ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.09.19
13:32
«Москву» як наші потопили,
Москальський скреп на дно пустили,
На болотах піднявся вий:
- Та як таке можливо було,
Щоб наша гордість потонула
Фактично не вступивши в бій?!
Хіба коли таке бувало,
Як «дєди» наші воювали?
Москальський скреп на дно пустили,
На болотах піднявся вий:
- Та як таке можливо було,
Щоб наша гордість потонула
Фактично не вступивши в бій?!
Хіба коли таке бувало,
Як «дєди» наші воювали?
2024.09.19
13:25
Макулатура, що гідна суспільних клозетів.
Де героїчне? Бодай мінімальний екстрим?
Всі біографії мають – лише у поетів
Лиш нескінченні переліки назв або рим.
Може, це правда… Про нас не складають легенди.
Що пригадати в житті, аби трилер чи шок?
Ал
Де героїчне? Бодай мінімальний екстрим?
Всі біографії мають – лише у поетів
Лиш нескінченні переліки назв або рим.
Може, це правда… Про нас не складають легенди.
Що пригадати в житті, аби трилер чи шок?
Ал
2024.09.19
11:33
Так хотіла підгледіти: хто ж літній день торочить?
Променисті пацьорки фарбує у чорне, та
Добавляє помалу та впевнено їх до ночі.
І радіють об тім сумота, пустота й німота.
Хто ж то? Може, той ворон, що каркає надто бридко?
Підлетів над сухою вербо
Променисті пацьорки фарбує у чорне, та
Добавляє помалу та впевнено їх до ночі.
І радіють об тім сумота, пустота й німота.
Хто ж то? Може, той ворон, що каркає надто бридко?
Підлетів над сухою вербо
2024.09.19
10:30
Перейтись би нам із тобою, до
Поля суниць
Скрізь нереальність
Ніщо не варте переймань
Поле суниць на безвік
Жити так легко, не зрячи
Нерозуміючи усіх
Поля суниць
Скрізь нереальність
Ніщо не варте переймань
Поле суниць на безвік
Жити так легко, не зрячи
Нерозуміючи усіх
2024.09.19
06:02
Який настрій, такий спіч…
***
Не завжди розумів себе чомусь
Коли пірнав в минуле з головою
Можливо, як усі, його боюсь
І нинішне з такого ж геморою…
Не завжди я воротами вертавсь
***
Не завжди розумів себе чомусь
Коли пірнав в минуле з головою
Можливо, як усі, його боюсь
І нинішне з такого ж геморою…
Не завжди я воротами вертавсь
2024.09.18
11:06
З тобою не запалювали свіч,
Не цілував мої ти ніжно руки.
Звучала пісня в горобину ніч,
Роїлися думки. Терпіння. Муки.
Лежали пелюстки сухих троянд
На клавішах холодних піаніно.
Нанизані роки і блиск гірлянд -
Не цілував мої ти ніжно руки.
Звучала пісня в горобину ніч,
Роїлися думки. Терпіння. Муки.
Лежали пелюстки сухих троянд
На клавішах холодних піаніно.
Нанизані роки і блиск гірлянд -
2024.09.18
07:21
Давно вже не боюся небезпек,
у сховище не мчуся по тривозі.
Лунає черговий загрози трек –
отак життя минає у облозі…
В повітрі то ракета, то «шахед»…
До вибухів уже настільки звикли,
що спокою позаздрить моджахед!
у сховище не мчуся по тривозі.
Лунає черговий загрози трек –
отак життя минає у облозі…
В повітрі то ракета, то «шахед»…
До вибухів уже настільки звикли,
що спокою позаздрить моджахед!
2024.09.18
05:56
Допоки ти була живою, –
Пряміше йшлося все-таки
І так, як нині, головою
Я не крутив на всі боки.
Завжди ставала у пригоді
Твоїх порад глибока суть,
І не скипав я аж до споду,
Бо знав куди і де звернуть.
Пряміше йшлося все-таки
І так, як нині, головою
Я не крутив на всі боки.
Завжди ставала у пригоді
Твоїх порад глибока суть,
І не скипав я аж до споду,
Бо знав куди і де звернуть.
