ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Артур Сіренко
2026.10.26 22:33
Був день: я зрозумів, що він нічий
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Вячеслав Руденко
2026.10.26 12:19
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.

І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Головні поетичні огляди):

Василь Кузів
2026.06.11

Олександра Ступак
2025.10.30

Ірина Єфремова
2025.09.04

Зоя Бідило
2023.02.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Тамара Швець
2018.03.05

Мар'ян Кіхно
2017.09.09






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Редакція Майстерень (1963) / Головні поетичні огляди

 Чи справді таки Франція батьківщина Ісуса?




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-06-12 16:20:55
Переглядів сторінки твору 7449
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.489 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.497 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.10.25 08:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-06-12 21:41:14 ]
« Свежо предание, но верится с трудом». Не здивувався б, якби це у майбутньому виявилось прологом до ще одного третього «русскаво» Риму. Нібито не було в історії столітніх хрестових походів тамплієрів і інших рицарських орденів з території Франції за чашею Грааля на схід після відкопаних і вивезених Єленою у Європу артефактів розп’яття Ісуса Назарянина.
Якщо топоніміку із назвою Галілея у ще більших масштабах перенести на мапу Київської Русі-України, то теж при бажанні можна віднайти і притягнути за вуха до текстів Євангелій і Галичину(Галіцію), і Київ(новий Єрусалим) з Голгофою(Лисою горою), і мучеників будь-яких рангів, яких по десятку, якщо не по сотні буде на кожного святого усіх семи перших християнських церков.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2017-06-12 21:54:22 ]
Ну так, всякі підступи можливі ) Але наразі маємо у відео таку картину топонімів у Франції і зовсім відсутню Євангельську картину в тій самій Палестині. Чи не так?
І в автора йдеться про єдиний мовний простір галів, до яких він відносить і Ісуса.
І як на мене, все достатньо аргументовано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-06-13 07:02:16 ]
Не варто перейматися фобіями, якщо на них хтось добряче заробляє. Топоніміка дуже мінлива. Кожен володар на свій смак і уподобання перейменовував то волость, то село. А от гідроніми такому буйству фантазії майже не підавались. От тому назви річок не мають у переважній своїй більшості християнських мотивів. Ба, більше - ці назви з'явилися, коли не було ще ні Христа, ні Мойсея, ні навіть бога, про якого пишуть у Святому письмі.
Звичайно, можна смоктати цю цицю до безкінечності. Автор і справді дуже аргументовано все доводив. Аби була користь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2017-06-13 11:43:48 ]
Особисто я тільки за переростання ( з усією можливою повагою до того, що може викликати повагу) і релігій, і атеїзму. )
А щодо Бога , про якого пишуть у Святому письмі, то там , в основному, фігурує господь_бог, таке собі щось дуже земне і тілесне... Та то таке...

Важливо зараз усе. Цілком ймовірно, що докази потужно увиразнять іншу картину нашого буття, то чого ж закривати очі, чи ховати голову в т.ч. і в біблійний пісок? )
Головне, напевно, - тримати рівновагу і стійкість, і зростати особистісно далі. Музика має тривати далі, саме музика )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-06-13 14:47:47 ]
Людина, чого не розумiэ, те нафантазовуэ. Так i з релiгiями. Коли реальна "картина буття увиразниться" (якщо таке станеться), тодi й фантазii щезнуть. Хтось сам буде доходити до розумiння, комусь покажуть готовий результат, котрий в черговий раз прийметься на вiру)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2017-06-14 13:58:49 ]
Наші інтелектуали і навіть містики-поети, котрі мали би резонувати з істиною точніше, а не з "не власними" думками, чогось дуже легко піддаються омані, і тоді виходять, нехай і не зумисно, шедевральні наклепи на "світ", котрий зовсім не такий, і котрий так легко сплутати із недолугою так званою "нашою цивілізацією", особливо, коли давно припинився розвиток чуттів. Не "відчуттів", а саме чуттів...

Наприклад,

"І Бог_Творець сльозами світніх злив
за тих "господів" свідчив - "не створив!"
ні Ра, ані Йегова, ні всі інші.
Але не кожен серцем це відкрив..." (Ред.Майстерень)

як можлива відповідь на гарний, але глибоко, нмсд, сенсово хибний в опиранні на штампи, вірш майстра.

Петро Сорока

Я не збагну ніколи до кінця
Звідкіль вона, приреченість оця,
Чому Господь, створив цей світ, як рану,
А сам мовчить.
Я відповіді – знаю – не дістану,
Ні з Біблії, ні з Тори, ні з Корану,
Але питати теж не перестану,
Хоча б тому, мій Пане, що болить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2017-06-15 09:20:50 ]
А чому Йегова, а не Єгова?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2017-06-15 10:23:13 ]
Можливо так і точніше.
Але я ось орієнтувався на таке, суто юдейське, подання - на кшталт, Йешуа.
Хоча українською дійсно більш традиційне - Єгова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2017-06-15 17:09:19 ]
4 години - да хто ж подужає наратив такий тяглий. цей месидж має бути вміщений у 15хвилинний ролик


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2018-11-25 23:16:41 ]
Поговорити на біблійну тематику, не посилаючись на Біблію? Між іншим, сьогодні це найдоступніша книга, але на її текст мало звертається уваги і багато обговорень, в яких беруть участь люди, які явно не заглиблювалися в текст Біблії. Так, там багато букв, але вона містить однозначне посилання на місце народження Месії і навіть дату, про що не довго замислюючись, доповіли священики Іродові. Я кажу, навіть священики, які на той час належали до садукейської партії і не вірили Святому Письму. Але знали, що Месія за пророцтвом мав народитися у Віфлеємі. Звісно, вірити чи не вірити біблійному тексту - справа особиста, але настільки ігнорувати його, довірившись чуткам, якимсь дослідженням, у які повіри важче, ніж у наявність крил у крокодилів... Даруйте, якщо моє здивування здалося емоційним!