ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Невесенко
2026.04.29 20:34
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.

За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку

Іван Потьомкін
2026.04.29 20:28
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене

Артур Курдіновський
2026.04.29 19:31
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник

***

Дивлюсь у вибране, зітхаю...

Артур Сіренко
2026.04.29 12:33
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, по тім

Борис Костиря
2026.04.29 11:27
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.

Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини

Вячеслав Руденко
2026.04.29 10:34
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.04.29 10:08
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.

Віктор Кучерук
2026.04.29 07:10
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...

хома дідим
2026.04.28 21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці

Борис Костиря
2026.04.28 10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.

Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Головні поетичні огляди):

Олександра Ступак
2025.10.30

Ірина Єфремова
2025.09.04

Зоя Бідило
2023.02.18

Тамара Швець
2018.03.05

Мар'ян Кіхно
2017.09.09

Орися Мельничук
2017.01.26

Марія Марі
2016.04.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Редакція Майстерень (1963) / Головні поетичні огляди

 Чи справді таки Франція батьківщина Ісуса?




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-06-12 16:20:55
Переглядів сторінки твору 7027
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.489 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.497 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.04.29 16:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-06-12 21:41:14 ]
« Свежо предание, но верится с трудом». Не здивувався б, якби це у майбутньому виявилось прологом до ще одного третього «русскаво» Риму. Нібито не було в історії столітніх хрестових походів тамплієрів і інших рицарських орденів з території Франції за чашею Грааля на схід після відкопаних і вивезених Єленою у Європу артефактів розп’яття Ісуса Назарянина.
Якщо топоніміку із назвою Галілея у ще більших масштабах перенести на мапу Київської Русі-України, то теж при бажанні можна віднайти і притягнути за вуха до текстів Євангелій і Галичину(Галіцію), і Київ(новий Єрусалим) з Голгофою(Лисою горою), і мучеників будь-яких рангів, яких по десятку, якщо не по сотні буде на кожного святого усіх семи перших християнських церков.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2017-06-12 21:54:22 ]
Ну так, всякі підступи можливі ) Але наразі маємо у відео таку картину топонімів у Франції і зовсім відсутню Євангельську картину в тій самій Палестині. Чи не так?
І в автора йдеться про єдиний мовний простір галів, до яких він відносить і Ісуса.
І як на мене, все достатньо аргументовано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-06-13 07:02:16 ]
Не варто перейматися фобіями, якщо на них хтось добряче заробляє. Топоніміка дуже мінлива. Кожен володар на свій смак і уподобання перейменовував то волость, то село. А от гідроніми такому буйству фантазії майже не підавались. От тому назви річок не мають у переважній своїй більшості християнських мотивів. Ба, більше - ці назви з'явилися, коли не було ще ні Христа, ні Мойсея, ні навіть бога, про якого пишуть у Святому письмі.
Звичайно, можна смоктати цю цицю до безкінечності. Автор і справді дуже аргументовано все доводив. Аби була користь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2017-06-13 11:43:48 ]
Особисто я тільки за переростання ( з усією можливою повагою до того, що може викликати повагу) і релігій, і атеїзму. )
А щодо Бога , про якого пишуть у Святому письмі, то там , в основному, фігурує господь_бог, таке собі щось дуже земне і тілесне... Та то таке...

Важливо зараз усе. Цілком ймовірно, що докази потужно увиразнять іншу картину нашого буття, то чого ж закривати очі, чи ховати голову в т.ч. і в біблійний пісок? )
Головне, напевно, - тримати рівновагу і стійкість, і зростати особистісно далі. Музика має тривати далі, саме музика )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-06-13 14:47:47 ]
Людина, чого не розумiэ, те нафантазовуэ. Так i з релiгiями. Коли реальна "картина буття увиразниться" (якщо таке станеться), тодi й фантазii щезнуть. Хтось сам буде доходити до розумiння, комусь покажуть готовий результат, котрий в черговий раз прийметься на вiру)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2017-06-14 13:58:49 ]
Наші інтелектуали і навіть містики-поети, котрі мали би резонувати з істиною точніше, а не з "не власними" думками, чогось дуже легко піддаються омані, і тоді виходять, нехай і не зумисно, шедевральні наклепи на "світ", котрий зовсім не такий, і котрий так легко сплутати із недолугою так званою "нашою цивілізацією", особливо, коли давно припинився розвиток чуттів. Не "відчуттів", а саме чуттів...

Наприклад,

"І Бог_Творець сльозами світніх злив
за тих "господів" свідчив - "не створив!"
ні Ра, ані Йегова, ні всі інші.
Але не кожен серцем це відкрив..." (Ред.Майстерень)

як можлива відповідь на гарний, але глибоко, нмсд, сенсово хибний в опиранні на штампи, вірш майстра.

Петро Сорока

Я не збагну ніколи до кінця
Звідкіль вона, приреченість оця,
Чому Господь, створив цей світ, як рану,
А сам мовчить.
Я відповіді – знаю – не дістану,
Ні з Біблії, ні з Тори, ні з Корану,
Але питати теж не перестану,
Хоча б тому, мій Пане, що болить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2017-06-15 09:20:50 ]
А чому Йегова, а не Єгова?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2017-06-15 10:23:13 ]
Можливо так і точніше.
Але я ось орієнтувався на таке, суто юдейське, подання - на кшталт, Йешуа.
Хоча українською дійсно більш традиційне - Єгова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2017-06-15 17:09:19 ]
4 години - да хто ж подужає наратив такий тяглий. цей месидж має бути вміщений у 15хвилинний ролик


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2018-11-25 23:16:41 ]
Поговорити на біблійну тематику, не посилаючись на Біблію? Між іншим, сьогодні це найдоступніша книга, але на її текст мало звертається уваги і багато обговорень, в яких беруть участь люди, які явно не заглиблювалися в текст Біблії. Так, там багато букв, але вона містить однозначне посилання на місце народження Месії і навіть дату, про що не довго замислюючись, доповіли священики Іродові. Я кажу, навіть священики, які на той час належали до садукейської партії і не вірили Святому Письму. Але знали, що Месія за пророцтвом мав народитися у Віфлеємі. Звісно, вірити чи не вірити біблійному тексту - справа особиста, але настільки ігнорувати його, довірившись чуткам, якимсь дослідженням, у які повіри важче, ніж у наявність крил у крокодилів... Даруйте, якщо моє здивування здалося емоційним!