2024.09.18
05:50
А ти мені просто розповіси
Про те, як чекала трамвая…
Як дощик всю ніч і день моросив
Як діток лякали бабаєм…
Про те, і про те… ще довго про те
Які були люди цікаві…
Про наш нерозривний світо-тотем
Про те, як чекала трамвая…
Як дощик всю ніч і день моросив
Як діток лякали бабаєм…
Про те, і про те… ще довго про те
Які були люди цікаві…
Про наш нерозривний світо-тотем
2024.09.18
04:43
Через пожухле листя сонця промінь
вдивляється у жовтня безпорадність,
немов питає: «Жовтню, друже, хто ми?
Нам Божий день тепла дарує радість,
а ще – тонку надію павутинки
на нескінченність бабиного літа,
присядемо з тобою на хвилинку,
поки борвій
вдивляється у жовтня безпорадність,
немов питає: «Жовтню, друже, хто ми?
Нам Божий день тепла дарує радість,
а ще – тонку надію павутинки
на нескінченність бабиного літа,
присядемо з тобою на хвилинку,
поки борвій
2024.09.17
23:14
Тим, хто розуміє мову жінки, неважко зрозуміти мову квітів, трави, води, вогню і зоряного неба.
Мало послухати жінку, треба її ще й почути.
Звісно, можна послухати жінку і зробити навпаки, але тільки так, аби вона ніколи про це не довідалась.
Про
2024.09.17
20:12
І пішов він розшукувать
Долі своєї початок,
Та забув, що треба робить це неспішно,
І стомивсь, і присів на узбіччі.
І тоді наче хтось прошептав:
«А що як пошукать кінець долі?»
Підвівся.
Став навшпиньки.
Долі своєї початок,
Та забув, що треба робить це неспішно,
І стомивсь, і присів на узбіччі.
І тоді наче хтось прошептав:
«А що як пошукать кінець долі?»
Підвівся.
Став навшпиньки.
2024.09.17
18:17
Фрагмент історії у вірші
***
І знову перерва… поруч квітник
Вміру погода, без вітру
Цікаво би знати, хто садівник —
Всунув би в руки півлітру
А що тут такого, божий ґешефт:
Кожному мо по-заслузі…
***
І знову перерва… поруч квітник
Вміру погода, без вітру
Цікаво би знати, хто садівник —
Всунув би в руки півлітру
А що тут такого, божий ґешефт:
Кожному мо по-заслузі…
2024.09.17
17:23
Штурвале, обертайся. . . нікуди не сховатись
Катма й потреби. . .
Всіяно берег пологіший
Черепашками на піску
Що зморгують, мов очі сяйні
Через море
Катма й потреби. . .
Всіяно берег пологіший
Черепашками на піску
Що зморгують, мов очі сяйні
Через море
2024.09.17
12:11
Замок, який ти споруджував
багато років, остаточно
зруйнувався. Із нього падають
уламки цегли, перетворюючи
на сипучий пісок надії.
Така цеглина може впасти
комусь на голову, поставивши
крапку в недописаному романі.
багато років, остаточно
зруйнувався. Із нього падають
уламки цегли, перетворюючи
на сипучий пісок надії.
Така цеглина може впасти
комусь на голову, поставивши
крапку в недописаному романі.
2024.09.17
07:32
Отут тебе поцілував уперше,
під вітами розлогих ясенів.
Вони донині мою долю вершать,
а твій уже давно не чути спів…
У кожного лягла окремо доля
і нарізно світили нам зірки.
Осібно з’їли ми по пуду солі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...під вітами розлогих ясенів.
Вони донині мою долю вершать,
а твій уже давно не чути спів…
У кожного лягла окремо доля
і нарізно світили нам зірки.
Осібно з’їли ми по пуду солі,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
2024.05.20
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2021.07.17
2021.01.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Володимир Ляшкевич (1963) /
Критика | Аналітика
/
Дискурси
Чому в чоловіків «ангел-охоронець» жіночої статі, а в жінок - навпаки )
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Чому в чоловіків «ангел-охоронець» жіночої статі, а в жінок - навпаки )
(філософічні майже_жарти на тему: перший закон "Збереження істини")
А тепер майже серйозно.
