ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.

Юрій Лазірко
2025.07.02 03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!

Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,

Федір Паламар
2025.07.01 23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.

Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –

Леся Горова
2025.07.01 22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!

Багрянисто зірка догорає,

Борис Костиря
2025.07.01 21:47
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.

Данько Фарба
2025.07.01 21:21
Якщо ти хочеш проковтнути це -  вперед. 
Я краще все перетворю на сміх і попіл. 
Забуду ключ від усіх своїх дверей. 
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.

Закриюся від натовпу плащем. 
Пройду як ніж через вершкове масло. 
Залишуся заручни

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.

С М
2025.07.01 09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно

Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Над річкою (переклад на російську Світлани Груздєвої)*

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-03-14 14:31:34
Переглядів сторінки твору 2441
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.742
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2025.06.23 00:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-14 14:32:59 ]
Оригінал:

Над річкою

Де пойма* Сниводи чарівна –
Бринить легенький вітерець.
Доносить гук бадьорий півня
Через городи навпростець.

І вторять півневі неначе –
Заливисто ізвіддаля –
Веселі вигуки юначі…
Од снігу звільнена земля

Випростує траву прим`яту,
Мов прокидається од сну.
І птаство радісно співати
Береться пісню голосну.

Об лід вода текуча дзенька
І – ледь помітно навкруги –
Тремтливі хвилечки легенькі
Навислі злизують сніги.

Та у затоці ще добряче
На берег крига налягла.
А на вербі – як чорний м`ячик –
Кущиста звисла омела.

На холод вітер ще багатий –
Зима відлуння нам несе.
Коли вже буде зігрівати
Весняне сонечко це все?!

12.03.7525 р. (Від Трипілля) (2018)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2018-03-15 10:28:25 ]
Старанно виконаний переклад. Думка в першій строфі була б ще чіткішою, якби між Сниводи і картинно стояло тире. Напевне, в заливе, а не в затоке?
Звичайно, що ці маленькі зауваження - тільки на адресу Світлани Груздєвої.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-15 13:54:39 ]
Так, в цілому згоден із зауваженнями. Тире чіткіше відобразило б думку, тим більше, що так є - в оригіналі. А тут я поставив би тире після слова "рос" для ще більшої чіткості, бо прикметник "картинно" ніби виконує роль прихованого присудка - ще одного. В заливе - цілком згоден, навіщо вживати українізми, коли є чіткий російський відповідник?
Тут сліди поспіху в написанні відчутні. У мене скрізь - як і належить за школою римування - римуються різні частини мови, а у Світлани - у трьох місцях - дієслівні рими: расправит-правит, стекая-потакая, веет-согреет. Крім того, я б застосував інверсію у передостанньому рядку, щоб був вірний наголос у слові "этО" - Когда же Это все согреет... і т.д.
Але загалом, за змістом, за настроєм піднесеним, як на мене, переклад написаний майже на одному диханні, ніби "по наитию" і це, особисто мене - зачарувало.

Передам зауваги автору. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2018-03-15 14:55:24 ]
Цікаво, звідки "частушки" взялись? Коломийок начебто не було в оригіналі...

"Стекая" загубило коми з обох боків (анекдот згадав:

- Стекло?..
- Нет, стекает....)

"Вода", яка "решила слизывать снега"? Яка рішуча вода, однако!

"Верба" - хіба не "ива" російською?

"Щедро"- російське слово?

"Весенний солнца хоровод" - скільки в нас сонць на небі, аби вони у "хороводі" кружляли?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-15 16:02:03 ]
Ну, щодо частушок, згоден, Грею, не було їх. Але це - авторська фантазія - на рядок "веселі вигуки юначі" - хіба не може такого бути за веселими вигуками - цілком може.
За коми згоден, поставив.
Рішуча вода - а чим не подобається? - вона ж весенней неге потакает, тому й вирішила - цілком вмотивовано.
Це до речі, найкраща строфа, як на мене, у перекладі.
За "вербу" дякую. Справді "ива" природніше. Тут авторка хотіла бути просто ближче до оргіналу.
Ну "щедро" досить часто вживається російською, погодьтеся, навіть не буду шукати приклади.
"Весенний солнца хоровод" - це знову свідчить, що у Вас, Грею, з уявою є деякі проблеми. Ви сприймаєте рядок якось трохи, російською кажучи "топорно" - прямолінійно. Бо не сонця ходять у хороводі, а сонце - одне - крутить весняний хоровод - усе, що є під ним - птахів, дерев, річок, землі, людей... Сподіваюсь, таке пояснення задовольнить?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2018-03-16 09:04:16 ]
Та ні, з уявою в мене жодних проблем, бо, згідно цитати з вікі, "хороводи розвиваються з замкненого кола (персоніфікація сонця)" - але "солнца хоровод", як на мене, звучить пародійно.

А ось ці рядки перекладу:

"Доносит ветер петушиный
Зов – огородами насквозь."

Що тут "петушиный" - "ветер" чи "зов"? )))

В оригіналі ж наче нема такої дивної інверсії:

"Доносить гук бадьорий півня
Через городи навпростець."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-16 10:36:56 ]
Так сонце і є - замкнене коло, якщо трішки уяви прикласти, нз якого хоровод починається.
А вітер хіба буває "петушиный"? - логіку включати не потрібно? Особливо коли йдуть підряд два іменники Ветер доносит зов і може доносити, а зов - вітер - якось сумнівно, що донесе?