ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тамара Ганенко
2025.08.10 07:36
Етюд червоним
Десь твоє серце далеко
Неприкаяне
Піврозчахнуте
Дике
Горде
Домашнє
Умиротворене

Борис Костиря
2025.08.09 21:54
* * *
Тихо спадає листя,
як повільна кінохроніка.
Листя - це роки
нашого життя,
вони так само
безслідно зникають у землі.
Невдовзі ліс стане
оголений і зовсім самотній,

Ярослав Чорногуз
2025.08.09 21:11
Нікому не потрібен
Неначе у карцері дрібен --
Запхали тебе у тюрму.
Нікому вже ти не потрібен
У світі жахливім цьому.

Старіючий, сивий і хворий --
Чи здох, чи живий -- все одно.
Дурні, безпідставні докори

С М
2025.08.09 13:45
У тобі без тебе (The Beatles)
Говорилось
за простори між нас усіх
І людей, що
невидимі нам із-за стін
ілюзійних
Правди не почути
далі пізно геть
нема їх уже

Іван Потьомкін
2025.08.09 13:25
КІТ НА КНИЖКОВОМУ РОЗВАЛІ
Чорнявий кіт із карими очима споглядає з височини книжкового розвалу на тих, хто мало не щодня приходить і переглядає те, що прибуло. Здається, що кіт знає всі мови, крім гебрайської та китайської, яких немає серед написаних стосів книжок. Тих, за якими

Юрій Гундарєв
2025.08.09 11:52
Читацький щоденник. Андрій Сем‘янків
…Шукати щось нове? Стаж і кваліфікація в Северина були, проте йому хронічно не таланило. Всі однокурсники знайшли теплі місця й тихо пожинали купюри. І не те щоб вони збивали зорі з неба - просто ситих кутків на всіх не вистачає. Свого часу він засиджував

Олена Побийголод
2025.08.09 10:52
1980. Кішка Рижка
Із Бориса Заходера

Уславлених кішок чимало
(не кажучи вже про котів)
у різні епохи бувало;
а тих, що в книжках – й поготів!

І ось наша доблесна Рижка

Борис Костиря
2025.08.08 22:12
* * *
Листя спадає з тополі,
як плаття голого короля,
як платня за непрожите життя,
як непрочитані листи,
як послання у вічність,
як непромовлені слова,
мов нездійснене каяття,
як позлітка на істині,

Юрій Лазірко
2025.08.08 16:46
В Переливаннях Вічності
О, скрипко!
Скрип...
Смичок на витягах.
Заскрипотіло у душі,
мінялося на лицях -
заголосила, помирала
одиноко скрипка.
Позавмирали відчуття

Світлана Пирогова
2025.08.08 14:42
Не затьмарить ніщо натхненних
Кукурудзяний чути шелест,
ніби спеці наперекір.
Не самотньо і не пустельно,
ще й в садку непокірна зелень.
Рими просяться на папір,
струм ліричний через пастелі.

Портулак обіймає землю,

С М
2025.08.08 11:22
Відьмача. Піввертання (The Jimi Hendrix Experience)
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
раз я підійшов до скелі
і ребром долоні зрубав її
тоді згорнув уламки і виник острів
хай каменів є більш аніж пісків
знай-бо я відьмача
бігме я відьмача бейбі

Борис Костиря
2025.08.07 21:55
Утрата
Я розгубив 175 см
твоєї краси і чарівності
яругами і пагорбами.
Я тепер від них
нічого не знайду,
бо від них залишилася
тільки хмара.
Кожна розгублена

Тамара Ганенко
2025.08.07 19:20
***
Здавалось, - відбуяло, одболіло
Лишило тіні, пристрасні й хмільні,
Вітрилом в дальні хвилі одбіліло
Чи вклякло десь в мені чи в глибині

Не загримить, не зойкне поза хмари,
Не спотикне на рівній рівнині
Не полосне по гоєному марно

Євген Федчук
2025.08.07 19:04
Князь московський Василь Темний
Москалі були брехливі завжди і зрадливі.
Домовлялися та слова свого не тримали,
Навіть, коли між собою часто воювали.
Коли кого так обдурять, то уже й щасливі.
Про іще одного князя хочеться згадати
З москалів, які потвору оту піднімали.
Василем його

Олена Побийголод
2025.08.07 16:29
1958. Капосний кіт
Із Бориса Заходера

– Ей, привіт!
– Добридень, друже...
– Ти уроки вчив?
– Не дуже...
Бо мені завадив кіт!
(Навіть звуть його – Бандит...)

Артур Курдіновський
2025.08.07 02:13
Мовчати (газель)
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.

Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.

Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Бермуди
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-01-20 09:34:57
Переглядів сторінки твору 4512
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.515 / 6.14)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.597 / 6.23)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.08.10 11:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 12:40:58 ]
Марна річ шукати Бога деінде, окрім себе. Хай пощастить віднайти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 13:37:25 ]
Дякую, пане Іване, все вірно! Бога треба шукати в собі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2019-01-20 13:18:15 ]
шкода вас розчаровувати, але в мартіні лід не кладуть


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 13:31:17 ]
Андрію, не хочу Вас розчаровувати, але мартіні п'ють саме з льодом, лимоном.
Повірте, я це знаю і люблю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2019-01-20 13:19:47 ]
да, є одне словосполучення, яке улибає своєю безхітрісною простотою - "авторський наголос". якраз той випадок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 13:35:22 ]
Де саме наголос вкажіть більш конкретно? А то Ви, Андрію, з мартіні уже помилилися. 😊
Дякую, що зайшли, рада була Вас бачити на своїй сторінці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-01-20 17:35:16 ]
так, наче будь-яка зрада відкриває двері,
що задля когось не згірше від пекла,
а задля звиклого до буденності здирника –
лиш непомітна заплатка... на темряві

ми ображаємо а чи ображаємось
задля когось нестерпно-смертельні
а здаля – мабуть, забутими інтер'єрами
блукаємо-лягаємо бруківками мертвими

за помилки платити доводиться
за пеклом вертається опісля світлом ранковим
качелі неначе лезом оголеним
завдають зазначаючи підписом розпачі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 17:45:48 ]
Дякую, Юрію, я з Вами погоджусь, що зрада для одного й не зрада, а для іншого каяття. А переступивши межу один раз вона перестає бути зрадою. Це, як перша сигарета. Важко наважитися, а після відмовитись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-01-20 17:55:36 ]
так, дякую, за ваше розуміння...
виявляється, що з необережності часто-густо стільки буває лиха!
аби лиш визнавати власні переступи
звісно ж, за взаємності – а інакше без "цапів" – аж ніяк)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 19:07:31 ]
Хай цапи мирно травичку щіпають. 😊 А інколи краще мовчати, бо не знаєш чиїми словами подавишся.
Дякую за візит!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-01-20 19:26:46 ]
Будь-ласка))

Найбільш відомий відбувайло –
улюблений всіма Христос...
Гріхи одвічно відбуває
для самознесених проноз!

Для когось святість – наче кара,
що вічно огріхи шука...
Чужі, звичайно ж... наче мара,
що осудом лише кида!

Для них Христос – неначе камінь,
що ним вбивають... раз по раз!
Для них кохання – вічно зайве,
"любов" – труною... без окрас!..

Таких святенників безбожних
минати треба – якнайдалі!
Себе вважають... помилково –
безгрішними, неначе... Калі*.

*Калі – богиня смерті у індуїзмі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 19:42:09 ]
Не суди, да не судимим будеш,
крок від святості і до облуди...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-01-20 19:52:33 ]
І я ж про те... сказати легко,
а от зробити – завше зась!
Найтяжче ворогів любити,
найлегше... входити – до каст!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 22:23:34 ]
Возлюбити ближнього, як себе, мабуть, найвища святість!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-01-20 20:46:20 ]

"...шукати де Бог"? Так українською не пишуть. "Шукати Бога". І в такт буде до того ж. Чи ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 22:32:44 ]
В такт, але не в риму, Олександре!
"Небо"-"Де Бог" гарна рима. Можливо після шукати поставити кому? Чи три крапки. Коли людина шукає Бога в собі - шукати Бога. А у мене фантастичних образ подивитися де Бог знаходиться. Дякую, що написали, на все добре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 22:41:25 ]
Олександре, подивіться, коли я поставила розділові знаки, то все склалося. Немає протиріч.
Питаю у Бога де райдуги. Зміст змінився а рима збереглася.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-01-20 22:52:48 ]
може вжити частку "бо" – "де-бо" абощо? )))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-01-20 22:55:34 ]
Дякую, Юрію, подумаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-01-20 22:33:34 ]
ПееМці))

"Метати бісер" – недоречно,
а от на кухні чи... ПееМі
крутити дулі – у кишені
цілком поетові... безпечно!

сказати добре – лізуть штампи,
сваритись – таргани-гіганти...
ах, тиші, тиші, тиші – хочу!..
тоді – хоча б... хоч щось – наврочу!

чи друзі справжні й вороги
дають підстави не змовчати?..
мурують чи руйнують ґрати –
хоч не пустелю навкруги!

змовчати схочеш – заговориш!
повчати – вигадки повториш...
отож, нехай людці... говорять
а люди... трішки – чудотворять!