститутів релігії.
Бо всі "замінники" механізмові віри, котрі є в кожного фізіологічно, - всі ті релігії, в основному, сфальшовані, і нікуди нікого вже давно не ведуть.
І що тим папам і тим російським, та й українським, ієрархам дивуватися, їх таких сама проблематика т.з. "християнства" й породила.
По-перше - численні дописи і правки в канонічних Євангелія.
По-друге - фундаментальні проблеми з Торою.
По-третє - їхнє протиприродне поєднання...
Схоже, таки пора знову роз'єднати ці два масиви на окремі - протилежні світогляди. Інакше з цього застою нам не вибратися.
Можливо, цікавим видасться і ряд таких моментів, котрі нікуди не зникали і не зникнуть.
1) Найбільш ймовірно, що патріарх Мойсей таки не був ні семітом, ні юдеєм у традиційному розумінні цього віросповідання. І ім"я його суто др.єгипетське...
Навіть його (сонячне, а не "місячне) вчення було фундаментально іншим - і було перекручене, кардинально змінене значно пізніше після його вбивства.
Є свій фактаж, і своя логіка подій і до Мойсея, і після його смерті. І все це не на користь нинішньому "П'ятикнижжю" - з його очевидною мегафальсифікацією фундаментальної основи "від Мойсея".
2) Про це, також, пише з боку євреїв і всім відомий Зигмунд Фрейд у "Ця людина - Мойсей".
3) Таким чином зрозумілим стає і той факт, що більшість колін давнього Ізраїлю були не семітами, і мали свої вірування.
3)Та й побудували перший спільний Храм для всього народу ІзРаІльського, що багато чого проясняє.
4) Та й сама назва "ІзРаЇль" промовиста в арійському (та й давньоєгипетському) розумінні.
Причому, пізніше юдейське трактування цієї назви тільки підтверджує арійську духовну первинність, бо боролися таким чином (своїм потлумаченням "Ізраїлю") юдейські першожерці саме із Богами від Ра, саме з ідеєю Сонячного "ІзРаЇлю".
Доборолись... (Скоро в Криму буде чергова спроба його "реміксу"?.)
5) Якщо все це так, то постає питання про те, який саме Закон мав Ісус виконати?
Та це, вочевидь, не закон отця книжників і фарисеїв, не закон місяцепоклонника Авраама, що тікав свого часу з Уру разом з іншими вірними бога місяця.
Як батька Авраамового звали? Фарра, - що значить Місяць... І тікали вони в Харран, де Фарра і осів. Де був збудований храм Місяцю Сіну.
Ще до 1178 року храм Місяця існував. Доки сам Салладін його остаточно не знищив...
О вже цей Сін - Сінай - Сіон...
6) Тож Ісус (і не семіт, і не юдей) аж ніяк не перебуває ні в традиції віросповідання Авраама і Фарри, ні в контексті "машіаха"-"христоса", як це нам нав"язують ті, які за спинами юдеїв, і "християн". Наче нам не достатньо того, що Ісус - "син Отця свого небесного" Та й що святкував Ісус із хлібом і вином у колі найближчих послідовників за день до офіційної паски?
Тож багато чого іншого в Євангелія таким чином автоматично відлущується... Залишаючи правду віри в Бога без потреби в релігії.
Сподіваюся, що правда з роками вирине чіткіше...
А релігії колись зникнуть, залишивши механізм віри, як особистий зв'язок кожного з Найвищим Джерелом...
2. "Механізм" переростання релігії
Любов наша і Божественна
Взагалі, є кохання, як універсальний для природи емоційний стан, є трохи вищий стан (що може включати і кохання) - це стан нашої любові, і є найвищий стан - Божественної любові (повного резонансу - гармонії з нею).
Кохання - це, передусім, "хімія" в організмі (ми здатні його породжувати).
Наша любов - усвідомлена робота першої сердечної "чакри" (ми здатні цю любов породжувати),
Божественна любов - входить в нашу особисту реальність із усвідомленим включенням-роботою другої сердечної чакри (область серця ближче до лівої руки) - ми здатні резонувати, бути в повній гармонії з Нею.
Ось і все, що, нмсд, потрібно включити в собі для здорового природного переростання інститутів релігії.
http://ar25.org/article/yevangeliye-napolovynu-sfalsyfikovane.html
"Євангеліє наполовину сфальсифіковане?"
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Чому в чоловіків «ангел-охоронець» жіночої статі, а в жінок - навпаки )"
• Перейти на сторінку •
"Серед світів. За Інокентієм Аненським "
• Перейти на сторінку •
"Серед світів. За Інокентієм Аненським "
Про публікацію