ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Над річкою
Образ твору Де пойма* Сниводи чарівна –
Бринить легенький вітерець.
Доносить гук бадьорий півня
Через городи навпростець.

І вторять півневі неначе –
Заливисто ізвіддаля –
Веселі вигуки юначі…
Од снігу звільнена земля

Випростує траву прим`яту,
Мов прокидається од сну.
І птаство радісно співати
Береться пісню голосну.

Об лід вода текуча дзенька
І – ледь помітно навкруги –
Тремтливі хвилечки легенькі
Навислі злизують сніги.

Та у затоці ще добряче
На берег крига налягла.
А на вербі – як чорний м`ячик –
Кущиста звисла омела.

На холод вітер ще багатий –
Зима відлуння нам несе.
Коли вже буде зігрівати
Весняне сонечко це все?!

12.03.7525 р. (Від Трипілля) (2018)

с. Іванів, Вінниччина.

*Пойма – русло.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-03-12 23:25:09
Переглядів сторінки твору 2871
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2026.03.14 23:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2018-03-13 17:26:13 ]
Холодна та засніжена весна...
Цю пору також важко пережити.
Одне втішає - скоро тепле літо,
А з ним і спека прийде навісна!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-13 17:51:24 ]
Спасибі, дорога Нінеле, за співтворчість. Вірю, що і весна нас повинна порадувати ще!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2018-03-13 20:03:47 ]
За визначенням когось із класиків Ви - "співець чудовної природи".
Зі зрозумілих причин мені недоречно коментувати або оцінювати майстрів. Але мені не зрозуміло, чому у перших двох реченнях відсутні підмети. Можливо так і повинно бути?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-13 20:44:57 ]
Відповідаю Вам, Ігорю. У перших двох реченнях є підмет - вітерець. Він бринить, доносить гук. У нього два присудки.
Мені цікаво: скажіть, будь ласка, Вас що у поезії цікавить - виразність думки, неповторна образність чи мовні питання, морфологія... Чи це просто бажання до чогось прикопатися? Вас роздратували мої повчання і Ви хочете показати, що і Ви не ликом шиті? І ми, Химко, люди? То, якщо так, то, повірте, я Вас вважаю молодим, талановитим і перспективним автором, хоч коли Ви повернули у свій вірш збиту риму "далеко-лелеки", не захотівши над нею попрацювати, мене це засмутило, чесно кажучи...
Я можу Вам придумати з десяток значно свіжіших і цікавіших рим, якщо бажаєте, тільки доведіть почате до кінця, щоб не я усе за Вас робив, редагуючи вірш... А може не бажаєте, то припинимо, звісна річ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-13 20:51:24 ]
Слова "я не співець чудовної природи
з холодною байдужістю її.
З ума не йдуть знедолені народи,
Я їм віддав усі чуття свої"
Ці слова належать Павлу Грабовському. Це так Вам, для інформації. А ще я автор корони сонетів "Світло кохання", як Ви знаєте, то може ще і співець чудовної вроди, окрім природи. Але я пишу і громадянську і філософську лірику, хоч значно рідше. Іще сатиру й гумор - пародії. Нещодавно одна була у мене "Діагноз класика". Можете почитати, щоб не судити однобоко, як деякі тут "великі" знавці і навчателі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2018-03-15 18:23:36 ]
Пробачте, що ненавмисно зачепив Ваше болюче місце, якщо це так.
Може було б правильніше, якби я сказав, що перша строфа була б зрозуміліше, якби її оформити одним реченням. Вірш легко читається, коли думка не відволікають я на розшифровки тексту.
Я не дратівливий, але й у фаусти ні до кого не записуюсь:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Терен (Л.П./М.К.) [ 2018-03-15 18:32:10 ]
Мається на увазі:
думка не відволікається


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-16 00:04:08 ]
Ігоре, одним реченням першу строфу "оформити", як Ви кажете, дуже легко. Достатньо поставити кому після слова "вітерець" замість крапки. І що, це Вам спростить сприймання? Я так і не збагнув, у чому складність його... Ви не можете збагнути, що над річкою бринить вітерець і доносить бадьорий гук півня? А як ще простіше можна сказати? Навчіть, просвітіть мене... Цікаво просто...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Швець (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-19 09:28:37 ]
Гарно,творчого натхнення!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-05-09 01:13:02 ]
Спасибі Вам, Тамаро!))