Ми одночасно існуємо:
а) тілесно - в цьому просторі і часі;
б) "усвідомлено" - суто в дійсній миті при (явищі) "свідомості";
в) в не тілесному світі - в іншому,первинному просторі.
І, при цьому всьому, таке наше "я" - цілісний світ. )
Ми точно перебуваємо, або не перебуваємо в деяких випадках при "свідомості", але це ще не значить, що "свідомість" суто наша власність, і наш особистий атрибут. )
І вона точно не належить і не залежить від діяльності нашого мозку. Мозок може деякий час не працювати, але особа при цьому матиме певні "усвідомлення", певні згадки... Та мозок, безумовно, завжди тягнеться до свідомості )
Процес "усвідомлення" при цьому нагадує встановлення реального зв"язку між нашим розумом (нашим присвідомим "я") і різними рівнями свідомості, як явища найвищого порядку.
Через "свідомість" проходять і наші сни, котрі часто є суто досвідом не тілесного нашого "я" і це, вочевидь, третє, найвище, наше первинне безтілесне "я", котре контактує суто з тілесним "я" напряму, але з тим "я", що пише і читає це все - тільки через посередництво явища свідомості. )
Через "свідомість" проходить і досвід тілесного нашого "я" - першого, найнижчого, твореного, вочевидь, як проекція первинного "я".
Зрештою, те наше (породжене, чи за номером, "друге") "я", що живе з миті в мить при "свідомості", існує наче між нижчим і вищим "я". І дуже схоже на породження цих вищого і нижчого наших "я". )
І це, вельми ймовірно, є саме тим "я", котре пише цей пост, а з вашого боку - що читає його )
Тож нас таки троє )). Причому, з усією тією гармонією і балансом в нашому мікрокосмі, в т.ч. і з "Їнь" та "Ян". )
А це значить - якесь третє (насправді, первинне) наше "я" завжди іншої статі, аніж тілесне "я" і "я" при "свідомості"? )
В такому разі в нашому мікрокосмі баланс і гармонія зберігаються. )
Деякі можливі висновки:
1) Це я про що? А про те, що ми маємо справу, нмсд. не з незрілістю свідомості (це явище досконале, як і нижчі явища гравітації, чи електромагнетизму, тощо), а саме з розвитком і вдосконаленням нашого "я", котре при "свідомості".
Таким чином, як на мене, вплив відповідної техніки, методології, тощо, розвитку особи стає більш точним, якщо направляти "зусилля" за точнішою адресою не "свідомості" взагалі (яку ми, як конструкцію вищого порядку, ніяк не здатні змінювати), а за адресою нашого серединного "я", котре при "свідомості", і що за допомогою відповідного чуття і розуму сягає різних, інколи все вищих, рівнів цієї "свідомості."
Цікаво, що існування трьох наших "я" проголошується достатньо різними джерелами... )
2) Не менш цікаво проводити і більш високі паралелі, зважуючи, що ж таке "свідомість" там, вище. Є вмотивовані підозри, що як повноцінна конструкція "свідомість" охоплює собою і "логос", і багато чого ще, виявляючись чи безпосередньо Богом_Творцем нашого Всесвіту, чи його безпосереднім органом (як то наш, наприклад, розум), що, зрештою невіддільно.
Цікаво, що є в нас такий термін, як "божевільні", тобто вільні від Бога-Творця особи, вільні від "свідомості", точніше від "усвідомлення", чи не так? )
Схоже з частиною "Ян" все зрозуміло. )
А хто ж тоді є "Їнь" в макрокосмосі?
Цікаво, що давньоєврейською саме Святий Дух виникає в жіночому роді...
Ймовірно так вважали і там, звідки євреї брали усю інформацію...
3) Можна багато ще привести дивних "висновків", але це вже буде надто сміливо )
Та й представникам базових релігій точно не сподобається...
