Так, їй, небесній! Дякую, Таню!)))

Тому Ви, певне, більше Місяць, аніж Сонце, друже, принаймні за моїми - недосконалими - спостереженнями, і Ваші поезії проникнуті чарами - це так виразно читається на задньому плані - вуалюючим флером - дякую за таке коштовне слово - вечірнього богемного міського життя. І вірно підмічено - саме вечір надає неповторної краси любовним почуттям, особливо, коли їх виливає хтось небайдужий до слова!))

Я пишаюсь таким ярликом від тебе, дорогий друже, і глибоко вірю в те, що не останній! Натхнення тобі!))

Оце величезну правду Ви сказали, дорогий пане Василю! Навіть коли кохання нерозділене, але воно справжнє і велике, врешті-решт почуваєш величезну вдячність до тїєї, котра його запалила в твоєму серці!
Дуже дякую Вам! Це вже рівень мислення поета-філософа! Не знаю, з ким Вас порівнювати - Сковородою, Рудакі, Ронсаром чи Хайямом, але ж Василь Світлий має своє, неповторне обличчя!)))