____
А перший закон збереження істини тут, у нас, нмсд, виглядає якось так:
"Рівень модуляції енергетики = рівню Свідомості" )
А тепер майже серйозно.
Ми одночасно існуємо:
а) тілесно - в цьому просторі і часі;
б) "усвідомлено" - суто в дійсній миті при (явищі) "свідомості";
в) в не тілесному світі - в іншому,первинному просторі.
І, при цьому всьому, таке наше "я" - цілісний світ. )
Ми точно перебуваємо, або не перебуваємо в деяких випадках при "свідомості", але це ще не значить, що "свідомість" суто наша власність, і наш особистий атрибут. )
І вона точно не належить і не залежить від діяльності нашого мозку. Мозок може деякий час не працювати, але особа при цьому матиме певні "усвідомлення", певні згадки... Та мозок, безумовно, завжди тягнеться до свідомості )
Процес "усвідомлення" при цьому нагадує встановлення реального зв"язку між нашим розумом (нашим присвідомим "я") і різними рівнями свідомості, як явища найвищого порядку.
Через "свідомість" проходять і наші сни, котрі часто є суто досвідом не тілесного нашого "я" і це, вочевидь, третє, найвище, наше первинне безтілесне "я", котре контактує суто з тілесним "я" напряму, але з тим "я", що пише і читає це все - тільки через посередництво явища свідомості. )
Через "свідомість" проходить і досвід тілесного нашого "я" - першого, найнижчого, твореного, вочевидь, як проекція первинного "я".
Зрештою, те наше (породжене, чи за номером, "друге") "я", що живе з миті в мить при "свідомості", існує наче між нижчим і вищим "я". І дуже схоже на породження цих вищого і нижчого наших "я". )
І це, вельми ймовірно, є саме тим "я", котре пише цей пост, а з вашого боку - що читає його )
Тож нас таки троє )). Причому, з усією тією гармонією і балансом в нашому мікрокосмі, в т.ч. і з "Їнь" та "Ян". )
А це значить - якесь третє (насправді, первинне) наше "я" завжди іншої статі, аніж тілесне "я" і "я" при "свідомості"? )
В такому разі в нашому мікрокосмі баланс і гармонія зберігаються. )
Деякі можливі висновки:
1) Це я про що? А про те, що ми маємо справу, нмсд. не з незрілістю свідомості (це явище досконале, як і нижчі явища гравітації, чи електромагнетизму, тощо), а саме з розвитком і вдосконаленням нашого "я", котре при "свідомості".
Таким чином, як на мене, вплив відповідної техніки, методології, тощо, розвитку особи стає більш точним, якщо направляти "зусилля" за точнішою адресою не "свідомості" взагалі (яку ми, як конструкцію вищого порядку, ніяк не здатні змінювати), а за адресою нашого серединного "я", котре при "свідомості", і що за допомогою відповідного чуття і розуму сягає різних, інколи все вищих, рівнів цієї "свідомості."
Цікаво, що існування трьох наших "я" проголошується достатньо різними джерелами... )
2) Не менш цікаво проводити і більш високі паралелі, зважуючи, що ж таке "свідомість" там, вище. Є вмотивовані підозри, що як повноцінна конструкція "свідомість" охоплює собою і "логос", і багато чого ще, виявляючись чи безпосередньо Богом_Творцем нашого Всесвіту, чи його безпосереднім органом (як то наш, наприклад, розум), що, зрештою невіддільно.
Цікаво, що є в нас такий термін, як "божевільні", тобто вільні від Бога-Творця особи, вільні від "свідомості", точніше від "усвідомлення", чи не так? )
Схоже з частиною "Ян" все зрозуміло. )
А хто ж тоді є "Їнь" в макрокосмосі?
Цікаво, що давньоєврейською саме Святий Дух виникає в жіночому роді...
Ймовірно так вважали і там, звідки євреї брали усю інформацію...
3) Можна багато ще привести дивних "висновків", але це вже буде надто сміливо )
Та й представникам базових релігій точно не сподобається...
____
А перший закон збереження істини тут, у нас, нмсд, виглядає якось так:
"Рівень модуляції енергетики = рівню Свідомості" )
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію